Видм’яса | Нормавиходу | Кількість сировини | Нестача «–»Надлишок «+» | ||
є | потрібно | ||||
% | кг | кг | кг | % | |
Свинина жилована | |||||
нежирна | 40 | 226,608 | 228,3527 | – 1,7446 | – 0,7699 |
напівжирна | 40 | 453,216 | 452,7279 | + 0,2881 | + 0,1077 |
жирна | 20 | 453,216 | 451,9595 | + 1,2565 | + 0,2772 |
Разом | 100 | 1133,04 | 1133,04 | ±2 |
Відхилення між потребою сировини і наявністю сировини не має перевищувати ± 2%.
Таблиця 3.3.5 - Розрахунок необхідної кількості шпагату
Назва продукції | Змінна виробітка, кг | Шпагат | |
Норма на 1 т, кг | Потреба, кг | ||
Варені ковбаси | 400 | 2 | 0,8 |
Сардельки | 50 | 2 | 0,1 |
Напівкопчені ковбаси | 800 | 2,5 | 2 |
Варено-копчені ковбаси | 120 | 3 | 0,36 |
Разом | 1372 | 7,26 |
Таблиця 3.3.6. – Розрахунок необхідної кількості кліпс
Назва продукції | Змінна виробітка, кг | Кліпси | |
Норма на 1 т | Кількість, кг | ||
варено-копчені ковбаси | 380 | 1,4868 | |
Московська в/г | 100 | 8,26 | 0,826 |
Любительська І г | 30 | 8,26 | 0,2478 |
Делікатесна в/г | 50 | 8,26 | 0,413 |
напів-копчені ковбаси | 200 | 1,13 | |
Одеська І г | 200 | 5,65 | 1,13 |
варені ковбаси | 1050 | 2,4116 | |
Московська І г | 320 | 1,11 | 0,333 |
Окрема І г | 200 | 1,11 | 0,222 |
Прима в/г | 100 | 2,98 | 0,298 |
Адмиралтийська в/г | 130 | 2,98 | 0,298 |
Чайна ІІ г | 300 | 3,83 | 1,149 |
Разом | 1252 | 4,9168 |
Таблиця 3.3.7. – Розрахунок необхідної кількості тари
Назва продукції | Змінна виробітка, кг | Ящики | ||
Розрахункова кількість | Прийнята кількість | |||
варено-копчені ковбаси | 300 | 21 | ||
Московська в\г | 100 | 6,67 | 7 | |
Любительська І г | 30 | 2 | 2 | |
Делікатесна в\г | 50 | 3,33 | 4 | |
Сервілат в/г | 120 | 8 | 8 | |
напівкопчені ковбаси | 900 | 62 | ||
Українська І г | 200 | 13,33 | 14 | |
Одеська І г | 100 | 6,67 | 7 | |
Талінська в/г | 100 | 6,67 | 7 | |
Полтавська в/г | 300 | 20 | 20 | |
Польська ІІ г | 200 | 13,33 | 14 | |
Сосиски, сардельки | 300 | 22 | ||
Сосиски російські І г | 200 | 13,33 | 14 | |
Сосиски особливі в/г | 50 | 3,33 | 4 | |
Сардельки яловичі І г | 50 | 3,33 | 4 | |
варені ковбаси | 1500 | 102 | ||
Московська І г | 320 | 21,33 | 22 | |
Окрема І г | 200 | 13,33 | 14 | |
Прима в/г | 100 | 6,67 | 7 | |
Адмиралтийська в/г | 130 | 8,67 | 8 | |
Любительська свинна в/г | 200 | 13,33 | 14 | |
Столична в/г | 250 | 16,67 | 17 | |
Чайна ІІ г | 300 | 20 | 20 | |
РАЗОМ | 3000 | 207 |
Розрахунок кількості напівтуш
Умовно приймаємо відсоток яловичини (I та II категорії) чи свинини (I та II категорії) у загальній масі жилованої яловичини.
Визначаємо кількість жилованого м’яса:
Аж =
,де ki - доля жилованого м’яса від яловичини I чи II категорії (свинини II чи III категорії).
Кількість м’яса на кістках по категоріям знаходимо за формулою:
Ак =
,де Ажі – кількість жилованого м’яса отриманого від м’яса даної категорії певного виду тварин;
Мі – вихід жилованого м’яса від м’яса на кістках з вирахуванням жиру-сирцю або шпику.
Кількість напівтуш розраховуємо по формулі:
N =
,де М – прийнята маса напівтуш.
3.4 Розрахунок і вибір технологічного обладнання
Основою для вибору обладнання є технологічна схема виробництва продукції, кількість сировини, що переробляється за зміну, а також технічний рівень обладнання.
При виборі обладнання необхідно враховувати:
- можливість випуску високоякісної продукції і інтенсифікацію виробничого процесу;
- відповідність високої продуктивності машин і коефіцієнта їх використання;
- спеціалізацію або універсалізм;
- санітарно-гігієнічні умови праці і обслуговування;
- площу, яку машини займають;
- кількість працюючих для обслуговування;
- техніку безпеки при роботі та обслуговуваню.
В сировинному відділенні передбачаємо стіл для розбирання, обвалювання, жилування яловичини і свинини. Довжину стаціонарного стола розраховують по формулі:
L =
,де n – кількість робітників, які виконують дану операцію;
l – довжина стола на одного робітника по нормам (l = 1 м);
к – коефіцієнт враховуючий роботу з одного або двох боків столу (K = 1 або 2).
L = 5·1/2 =2,5 м
Кількість машин безперервної дії розраховуємо за формулою:
,де Q – продуктивність обладнання, кг/год;
Т – час зміни, год;
А – кількість сировини, кг.
Кількість машин періодичної дії визначається за формулою:
де G – одночасна загрузка, кг;
τ – час операції, год.
Кількість чанів для посолу визначається за формулою:
,де τ – час посолу, діб;
0,8 – коефіцієнт завантаження;
g – одночасна загрузка, кг;
А – кількість сировини.
Кількість універсальних термокамер розраховуємо за формулою:
,
де А – кількість виробляємої продукції за зміну, кг;
τ – час термічної обробки, хв;
g – продуктивність однієї секції, кг;
n – кількість секцій;
Т – час зміни, хв.
Результати розрахунків зводимо до таблиці 3.4.1.
Таблиця 3.4.1 – Розрахунок кількості обладнання
Обладнання | Кількість сировини в зміну | Марка | Продуктивність в зміну, кг | Кількість машин, шт. | |
Розрахункова | Прийнята | ||||
Стіл для обвалювання і жилування | 1 стіл довжиною 2,5 м | 1 стіл довжиною 2,5 м | |||
Вовчок | 2373,02 | К6 – ФВП – 160 продуктивність 400 кг/зм | 2520 | 0,9416746 | 1 |
Чани для соління | 2597,24 | 23 | |||
Шпигорізка | 575,91 | ФШГ продуктивність 2000 кг/год | 2000 | 0,287955 | 1 |
Кутер | 1562,21 | П5 – ФКМ продуктивність 1200 кг/год | 7560 | 0,26 | 1 |
Мішалка | 1725,96 | Л5 – ФМ – 2У – 335 продуктивність 3200 кг/год | 20160 | 0,0856131 | 1 |
Шприц вакуумний (для наповнення оболочок напівкопчених і варено-копчених ковбас) | 1725,96 | ФШ2 – ПМ продуктивність 1200 кг/год | 7560 | 0,2283016 | 1 |
Шприц (для наповнення оболочок варених ковбас, сосисок та сардельок) | 1562,21 | КММО – ОПТИ 2000 продуктивність 1600 кг/год | 10080 | 0,1549812 | 1 |
Підйомник – загрузчик | К6 – ФПЗ – 1 | 3 | |||
Універсальна термокамера | 3000 | Я5 – ФТГ продуктивність 500 кг/зм | 3150 | 2,68 | 3 |
Кліпсатор | 1523,23 | KH – 31 продуктивність 2100 батонів/год | 16800 | 0,0906685 | 1 |
Льодогенератор | FM 800 продуктивність 340 кг/ 24 год | 340 | 1 | 1 | |
Стіл для в'язання батонів | 2 | 2 | |||
Ваги | 3 | 3 | |||
Візок | 3690,71 | 150 | 45 | ||
Умивальник | 2 | 2 |
3.5 Розрахунок виробничих площ
Виробничі площі і площі окремих цехів розраховуються з використанням:
1. Удільних площ на одиницю продукції;
2. Шляхом сумування площ участків на обладнання по нормах на кожний вид машин;
3. Норматив технологічних навантажень на 1 м2 площі.
Розрахунок площі цеху за удільними нормами на одиницю площі розраховуємо за формулою:
F = A·ni,
де F – площа цеху;
А – потужність цеху;
ni – удільна норма площі.
Удільну норму площі розраховуємо за формулою:
n = n1 + (n2 – n1) ,
де n1, n2 – змінні дані по нормах;
А, А1, А2 – постійні дані.
При розрахунку потужність А примаємо в приведених тонах:
An = A·K,
де К для варених ковбас = 1;
для сосисок = 1;
для сардельок = 1;
для напівкопчених ковбас = 2;
для варено-копчених ковбас = 2,2.
Дані розрахунку записуємо до таблиці 3.5.1. в м2.
Розраховану площу в м2 переводимо в будівельні квадрати шляхом ділення на 36.
Таблиця 3.5.1 – Розрахунок виробничих площ
Найменування приміщень | Норма площі м2 на 1 приведену тону | Розрахована площа, м2 | Плаща приміщень в будівельних квадратах | |
Розрахункова | Прийнята | |||
Робоча площа | ||||
Відділення: | ||||
підготовки кишкової оболочки | 5,16 | 20,79 | 0,57 | 0,5 |
підготовки спецій | 2,06 | 8,3 | 0,23 | 0,25 |
підготовки штучної оболочки | 4,16 | 16,76 | 0,46 | 0,5 |
сировинне | 24,87 | 100,23 | 2,78 | 3 |
машинне | 15,72 | 63,35 | 1,76 | 2 |
Приміщення накопичення і чищення рам | 2,06 | 8,3 | 0,23 | 0,25 |
Камера розморожування, напичення і зачищення туш | 11,23 | 45,26 | 1,26 | 1,25 |
Камера соління м'яса | 27,65 | 111,43 | 3,09 | 3 |
Камера осадження | 8,66 | 34,9 | 0,97 | 1 |
Камера осадження | 8,66 | 34,9 | 0,97 | 1 |
термічне відділення з димогенератором і запосом опилок | 47,2 | 190,22 | 5,28 | 5,25 |
Сушильні камери | 21,52 | 86,72 | 2,41 | 2,5 |
Камери охолодження і зберігання ковбас | 27,74 | 111,79 | 3,1 | 3 |
Приміщення для упакування, підготовки та комплектації партій ковбас для реалізації | 8,32 | 33,53 | 0,93 | 1 |
Приміщення миття і зберігання тари | 7,26 | 29,26 | 0,81 | 0,75 |
Приміщення для приготування льоду | 3,06 | 12,33 | 0,34 | 0,35 |
Експедиція | 8,32 | 33,53 | 0,93 | 1 |
Приміщення для точіння ножів і іншого інвентаря | 2,66 | 10,72 | 0,29 | 0,25 |
Допоміжна площа | ||||
Сходи, коридори, тамбури, вестибюлі, санвузли, цехові контори | 21,78 | 87,77 | 2,44 | 2,5 |
Приміщення для повітряного компресора | 2,6 | 10,48 | 0,29 | 0,25 |
Вентиляційні установки | 9,74 | 39,25 | 1,09 | 1 |
Тепловий пункт | 3,79 | 15,27 | 0,42 | 0,5 |
Апаратне відділення | 7,06 | 28,29 | 0,78 | 0,75 |
Електрощотова | 1,06 | 4,27 | 0,12 | 0,15 |
Приміщення для зберігання упакувальних матеріалів | 5,3 | 21,36 | 0,59 | 0,5 |
Кімната чергового слюсаря або цехова механічна майстерня | 2,06 | 8,3 | 0,23 | 0,25 |
Їдальня | 1 | 4,03 | 0,11 | 0,15 |
РАЗОМ | 31,9 |
Виходячи з розрахунків площа цеху становить 34 будівельних квадрати. З метою майбутньої реконструкції і розширення асортименту приймаємо площу цеху 36 будівельних квадрати.