До органічних добрив відносять – перегній, торф, компост, кісткову муку, рогові стружки.
Мінеральні добрива:
– азотні – аміачна селітра, мочовина і сірчанокислий амоній;
– фосфорні добрива – суперфосфати;
– калійні добрива – хлористий калій, калійна сіль.
Аміачна селітра, мочовина містить 35-40% N в легкоутворюючій формі.
Вносять по закінчення спокою невеличкими нормами через 10-15 днів.
Сірчанокислий амоній містить біля 20% N у важкодоступній формі. Діє на рослину повільно, потрібно додавати вапно.
Суперфосфат вносять перед утворенням бутонів і квіток.
Попіл – суміш калійного і фосфатного добрива. Містить 15% калію, 2-3% фосфорної кислоти.
N – добрива посилюють ріс стебел, листків.
Р і К добрива – покращують використання N рослиною, одночасно впливають на прискорення цвітіння і на плодоутворення, тому краще вносити добрива у суміші.
Розмноження: насінням.
Перед початком ящик, горщик обробляють формаліном. На дно кладуть биті череники, посипають грубим піском. Грубе насіння розкладають по поверхні землі і вдавлюють дошкою після чого засипають землею. Маленьке насіння лише придавлюють. Для швидкого проростання ящик тримають коло радіатора з температурою близько 20-25ºС. Після переставляють до світла. Потім роблять пікірування. Кореневу систему вкорочують на третину її довжини (прищепки). Не можна вкорочувати корені у сіянців пальм, левкоя, рослин, котрі погано переносять пошкодження кореня.
Розмноження вегетативними органами. Живці бувають стеблові, листкові і кореневі.
Нарізають гострим ножем – внизу під самим вічком, а вверху над вічком. На зиму заносять у підвали, весною заносять в кімнату. Найкраще робити – весною. Довжина живця 3-4см, ширина 1-2см.
11. Шкідники і хвороби квіткових рослин та агротехнічні заходи, які підвищують стійкість рослин проти шкідників і хворіб. Засоби боротьби з шкідниками та хворобами квітково-декоративних рослин
Збудниками інфекційних або паразитарини хворіб є мікроорганізми: гриби, бактерії, віруси та мікроплазми.
Грибні хвороби коріння та надземних частин рослин – вилягання сіянція, чорна ніжка. Збудники – гриби котрі мешкають у ґрунті.
Основа стебла кореневої шийки – темніє, зогниває, переламується. Розвиваються у весняно-літній період. Поливають розчином фундозлу або 3% дерев’яним попелом.
Фузаріоз – (коренева гниль, в’янення рослин). Виникають загнивання коріння, уражає цибулини, бульбоцибулини, при зберіганні.
Профілактика – дотримання сівозмін.
Склероціальна гниль – збудник ґрунтовий гриб. На поверхні та в середині уражених стебел утворюється білий ватоподібний наліт грибниця. Профілактика – дотримання сівозмін через кожні 5 років. Уражені – спалюють.
Хвороби листків. Борошниста роса, білувато-сірий борошнистий наліт на поверхні – міцелій. Сприяє висока вологість ґрунту, коливання температури 20-20ºС. Обприскування кальцинованої соди (0,5%). Свіжий коров’як – суміш з водою.
Іржа – рослина дістає оранжеві, жовті, іржаво-коричневі спороношення грибків на нижній та верхній частині листка. Профілактика – своєчасне видалення уражених частин.
Сіра гниль – в умовах підвищеної вологості. Уражені частини рослини швидко гниють, вкриваються сірим порошнистим нальотом.
Профілактика – помірне зволоження, знищення рослинних решток на весні та осені, просушування цибулин та бульб.
Плямистість листків – на листках утворюється чорна, коричнева чи сіра пляма. Профілактика – знищення рослинних решток після закінчення вегетації, збалансоване мінеральне живлення.
Бактеріальні хвороби.
До першої групи ураження – мокрою глиною рослинних тканин.
До другої групи – виявлення плям на листках та інших частинах рослини. На них утворюються маслянисті бурі плями, окремі пелюстки квіток всихаються.
До третьої групи – захворювання рослин провідної системи.
Збудники поражають раком жоржини, троянди, хризантеми, пеларгонії.
До четвертої групи – пухлинні захворювання рослин. Бактерії іх ґрунту проникають у корені бульб через пошкодження.
Мозаїка – поява на листках, стеблах блідо-зелених хлоротичних смуг. Уражає гладіолус, нарцис, флокус, жоржину, фіалку.
Шкідники рослин, що живуть у ґрунті: личинки коваликів, личинки хрущів, вовчок звичайний, багатоніжки, стонож, цибулиний кореневий кліщ, довгоносик, широкоголовий кліщ.
Шкідники, що пошкоджують надземні частини рослин: слимаки, кліщі павутинні, плоскотіла оранжерейка, попелиця, гладіолусовий тринс, трояндова листовійка та ін.
12. Догляд за зрізаними квітами. Оптимальні строки їх зрізування. Вимоги до води, повітря, освітлення. Сумісність й несумісність зрізаних квітів
Розмноження квітів на столі потребує мати велику кількість квітів і невелику вазу. В плоскій вазі не можна розміщувати квіти вертикальної будови – гладіолуси, флокси. Зимою на столі можуть бути гвоздики, цикламени; весною – підсніжники, конвалія. незабудка; літом – анютині очка, духмяний горошок; осінню – дрібноцвітущі хрезантеми, георгіни, цинії.
Щоб зрізані квіти довше збереглися у вазі, їх при зміні води трішки підрізають щоразу гострим ножем, так як зрізи загнивають.
Так для гвоздики у вазу необхідна невелика кількість води; троянда потребує, мало сонячного тепла, для кращого зберігання у її вазу додають трішки цукру. Троянда з гвоздикою у вазі разом бути не можуть, бо остання швидко в’яне. Також ваза з квітами не може стояти на протязі.
13. Історія виникнення мистецтва аранжування квітів. Визначення розміру, форми композиції залежно від використання. Компонування рослин у низьких вазах. Компонування рослин у високих вазах: вертикальне, похиле, каскадне, горизонтальне
Створюють вдома квіткові композиції, декоративні корзини, жардиньєрки, вази.
Квіткові композиції. Для прикрашення кімнат, виставок, вітрин, використовують декоративно-листові, ампельні рослини і кактуси. Композиції бувають вертикальні, горизонтальні.
Вертикальні – коли беруть рослини з вертикальними лініями росту, широкими листками, гарним стеблом – фікус, драцена, філодендрон. Навколо можна поставити декілька рослин меншого розміру, а по краях – ампельні рослини так. Щоб гілки злегка опускалися.
Рослини розміщують на підставках, поличках, досягаючи ефективного поєднання відтінків зелені.
Композиція ефективна, якщо рослини розміщують асиметрично. Оживляють композицію цвітучими цикламенами, ліловою шапкою сенполії.
Яскраві композиції можна складати з зрізаних квітів і горошкових рослин, висаджені разом з грудкою землі. Посуду для рослин найкраще брати спокійних тонів – сірі, коричневі, щоб відволікати погляд від рослин. В композиціях розрізняють природне і декоративне розміщення квітів. При декоративному розміщенні слід звертати увагу на зовнішній ефект.
14. Різноманітність стилів аранжування квітів та їх композиційного вирішення: горизонтально-витягнуті форми, асиметричні лінії, пірамідальні форми, півсфери, кульовидні форми. Тематичні композиції
При проектуванні і створенні зелених насаджень в цілому виявляється художня композиція, яка складається х таких елементів як дерево, кущ, трав’яниста рослина, камінь, мала архітектурна форма, дім, дорога.
Розрізняють три стилі планування і композиції рослин:
- регулярний, пейзажний, ландшафтний і змінний. При підборі рослин для озеленення присадибної ділянки користуються основними принципами.
Екологічний принцип – художньо-декоративний – форма крони, характер розгалуження, колір квіток, листя, плодів.
Декоративні дерева та кущі розподіляють на хвойні, вічнозелені листяні, листяні, листяні що скидають своє зелене вбрання і виткі рослини.
Композиція із сезонних квітково-декоративних рослин.
Композиція з багаторічних трав’янистих рослин.
15. Букет, його призначення й характеристика. Художньо-композиційний принцип та форми букета. Круглий букет. Каскадний букет. Фурнітура та упаковка
Призначення букету – прикраса інтер’єру та подарунки.
Букети бувають однобічні та круглі, однобічні й кольорові; за розмірами від 5-10 до 50см в діаметрі.
Мініатюрний букет 5-10см в діаметрі – бутаньерка – односторонній букет, призначений для прикраси одягу, або зачіски, роблять із невеликих квітів – фіалка, конвалія і т.д.
Найбільш поширені букети середнього діаметру 30-35см, призначені для прикрашення кімнат і подарунків.
Великі букети 50см і більше, призначені для оформлення громадських свят.
Основні кольори: білий, чорно-бурий і чорно-фіолетовий, зелений, червоний, оранжевий і жовтий, синій, фіолетовий.
Проміжні кольори: рожевий, голубий, бузковий, перламутровий.
Вільні композиції – 2-5 квіток, 1-2 гілки, засоби закріплення – в вазах, тарілках і т.д. – сітка, дріт, поролон, пластмаса…
Композиції із сухих стебел квітів, суцвіть і плодів (арізаліс, калина, амарнат, барбарис та ін.), гілка, кора, коріння і т.д.
Піони при 9,5ºС – 100 днів свіжі.
Для упаковки – поліетиленова плівка, фольга, стрічки, кошики.