Після пастеризації вершки охолоджують до 50єС і направляють на гомогенізацію при тиску 100 ат. Гомогенізовано вершки направляють у ванни для заквашування, де при температурі 45–50С їх заквашують 10% закваски, яка складається із штамів мезофільних і термофільних рас, взятих у відношенні 1:1.
Кінець сквашування визначають за кислотністю, яка не повинна бути нижче, ніж 55Т. Сквашені вершки обережно перемішують і охолоджують до температури 4–6С.
Готовий продукт повинен мати слідуючи показники: не менш ніж 40% жиру, кислотність 55–90Т. Смак – чистий, кисломолочний, з добре вираженим смаком і ароматом пастеризації, консистенція – щільна, однорідна, без крупинок.
Демуров М.Г. та ін. [13, 14] стверджують, що чисті кисломолочні смак і запах сметани, а також смак пастеризації надають речовини, які утворюються при пастеризації і сквашуванні вершків: сульфгідрильні групи, діацетил, молочна і оцтова кислоти, ацетальдегід, лактони та ін. Однак головною ароматичною речовиною продукту вважають діацетил, який синтезується ароматоутворюючими молочнокислими бактеріями, тому вираженість смаку і запаху сметани залежить від активності бактеріальних заквасок, температури і терміну сквашування вершків.
Більшість пороків смаку і запаху сметани мають технологічне або бактеріальне походження і лише частина – біохімічне. Якість сметани насамперед залежить від якості та чистоти бактеріальних заквасок [6].
Поява в сметані газу свідчить про наявність в заквасці сторонньої мікрофлори або неефективну пастеризацію. Прісний смак сметани виникає при використанні недоброякісної закваски (слабе кислотоутворення) або при низьких температурах сквашування. Підвищення кислотності продукту є результатом занадто довгого періоду сквашування або повільного охолодження.
Слабка в’язкість сметани пов’язана з недостатнім її охолодженням та витримкою. Наявність окремих грудочок – як наслідок недостатнього вимішування під час сквашування та охолодження.
До пороків смаку біохімічного походження можна віднести гіркий та сальний смак. Гіркий смак розвивається в процесі зберігання продукту і обумовлений розпадом жиру під дією ліпаз, які виділяють плісеневі гриби.
Сальний смак з’являється при довгостроковому зберіганні сметани. Він обумовлений окислювальною порчею жиру. Осалювання жиру відбувається під дією сонячних променів, підвищеної температури, каталізаторів та інших факторів, які викликають насичення киснем, воднем, галоїдами ненасичених карбонових кислот. Олеїнова кислота в результаті осалювання перетворюється в оксикислоту – діоксистеаринову. Жир при цьому гіркне, набуває смаку старого сала [12].
Літом на холодильниках складують великі резерви сметани з метою використання її в осінньо-зимовий період для безперебійного постачання населення. Сметану необхідно зберігати в особливих температурних умовах, щоб в період зберігання вона не замерзала і в той же час мікробіологічні процеси в продукті повинні бути призупинені.
По даним Богданової Г.І. та ін.[4], сметана, яка замерзла не відновлюється – волога замерзає у вигляді кристалів, обезводнений білок при дефростації не здатний набухати, жир дестабілізується і дефростована сметана має крупинчату консистенцію, спостерігається відділення сироватки.
Температура зберігання сметани повинна бути 0–1єС; відносна вологість камери – 80–85%. Всю сметану, яка поступає в холодильник сортують по поставниках, маркірують і зважують. Потім проводять органолептичний і хімічний аналіз продукції. Сметана, яка відповідає по якості технічним вимогам, поступає в камеру для сезонного зберігання [20].
Строк зберігання сметани не повинен перевищувати 6 місяців. У період зберігання сметану періодично перевіряють, промивають тару з метою видалення плісені, проводять органолептичний контроль.
Сировина для підприємства заготовлюється в Магдалинівському районі – 50–60% молока, в Ново московському – 10–20%, в Царичанському – 15%, Петриківському – 5%, Полтавській області – 10%.
Молоко на переробку поступає автомобільним транспортом. Поставниками сировини виступають сільськогосподарські підприємства різних форм власності, серед яких – 30% колективні підприємства, а 70% – це молоко із приватних господарств населення.
Сировина для підприємства завозиться згідно договору, в якому виступають виробники і переробне підприємство. Цілі договору визначення кількості та якості продукції, яка регулярно поступає на підприємство. Ціна на сировину залежить від умов ринку, а також від ціни на енергоносії.
Для підвищення якості продукції лабораторія кожного дня проводить аналіз на визначення жиру, кислотності, густини, механічного забруднення, наявності інгібіторів, антибіотиків та білку.
Основним ринком реалізації виготовленої продукції являється внутрішній ринок України. Продукція реалізується в Дніпропетровській і Полтавській області. Сухе молоко реалізується по всій Україні. На холодокомбінати постачається вершкове масло. 20% всієї продукції реалізується через фірмові магазини КП «Магдалинівський маслозавод».
Асортимент продукції
Продукція | Жир, % | Розфасовка |
1. Молоко пастеризоване | 2,5 | Пюр-пак |
2. Молоко пастеризоване | 2,5 | Плівка |
3. Молоко пастеризоване | 3,2 | Плівка |
4. Молоко топлене | 2,5 | Пюр-пак |
5. Молоко знежирене | 0,05 | Плівка |
6. Простокваша | 3,2 | Плівка |
7. Біокефір | 1,0 | Плівка |
8. Біокефір | 3,2 | Плівка |
9. Ряжанка | 4,0 | Плівка, Пюр-пак |
10. Кефір | 1,0 | Плівка, Пюр-пак |
11. Кефір | 3,2 | Плівка, Пюр-пак |
12. Сметана | 15 | Плівка |
13. Сметана | 20 | Плівка |
14. Масло селянське | 72 | В блоках |
15. Масло селянське | 72 | Фасовка 200 г. |
16. Сухе знежирене молоко | 1,0 | Мішок 25 кг |
17. Сухе натуральне молоко | 15, 20, 25 | Мішок 25 кг |
Добова потужність підприємства
Продукція | Випуск продукції, т | |
за добу | за рік | |
1. Молоко пастеризоване (2,5%) | 0,7 | 24 |
2. Молоко пастеризоване (3,2%) | 1,0 | 44,0 |
3. Молоко пастеризоване (1,5%) | 0,5 | 36 |
4. Молоко топлене (2,5%) | 0,8 | 16 |
5. Молоко знежирене | 0,9 | 353 |
6. Простокваша (3,2%) | 1,0 | 30 |
7. Біокефір (1%) | 1,5 | 120 |
8. Біокефір (3,2;) | 0,8 | 60 |
9. Ряжанка (4%) | 1,3 | 180 |
10. Кефір (3,2%) | 1,9 | 692 |
11. Кефір (1%) | 1,7 | 636 |
12. Сметана (20%) | 2,9 | 1059 |
13. Сметана (15%) | 2,8 | 130 |
14. Масло селянське (72%) | 24,3 | 8858 |
16. Сухе знежирене молоко | 28,3 | 10348 |
17. Сухе натуральне молоко | 8,3 | 3043 |
18. Сир твердий | 2,5 | 915 |
19. Вершки (35%) | 1,6 | 582 |
На протязі доби в залежності від пори року на підприємстві випускається різна продукція. Об’єм виготовлення продукції представлений в таблиці 2.
Вид продукції | 2000 | 2001 | 2002 | |||
тис. грн. | % | тис. грн. | % | тис. грн | % | |
Молоко 2,5% | 465 | 4,1 | 657 | 3,2 | 938 | 3,8 |
Молоко знежирене | 327 | 2,9 | 312 | 1,5 | 333 | 1,4 |
Вершки 35% | 39 | 0,3 | 83 | 0,4 | 355 | 1,5 |
Сметана 20% | 46 | 0,4 | 724 | 3,5 | 980 | 4,0 |
Ряжанка 4% | 139 | 1,2 | 307 | 1,5 | 291 | 1,2 |
Кефір 3,2% | 165 | 1,5 | 442 | 2,1 | 596 | 2,4 |
Кефір 1% | 116 | 1,0 | 489 | 2,4 | 542 | 2,2 |
Масло селянське | 5594 | 49,4 | 7733 | 37,6 | 7093 | 29,0 |
Сухе знежирене молоко | 2818 | 24,9 | 8004 | 38,9 | 9248 | 37,8 |
Сухе незбиране молоко | 577 | 5,1 | 709 | 3,4 | 2516 | 10,3 |
Сир твердий | 255 | 2,2 | 771 | 3,7 | 859 | 3,5 |
Відвійки | 385 | 3,4 | 236 | 1,1 | 335 | 1,4 |
Сироватка | 14 | 0,1 | 48 | 0,2 | 39 | 0,2 |
Інша продукція | 393 | 3,5 | 63 | 0,5 | 343 | 1,3 |
Разом | 11335 | 100,0 | 20577 | 100,0 | 24468 | 100,0 |
Об’єм виробництва продукції значно залежить від забезпеченості підприємства трудовими ресурсами по категоріям, професіям і кваліфікації, повноти їх використання та рівня продуктивності праці. Тому, проаналізуємо динаміку та ефективність використання трудових ресурсів в КП «Магдалинівський маслозавод» (табл. 4).