МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
ЖИТОМИРСЬКИЙ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ
Кафедра геотехнологій та промислової екології
"Раціональне використання земель та забезпечення населення екологічно-чистими продуктами харчування"
Роботу виконав: Сіденко О.В.
Роботу перевірив: Москальчук М.І.
ЖИТОМИР
2001
Втуп
Відродження сільського господарства має вирішальне значення для поліпшення добробуту населення, забезпечення його екологічно чистими і якісними продуктами харчування. Ключовим завданням усіх цивілізацій на нашій планеті було, є і залишається раціональне використання землі для збільшення виробництва продовольчих та кормових ресурсів. Основним джерелом продовольства для людей,а також кормів для тварин є різноманітний рослинний світ. Адже 88% продуктів харчування людина одержує в результаті обробки землі, а разом з продуктами тваринного походження – 98%.
Еволюційно, протягом мільйонів років саме за участю рослин формувалися сучасні самоврядувальні системи. Синтез речовин для підтримання життєдіяльності усіх живих організмів є невичерпним джерелом відновлення енергетичних і білкових ресурсів.
Головним фактором в рослинництві є грунт. Земля – це один із найцінніших скарбів природи.
Грунт - це досить складна екосистема, яка є акумулятором сонячної енергії. Найціннішою властивістю грунту є його родючість.
Родючість - це здатність грунту забезпечувати рослини вологою і поживними речовинами.
Самі родючі грунти - це чорноземи. Найбільші запаси чорноземів зосереджені на території України – 26,5 млн. га. Грунти мають велике значення не лише тому, що є головним джерелом отримання харчових продуктів, а й відіграють активну роль в очищенні природних стічних вод. Грунти і рослинний покрив планети в регулятором водного балансу суші. Це є універсальний біофільтер і нейтралізатор багатьох видів антропогенних забруднень.
Подальше існування нашої цивілізації поставлене під загрозу через нераціональне використання грунтів.
Рослини – це і харчі і ліки. Будь-яка їжа повинна бути ліками, а ліки – їжею.
Вчені-медики вважають, що люди передчасно старіють і вмирають в зв’язку з неправильним харчуванням, і, що людина, яка правильно харчується і веде правильний, нешкідливий спосіб життя здатна прожити 120-150 років. Харчування забезпечує організм людини енергією, білками, жирами, вуглеводами, вітамінами. Щоденно організм людини повинен споживати 2500-3000 ккал енергії.
До високоенергетичних продуктів відносяться:
- тваринне і рослинне масло;
- тваринні жири (сало, смалець);
- жирна свинина;
- мед;
- цукор;
- кондитерські вироби.
Низьку енергетичну цінність мають:
- овочі;
- фрукти;
- ягоди;
- кефір;
- нежирні сири;
- пісне м’ясо;
- риба;
- яйця.
Раціональне харчування – харчування, яке забезпечує нормальну життєдіяльність організму, високий рівень його працездатності і підвищує опір організму на дію оточуючого середовища, максимальну тривалість людського організму.
Лише усвідомивши, що стан навколишнього середовища і економічне зростання - це "фундамент", на якому тримається майбутнє держави, можна дійсно реалізувати позитивне розв’язання злободенних, найгостріших еколого-економічних проблем. Вітчизняна статистика свідчить навпаки, що в Україні є підрив національних сил, який на сьогодні досяг кризової межі.
Ключовою метою Національної програми є зупинення спаду агропромислового виробництва гарантування продовольчої безпеки держави, досягнення раціональних норм споживання продуктів харчування на душу населення, визначення основних напрямів реформування економічних, соціальних та правових відносин в агропромисловій сфері стабілізації економічних та фінансових умов для здійснення відтворюваного процесу в усіх галузях продовольчого комплексу, створення економічного механізму функціонування різних форм власності і господарювання в період становлення ринкової економіки.
Поряд із застосуванням напрацьованих механізмів формування і функціонування нових організаційно-виробничих структур лібералізацію оптових і роздрібних цін в Національній програмі використовуються економічні "правила гри" суб’єктів ринку в межах правого простору та механізму економічного регулювання.
Реформування агропродовольчої сфери передбачає поєднання ринкових форм господарювання з активною політикою державного протекціонізму спрямованого на підвищення керованості соціально-економічних процесів.
У Національній програмі обґрунтовується соціально-економічна необхідність земельної та господарської реформ, напрями техніко-технологічного переоснащення агропромислового комплексу виробництва, сукупність інтеграційних процесів в його галузях, шляхи подолання фінансової та інвестиційної кризи через забезпечення паритетного ціноутворення, вдосконалення фінансово-кредитної, податкової та митної політики розвиток інноваційних процесів виробництва із залученням банківської системи.
Використання програми забезпечить в 2005р.споживання на душу населення хлібопродуктів 135 кг, картоплі - 132 кг, овочів та баштанових культур-161 кг, плодів і ягід - 90 кг, м’яса - 80 кг, молока - 380 л, яєць - 280 шт., риби – 7,2 кг, олії і маргарину – 13,4 кг, цукру-39 кг.
Пріоритетним завданням є створення в Україні потужної харчової індустрії, як структуроформуючої ланки агроекономіки та забезпечення випуску конкурентноспроможних товарів.
За рахунок нарощування виробництва зерна, цукру, олії, винограду, плодоовочевої та м’ясо-молочної продукції, насіння с/г культур та племінної худоби збільшиться експортний потенціал агропромислового комплексу.
Національна програма спрямована на створенння належних соціально-культурних умов для селян, підвищення престижності та мотивації праці у суспільному господарстві, збільшення доходів с/г товаровиробників та вирівнювання їх з доходами промисловості створення додаткових робочих місць за рахунок розвитку інфраструктури села, підсобних підриємств і промислів,розширення промислової переробки с/г продукції. Приділяється увага забезпеченню зайнятості сільської молоді, підвищення рівня її професійного навчання та профорієнтації, відновленню культурно-національних традицій на селі.
Основним шляхом реалізації Національної програми буде докорінне поліпшення наявного ресурсного потенціалу, нарощування його якісних і кількісних параметрів державна підтримка пріорітетних напрямків розвитку агропром. в-ва, широке застосування економічних важелів у виробничих відносинах, формування землі господаря «засобів виробництва і результатів праці на заг.-держ. і регіональному рівнях. Передбачається також розробка регіональної програми розвитку агропромкомплексу в-ва з урахуванням місцевих особливостей.
Норми споживання продуктів харчування на душу населення за рік
| № п/п | Назва продукту | Кількість споживання 1 за рік |
| 1 | Хлібопродукти | 135 кг |
| 2 | Картопля | 132 кг |
| 3 | Овочі та баштанові культури | 161 кг |
| 4 | Плоди і ягоди | 90 кг |
| 5 | М’ясо | 80 кг |
| 6 | Молоко | 380 л |
| 7 | Яйця | 280 шт |
| 8 | Риба | 7,2 – 7,5 кг |
| 9 | Олія і маргарин | 13,4 кг |
| 10 | Цукор | 39 кг |
Примітка:
80 кг м’яса - свинина (40%), яловичина (40%), м’ясо птиці (20%). У молодому м’ясі більше калорій.
Норми потреб людини у зерні на душу населення за рік
| №п/п | Продукти харчування | Кількість готової продукції в кг | Кількість зерна в кг |
| 1 | Хліб та хлібопродукти | 112 | 148 |
| 2 | Борошно та хдібовипічка | 92,3 | 120 |
| 3 | Житнє борошно | 37 | 37 |
| 4 | Борошно для макаронів | 6 | 7,7 |
| 5 | Крупи та бобові | 12,8 | 12,8 |
| 6 | Крупа гречана | 2,7 | 4 |
| 7 | Крупа вівсяна | 0,7 | 1,6 |
| 8 | Крупа пшенична | 1,7 | 2,6 |
| 9 | Крупа рисова | 3,8 | 6 |
| 10 | Крупа манна | 0,7 | 1,1 |
| 11 | Кукурудза | 0,4 | 0,9 |
| 12 | Ячмінь | 0,7 | 0,7 |
Потреба людини в енергії та білку
| № п/п | Продукт | Хімічний склад | |||
| Білок, г/100г | Енергетична цінність, кДж/100г | ||||
| 1 | Горох | 21 | 1250 | ||
| 2 | Квасоля | - | - | ||
| 3 | Соя | 45 | 1400 | ||
| 4 | Мука вищий сорт | 10,3 | - | ||
| 5 | Мука нижчий сорт | 11,7, | - | ||
| 6 | Крупа манна | 10,3 | - | ||
| 7 | Крупа гречана | 12,6 | - | ||
| 8 | Рис | 7 | - | ||
| 9 | Пшоно | 11,6 | - | ||
| 10 | Ячмінь | 10 | 1450 | ||
| 11 | Сир твердий | 25 | 1500 | ||
| 12 | Макарони | 10,5 | 1400 | ||
| 13 | Хліб пшеничний | 7 | 840 | ||
| 14 | Творог | 17 | 960 | ||
| 15 | Батон | 7,7 | 1100 | ||
| 16 | Масло | - | 3000 | ||
| 17 | Молоко | 2,8 | 200 | ||
| 18 | Картопля | 2 | 90 | ||
| 19 | Сметана | 3 | 1200 | ||
| 20 | Кефір | 7 | 1700 | ||
| 21 | Петрушка | 2 | 90 | ||
| 22 | М’ясо яловичина | 21 | 840 | ||
| 23 | М’ясо кролика | - | 750 | ||
| 24 | Свинина жирна | 11,7 | 2500 | ||
| 25 | Свинина пісна | 14,5 | 1500 | ||
| 26 | Телятина | 20 | 400 | ||
| 27 | Риба | 19 | - | ||
| 28 | Мед | - | 1400 | ||
| 29 | Цукор | - | 1900 | ||
| 30 | Яйця | 12,7 | 60 | ||
Примітка: