Історико-культурне надбання Європи (стр. 6 из 6)
Культурно-архітектурний розквіт Кордови почався в 8 столітті з приходом на територію Іспанії арабів. Було зведено 300 мечетей, незліченну кількість палаців і інших будівель і будинків, які є твором мистецтва. У 13 столітті, під час правління Фернандо III El Santo., головна Мечеть Кордови стала Кафедральним Собором міста, також були побудовані Алькасар Католицьких королів і Кріпосна башта де ла Калаорра.
Кафедральний собор Бургоса
Будова цього Собору почалася в 13 столітті, а закінчилося між 15 і 16 століттями. Собор виконаний в готичному стилі, наочним прикладом тому служить колекція вівтарних прикрас, скла і ряд архітектурних споруд Собору.
Альгамбра, Хенераліфе і Альбайсин, Гранада
Ці унікальні пам'ятники були зведені на горбах міста Гранади в середньовіччі. Поєднання стилів не порушує архітектурну гармонію будівель (з'єднання арабського і традиційного стилю Андалусії 13 і 14 століть). Поряд з Альгамброй розкинулися дивовижні сади Хенераліфе.
Старе місто Сантьяго-де-Компостела, Ла Корунья
Це відоме місто для паломників, місце на північному сході Іспанії перетворилося на символ боротьби християнства з ісламським світом. Зруйноване в кінці 10 століття арабами, століттям пізніше було відновлене. У старій частині міста Сантьяго зосереджена найбільша кількість будівель, виконаних в готичному стилі і бароко. Стародавні пам'ятники культури згуртовані в місці біля Кафедрального Собору Сантьяго, чий фасад Святої Глорії вражає своєю красою і неповторністю.
Висновок
Історико-культурна спадщина – це сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об’єктів історико-культурної спадщини. Цей об’єкт являє собою шедевр людського творчого генія, свідчить про значний взаємовплив людських цінностей у даний період часу або в певному культурному просторі, в архітектурі або в технологіях, у монументальнім мистецтві. Історико-культурне надбання Європи є багатогранним. Для європейців історична спадщина є предметом гордості. Європейська історико-культурна спадщина – це надбання і досягнення європейських народів, внесені ними у духовну скарбницю Європи та всього світу. Головне гасло сучасної європейської культури: «Єднісь - у розмаїтті».
Використання історико-культурної спадщини в якості туристичних об’єктів стало головним джерелом доходів для багатьох громад та країн по всьому світу. Це не лише створює нові робочі місця, алей має потенціал привнесення додаткових доходів з-поза меж громади та стимулювання місцевої економіки, що перевищує можливості своїх мешканців.
Культурні багатства, які належать усьому людству, об’єктів всесвітньої спадщини та пам’ятників є важливим орієнтиром для нашого світу. Вони символізують свідомість держав і народів, про значення цих місць і відображають їх прихильність до колективної власності і передачі цієї спадщини майбутнім поколінням. Основною метою створення списку Всесвітньої спадщини є: захист, престиж та фінансова підтримка Світової культурної спадщини, яка є унікальною у своєму роді.
Культурно-історична спадщина є ключовим елементом розвитку історичної свідомості, впливовим чинником формування європейської єдності та утвердження об’єднавчих цінностей.
Тож ми, молоде покоління повинні дбати про культурні багатства. Вони є важливим орієнтиром для нашого світу та для майбутнього покоління.
Список використаної літератури:
1. Літопис відродження пам`яток // Пам`ятки України. – 1998. - №1. – с. 180
2. Про охорону культурної спадщини: Закон України від 6 червня 2000 р. №1805 – ІІІ // Відомість Верховної Ради. – 2000. - №39. Ст. 333
3. ЮНЕСКО и использование культурного наследия человечества на благо мира и согласия // Новый Курьер ЮНЕСКО. – 2002. – № 5. – С.12.
4. Культурна спадщина людства: збереження та використання: Навчальний посібник / Акуленко В.І. Магазинщикова І.П., Моздир М.І., Тарасенко О.О. – Львів: Істина, 2002. – С. 17.
5. Культурна спадщина людства: збереження та використання / Акуленко В.І. Магазинщикова І.П., Моздир М.І., Тарасенко О.О. – Львів: Істина, 2002. – С. 25.
6. Пресуйер Леон. Конвенція про всесвітню спадщину – через 20 років // Кур'єр ЮНЕСКО. – 2002. – № 1. – С. 43.
7. Природа и культура: наследие человечества // Курьер ЮНЕСКО. – 1980. – № 9. – С. 4.
8. Мельничук О.І. Всесвітня культурна та природна спадщина як складова концепції загальної спадщини людства // Право України. – 2003. – № 12. – С. 97.
9. Офіційний вісник України. – 2004. – № 52. – Т. 1. – С. 258.
10. Культурна спадщина людства: збереження та використання / Акуленко В.І. Магазинщикова І.П., Моздир М.І., Тарасенко О.О. – Львів, 2002. – С. 44.
11. ВР України, Закон "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 N 1805-III)
12. L'viv – the Ensemble of the Historic Centre, UNESCO — World Heritage.
13. Львів у UNESCO, www.lviv.ua
Додатки
Схема заповідника Софійський собор
Умовні позначення:
1. Софійський собор
2. Дзвіниця
3. Будинок митрополита
4. Трапезна церква
5. Братський корпус
6. Бурса
7. Консисторія (хлібня)
8. Південна в'їзна вежа
9. Брама Заборовського
10. Келії
11. Монастирський готель
12. Пам'ятна стела бібліотеці Ярослава Мудрого