- проект технологічної інструкції з виробництва продукту та проведення технологічного процесу, пов'язаного із застосуванням харчової добавки, в якій необхідно зазначити спосіб застосування та кількісний вміст добавки в кінцевому продукті;
- перелік харчових продуктів, в яких може міститися ця харчова добавка;
- коло споживачів харчового продукту, виготовленого із застосуванням запропонованої харчової добавки;
- методи визначення харчової добавки або продуктів її перетворення у харчовому продукті (вони мають бути специфічними і достатньо чутливими).
Якщо пропонується імпортна харчова добавка, крім наведеного вище подають документи про склад добавки та дозвіл органів охорони здоров'я на їх використання в країні-експортері.
Відповідно до Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів", забороняється реалізація і використання вітчизняних і ввезення в Україну імпортних харчових продуктів без маркування державною мовою України про склад харчового продукту із зазначенням переліку назв використаних у процесі виготовлення харчових добавок, барвників, інших хімічних речовин або сполук. Харчова добавка може позначатися як індивідуальна речовина, наприклад, сорбінова кислота, лецитин та ін., або груповою назвою, наприклад, консервант, емульгатор, синтетичний барвник. Останнім часом набуло поширення позначення харчової добавки у вигляді індексу "Е" (Europe) з три- або чотиризначним номером, який присвоєний конкретній добавці і зрозумілий в усіх країнах світу. Він підтверджує, що цю сполуку перевірено на безпеку, для неї встановлено критерії чистоти і вона відповідає цим критеріям, для неї встановлено гігієнічні нормативи щодо харчових продуктів (максимально допустимі рівні, допустима добова доза, допустиме добове споживання та ін.).
У деяких випадках після назви харчової добавки або її індексу може зазначатися концентрація. У нашій країні вона виражається в мг на 1 кг або 1 л продукту, а за кордоном використовується абревіатура ppm (partspermillion -частин на мільйон) і означає, що на 1 млн вагових чи об'ємних частин продукту припадає певна кількість харчової добавки. Наприклад, величина 50 ррт вказує, що в мільйоні частин продукту міститься не більш як 50 частин відповідної добавки, тобто 50 мг/кг або 50 мг/л продукту.
Перелік дозволених добавок та їхні гранично допустимі концентрації регламентуються "Медико-біологічними вимогами та санітарними нормами якості продовольчої сировини і харчових добавок" та "Санітарними правилами із застосування харчових добавок". Більшість харчових добавок, дозволених цими нормативними документами, збігаються з європейськими стандартами, але водночас є Й окремі розбіжності.
Для гармонізації національних і міжнародних нормативних документів, що регламентують застосування харчових добавок, Держкомсанвпіднагляд затвердив "Доповнення до "Медико-біологічних вимог та санітарних норм якості продовольчої сировини і харчових продуктів. Харчові добавки". У цьому документі наведено списки харчових добавок:
1) дозволених для застосування;
2) заборонених для застосування і реалізації (табл. 1);
3) заборонених для застосування в Україні та Росії, але дозволених в інших країнах і включених до списку Міжнародної цифрової системи кодификації харчових добавок. Питання про допустимість харчових добавок вирішує Держкомсанвпіднагляд у встановленому порядку за наявності висновків інституту харчування.
Таблиця 1. Емульгатори, заборонені для реалізації в країнах - членах Організації економічного співробітництва і розвитку
| Характеристика | Компонентний знак |
| Небезпечні | Е 102. 110, 120, 124, 127 |
| Дуже небезпечні | Е123 |
| Заборонені | Е103, 105. 111, 121, 125, 126, 130, 152 |
| Підозрілі | Е 104,122, 141, 150, 171, 173, 180, 241, 477 |
| Канцерогенні | Е 131,142, 210, 211, 212, 213, 215, 216, 217.240.330 |
| Спричиняють розлади кишечника | Е 221.222, 223,224, 226 |
| Спричиняють розлади шлунка | Е 338, 339,340, 341, 407, 450, 461,462, 463,465,466 |
| Шкідливі для шкіри | Е 230, 231.232, 238 |
| Спричиняють порушення тиску | Е250, 251 |
| Спричиняють висипання на шкірі | Е311.312.313 |
| Спричиняють підвищення холестеролу | Е320, 321,322 |
Необхідність ухвалення такого документа зумовлена тим, що нині на українському ринку з'явилося багато імпортних харчових продуктів, на маркуванні яких зазначено Е-компонентний знак.
3. Класифікація харчових добавок
Під час виробництва харчових продуктів у різних країнах використовують понад 500 їх найменувань, не рахуючи деяких різновидів комбінованих добавок, окремих ароматних речовин та ароматизаторів. Деякі харчові добавки мають кілька синонімів. Нині в нашій країні допускається використання і вміст у вітчизняних та імпортних харчових продуктах понад 250 видів харчових добавок.
Харчові добавки класифікують залежно від багатьох ознак. У харчовій технологи" вирізняють такі групи добавок:
1. Харчові добавки, необхідні в технологічному процесі виробництва продуктів:
· прискорювачі технологічного процесу;
· незамінні технологічні харчові добавки (розпушувачі тіста, драгле- і піноутворювачі, відбілювачі та ін.);
· фіксатори міоглобіну.
2. Харчові добавки, які запобігають мікробіологічному та окислювальному псуванню продуктів:
· антимікробні засоби;
· хімічні засоби;
· біологічні засоби;
· антиоксиданти (антиокиснювачі).
3. Харчові добавки, які формують товарні властивості виробів і забезпечують їм успіх на ринку:
· харчові барвники;
· поліпшувачі консистенції;
· ароматизатори;
· смакові добавки.
4. Поліпшувачі якості харчових продуктів.
У товарознавчій практиці вирізняють такі групи харчових добавок:
1. Регулятори смаку і аромату:
· підсолоджувачі;
· смакові добавки;
· ароматизатори.
2. Регулятори консистенції:
· загущувачі;
· гелеутворювачі;
· стабілізатори;
· емульгатори; і розріджувачі.
3. Поліпшувачі зовнішнього вигляду:
· барвники;
· відбілювачі.
4. Регулятори збереження:
· консерванти;
· антиоксиданти.
5. Добавки з іншими корисними властивостями:
· харчові волокна.
Спеціальна комісія Кодекс Аліментаріус ФАО/ВООЗ з харчових добавок вирізняє 23 функціональні класи для їх маркування, дефініції та технологічних функцій (табл. 2).
Таблиця 2. Класифікація харчових добавок
| № п/п | Функціональні класи | Дефініції | Підкласи |
| 1 | Кислоти | Підвищують кислотність і (або) надають кислого смаку їжі | Кислотоутворювач |
| 2 | Регулятори кислотності | Змінюють або регулюють кислотність чи лужність харчових продуктів | Кислоти, луги, основи,буфер, регулятори рН |
| 3 | Речовини,які перешкоджають злежуванню і грудкуванню | Знижують тенденцію частин харчового продукту прилипати одна до одної | Добавки, які перешкоджають затвердінню речовин, зменшують липкість, висушуючі добавки, розділюючі речовини |
| 4 | Піногасники | Знижують або запобігають утворенню піни | Піногасники |
| 5 | Антиокиснювачі | Подовжують термін зберігання харчових продуктів, захищаючи від окиснення жири | Антиокиснювачі, синергісти антиокиснювачів, комплексоутворювачі |
| 6 | Наповнювачі | Речовини, які збільшують об'єм продукту, не впливаючи істотно на його енергетичну цінність | Наповнювачі |
| 7 | Барвники | Підсилюють або відновлюють колір продукту | Барвники |
| В | Речовини, які сприяють збереженню забарвлення | Стабілізують, зберігають або підсилюють забарвлення продукту | Фіксатори забарвлення,стабілізаторизабарвлення |
| 9 | Емульгатори | Утворюють або підтримують однорідну суміш двох чи більшої кількості незмішуваних фаз, таких як жир і вода, у харчових родуктах | Емульгатори, пом'якшувачі, розсіюючі добавки, ПАР, змочуючі речовини |
| 10 | Емульгуючі солі | Взаємодіють із білками сирів для запобігання відокремленню жиру під час виготовлення плавлених сирів | Солі-плавителі, комплексоутворювачі |
| 11 | Ущільнювачі | Роблять або зберігають тканини фруктів та овочів щільними і свіжими, взаємодіють з агентами желатинізації для утворення гелю або укріплення гелю | Ущільнювачі |
| 12 | Підсилювачі смаку і запаху | Підсилюють природний смак і (або) запах харчових продуктів | Підсилювачі смаку, модифікатори смаку, добавки, які сприяють розварюванню |
| 13 | Речовини для оброблення борошна | Речовини, які додають до борошна для поліпшення йото хлібопекарських властивостей або кольору | Відбілюючі добавки, поліпшувачі борошна, поліпшувачі тіста |
| 14 | Піноутворювачі | Створюють умови для рівномірної дифузії газоподібної фази у рідкі і тверді харчові продукти | Добавки, що збивають добавки, що аерують |
| 15 | Желеутворювачі | Текстурують їжу через утворення гелю | Желеутворювачі |
| 16 | Глазурувальні | Речовини, які, покриваючи поверхню продукту, утворюють захисний шар або надають йому блискучого вигляду | Плівкоутворювачі, полірувальні речовини |
| 17 | Вологоутримувальні агенти | Запобігають висиханню продуктів через нейтралізацію впливу атмосферного повітря з низькою вологістю | Добавки, які утримують вологу, змочувальні добавки |
| 18 | Консерванти | Подовжують термін зберігання продуктів, захищаючи від псування, зумовленого мікроорганізмами | Антимікробніі антигрибкові добавкидля боротьбиз бактеріофагами, хімічністерилізуючі добавки придозріванні вин,дезінфектанти |
| 19 | Пропеленти | Газ (не повітря), що виштовхує продукт з контейнера | Пропеленти |
| 20 | Розпушувачі | Речовини чи поєднання речовин, які виділяють газ і збільшують у такий спосіб об'єм тіста | Розпушувачі, речовини, які сприяють розвитку дріжджів |
| 21 | Стабілізатори | Дають змогу зберегти однорідну суміш двох чи більшої кількості не змішуваних речовин у харчовому продукті чи готовій страві | Зв'язувані, ущільнювачі, волого-і водоутримувальні речовини, стабілізатори піни |
| 22 | Підсолоджувачі | Речовини нецукрової природи, якінадають харчовим продуктамі готовим стравам солодкого смаку | Підсолоджувачі |
| 23 | Збагачувачі | Підвищують в'язкість харчових продуктів | Загущувачі, текстуратори |
1)Безпека харчування: сучасні проблеми: Посібник-довідник / Укл.: А. В. Бабюк, О. В. Макарова, М. С. Рогозинський, Л. В. Романів, О. Є. Федорова - Чернівці: Книги - XXI, 2005. - 456 с
2)Возіанов О.Ф. Харчування та здоров’я населення України // Журнал Академії медичних наук України. - 2002. - Т. 8, № 4. - С.645-657.
3)Донченко Л.В., Надыкта В.Д. Безопасность пищевой продукции. – М.: Пищепромиздат, 2001. – 528 с.
4)Дудкин М.С., ЩелкуновЛ.Ф. Новые продукты питания. - М.: МАИК "Наука", 1998. -304с. Несмеянов А.Н., Беликов В.М. Пища будущего. - М.: Педагогіка, 1985. - 128 с.
5)Дымань Т.Н., Шевченко С.И., Берзина С.В. Новые тенденции в питании человека. – К.: Гнозис, 2007. –76с.: ил.
6)Екотрофологія. Основи екологічно безпечного харчування. Навчальний посібник / Т.М. Димань, М.М. Барановський, Г.О. Білявський, О.В. Власенко, Л.В. Мороз. - Київ: Лібра, 2006. - 304 c.
7)Харчування людини / Т.М. Димань, М.М. Барановський, М.С. Ківа та ін.: Під ред. Т.М. Димань. - Біла Церква, 2005. - 300 с.