Характеристика та асортимент горіхоплідних культур (стр. 9 из 10)

Екстенсивний спосіб виробництва не задовольняє потреб України в горіхах грецьких. Вагому роль відіграє й швидкий розвиток експорту. Його розміри у 2004 р. досягли 30,4% валових зборів країни, тим самим звужуючи ємність вітчизняного ринку. Щоправда, надходження коштів від реалізації на зовнішніх ринках грецьких горіхів забезпечує 80,5% виручки (2001-2004 рр) від експорту плодів, ягід і винограду з України.

Частка грецьких горіхів у експорті з України плодів, ягід і винограду,%

Вищенаведене зумовлює те, щофонд споживання горіхів в Україні у 2001-2004 рр. становив лише 21-44 тис. тонн. В перерахунку на особу це складає 0,4-0,9 кг плодів на рік. За даними Київського НДАІ гігієни харчування раціональною нормою споживання є 1,5 кг горіхів, а оптимальною - 3,6 кг (Інститут харчування академії медичних наук СРСР). Звідси, обсяги власного виробництва забезпечують лише 12-25% потреб країни у свіжих горіхах, при цьому малорозвиненими залишаються різні напрями їх промислової переробки.

Отже, існує об’єктивна необхідність удосконалення потенціалу виробництва грецьких горіхів в Україні в напрямі розвитку промислової культури. Основними чинниками цього є: добір оптимальних параметрів виробництва, підвищення інвестиційної привабливості культури, поглиблення господарської та зональної спеціалізації виробництва, удосконалення зонального розміщення насаджень, розвиток агропромислової інтеграції та розширення місткості ринку.

“Організаційні засади формування і ефективного використання виробничого потенціалу” - досліджено перспективні параметри вітчизняного ринку грецьких горіхів, обґрунтовано низку організаційно-економічних заходів з розвитку в Україні потенціалу промислового виробництва культури. Орієнтиром у довгостроковому розвитку вітчизняного ринку горіхів є максимальне наближення споживчого попиту до стандартів харчування – 3,6 кг плодів на особу в рік, та активне розширення зовнішньої торгівлі. На період до 2030 р. оптимальною місткістю внутрішнього ринку є 71 тис. т плодів, що на 62% вище за сучасний її рівень. За цей час обсяги експорту можуть зрости до 326 тис. тонн. Розраховані потреби передбачають наявність близько 90 тис. га насаджень за рівня продуктивності – 44,5 ц/га. Враховуючи стан розвитку галузі, більш обґрунтованим, на нашу думку, є створення у найближчі 15-20 років5-7 тис. га інтенсивних насаджень та розширення площ присадибної культури до 27,7 тис. га. Це забезпечить одержання 21-30 тис. тонн високоякісних плодів щороку та 137 тис. тонн сортосуміші з присадибного сектору.

Розвиток промислової культури передбачає поширення інтенсивних типів садів. Спільно з фахівцями Придністровської ДСС гіпотетично обґрунтовано два типи інноваційно-інтенсивних технологій: з використанням ущільнювачів (соя, квасоля, персик) і без них - змішані та чисті насадження. Схема садіння горіха - 10х8 м2, сорти - “Буковинський 1”, “Чернівецький 1” та “Клішківський”. Згідно оцінки, найбільш перспективними є змішані типи насаджень. Так, для проекту тривалістю 25 років (проект І) чистий прибуток з 1 га саду складатиме 12,6 тис. грн., рівень рентабельності – 143%, норма прибутку – 12,4%, а строк окупності інвестицій – 4,7 років (табл.3). Особливої переваги змішаним насадженням надають показники інвестиційної оцінки. За умов дисконту 20% величина чистого приведеного доходу порівняно із насадженнями без ущільнювачів зростає у 18 разів (до 5,2 млн. грн), індекс доходності - з 0,30 до 2,42, середньорічний приведений прибуток – від 9,3 до 184,6тис. грн., а дисконтний бар’єр – з 24,5 до 216,6%! Отже, інтенсивні типи насаджень грецького горіха є цілком конкурентоспроможними на вітчизняному ринку інвестицій.

Економічна оцінка інтенсивних типів насаджень грецького горіха

Оптимальними розмірами інтенсивного саду є 120-140 га, при цьому коефіцієнт використання техніки досягає 0,9-1,0, а рівень рентабельності - 96-97%. В цілому ж запропоновані технології є ефективними на площах від 7 га, а віддача вкладених ресурсів зростає з розширенням площ включно до 140 га. Інноваційно-інтенсивні типи насаджень розраховані для місцевостей з сприятливими ґрунтово-кліматичними умовами. В Україні відсутні чіткі межі поширення промислових садів горіха. Для їх окреслення опрацьовано методичні підходи, які поєднують принципи геоінформаційних систем та американського обліку витрат. Вони дозволяють здійснити економічну оцінку кліматичних ризиків і передбачити ефективність інновацій в різних зонах. За допомогою еколого-економічного алгоритму встановлено межі поширення в Україні товарних садів горіха з означенням порогів їх потенційної ефективності. Зокрема, виділено наступних чотири зони (рис.4):

високоефективного виробництва (А) – розміщена в західному Лісостепу, рівень інвестиційної рентабельності складає 30% і вище, забезпеченість агрокліматичних ризиків не перевищує 25,6%, придатна для поширення великотоварних садів з високим рівнем спеціалізації виробництва;

ефективного виробництва (Б) –охоплює південно-західну частину України, рентабельність інвестицій в ній сягає від 10 до 30%, забезпеченість прояву ризиків - 25,6-55,0%, сприятлива для середніх і дрібних розмірів насаджень зі стійким рівнем спеціалізації виробництва;

простого відтворення (В) – частково охоплює Полісся, центральний Лісостеп та Степ, потенційний рівень рентабельності до 10%, частота прояву небезпечних років - 55,0-63,4%, єдиними перспективними товаровиробниками в цій зоні є особисті селянські господарства;

нетоварного виробництва (Г) – простягається вглиб північного сходу країни, частка загрозливих років перевищує 63,4%, товарне виробництво недоцільне, культура може рости на присадибних і дачних ділянках для потреб власників у її плодах та декоративного озеленення територій.

Поштовхом до розвитку в Україні промислового виробництва горіхів може стати затвердження державної цільової програми. Саме так чинять в Австралії, Угорщині та Китаї, де за відсутності розвинених професійних спілок активно вдаються до державного протекціонізму. З цією метою опрацьовано економічні аспекти до проекту державної програми „Грецькі горіхи України”

Висновок

"Нужно есть для того, чтобы жить, а не жить, для того, чтобы есть". Сократ (ок.470 – 399 г. до н. е). В цій істинні заключається істинна нашого життя. Адже, без продуктів харчування ми можемо прожити лише місяць, це наша енергія за допомогою якої ми існуємо. Горіхоплідні одна з її частин, які забезпечують нас жирами, вуглеводами, білками, амінокислотами, вітамінами. В своїй курсовій роботі я висвітила основну характеристику горіхоплідних, їх вирощування, хімічний склад та харчову цінність, використання горіхоплідних, виробництво на світовому ринку. Україна вирізняється значним поширеннямгоріхоплідних і посідає перше місце за обсягами виробництва плодів у Європі, а саме 21% валових зборів. Разом з тим, рівень внутрішньої пропозиції не задовольняє потреб країни – на одну особу в рік виробляється лише 0,4-0,9 кг горіхів, або 12-25% до стандартів харчування. Основною причиною такого стану є недостатній рівень розвитку промислової культури. Товарні насадження майже повністю зосереджені в дрібних господарствах населення. Це зумовлює стихійність пропозиції, низьку якість плодів, складність їх заготівлі, нерозвиненість оптової торгівлі та промислової переробки, звужує асортимент вітчизняної продукції і сповільнює розвиток експорту. Отже, потрібно розвивати промислове виробництво горіхів, що призведе до збільшення прибутків нелише населення, але і казни країни. Тема курсової є дуже актуальною, перш за все я дізналася про харчову цінність горіхів, тому в подальшому використаня горіхів повинне бути постійне. Також дізналася про використання горіхів, так, наприклад чорного горіху, виготовляють цінну горіхову олію, яка має широке застосування в харчовій, парфумерній, лакофарбовій промисловості та в медицині.

Додатки

Додаток 1

Горіх грецький (волоський);

Додаток 2

Ліщині горіхи (лісові);

Додаток - 3

Фісташки

Додаток - 4

Арахіс

Арахіс в шкірці(PeanutinShell)

Ядра арахіса продовгуватої форми (Peanut Kernel in Long Spahe)