Статистичний аналіз і прогнозування урожайності цукрових буряків в господарствах Андрушівського району Житомирської області (стр. 6 из 8)

Складемо загальну таблицю економічної ефективності вирощування цукрового буряка.

Таблиця 13. Економічна ефективність вирощування цукрових буряків

Показники	Групи господарств за урожайністю цукрових буряків, ц/га			В середньому
Показники	І43,7-79,2	ІІ79,3-150,2	ІІІ150,3-225,7	В середньому
Кількість господарств	5	13	7	25
Середня ціна реалізації, грн.	11,65	13,41	15,70	13,5
Собівартість 1 ц, реалізованої продукції, грн.	12,75	15,66	9,53	12,64
Затрати праці на 1 ц, люд.- год	5,96	3,04	1,63	3,54
Прибуток (збиток) на 1 ц, грн.	-1,1	-2,25	4,17	0,27
Рентабельність, %	-8,7	-14,4	44,2	11,4

Із даних таблиці видно, що цукровий буряк досить ефективно вирощується тільки у ІІІ групі, так як рентабельність у цій групі становить 44,2% тобто 44 коп. В І та ІІ групі спостерігається висока собівартість при низькій ціні реалізації так у І групі при собівартості 1 ц продукції грн. середня ціна реалізації становить 11,65 грн. тобто має місце збиток на 1,1 коп. Дуже погана ситуація спостерігається у ІІІ групі, при порівнянні собівартості і середньої ціни реалізації збиток складає 2,25 грн.

Проаналізуємо вплив на економічну ефективність урожайність цукрового буряка. Для цього виділимо ІІІ групи по урожайності (ц/га).

Намітимо показники які ми будемо використовувати при побудові таблиці:

1.Затрати праці на 1 ц, грн..

2.Собівартість виробництва 1 ц цукрового буряка,грн.

3.Отримано прибутку(збитку) на 1 ц , грн.

4.Рівень рентабельності, %

5.Урожайність, ц/га

Побудуємо таблицю 14.

Таблиця 14. Вплив урожайності на економічну ефективність цукрового буряка

Показники	Групи господарств за урожайністю цукрових буряків, ц/га			В середньому
Показники	І	ІІ	ІІІ	В середньому
Кількість господарств	5	13	7	25
Собівартість 1 ц реалізов продукції	12,75	15,66	9,59	12,66
Затрати праці на 1 ц люд.год	6,0	3,0	1,6	2,4
Прибуток (збиток) на 1 ц грн.	-0,95	-2,29	4,2	1,4
Рентабельність, %	-8,7	-13,8	43,8	11,8

Із таблиці видно, що при зростанні урожайності собівартість 1 ц реалізованої продукції та затрати праці на 1 ц людино-годин зменшуються. Але разом з тим спостерігається погана ситуація у І та ІІ групі господарств. Збиток у І групі складає 0,95 грн. , а у другій групі 2,29 грн.

Таким чином на економічну ефективність вирощування цукрового буряка значний вплив мають такі фактори: урожайність цукрового буряка, якість ґрунту, кількість внесених добрив, забезпеченість господарства основними виробничими фондами та ін.

Розділ ІІІ. Кореляційно-регресійний аналіз урожайності цукрових буряків

3.1 Визначення показників зв’язку при прямій парній залежності

Кореляційний аналіз – це метод кількісної оцінки взаємозв’язку між статистичними ознаками, що характеризують окремі соціально-економічні процеси.

Кореляційний зв'язок проявляється не в кожному окремому випадку соціально-економічних процесів, а при великій кількості спостережень та порівнянні середніх значень взаємопов’язаних ознак. Цей зв'язок існує на законі великих чисел, який реалізується в масовому процесі як тенденція до зростання або зниження результативної ознаки в залежності від відповідної зміни факторної ознаки.

З математичної точки зору кореляційна залежність – це функціональне співвідношення між середніми значеннями визначених ознак. За допомогою методу кореляційного аналізу вирішуються 2 основні задачі:

1.Визначення форми зв’язку

2.Вимірювання тісноти зв’язку

Перша задача вирішується знаходженням рівняння зв’язку і визначенням параметрів. Це рівняння регресії.

Друга – за допомогою розрахунку показників тісноти зв’язку (коефіцієнта кореляції, кореляційного відношення та ін.). Схематично кореляційний метод аналізу можна поділити на 5 етапів:

1. Визначення задачі, встановлення наявності зв’язку між вивчаємими ознаками.

2. Відбір найбільш суттєвих факторів для аналізу.

3. Визначення характеру зв’язку, його направлення і форму, підбір математичного рівняння для вираження існуючих зв’язків.

4. Розрахунок числових характеристик кореляційного зв’язку (визначення параметрів рівняння і показників тісноти зв’язку).

5. Статистична оцінка вибіркових показників зв’язку

В статистичних дослідженнях часто приходиться мати справу з прямолінійною формою зв’язку, котра виражається рівнянням прямої лінії

де:

– вирівняне значення результативної ознаки,

х – значення факторної ознаки,

а – початок відліку,

в – коефіцієнт регресії.

При вивченні кореляційного зв’язку виникає необхідність поряд з вирішенням рівнянь регресії вимірювати також ступінь тісноти зв’язку між ознаками. При парній лінійній залежності тіснота зв’язку визначається за допомогою лінійного коефіцієнта кореляції;

де:

Коефіцієнт знаходиться в межах від - 0 до +,- 1. Якщо коефіцієнт кореляції дорівнює нулю, то зв’язок відсутній, якщо одиниці, то зв’язок функціональний. Знак + ,– біля коефіцієнта кореляції вказує на направлення зв’язку (+ - пряма, – обернена). Чим ближче коефіцієнт кореляції к одиниці, тим зв’язок між показниками тісніший. Квадрат коефіцієнта кореляції називається коефіцієнтом детермінації (г²). Він показує, яка частина сукупній варіації ознаки визначається вивчаємим фактором. Якщо коефіцієнт детермінації виражений у %, то його потрібно читати наступним чином: варіація залежної змінної на стільки то відсотків обумовлена варіацією фактора. При наявності криволінійної залежності тіснота зв’язку між ознаками визначається за допомогою кореляційного відношення:

де:

– міжгрупова дисперсія

– загальна дисперсія

Кореляційне відношення знаходиться в інтервалі від 0 до 1 і може бути використано для вимірювання тісноти зв’язку довільної форми.

Використовуючи дані про урожайність цукрових буряків і її факторах проведемо регресійно-кореляційний аналіз зв’язку між двома ознаками – урожайністю та якістю ґрунту. Для характеристики цього зв’язку необхідно визначити: 1) форму зв’язку і математичне рівняння зв’язку, для чого побудуємо графік кореляційної залежності між урожайністю (у – результативна ознака) і якістю ґрунту (х – факторна ознака);

2) параметри рівняння регресії;

3) тісноту зв’язку (коефіцієнти кореляції і детермінації).

Для визначення форми зв’язку між урожайністю (у) і якістю ґрунту (х) побудуємо графік – кореляційне поле. На осі абсцис нанесемо значення факторної ознаки (незалежної змінної – якість ґрунту), а на осі ординат – результативної ознаки (залежної змінної - урожайності). Графік показує, що зв’язок в даному випадку близький до прямолінійного і його можна виразити рівнянням прямої.

Ця лінія показує зміну урожайності під впливом якості ґрунту при виключенні випадкових відхилень ознаки. Параметри рівняння прямої а і б знайдемо із системи нормальних рівнянь:

Всі необхідні дані для вирішення системи запишемо у таблицю 15.

Таблиця 15. Дані для розрахунку показників кореляційного зв'язку Отримані дані підставимо в систему рівнянь

№ п/п	Урожайність, ц/га У	Якість ґрунту, балівх	Розрахункові величини
Ух	у²	х²	Очікуване значення урожайності
1.	142,4	50	7120	20277,8	2500	109,6
2.	54,7	54	2953,8	2992,1	2916	119,9
3.	57,2	40	2288	3271,8	1600	83,7
4.	129,4	43	5564,2	16744,4	1849	91,5
5.	125,3	61	7643,3	15700,1	3721	138,1
6.	184,2	46	4347	8930,3	2116	99,2
7.	94,5	56	10315,2	33929,6	3136	125,2
8.	112,1	53	5941,3	12566,4	2809	117,4
9.	171,2	63	10785,6	29309,4	3969	143,3
10.	225,1	67	15081,7	50670	4489	153,7
11.	97,9	58	5979,8	10629,6	3364	130,3
12.	103,1	42	4111,8	9584,4	1764	88,7
13.	127,6	62	7911,2	16281,8	3844	140,7
14.	43,7	63	2753,1	1909,7	3969	143,3
15.	135,1	65	8807,5	18360,3	4225	148,5
16.	162,8	53	8628,4	26503,8	2809	117,4
17.	203,1	56	11373,6	41249,6	3136	125,2
18.	78,8	53	4176,4	6009,4	2809	117,4
19.	95,8	53	5077,4	9177,6	2809	117,4
20.	68,4	46	3146,4	4678,6	2116	99,2
21.	151,5	60	9090	22952,3	3600	135,5
22.	108,1	66	7134,6	11685,6	4356	151,1
23.	93,2	59	5498,8	8686,2	3481	132,9
24.	118,5	52	6162	14042,3	2704	114,8
25.	200,6	62	12437,2	40240,4	3844	140,7
Разом	3084,7	1383	174328,3	436383,5	77935	3084,7
В середньому	137	55,3	6973,1	17455,3	3117,4	123,38

3084,7=25a+1383b 25

174328,3=1383а+77935b 1383