У 2005 році питому вагу зернофуражних культур у загальному виробництві зерна необхідно довести до 55%, а в її структурі частку фуражного зерна – до 10, кукурудзи – 25, ячменю – 30%. Посівні площі кукурудзи на зерно слід також збільшити і впровадити технологію зберігання зерна з використанням консерванту вітчизняного виробництва. Частка зернобобових культур повинна зрости до 12 %. Пріоритетним напрямом є розширення площ посіву сої, ріпаку, люпину, кормових бобів та інших високобілкових культур. Площу кормових угідь, включаючи пасовища, треба збільшити за рахунок вилучення з ріллі силових земель.
Велике значення у відродженні тваринницьких галузей має поліпшення племінної справи. Необхідно реформувати систему селекційно-племінної роботи в тваринництві відповідно до Закону України “Про племінну справу у тваринництві”, насамперед в таких напрямах:
удосконалення структури управління селекційно-племінною роботою та формування державної племінної інспекції;
запровадження державної підтримки племінної справи у тваринництві і птахівництві;
проведення селекційно-племінної роботи відповідно до програми селекції в тваринництві та птахівництві;
поширення системи селекційно-племінної роботи на тваринництво у фермерських і особистих селянських господарствах.
Аграрні аспекти вступу України до світової організації торгівлі
Адаптація національного законодавства в сфері сільського господарства
до норм та правил СОТ
Вступ України до СОТ залежить, головним чином, від завершеннядвосторонніх переговорів стосовно доступу до ринку товарів та послуг таімплементації законодавчо-правових реформ для приведення режиму зовнішньоїторгівлі України до повної відповідності вимогам СОТ. Члени СОТ очікують від України до моменту вступу повної відповідності режиму зовнішньої торгівлі сільськогосподарськими товарами до усіх обов’язкових угод та домовленостей CОТ, а саме: Генеральній Угоді з тарифів та торгівлі 1994 (1947) років, Угоді про сільське господарство, Угоді про застосування санітарних та фітосанітарних заходів, Угоді про технічні бар’єри у торгівлі:
Станом на вересень 2004 року серед діючих законів, які містять неузгоджені положення щодо регулювання зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією наступні:
“Про державне регулювання виробництва та реалізації цукру” від 17 червня 1999 року № 758-XIV
“Про ставки вивізного мита на живу худобу на шкіряну сировину” від 7 травня 1996 року, №180/96.
"Про внесення змін до деяких законів України" від 21 червня 2001 № 2555-III (зміни до закону України “Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур” від 10 вересня 1999 року № 1033-XIV
“Про стимулювання розвитку сільського господарства на 2001–2004 роки” від 24 квітня 2001 року №7253
“Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року №168/97
“Про державну підтримку сільського господарства України” від 24 червня 2004 року № 1877
“Про молоко та молочну продукцію” від 24 червня 2004 р. №1870
“Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств та підтримки соціальних стандартів їх працівників” від 24 червня 2004 року №1878.
Згідно статті 3.11 Закону України “Про державне регулювання виробництва та реалізації цукру від 17 червня 1999 року №758-XIV виробництво цукру в Україні з імпортної сировини допускається виключно за умови подальшого вивезення готової продукції у повному обсязі за межі України в терміни, передбачені законодавством України. Стаття XI:1 Угоди ГАТТ 1994 року “Загальне скасування кількісних обмежень” вказує на те, що “ніякі заборони чи обмеження, крім мит, податків, інших зборів, чи то у формі квот, імпортних або експортних ліцензій чи інших заходів, не повинні встановлюватися або застосовуватися щодо імпорту будь - якого товару, який походить з території будь-якої іншої сторони, або щодо експорту чи продажу на експорт будь-якого товару, призначеного для вивезення на територію будь-якої іншої сторони”. Деякими країнами СОТ вимога статті 3.11 Закону України “Про державне регулювання виробництва та реалізації цукру від 17 червня 1999 року № 758-XIV щодо виробництво цукру в Україні з імпортної сировини лише за умови подальшого вивезення готової продукції розглядається як непрямий захід обмеження імпорту в Україну цукру з тростини.
Стаття 3 “Нетарифне регулювання імпорту продукції тваринництва” Закону України “Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції” від 17 липня 1997 року № 468/97 передбачала встановлення кількісних квот на ввезення продукції тваринництвав Україну. Ця стаття з 1 січня 2003 рокувтратила свою чинність. При вступі до СОТ Україна повинна взяти на себезобов‘язання не зберігати, не вводити і не відновлювати дії будь-яких кількіснихквот, а також будь-яких кількісних обмежень, які не можуть бути обґрунтовані зточки зору законодавства СОТ. При цьому Україна повинна дотримуватися положень Статті 4.2 Угоди про сільське господарство, а саме: “Члени СОТ не будуть зберігати будь-яких заходів, які вимагається перетворити на звичайні мита (кількісні обмеження імпорту, змінювані імпортні збори, мінімальні імпортні ціни, вибіркове ліцензування імпорту, нетарифні заходи, що вживаються підприємствами державної торгівлі, добровільні обмеження експорту), або вдаватися до таких заходів, окрім випадків, коли інше передбачено у Статтях 5“Положення про спеціальні захисні заходи”.
В той же час, окремі положення Закону України “Про державну підтримкусільського господарства України” від 24 червня 2004 року № 1877 знаходяться упрямій невідповідності з нормами та правилами Угод СОТ. Вони повинні бутивилучені із тексту закону. Так в статті 3.1. йдеться мова про “застосуваннямінімальних та максимальних закупівельних цін при експорті або імпорті”сільськогосподарської продукції. Статтею 8.6 г) цього закону Кабінету Міністрів України дозволяється “установлення нетарифних обмежень (квот) щодо імпорту або експорту” окремої сільськогосподарської продукції, що не відповідає Статті 4.2 Угоди про сільське господарство СОТ.
Відмовляючись від застосування кількісних квот, Україна після вступу доСОТ має право застосовувати на сільськогосподарські товари тарифні квоти. Уразізастосування тарифної квоти використовуються два рівні тарифних ставок – основна(мінімальна) ставка мита для певного обсягу імпорту (квоти), і додаткова(підвищена) ставка, для обсягу який перевищує розмір квоти. У ході переговорів повступу України до СОТ обговорюється тарифна квота на цукор-сирець.
Країни-експортери цукру-сирцю наполягають на встановленні тарифної квотина цукор-сирець в обсягах 260 тис. тон на рік із ставкою мита 2%. Прецедентом для цієї ситуації стало прийняття Закону України “Про ввезення в Україну цукру-сирцю тростинного в 2001 році” від 29.05.01 № 2462, яким установлено обсяг ввезення в 9 Україну у 2001 році цукру-сирцю тростинного в обсязі 260 тис. тон та непогодження української сторони із запитом цих країн по зниженню митного тарифу на цукор нижче 50%. На даний час Законом України “Про Митний тариф” № 2371 діючийкомбінований тариф на цукор білий та цукор-сирець встановлено в Україні на рівні– 50%, але не менше 0,3 євро за 1 кг (300 євро за 1 тону). Сьогодні застосування специфічної складової цього комбінованого мита гарантує захист внутрішнього ринку цукру білого на рівні вище 100 % у адвалерному еквіваленті, а по цукру тростинному – вище 150%. З моменту приєднання до СОТ цей тариф буде зменшенодо 50%.
Ситуація ускладнюється тим, що певні країни, наприклад, Австралія вимагають тарифну квоту з мінімальною ставкою ввізного мита до 408 тис. тон, тобто до 30 % від внутрішнього використання.
В даному питанні дуже важливим є проведення послідовної внутрішньої політики. В 2003 році загальний обсяг квоти на ввезення цукру-сирцю з тростини вУкраїну у 2003 році складав 560 тис. тон згідно двох прийнятих законів: “Провнесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2003 рік” тадеяких інших законів” № 849-1V, яким встановлено обсяг у розмірі 200 тис. тон зставкою мита в межах квоти 60 євро за тону, та “Про ввезення в Україну цукру -сирцю тростинного у 2003 році”, яким встановлено обсяг тарифної квоти у розмірі360 тис. тон зі ставкою мита 1%, але не менш як 6 євро за тону. Факт прийняття цихдвох законів може стати новим прецедентом по перегляду позиції України щодообсягів тарифної квоти в бік збільшення. Також неврегульованість питання ввезеннясирцю по давальницькій схемі не на користь українській позиції щодо розмірутарифної квоти.
Проблемним залишається питання відміни діючих в України експортнихмит на насіння соняшнику, молодняк худоби та шкури.Перед Україноюставиться вимога скасувати експортні мита до дати вступу до СОТ, тому що вони,на думку членів СОТ, мають дуже негативний вплив на імпорт м’яса та пов’язанихпродуктів, а також взяти зобов’язання не застосувати експортні мита після вступу доСОТ. За правилами та нормами угод Світової організації торгівлі не існуєконкретних заборон стосовно застосування експортних мит.
Але для вирішення цього проблемного питання потрібно внести зміни дозаконів України “Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкірянусировину” № 180/96 від 7 травня 1996 та “Про ставки вивізного (експортного) митана насіння деяких видів олійних культур” № 1033-XIV від 10 вересня 1999 рокустосовно тимчасовості дії експортних мит та поступового їх скорочення.
Закон України “Про стимулювання розвитку сільського господарства на 2001–2004 роки” від 24 квітня 2001 року № 7253 передбачає обов’язкове використаннявиробниками тютюнових виробів тютюну, вирощеного і ферментованого вУкраїні. Ці положення не узгоджуються із Статтею IІІ.5 ГАТТ 1947 року: “жодна із сторін не повинна встановлювати чи зберігати будь-яке внутрішнє кількісне регулювання стосовно змішування, переробки або використання товарів у 10 визначених кількостях або пропорціях, яке вимагає, безпосередньо або опосередковано, щоби будь-яка визначена кількість або частка будь-якого товару, який є предметом регулювання, була вітчизняного походження”. Проект закону провідміну цього положення внесено на розгляд ВРУ.