Технологія вирощування кукурудзи на зерно урожайністю 60 ц/га на чорноземі вилугуваному глибокому малогумусному легкосуглинковому на лесі у СВК "Ружинський" Ружинського району Житомирської о (стр. 3 из 5)
Чорноземні ґрунти майже оптимально насичені ввібраним кальцієм і частково магнієм; увібраного водню і натрію в них немає. Реакція ґрунтового розчину ґрунтів слабо-кисла або близька до нейтральної.
Розрахунок потенційної урожайності за сумарним приходом ФАР проводять за формулою:
ПУ - потенційна урожайність при використанні 6% фотосинтетичної активної радіації, ц/га;
QФАР -сумарний прихід ФАР за період вегетації культури, млн. ккал/га;
КФАР - 6, коефіцієнт використання ФАР;
10 - математичний коефіцієнт;
q-теплотворна здатність 1 кг основної продукції сільськогосподарської культури, ккал.
С – стандартна вологість продукції;
А – сума частин основної і побічної продукції.
Для кукурудзи в даних умовах:
QФАР = 233 (1/3 травня) + 760 (червень) + 750 (липень) + 640 (серпень) + 220 (1/2 вересня) = 2603 млн. ккал/га;
С = 14%;
а = 2,3.
Підставимо дані в формулу:
(ц/га)Отже, за сумарним приходом ФАР потенційна урожайність кукурудзи 192,6 ц/га.
Розрахунки дійсно-можливої урожайності за природною вологозабезпеченістю (ДМУВ) проводять за формулою:
, деДМУВ –урожайність основної продукції за стандартної вологості, ц/га;
100*100 – коефіцієнти математичного зрівноваження чисельника із знаменником;
КВ – коеф. Водоспоживання, мм/ц;
W – доступна для рослин продуктивна волога;
, деWП – запаси продуктивної вологи в 0-100 сантиметровому шарі ґрунту на початку вегетаційного періоду, мм;
WК - запаси продуктивної вологи в 0-100 сантиметровому шарі ґрунту в кінці вегетаційного періоду, мм;
Со – сума опадів за період вегетації культури, мм.
Маємо такі дані:
КВ(в середній за вологістю рік) = 275 мм/ц;
С = 14%;
а = 2,3;
WП = 160 мм;
WК = 95 мм;
Со = 36 (1/2 травня) + 69 (червень) + 82 (липень) + 74 (серпень) + 24,5 (1/2 вересня) = 285,5 мм.
Розрахуємо W:
(мм)Підставимо отримані дані в формулу:
(ц/га)Отже, дійсно-можлива урожайність за природною вологозабезпеченістю (ДМУВ) за даних умов для кукурудзи 64,4 ц/га.
Розрахунки дійсно-можливої урожайності за біогідротермічним потенціалом місцевості (ДМУб) проводять за формулою:
ДМУб - дійсно-можлива урожайність за біогідротермічним потенціалом місцевості, ц/га;
КР – коеф. Рябчикова;
Д – к-ть декад періоду вегетації культури;
36 – річна к-ть декад.
Підставимо дані у формулу:
(ц/га)Отже, дійсно-можлива урожайність за біогідротермічним потенціалом для кукурудзи 44,9 ц/га.
Розрахунки дійсно-можливої урожайності за природною родючістю ґрунтів (ДМУг) проводять за формулою:
ДМУг - дійсно-можлива урожайність за природною родючістю ґрунтів, ц/га;
БГ – бал родючості (бонітет) ґрунту;
ЦБ – ціна одного бала, ц/га.
За даними картки проектованого поля:
(ц/га)Отже, дійсно-можлива урожайність за природною родючістю ґрунтів для кукурудзи 24,4 ц/га.
Основними лімітуючими факторами в підвищенні врожайності є забезпеченість вологою, надходження ФАР, біогідротермічний потенціал місцевості. Враховуючи ці показники, доцільною вважаю величину програмованої урожайності 60 ц/га.
3. Обґрунтування технології вирощування запланованої урожайності
У Лісостепу кукурудза найкраще росте після озимини, зернобобових, цукрового і кормового буряка, гречки, картоплі. В зоні Полісся кукурудзу розміщують після люпину, багаторічних трав, льону, зернобобових, озимих, картоплі. Кукурудза не належить до культур, дуже вимогливих до попередників.
Кукурудзу можна вирощувати як монокультуру. На чорноземах беззмінне вирощування, за умови щорічного внесення органічних добрив, можливе впродовж 6-10 років, а на менш родючих ґрунтах - 3-5 років.
У районах недостатнього зволоження не рекомендується висівати кукурудзу після культур, які висушують ґрунт на значну глибину, зокрема після цукрового буряку, суданської трави, соняшнику. Не варто сіяти після проса, щоб запобігти поширенню спільного шкідника - кукурудзяного метелика.
3.2 Система обробки грунту
При безгербіцидній технології вирощування кукурудзи велике значення має основний обробіток ґрунту. Його проводять з урахуванням попередника, типу ґрунту, рельєфу, ступеня і особливості забур'янення поля.
У зоні достатнього зволоження на забур'янених полях ефективний напівпаровий обробіток ґрунту. Після ранніх попередників (зернових, зернобобових) ґрунт слідом за збиранням дискують на глибину 6-8 см. Вносять мінеральні і органічні добрива і проводять оранку на глибину 27-30 см, щоб забезпечити добрий розвиток кореневої системи. Краще орати оборотними плугами.
Через два-три тижні проводять поверхневий обробіток для знищення сходів бур'янів за допомогою культиватора, дискової борони, важких борін чи інших знарядь. Обробітки повторюють в міру появи другої, третьої хвиль сходів бур'янів.
Після пізніх попередників (буряк, багаторічні трави, кукурудза) важливо задискувати поля важкими боронами БДТ-7,0 для доброго подрібнення рослинних решток. Потім вносять добрива і орють ярусними плугами ПЯ-3-35; ПНЯ-4-40 на глибину 27-30 см. За умов достатнього зволоження у другій половині літа зяблевий, зокрема напівпаровий, обробіток ґрунту можна замінити сівбою післяжнивних сидеральних культур - гірчиці білої, редьки олійної. В жовтні зелену масу їх заорюють на глибину 27-30 см. Після пізніх попередників, як сидеральну культуру можна висівати озиму суріпицю і приорювати її зелену масу навесні.
Основним завданням передпосівного обробітку ґрунту є збереження вологи в ґрунті, очищення від бур'янів, створення сприятливих умов для проростання насіння і одержання своєчасних сходів. Загальноприйнятим обов'язковим прийомом є ранньовесняне боронування і вирівнювання поверхні фізично стиглого ґрунту за допомогою важких борін і волокуш-вирівнювачів, які рухаються по полю під кутом 45° до напряму оранки. Після появи сходів бур'янів проводять першу культивацію на глибину 10-12 см. Другу хвилю пророслих бур'янів знищують передпосівним обробітком, який найкраще провести за допомогою комбінованих агрегатів типу РВК-3,6, Європак, ЛК-4. Передпосівний обробіток проводять на глибину загортання насіння. Якщо строки сівби пізніші, проводять 2-3 культивації, знищуючи при цьому нові хвилі пророслих бур'янів.
3.3 Розрахунок норм добрив і системиудобрення
Розрахунок норм добрив та система удобрення
Розрахунки норм добрив проводять за такою формулою:
Д – норма елемента живлення, кг/га;
У – запланована урожайність, ц/га;
В-питомий винос елемента живлення 1 ц урожаю основної продукції з врахуванням побічної, кг/ц;
КГЗ – коефіцієнт використання ел. живлення з ґрунтових запасів;
КМ – коефіцієнт використання ел. живлення з добрив;
ПГЗ – ґрунтові запаси елементів живлення в розрахунковому шарі:
(кг/га)h – глибина розрахункового шару ґрунту, см;
А – об’ємна маса ґрунту, г/см3;
П – вміст елемента живлення, мг/100г ґрунту.
Розрахуємо ґрунтові запаси елементів живлення:
; 
; 
.Розрахуємо норми добрив:
; 
; 
Кукурудза потребує значно вищих норм добрив, ніж інші зернові культури. З органічних добрив найчастіше використовують підстилковий гній, який вносять під оранку. Норма внесення залежить від зони і родючості ґрунту. У західному Лісостепу вона становить 30-40 т/га, на Поліссі - 40-60 т/га. Рідкий гній слід вносити до 80-100 т/га і негайно заробляти в ґрунт.
Для сидерації слід використовувати люпин, суріпицю, ріпак, гірчицю білу, редьку олійну та ін. Приорювання зеленої маси післяукісного люпину можна прирівняти до внесення 20-30 т/га гною.