Аналізуючи означені матеріали, слідчий повинен звернути увагу: а) чи проведена перевірка уповноваженими на те особами з участю компетентних фахівців (бухгалтерів, якщо перевірка стосувалася обліку; інженерів, якщо перевірці піддані виробничі процеси, і т.д.); б) чи дотриманий порядок перевірки, встановлений для даної галузі господарства (з ним треба попередно ознайомитися), зокрема, чи виявилась наявність майна шляхом зняття надлишку обов'язково в натурі, чи дотримувалися правил відбору взірців і т.д.; в) чи розглянутий матеріал перевірки керівниками відповідної організації і який їхній висновок з цього приводу; г) чи є належний повний обсяг матеріалів (документи повинні бути додані в оригіналах); д) які пояснення дані особами, відповідальними за виявлені факти (цих осіб слід притягти до участі в перевірці, але якщо вони не приймали участь, те до матеріалів повинні бути додані довідки про виклик їх і причини нез'явлення), та висновок по цим поясненнях, що дав ревізор.
У випадку неправильного оформлення матеріалів вони можуть бути повернуті в ту організацію, яка їх прислала для приведення| в порядок (зрозуміло, що це не повинно бути розтлумачене як відмова від порушення кримінальної справи, що могла б залишити злочинців безкарними). За наявності в отриманих матеріалах можливих ознак розкрадання або інших злочинів слід негайно порушити кримінальну справу і почати розслідування.
Якщо необхідно перевірити, уточнити або доповнити відомості, що надійшли для грунтовного вирішення питання про порушення кримінальної справи, можна витребувати додаткові документи, усні чи письмові пояснення від ревізорів, бухгалтерів, керівників організації та інших осіб, доручити провести додаткову ревізію або іншу перевірку і т.д. Можна ознайомитися на місці з станом обліку і звітністю, системою контролю, виробничим процесом, в деяких випадках провести огляд місця події до порушення кримінальної справи.
3. Типові слідчі ситуації
Вивчення справ про організовані розкрадання, вчинених службовими особами, свідчить про те, що найбільш складні з них вчиняються засобами, що не викликають нестачі і не знаходять прямого відображення на балансі відповідних організацій. Це обумовлюється тим, що вчинення їх найчастіше на виробництві і в торгівлі пов'язане із створенням залишків (неврахованих резервів) майна. На виробництві передусім створюються невраховані залишки сировини і напівфабрикатів. Згодом з них виробляється необлікована готова продукція, що розкрадається. Але викрадення її можливе і без наступної переробки.
Залишки сировини і матеріалів можуть створюватися в цехах, пунктах, відділеннях і складах при прийманні сировини і матеріалів, а також в процесі виробництва. З метою створення резервів для розкрадання на промислових підприємствах може застосовуватися фальсифікація якісних показників сировини під час приймання від постачальників. Невраховані резерви для розкрадання створюються також шляхом фальсифікації в документах даних про вагу і кількість сировини, прийнятої на підприємство.
Факти фальсифікації даних про якісні і кількісні показники сировини при її прийнятті на промислове підприємство виявляються при зіставленні цих даних по документах підприємства (наприклад, приймальні квитанції, накладні) і по документам постачальників (транспортні накладні і т.д.). З приводу виявлених протиріч в зазначених документах допитуються особи, що мають відношення до визначення кількості і якості сировини в організаціях постачальників.
З метою створення неврахованих резервів практикується також неправильне оприбуткування сировини при прийнятті його від транспортної організації. Для виявлення цього зіставляються відомості про найменування сировини, що надійшла, її кількість і сорт, що містяться в залізничній накладній, дорожій відомості і в картках кількісного обліку складу підприємства.
Відомості про невраховані залишки сировини на складі підприємства слідчий встановлює шляхом перевірки відповідності кількості і якості фактично відпущеної у виробництво сировини за даними офіційних документів.
Невраховані резерви сировини можуть створюватися в процесі виробництва шляхом списання його у видаток в більшій кількості, ніж фактично витрачається.
Важливі докази слідчий одержує в результаті: оглядів, обшуків, інвентаризації, які проводяться у виробничих приміщеннях, шляхом яких виявляється невраховане майно; всебічне дослідження документів, що відображають норми видатку сировини і напівфабрикатів, з допомогою експерта-технолога, а в деяких випадках і товарознавця; допитів свідків, пов'язаних з одержанням і видатком сировини, її списанням на витрати, випуском готової продукції, затвердженням норм витрат і матеріалів; допитів осіб, що підозрюються і обвинувачених.
Для встановлення кількості сировини, дійсно використаної при виробництві продукції, важливе значення має технологічна експертизаготової продукції і сировини.
При розслідуванні обов'язково потрібно досліджувати якість готової продукції, бо заміна одних компонентів іншими, недостача сировини призводять до погіршення якості готової продукції.
Для створення необлікованих залишків, а також для «ліквідації» недостач злочинці використають недовантаження продукції споживачам. При цьому в документах завищуються дані про кількість і вагу майна, що відправляється. Встановити подібні факти можливо шляхом несподіваної для підозрюваних перевірки будь-якої партії відправленої продукції.
Істотну роль грає аналіз і перевірка документів, що стосуються рекламації споживачів.
Велике значення має відновлення відомостей про кількість оприбуткованих облічених виробів за даними документів, що відображають виконання різноманітних виробничих операцій. Воно здійснюється з допомогою ревізорів або експертів-бухгалтерів. В результаті цього може бути виявлено, що певних операцій виконано більше, ніж вимагалося для виготовлення обліченої продукції.
Виготовлення необлікованих виробів в позаурочний час виявляється шляхом допиту робітників фабрики, і передусім робітників тих спеціальностей, без яких неможливо виготовити ці вироби. Важливе значення для встановлення фактичної кількості продукції, виготовленої робітниками підприємства, має дослідження матеріалів, пов'язаних з оплатою їхньої праці.
Неврахована продукція в значних розмірах реалізується в основному через торговельну мережу рядом способів, з яких найчастіше застосовуються наступні:
а) необлікована продукція вивозиться разом з продукцією, що офіційно реалізується, згідно з накладною, в якій вказується вся фактична продукція, яка вивозиться; в подальшому ця накладна замінюється іншою. В останній вказується лише облікована продукція, і на неї виставляється рахунок. Такий засіб практикується у випадках, коли реалізується продукція підприємств, в які бланки накладних не є документами суворої звітності.
б) на час провезення необлікованої продукції виписуються особливі документи, що після доставки виробів в організацію ,що торгує знищуються без їхньої заміни (при таких же бланках накладних).
в) там, де введені спеціальні бланки накладних (бланки суворої звітності), необлікована продукція вивозиться так само, як і в першому випадку. Але в наступному накладна не замінюється, а в всіх її примірники вносяться необхідні зміни: кількість доставленої в торговельну мережу продукції зменшується до кількості офіційно направленої, і тільки на цю кількість виставляється рахунок.
г) в торговельну мережу продукція рушає згідно з накладною, виписаною на фальшивому бланку. Фальшиві бланки, які мають всі реквізити дійсних, злочинцям вдається інколи замовити в друкарні, з робітниками якої вони встановлюють злочинні зв'язки. В таких випадках з накладними в подальшому поступають так само, як і в перших двох випадках.
д) по одній і тій самій накладній в торговельну точку продукція привозиться двічі: спочатку та, яку торговельна точка одержує офіційно, а після цього неврахована. При перевезенні наступної партії в накладній виправляється запис про час вивозу продукції, інколи ця графа взагалі не заповнюється.
е) вивіз необлікованої продукції здійснюється згідно з накладною. Але після доставки її в торговельну точку товар не оприходується, а накладна вертається на склад підприємства. Завідуючий складом - учасник злочинної групи на всіх примірниках накладної робить позначку про її анулювання або при співучасті інших злочинців складає акт з вказівкою в ньому вигаданих причин недійсності накладної (наприклад, псування накладної, відмова торговельних робітників прийняти вже виписаний згідно з накладною товар).
ж) після завозу товару робітники організації, що торгує спрямовують на підприємство лист про повернення його зважаючи на недоброякісність, необхідність різноманітних доробок. Комерційний директор, начальник відділу постачань і збуту або інші компетентні особи виробничого підприємства, що можуть і не бути учасниками розкрадення, пропонують завідуючому складом прийняти повернену продукцію. Слідом за цим робітники організації, що торгує виписують безтоварну накладну на повернення готової продукції, де вона фіктивно оприходується. В подальшому підприємство вторинно відпускає готову продукцію організації, що торгує взамін немовби поверненій.
з) необлікована продукція з підприємства вивозиться без документів. При викритті цього відсутність документів звичайно пояснюється різноманітними технічними помилками.
Виявлення фактів реалізації продукції через роздрібні організації, що торгують багато в чому залежить від ретельного дослідження накладних шляхом їх огляду, виявлення підозрілих накладних і направлення їх на криміналістичну експертизу.