Внаслідок розширення виробництва (введення нових видів продукції) в 2002 році в порівнянні з 2000 роком середньооблікова чисельність працівників в КП «Магдалинівський маслозавод» збільшилась на 107,3%. Не дивлячись на це, річна продуктивність праці зросла на 4,1%, що дозволило збільшити обсяг виробленої продукції більш ніж удвічі (на 115,9%).
Загальна величина затрат праці за дослідний період зросла на 127,9%, що відбулося за рахунок збільшення кількості часу, відпрацьованого одним робітником на 10,4%, а також самої кількості працюючих.
Динаміка та ефективність використання трудових ресурсів в КП «Магдалинівський маслозавод»
Показник | 2000 | 2001 | 2002 | 2002 в% до 2000 |
Обсяг продукції (робіт, послуг) в оптових цінах, тис. грн. | 11335 | 20577 | 24468 | 215,9 |
Середньооблікова чисельність працівників, чол. | 137 | 177 | 284 | 207,3 |
Прямі затрати праці, люд-год. | 248422 | 379552 | 566209 | 227,9 |
Відпрацьовано одним працівником, люд-год. | 1813 | 2144 | 2001 | 110,4 |
Вироблено продукції, грн.:– на одного працівника | 82737 | 116254 | 86155 | 104,1 |
– на одну люд-год. | 45,7 | 54,2 | 43,2 | 94,5 |
Загальна величина затрат праці за дослідний період зросла на 127,9%, що відбулося за рахунок збільшення кількості часу, відпрацьованого одним робітником на 10,4%, а також самої кількості працюючих.
Значне збільшення кількості працівників призвело до їх нераціонального і неповного завантаження при одночасному зниженні рівня технічної озброєності праці, і як результат – зменшення годинної продуктивності праці на 5,5%.
Для узагальненої оцінки діяльності КП «Магдалинівський маслозавод» ми проаналізували основні економічні показники господарювання (табл. 5).
В 2002 році в порівнянні з 2000 роком обсяг продукції зріс більш ніж вдвічі, причому це відбулося, в основному, за рахунок збільшення кількості працюючих на 107,3% при одночасному зростанні річної продуктивності праці на 4,1%.
Оплата праці одного робітника за досліджуваний період збільшилась на 1,4%, причому слід відмітити, що темп зростання оплати праці дещо нижчий від темпу зростання продуктивності праці, що є позитивним фактором.
Фондовіддача підвищувалась на 55,2%, але це не свідчить про зростання рівня економічної діяльності, адже всі результативні показники погіршились. Так, година продуктивність праці знизилась на 5,5% внаслідок нераціонального використання наявного трудового потенціалу. А зниження окупності витрат на 8,4%, призвело до зменшення величини отриманого прибутку в розрахунку на одну грн. виробничих витрат більш ніж на 50%.
Показник | 2000 | 2001 | 2002 | 2002 в % до 2000 |
Обсяг продукції (робіт, послуг) в оптових цінах, тис. грн. | 11335 | 20577 | 24468 | 215,9 |
Вироблено продукції, грн., на:– одну грн. основних фондів | 12,78 | 23,76 | 19,84 | 155,2 |
– одну грн. виробничих витрат | 1,19 | 1,19 | 1,09 | 91,6 |
– одного працівника | 82737 | 116254 | 86155 | 104,1 |
– одну люд-год. | 45,7 | 54,2 | 43,2 | 94,5 |
Отримано прибутку, грн., на:– одну грн. основних фондів | 0,67 | 0,88 | 0,54 | 80,6 |
– одну грн. виробничих витрат | 0,19 | 0,18 | 0,08 | 42,1 |
Фонд оплати праці в розрахунку на одного працівника, грн. | 5264 | 6480 | 5338 | 101,4 |
Рівень рентабельності, % | 19,7 | 18,7 | 7,9 | 11,8 |
В результаті, все це призвело до загального погіршення виробничо-фінансового стану підприємства, про що свідчить зниження рівня рентабельності до 11,8%.
3. Матеріал та методика досліджень
Головними інтеграторами в молокопродуктовому підкомплексі України є молокозаводи, які являють собою проміжну ланку в ланцюзі «виробництво – переробка – реалізація». В даних економічних умовах це найкраща ланка для залучення інвестицій, а отже і капіталовкладень у виробництво, що пояснюється високим рівнем рентабельності переробної галузі. Наявні в Україні потужності молочної промисловості дозволяють переробити за рік 24 млн. т молока.
Нині в Україні працює приблизно 350 молокопереробних заводів. Це не обов’язково заводи з великими потужностями, але вони в більшості випадків знайшли серйозних власників; зареєстрували свої торгівельні марки, постійно розширюють асортимент своєї продукції, фасують її у фірмові упаковки. Десяток великих виробників мають близько 50% споживчого ринку, друга половина – за сотнями заводів з малими потужностями.
Серед підприємств, які регіонально використовують сировину і забезпечують її раціональну переробку являється КП «Магдалинівський маслозавод». Асортиментом випуску продукції передбачається наявність цільномолочної продукції, кисломолочної, жирових концентратів, а також сухих молочних продуктів.
Сметана являється одним із високоцінних продуктів харчування, виробництво якої залежить не тільки від якості сировини, а й від сезону року. Метою нашої роботи стало вивчання технології виробництва сметани в залежності від сезону року в КП «Магдалинівський маслозавод».
При виконанні випускної роботи були поставлені слідуючи задачі:
- проаналізувати стан та наявність сировинної бази на підприємстві;
- визначення особливостей технологічного процесу виготовлення продукту;
- визначення впливу сезону року на основні складові частини сировини при виробництві сметани;
- оцінка якості готового продукту;
- використання вторинних продуктів при переробці молока.
Для написання роботи використовувалися матеріали річних звітів, матеріали договорів контрактацій, дані лабораторних досліджень якості продукції, держстандарти на продукцію і сировину та технічні умови виробництва.
Аналіз якісних показників сметани проводили в лабораторії «Молока і молочних продуктів» кафедри технології виробництва та переробки продуктів тваринництва ДДАУ.
Масову долю жиру визначали методом Гербера, масову долю білку та лактози – рефрактометричним методом на рефрактометрі RL-2, кислотність – титрометричним методом з визначенням рівня кислотності в градусах Тернера.
На підставі проведених досліджень зроблені висновки та внесені пропозиції по раціональному використанню сировинної бази виробництва.
4. Власні дослідження
4.1 Переробка молока і асортимент КП «Магдалинівський маслозавод»
Харчова промисловість здебільшого вирішує питання по забезпеченню громадян країни продуктами харчування. Господарська діяльність переробних підприємств молочної промисловості направлена на збереження цінних властивостей молока як сировини, а також передачу своєї структури в готовий продукт.
Значний вплив на результати господарської діяльності мають асортимент (номенклатура) та структура виробництва і реалізації продукції.
При формуванні асортименту і структури випуску продукції підприємство повинно враховувати, з однієї сторони, попит на дані види продукції, а з іншої – найбільш ефективне використання трудових, сировинних, технічних, фінансових та інших ресурсів, що наявні в його розпорядженні.
Збільшення об’єму виробництва (реалізації) по одних видах і скорочення по інших видах продукції призводить до зміни її структури, тобто співвідношення окремих виробів в загальному їх випуску.
Основними напрямками комплексного використання сировини вмолочній промисловості є удосконалення структури промислової переробки молока з урахуванням можливого найбільш повного використання його складових частин для виробництва основної молочної продукції, максимального і раціонального використання побічної молочної сировини (знежиреного молока, маслянки, сироватки), що отримуються в результаті виробництва молочних продуктів (табл. 6).