Таблиця 2. Кількість м'яса на кістках (яловичина)
Кількість м'яса на кістках | ||||||||
категорія | норма виходу | к-ть жилованого м'яса | норма виходу | к-ть м' яса на кістках | ||||
І | 30 | 1104,796 | 71,5 | 1372,053 | ||||
ІІ | 70 | 2577,857 | 70 | 3682,653 | ||||
разом | 100 | 3682,653066 | 5054,706 |
Таблиця 3. Розрахунок кількості м’яса за сортом (яловичина)
гатунок | отримали | І | ІІ | разом | необхідно разом | різниця | |
% | кг | кг | % | кг | кг | ||
вищий | 20 | 220,959 | 515,5714 | 736,5306 | 19,339805 | 712,217923 | 24,31269 |
І | 45 | 497,158 | 1160,036 | 1657,194 | 46,7468129 | 1721,52294 | -64,3291 |
ІІ | 35 | 386,679 | 902,25 | 1288,929 | 33,913382 | 1248,9122 | 40,01637 |
разом | 100 | 1104,8 | 2577,857 | 3682,653 | 100 | 3682,65307 | 0 |
Таблиця 4. Кількість м'яса на кістках (свинина)
карегорія | норма виходу, % | к-ть жилованого м'яса, кг | норма виходу, % | к-ть м' яса на кістках, кг | |
ІІ | 40 | 732,1972 | 68,7 | 1065,789 | |
ІІІ | 60 | 1098,296 | 62,2 | 1765,749 | |
разом | 100 | 1830,493 | 2831,538 |
Таблиця 5. Розрахунок м'яса за сортом (свинина)
свинина | ||||||||
сорт | отримали | разом необхідно | разом | різниця | ||||
ІІ | ІІІ | ІІ | ||||||
% | кг | % | кг | % | кг | |||
нежирна | 40 | 292,8789 | 25 | 274,574 | 30,15747 | 552,0305 | 567,452859 | 15,4223742 |
напівжирна | 40 | 292,8789 | 35 | 384,404 | 40,52677 | 741,8398 | 677,282445 | -64,557357 |
жирна | 20 | 146,4394 | 40 | 439,318 | 29,31575 | 536,6228 | 585,75779 | 49,1349832 |
разом | 100 | 732,1972 | 100 | 1098,3 | 1830,493 | 0 |
Необхідну кількість м’яса на кістках визначають з урахуванням норм виходу при обвалюванні і жилуванні м’яса, які ми беремо з таблиць, а також норм виходу знежилованого м’яса за сортами.
Таблиця 6. Кількість продукції отриманої при обвалюванні та жилуванні (яловичина)
Категорії | жир-сирець | хрящі | кістки | технічні зачистки | к-сть м'яса | ||||
% | кг | % | кг | % | кг | % | кг | ||
II | 4 | 54,882 | 3 | 41,161 | 21,2 | 290,874 | 0,3 | 4,116 | 1372,05 |
III | 1,5 | 55,239 | 4 | 147,306 | 24,2 | 891,201 | 0,3 | 11,047 | 3682,65 |
разом | 110,121 | 188,467 | 1182,08 | 15,163 | 5054,71 |
Таблиця 7. Кількість продукції отриманої при обвалюванні та жилуванні (свинина)
Категорії | хрящі | кістки | технічні зачистки | грудинка | шпик хребтовий | шпик боковий | к-сть м'яса | ||||||
% | кг | % | кг | % | кг | % | кг | % | кг | % | кг | ||
I | 2 | 22,38 | 1,3 | 13,855 | 0,2 | 2,131 | 6 | 63,947 | 4 | 42,631 | 6 | 63,947 | 1065,79 |
II | 1 | 22,95 | 10 | 176,575 | 0,2 | 3,5315 | 8 | 141,26 | 9 | 158,91 | 9 | 158,91 | 1765,75 |
разом | 45,34 | 190,43 | 5,6625 | 205,21 | 201,54 | 222,86 | 2831,54 |
2.2 Розрахунок допоміжних матеріалів
В ковбасному виробництві застосовують кухонну сіль екстра, вищого і першого сортів, цукор, нітрит натрію, харчові фосфати, гідро колоїдні речовини та підсилювачі смаку. При виготовленні деяких видів сирокопчених ковбас використовують виноматеріали (мадера) та коньяки.
Розрахунок допоміжних матеріалів при переробці худоби, а також при обробці їх забою виконують за нормами витрат, підтвердженими Міністерством м’ясної і молочної промисловості України потребу у кількості спецій, оболонки, шпагату розраховують за нормами закладки відповідно до рецептур і питомих норм витрат, які знаходяться у ТІ. Кількість спецій, солі для виробництва ковбас розраховують за формулою відповідно до норм витрат на 100 кг основної сировини, які зазначені в ТІ, РСТ, ДСТУ, ГОСТ, ТУ на певний вид продукції і затвердженні в певному порядку:
,де Г – необхідна кількість солі, спецій для кожного виду виробів, кг;
г – норма витрат спецій, солі, для кожного виду виробів, кг на 100 кг основної сировини, кг;
С – загальна кількість основної сировини для певного виду ковбас потрібна за зміну, кг.
Розрахунок необхідної кількості допоміжних матеріалів проводиться за нормами витрат за одиницю готової продукції за зміну:
,Б – необхідна кількість допоміжних матеріалів на одиницю продукції, кг;
б – норма витрат певного виду допоміжних матеріалів на одиницю продукції, кг;
П – кількість готової продукції виробленої за зміну, кг.
Фаршемісткість ковбасних оболонок і норма витрат для всіх видів ковбас визначають використовуючи коефіцієнт переведення ковбасних виробів до варених за фаршемісткістю оболонок. Для варених ковбас, сосисок, сардельок, ліверних кров’яних ковбас та тельців коефіцієнт дорівнює 1,0; для напівкопчених ковбас 1,3; варено-копчених 1,41; для сирокопчених 1,42.
Потреби (П) штучної оболонки певного діаметру батону ковбаси розраховують за допомогою формули:
,де
, , , - об'єм виробництва відповідно варених, напівкопчених, варено-копчених та сирокопчених ковбас; , , - коефіцієнт приведення виробів до варених ковбас;Н – норма витрат штучної оболонки заданого діаметру на виробництво варених ковбас, м/т.
Розрахунок потрібної кількості шпагату проводять за відповідною формулою, за нормами витрат на одиницю продукції, кг:
,Б – необхідна кількість шпагату, кг;
б – норма витрат певного виду шпагату на одиницю продукції, кг;
П – кількість виготовленої продукції за зміну, кг.
№п\п | Вид ковбаси | кількість сировини, т | найменування | одиниця виміру | витрати оболонок | витрати шпагату | ||
оболонки | виміру | норма на 1т | потреби | норма на 1т | потреби | |||
варені | 2,5 | |||||||
1 | лікарська | 0,2 | яловичі круги №4 | пучки | 64 | 12,8 | 2,5 | 0,5 |
2 | любительська | 0,3 | яловичі круги №5 | пучки | 52 | 15,6 | 2,5 | 0,75 |
3 | останкінська | 0,4 | яловичі круги №5 | пучки | 52 | 20,8 | 2,5 | 1 |
4 | окрема 1 гат. | 0,1 | штучна д=60 | м | 962 | 96,2 | 2,5 | 0,25 |
5 | чайна 2 гат. | 1,5 | свинячі черева 32мм | пучки | 120 | 180 | 2,5 | 3,75 |
сосиски | 1,2 | |||||||
6 | любительські | 0,2 | бар.черева д=27 | пучки | 200 | 40 | 2 | 0,4 |
7 | молочні | 0,45 | бар.черева д=27 | пучки | 200 | 90 | 2 | 0,9 |
8 | російські 1 гат. | 0,55 | бар.черева д=20 | пучки | 200 | 110 | 2 | 1,1 |
сардельки | 0,9 | |||||||
9 | яловичі 1 гат. | 0,3 | свинячі черева 32мм | пучки | 120 | 36 | 2 | 0,6 |
10 | сардельки 1 гат | 0,9 | свинячі черева 32мм | пучки | 120 | 108 | 2 | 1,8 |
напівкопчені | 0,9 | |||||||
11 | краківська | 0,2 | яловичі черева екстра | пучки | 57 | 11,4 | 2,5 | 0,5 |
12 | талінська | 0,2 | яловичі черева №4 | пучки | 80 | 16 | 2,5 | 0,5 |
13 | одеська 1 гат. | 0,35 | яловичі черева шир. | пучки | 78 | 27,3 | 2,5 | 0,875 |
14 | дрогобицька | 0,15 | яловтчі круги№4 | пучки | 80 | 12 | 2,5 | 0,375 |
варено-копчені | 0,7 | |||||||
15 | московська | 0,1 | яловичі круги №4 | пучки | 92 | 9,2 | 3 | 0,3 |
16 | особлива | 0,15 | яловичі круги №4 | пучки | 92 | 13,8 | 3 | 0,45 |
17 | любительська 1 гат | 0,4 | яловичі круги №4 | пучки | 92 | 36,8 | 3 | 1,2 |
18 | святкова 1 гат. | 0,05 | яловичі круги №3 | пучки | 105 | 5,25 | 3 | 0,15 |
сирокопчені | 0,6 | |||||||
19 | зерниста | 0,35 | яловичі круги №5 | пучки | 105 | 36,75 | 3 | 1,05 |
20 | московська | 0,15 | яловичі круги №3 | пучки | 75 | 11,25 | 3 | 0,45 |
21 | любительська 1 гат | 0,1 | яловичі круги №3 | пучки | 75 | 7,5 | 3 | 0,3 |
Таблиця 8. Розрахунок оболонки
2.3 Розрахунок площ і виробничих приміщень
За загальновідомими підходами розрахунки виробничих і складських площ цехів корпусу (заводу) виконують по питомих нормах, нормах технологічних навантажень (одним з показників) або методом моделюванням з урахуванням вимог щодо розміщення технологічного устаткування (забезпечення потоковості процесу, санітарних вимог і т.д.).