де R – інтенсивність лову;
S – загальна кількість риби, виловленої всіма опитаними рибалками-аматорами згідно рибальських карток (кг/шт.);
t – загальна кількість годин, витрачених цими рибалками на вилов усієї кількості риби (година).
Тривалість завершеної риболовлі підраховується на підставі даних анкетного опитування любителів.
Для визначення риболовного навантаження на водойму використовувалась формула:
(2.3)де N – риболовне навантаження (година /га рік);
п – кількість проведених риболовель;
t – середній час завершеної риболовлі;
S – площа водосховища, його ділянки.
Верстання та редакція тексту здійснювалась у текстовому редакторі Microsoft Word 2007.
2.3 Статистична обробка результатів
Статистичну обробку інформації проводили за загальноприйнятими методиками [55].
Помилка репрезентативності середнього значення розраховувалась за формулою 2.4:
(2.4)де m – помилка репрезентативності;
δ – середньоквадратичне відхилення.
Середньоквадратичне відхилення визначали за формулою 2.5:
(2.5)де V – абсолютне значення признаку (см);
М – серед неарифметичне значення ряду вибірки.
3. Експериментальна частина
3.1 Розмірний склад популяції ляща Каховського водосховища
Протягом 2004 та 2005 років в популяції ляща в верхній частині Каховського водосховища переважали особини довжиною 34–35 см, їх частка в контрольних уловах, що проводились на весні становила 28% (таблиця 3.1, рисунок 3.1).
Найближчі розмірні групи 36–37 см склали 6,9% в 2004 році та 15,56% – в 2005, а 32–33 – близько 18,77% та 10,46% відповідно. Середній розмір протягом 2004–2005 років має стабільну динаміку та складає близько 37 см.
В 2006 році спостерігається дещо інша ситуація. В контрольних уловах більшість складають особини 32–33 см (промислова міра на ляща встановлена на рівні 32 см). Частка особини довжиною 34–35 см склала 19%.
Рік
Рисунок 3.1 – Динаміка середнього розміру ляща в контрольних уловах на Каховському водосховищі у 2004–2009 роках
Проте в уловах з 2006 року зустрічаються особини крайніх розмірних класів – 52–57 см. Середній розмір знизився до 36 см.
Протягом 2007 року середній розмір ляща в контрольних уловах збільшився майже на 1 см. Більшість складали особини розміром 36–37 см. В останні два роки відсоток особин цього розмірного класу стабільно знижується.
У 2008 році більшість також припадає на особин розміром 36–37 см., проте у 2007–2008 роках значно зменшилась частка особин з промисловим розміром до 32 см. Середній розмір у 2009 році знизився до 35,4 см.
3.2 Віковий склад популяції ляща Каховського водосховища
В середньому за весь період 2004–2009 роки найбільший відсотковий склад становили особини 6–8 років. Так, с особини 6 – річного віку становили, в середньому – 25,5%, особини 5 – річного віку – становили 22,1%, а особини 6 – років – 22,8%. Також спостерігалася значна кількість особин ляща 8 – років – 13,1%. (Таблиця 3.2, рисунок 3.2).
Протягом 2004 року в популяції ляща Каховського водосховища переважали особини 7-річного віку (24,0%) (рис. 3.2). на другому місці за відсотковим складом знаходились особини 6 – річного віку (23,56%), а 4 – річні особини складали лише 1,19%. інші вікові групи – 9 та 10-річні особини становили, відповідно – 9,2% та 8,68%. лише по 1,06% та 0,77% були представлені 11 – та 12 – річні особини ляща. Середній вік склав 6,99 років.
Рисунок 3.2 – Динаміка середнього розміру лящ в контрольних уловах на Каховському водосховищі у 2004–2009 роках
У 2005 році віковий склад популяції ляща дещо змінюється. Всього нараховувалось 9 вікових категорій – з 4 по 12. Так, 5 – річні особини складають вже 4,56% від загальної кількості проаналізованих особин. Найбільші показники за відсотковим складом становлять 7 – та 8-річні особини – відповідно 27,19 та 38,0%. Значно збільшується кількість 7 та 8 річних особин ляща – 8,3 та 25,87%, відповідно.
У 2006 році в контрольних уловах вже зустрічаються особини 17 вікових категорій. Найбільший відсоток припадав на особин 5-річного віку – 19,53%. Кількість 6 – річних особин знаходилася практично на одному рівні і становила – 16,27%. Відсоток особин, що досягли 7 та 8 років значно зменшився. 3-річні особини становили 0,51%, 4 – річні особини – 4,34%. Старші вікові групи, в порівнянні з минулими роками значно збільшилися та становили: 11-річні особини – 4.34%, 12-річні особини – 6,65%, а 11 – річні особини – 6,65%.
У 2007 році більшість складали особини, що досягли 7 років – 20,22%. Кількість 8 – річних особин, зросла і становила 18,11%. На третьому місті за віковим складом знаходилися 9 – річні особини – 16,9%. Середній взважений показник склав 8,57%.
У 2009 році в контрольних уловах на Каховському водосховищі нараховувалось 17 вікових категорій: з 3 по 19 років. Найбільша частка припадала на особин, що досягли 5 років – 15,4%. На другому та третьому місцях – особини з віком 4 та 7 років, на їх частку припадало 13,9% та 13,4% відповідно. Середній зважений показник дещо збільшився у порівнянні з аналогічним показником 2008 року та склав 7,6 років.
Індивідуальні біологічні показники ляща (середня довжина та маса по вікових групах, вгодованість (1,8–2,2 за Фультоном) свідчать про нормальні умови нагулу, а розподіл улову за кроком вічка – 65,6% загальної його кількості та 64,6% маси забезпечувалось за рахунок сіток з а=75–80 мм – про можливість організації ефективного облову найбільш оптимальними для даного виду знаряддями лову. У 2009 р. показники, які характеризують стан та експлуатацію запасів ляща Каховського водосховища становили: К заг. см – 36,5; К прир. см – 14,6; Квилову – 21,9.
Таблиця 3.3 – Біологічні показники ляща верхньої частини Каховського водосховища в контрольних уловах ставних сіток з а=30–120 мм у 2009 р.
Вікові групи | Віковий склад, % | Довжина, см | Маса, г |
4 | 1,2 | 27,7 | 406 |
5 | 2,9 | 30,5 | 600 |
6 | 6,3 | 32,7 | 732 |
7 | 12,2 | 35,0 | 915 |
8 | 18,5 | 37,0 | 1057 |
9 | 16,3 | 38,8 | 1240 |
10 | 18,8 | 40,8 | 1392 |
11 | 12,9 | 42,1 | 1574 |
12 | 6,3 | 44,1 | 1709 |
13 | 1,7 | 45,3 | 1844 |
14 | 1,6 | 47,6 | 2314 |
15 | 1,2 | 49,0 | 2422 |
Середньовиважені | 9,1 | 38,7 | 1249 |
Кількість екз. | 423 |
Впродовж 2005–2009 років в уловах контрольних сіток на Каховському водосховищі спостерігається незначне коливання середнього розміру особин ляща. Так у 2005 році він склав 37 см., у 2006 знизився майже до 36 см. протягом 2007 та 2008 років виловлювався лящ відповідно 37, 4 та 37,2 см (таблиця 3.3).
3.3 Статевий склад популяції та плодючість ляща на Каховському водосховищі
Абсолютна індивідуальна плодючість (ІАП) самиць ляща в середньому склала 114,8 тис. ікринок, відносна плодючість (ВП) – 0,211 ікр./кг.
Таблиця 3.4 – Плодючість ляща Каховського водосховища в 2009 році
Довжина риб, см | Середня маса риб, кг | ІАП, шт.ікринок | ВП, ікр./кг |
15 | 0,085 | 24700 | 288 |
16 | 0,100 | 19000 | 190 |
17 | 0,100 | 17566 | 176 |
18 | 0,137 | 38025 | 270 |
19 | 0,151 | 41568 | 289 |
20 | 0,185 | 29193 | 165 |
21 | 0,215 | 65780 | 310 |
22 | 0,241 | 61084 | 255 |
23 | 0,294 | 52164 | 185 |
24 | 0,326 | 50703 | 161 |
25 | 0,329 | 70589 | 209 |
26 | 0,430 | 74884 | 175 |
27 | 0,446 | 96005 | 212 |
28 | 0,481 | 101614 | 211 |
29 | 0,538 | 106800 | 194 |
30 | 0,630 | 158218 | 234 |
31 | 0,682 | 145407 | 212 |
32 | 0,776 | 163459 | 210 |
33 | 0,803 | 170760 | 199 |
34 | 0,989 | 255572 | – |
35 | 1,112 | 250360 | 224 |
36 | 1,131 | 231844 | 203 |
37 | 1,250 | 222704 | 177 |
38 | 1,383 | 271660 | 196 |
39 | 1,440 | 288580 | 200 |
Абсолютна індивідуальна плодючість плітки Каховського водосховища за даними досліджень в 2009 p. коливалась від 24,7 тис. ікринок у самиць довжиною 15 см і вагою 0,085 кг, до 288,6 тис. ікринок у самок довжиною 39 см і вагою 1,440 кг. Значення індивідуальної абсолютної плодючості позитивно корелює з масою й довжиною тіла риб – 0,98 і 0,95.
Проведеними дослідженнями, зокрема за даними контрольних ловів у переднерестовий і нерестовий період співвідношення самців і самиць у популяції ляща Каховського водосховища за період 2008–2009 років у середньому було близьке до 1:1, проте у верхній і середній частинах водоймища серед особин старших вікових груп (більше 6-ти років) співвідношення самців і самиць було зрушено у самиць з перевагою останніх приблизно на 40%від загального числа досліджених особин.
4. Охорона праці
Під час виконання дипломної роботи дослідження проводилися в польових умовах.
В ході роботи використовувалися наступні засоби індивідуального захисту: костюм х/б, костюм рибацький водостійкий, плащ гумовий, фартух гумовий, костюм теплий, чоботи гумові, печатки латексні.
Безпосередньо перед початком робіт ми одягали індивідуальні засоби захисту, ознайомлювалися з завданням керівника практики та прогнозом погоди, проходили цільовий інструктаж з охорони праці.
Під час пересування берегом дотримувались наступних правил безпеки:
- заборонялося перестрибувати з камінню на камінь;