Розмірно-віковий та статевий склад популяціі ляща (стр. 4 из 6)
Кормова база риб Каховського водосховища протягом останніх років характеризувалась достатньо високими показниками.
Якісний склад фітопланктону водойми в літній період був представлений 58 таксонами, серед яких переважали зелені (29 видів) і діатомові водорості (18 видів).За чисельністю домінували синьозелені водорості (основні форми – Microcystis, Anabaena, Aphanizоmenon). Середньорічна біомаса фітопланктону в літній період може біти оцінена в 9,4 г/м3, основу якої складали синьо-зелені, діатомові (Melosira granulata, M. іslandica) та зелені (протококові) водорості. Загальна продукція фітопланктону за вегетаційний сезон на ділянці, що відводиться для ведення СТРГ, може бути оцінена 18800 кг/га, потенційний приріст іхтіомаси риб-фітофагів – 376 кг/га, що відповідає високому рівню кормності.
Загальна біомаса зоопланктону Каховського водосховища в останні роки відносно стабільна і коливалась в межах 0,9–2,1 г/м3. Спостерігалось характерне для водойм з закритою вершиною нарощування біомаси від вершини до пониззя. На всіх ділянках водосховища домінували веслоногі рачки та велігери дрейссени, складаючи, відповідно 49 та 33% від загальної біомаси. Серед веслоногих домінуючими були Diaptomus gracilis, Diaptomus graculoides. Доля гіллястовусих у водоймі була значно менша (13%), найбільше значення вони мали у вершині водойми (19%). Серед гіллястовусих домінуючими були такі види Bosmina longirostris, Bosmina coregoni, Chidorus sphaericus. Досить незначною була доля коловерток у водоймі, становлячи всього 5%, серед них найбільш поширеними були такі види Asplanhna priodonta, Кeratella guadrata, Кeratella cochlearis. Середньорічна біомаса зоопланктону становить 1,33 г./м3, що відповідає середньому рівню кормності. Загальна продукція за вегетаційний сезон становить 2048 кг/га, що забезпечує потенційний приріст іхтіомаси на рівні 85,4 кг/га.
Фауна дна верхньої частини Каховського водосховища характеризується переважанням пело(рео) фільних біоценозів, до складу яких входять олігохети, поліхети, гаммариди, личинки комах, молюски. Домінуючою групою організмів серед «м’якого бентосу» ділянки водосховища, що розглядається, були представники вищих ракоподібних, серед яких домінували представники родів Pontogammarus, Dikerogammarus, Aselus. Серед комах основними формами були представники родин родини Chironomidae, Tipulidae. Інші групи «м’якого» бентосу організмів із-за їх незначної кількості та біомаси значної ролі для живлення бентофагів не відіграють. Середньовегетаційна чисельність «м’якого» зообентосу Каховського водосховища становить 795 екз/м2, біомаса – 2,25 г./м2, що відповідає середньому рівню кормності. Для кормових молюсків ці показники становили відповідно 176 екз/м2, біомаса – 8,1 г/м2. Продукція кормового зообентосу становить 210 кг/га, потенційний приріст іхтіомаси риб-бентофагів – 7,3 кг/га.
Вища водна рослинність на водоймі розвинута в значній мірі і представлена як прибережним поясом повітряно-водної рослинності (очерет, рогіз), так і м'якою зануреною рослинністю (рдесники пронизанолистний, блискучий, гребінчастий). Занурена рослинність утворює щільні поля. Ступінь заростання може бути оцінений як 80% площі водного дзеркала.
Первинний склад іхтіофауни Каховського водосховища сформувався за рахунок видів, що перебували в р. Дніпро в зоні затоплення із істотним впливом напівпрохідних форм Нижнього Дніпра та Дніпровсько-Бузької естуарної системи. До складу іхтіофауни в перші роки існування водосховища входило 47 видів, основними з яких були плоскирка, синець, лящ, чехоня, тюлька, верховодка, окунь. В останні 10 років в складі іхтіофауни Каховського водосховища зафіксовано 31 види риб, які відносяться до 10 родин (оселедцеві, щукові, коропові, в’юнові, сомові, колючкові, іглицеві, атеринові, окуневі, бичкові), з яких промислове значення мають біля 20 видів.
Одним з основних чинників антропогенного впливу на іхтіофауну Каховського водосховища є організація рибовидобувного промислу.
Максимальна промислова рибопродуктивність водосховища – 46,5 кг/га – була досягнута у 1989 р. (в основному за рахунок плітки, тюльки та товстолобів), надалі улови аборигенних видів риб різко знизились и на початок поточного сторіччя рибопродуктивність становила всього 9,4 кг/га. При цьому відбулась зміна видового складу промислових уловів. Якщо у період 1991–1995 рр. питома вага заходів з штучного відтворення іхтіофауни у формуванні промислової рибопродукції досягала 50%, то в останні десять років основу ресурсної бази промислу складають аборигенні види.
Загальний промисловий вилов риби на Каховському водосховищі, який за період 2001–2005 рр. мав тенденцію до збільшення: з 1,7 тис. т до 2,4 тис. т, у 2006 р. дещо зменшився – до 2136 т. В основному це відбулось за рахунок зниження улову тюльки, тоді як вилов основних частикових видів залишається стабільним, або зростає.
Сформована на сьогодні ресурсна база промислу Каховського водосховища в певній мірі не відповідає структурі промислових уловів. Як зазначалось вище, це в значній мірі пов'язане з організацією промислу та кон’юнктурою ринку збуту виловленої риби.
Основним фактором позитивного впливу на зростання валового вилову, було збільшення чисельності та іхтіомаси сріблястого карася, негативного – зменшення технічної інтенсивності лову тюльки та скорочення запасів плітки.
Вилов інших основних промислових видів протягом останніх 10 років характеризується значною стабільністю. Рибопродуктивність водосховища в 2008 р. становила 11,3 кг/га, що відповідає рівню середньої по каскаду.
2. Матеріали та методи досліджень
2.1 Предмет та матеріали досліджень
Предмет дослідження – розмірно-віковий та статевий склад популяції ляща Каховського водосховища.
Об’єкт дослідження – лящ Каховського водосховища.
Дипломна робота складається із матеріалів власних досліджень, матеріалів Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Запорізькій області.
Власні дослідження проводилися протягом весняного періоду 2006 та 2009 років на іхтіологічних КСП (с. Малаєкатеринівка Запорізького району Запорізької області).
В ході виконання досліджень було проаналізовано: із промислових уловів – 2,4 тис. екземплярів плітки, із уловів контрольних сіток – 4,988 тис. екземплярів. Проведено повний біологічний аналіз 200 екземплярів. Довжина риби визначалася із точністю до 0,5 см, маса – до 1 г.
Огляд наукової літератури здійснювався з використанням фондів провідних бібліотек Запорізької області та України: наукової бібліотеки Запорізького національного Університету, Запорізької обласної бібліотеки ім. Горького, Національної бібліотеки ім. Вернадського (м. Київ), наукової бібліотеки Інституту рибного господарства Української аграрної академії наук.
2.2 Методи дослідження
На контрольно-спостережних пунктах збір проб здійснювався стандартним набором ставних сіток з кроком вічка а=30, 36, 40, 50, 60, 70, 75, 80, 90, 100, 110, 120 міліметрів, ставними неводами з кроком вічка 40 мм.
З уловів контрольних сіток оброблялися усі особини ляща. Для повного біологічного аналізу відбиралися по 10 екземплярів риб кожного розмірного класу. Розмірний клас становив 1 см. Розмірний ряд особин ляща складався із мінімального та максимального розміру, які було виявлено в знаряддях лову протягом періоду дослідження.
Проби для визначення плодючості відбиралися у самок із IV стадією зрілостістатевих продуктів в весняний донерестовий період при скупченнях плідників намісцях нересту. Із передньої, середньої та задньої частини ястика відбиралася часткаікри, змішувалась та відважувався 1 грам. Фіксування велося за стандартнимиметодиками [27, 28].
Підрахування ікри велося під бінокуляром МБС-1 з вимірюванням діаметру ікринки (збільшення в 12 разів).
Визначення видового складу молоді проводилося у відповідності до загальноприйнятих методик [29].
Визначення морфологічних відмінностей між самцями та самками велося за загально прийнятими методиками [30, 31, 32, 33, 34, 35,].
Для визначення віку риб використовувались стандартні методики: підрахування вікових кілець на лусковій пластинці [36, 37].
З метою визначення стану любительського рибальства дослідження проводили відповідно до «Методичних вказівок з вивченнявпливу любительського рибальства на стан рибних запасів внутрішніх водойм»,розробленими Науково-дослідним інститутом озерного і річкового господарствамодифікованих нами з урахуванням особливостей Каховського водосховища тасучасних технічних можливостей [38]. Для визначення видів риб використовувалися загальновідомі визначники [32, 33, 34, 35, 39, 40].
Для визначення кількості рибалок, обсягу і якісного складу уловів любителів використовувалось анкетне опитування та безпосередній облік рибалок і їхніх уловів на водосховищі.
Облік риболовів любителів на водоймі здійснювався в будні та вихідні дні не менш ніж один раз на сезон.
Одночасно з обліком здійснювався збір інформації з якісного та кількісного складу уловів з заповненням індивідуальної риболовної картки.
Для одержання статистично достовірних даних проводився індивідуальний облік уловів в день спостережень не менш ніж у 25 рибалок.
Кількість риби визначалась за формулою:
(2.1)де С – кількість риби, що виловлюється, (кг.);
h – середня тривалість завершеної риболовлі (година.);
R – середня інтенсивність лову даного виду (шт./людино-година)
nб – Середнє число рибалок на водосховища (його ділянці) у будній день;
xб – число будніх днів у місяці;
nв – те ж для вихідного дня;
xв – число вихідних днів у місяці.
Середня інтенсивність лову визначається щомісяця для кожного виду риб виходячи з результатів інтерв'ю й анкетного опитування по формулі: