Мальовничі місця, привітні мешканці, прекрасна погода влітку - все це завжди приваблювало телевізійників.
Багато висловів з фільму стало "крилатими виразами", тобто усім відомими, дотепними. Наприклад:
- І чого я в тебе такий улюбленний...
- Бац-бац - і ...мимо
772
14. Чугуїв - місце натхнення Миколи Гоголя
Чугуїв - невеличке місто Харківської області.
Свою назву Чугуїв отримав від татарського "чуга", що означало вузький каптан із короткими рукавами. До 13 ст. місцевість, де розташоване сучасне місто, належала Переславському та Чернігівському князівствам. Чугуїв згадується у московських документах 18 та 17 століття.
Події, які сталися колись у Чугуєві, надихнули Миколу Васильовича Гоголя на написання повісті "Тарас Бульба". У 1819 на центральній площі міста катували і вбивали учасників повстання у військових поселеннях. Повстання було жорстоко придушене, 275 людей стратили, 12 000 піддали тортурам шпіцрутенами (палицями). Батьки катованих, так само, як і Тарас Бульба у повісті, підтримували своїх синів і настановляли, аби вони не просили про помилування.
808
15.Ілля Юхимович Репін
Всьому світу відоме маленьке містечко Чугуїв, тому що це батьківщина видатного російського художника Іллі Юхимовича Рєпіна.
Ілля Рєпін залишив багату й різноманітну мистецьку спадщину. Численні картини, портрети і твори на історичні теми зберігаються в музеях Росії, України та у приватних колекціях. Найвідоміші твори Рєпіна: «Бурлаки на Волзі» (1870-73), «Іван Грозний і син його Іван» (1881-85), «Царівна Софія» (1879). Мало знайдеться людей, які не знають картини «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». Один з варіантів цього твору знаходиться у Харківському Державному Музеї образотворчого мистецтва.
Рєпін створив численні портрети діячів російської і української культури ( Т.Шевченка (1888), Д. Багалія (1906) та багатьох інших).
Художник намалював чотири ескізи проекту пам'ятника Шевченкові у Києві (на конкурс 1910 — 14). Робив ілюстрації до творів М.Гоголя «Тарас Бульба» і «Сорочинський ярмарок» (1872 — 82), книги Д. Яворницького «Запоріжжя в залишках старовини і переказах народу» (1887).
З Україною Ілля Рєпін був пов'язаний не тільки походженням. Він був закоханий в українську природу, людину, фольклор. Ним написані прекрасні картини «Вечорниці» (1881), «Гайдамака» (1902), «Чорноморська вольниця» (1903), «Гопак» (1930, не закінчений), «Етюд академічної натурниці», «Солоха і дяк». До друзів Іллі Рєпіна належали українські діячі: М. Кропивницький, М. Мурашко, Д. Яворницький та багато інших.
1458
16.Григорій Савич Сковорода - знаменитий мешканець Слобожанщини
Певно, друже, ти вже чув про видатного українця Григорія Савича Сковороду. Це був знаменитий мандрівний філософ, науковець і вчитель. Він отримав освіту в Києві. Задля наукового вдосконалення побував і за кордоном. Він відвідав Австрію, Словаччину, Польщу, Німеччину, де ознайомився з життям тамтешніх народів, вивчив їхні звичаї і
дізнався про їхню культуру, філософські ідеї, літературні
течії.
Понад 25 років мандрував він містами і селами Лівобережної України. Перебирався і в
сусідні губернії, дарував народові свої знання й досвід. З
1753 по 1785 рік Г.Сковорода написав переважну більшість своїх поетичних творів.
З 1759-69 роки його життя були пов'язані з Слобожанщиною, Г.Сковорода працював викладачем поетики і етики в Харківському колегіумі. Поетика – це наука, котра вивчає літературні твори і закони літератури, а етика – наука про мораль.
Увесь творчий доробок Григорія Сковороди включає 17 філософських творів, 7 перекладів, збірки віршів «Сад Божественних пісень», «Байки Харківські». У своїх творах і промовах до людей він навчав високим моральним принципам: волелюбності, твердості духу,
гідності, щирості, прагненню мудрості, надійності, любові до
ближнього. Творча спадщина великого філософа стала невичерпним джерелом мудрості для українського народу на віки. Вона важлива
й до сьогодні.
З цього опису, котрий зробив знайомий зі Сковородою М. Ковалинський, ти зможеш дізнатися про його звички і зовнішність:
"Одягався він пристойно, але просто; їжу мав, що складалася з трав, плодів і
молочних приправ, споживав її ввечері, після заходу сонця; м’яса та риби не їв
не через марновірство, а із своєї внутрішньої потреби; для сну виділяв свого
часу не більше чотирьох годин на добу; вставав до зорі і, коли дозволяла погода,
завжди ходив пішки за місто прогулюватися на чисте повітря і в сади; завжди
веселий, бадьорий, легкий, рухливий, стриманий, цнотливий, всім задоволений,
добродушний, принижений перед усіма, охочий до слова, де не змушений говорити,
із усього виводив мораль, шанобливий до будь-якого стану людей, відвідував
хворих, утішав печальних, ділив останнє з неімущими, вибирав і любив друзів за
їхнє серце, мав побожність без марновірства, вченість без зазнайства, поводження
без лестощів".
Помер Сковорода 9 листопада 1794 року в селі Пан-Іванівці (нині —
Сковородинівка) на Харківщині. Перед смертю поет i філософ заповідав поховати
себе на підвищенні біля гаю, а на могилі зробити напис: «Світ ловив мене, та не
спіймав».
2573
Сумська область
29. Сумська область
30. Суми - столиця Сумщини
31. Благодійники м. Суми
32. Пам'ятник меценатові
33. Пам'ятки Сумщини
34. Місто козацької слави - Глухів
35. Глухівські благодійники - родина Терещенків
36. Кролевець
37. Стародавнє місто роменцвіту - Ромни
38. Солодке місто. Ізюм
39. З історії м. Охтирка
40. Тростянець
41. Тростянецькі цікавинки
42. Путивль
43. Місто, де коні топляться
1.Сумська область
Сумська область розташована на північному сході України. На півдні, сході та заході Сумщина межує із Харківською, Полтавською та Чернігівською областями України.
На півночі та сході область має кордони з Брянською, Курською й Білгородською областями Російської Федерації.
У Х столітті нинішня Сумщина входила до складу Київської Русі, до Липовицького князівства. Саме тоді почалася історія таких славних міст, як Ромни (Ромен), Глухів та Путівль.
Заселення слобідських земель вихідцями з різних регіонів України відбулося у 60- ті роки ХVІІ століття.. Менше, ніж за 30 років «дике поле», що залишилося тут після постійних набігів татарів-кримчаків, перетворилося на квітучий хліборобський край.
2.Суми - столиця Сумщини
Су́ми — обласний центр на Слобожанщині.Місто розташоване на правому високому березі річки Псьол.
Його заснували в 1652-1655 рр. українські селяни і козаки-переселенці на чолі з Герасимом Кондратьєвим з Правобережної України. 1656-1658 - московський воєвода К. Арсеньєв побудував у Сумах фортецю для захисту Слобідської України від наскоків татар. Завдяки вигідному торгівельному шляху, що проходив через Путивль на Москву, Суми швидко зростали.
1658-1765 - місто було центром козацького Слобідського Сумського полку.
Розвиток Сум припадає на другу половину 19 - початок 20 століття. Суми стали головним осередком цукрової промисловості, завдяки Івану Харитоненку, про якого ти прочитаєш далі. Також у місті були машинобудівний і металообробний заводи та фабрика сукна.
Сумські ярмарки мали загальнодержавне значення, відбувалися 4 рази на рік і були дуже популярні серед людей.
892
3.Благодійники м. Суми
Іва́н Гераси́мович Харито́ненко — землевласник і цукрозаводчик. Він був відомий філантроп, тобто людина, яка безкорисливо любить ближніх і їм допомагає. І.Г.Харитоненко народився в селі.Нижня Сироватка Сумського повіту, був сином селянина-чумака. У їхній сім’ї було 9 дітей.
Маленьке провінційне місто Суми, яке з 10,3 тисячі чоловік у 1850 р. виросло до 50,4 тис. у 1915р. своїм промисловим і культурним розвитком завдячує діяльності торгового дому “Харитоненко з сином». Головна контора торгового дому “Харитоненко з сином” знаходилася в Сумах. Інші контори були у Москві, Харкові, Томську, Владивостоці, Турції, Персії. Величезні багатства, нажиті за короткий строк, щедрість, благодійність Харитоненка та його спадкоємців сприяли процвітанню міста і повіту.
На кошти родини Харитоненків засновано дитячий притулок для дівчат-сиріт, названий в народі “пансионом благородных девиц” за рівень освіти і виховання в ньому, селянський банк, гуртожиток для студентів Харківського університету, реальне училище, церкву в с.Нижня Сироватка, жіночу гімназію, Троїцький собор. Перший бетонний міст у Сумах через річку Сумку був побудований на кошти П.І.Харитоненка (сина) у 1910 році.
Заслуги Харитоненка (старшого) у справах комерції, благодійництва гідно оцінені урядом і громадою м.Суми. Іван Герасимович мав чин дійсного статського радника, почесного громадянина м.Суми, почесного попечителя Сумського реального училища, був нагороджений царськими орденами.
1578
4.Пам'ятник меценатові
Окрасою центральної площі Сум є пам’ятник І.Г. Харитоненку.
Визнаючи заслуги перед містом І.Г. Харитоненка, вдячні городяни наприкінці ХІХ ст. прийняли рішення спорудити пам'ятник засновнику династії цукрозаводчиків і меценатів.
Пам'ятник звели у самому середмісті Сум — на Червоній площі.
Подальша історія монумента є трагікомічною, водночас повчальною з історичної точки зору.
Після Жовтневого перевороту 1917 року скульптуру І.Г. Харитоненка у 1918 році знищили більшовики. На постаменті, який вцілів, згодом було встановлено фігуру «вождя пролетаріату» В.І. Леніна.
Зі здобуттям незалежності України в 1991 році Суми стали одним з не багатьох міст на Сході України, де знесли пам'ятник Леніну. Більше того, на старий постамент було «повернуто» фігуру видатного городянина І.Г. Харитоненка. Проте зроблено це було в оригінальний спосіб. «Відтворено» було лише голову цукрового магната. Голову Леніна спиляли, а на її місце «повернули» Харитоненкову. Хоча, за свідченнями деяких уважних глядачів, вона вийшла трохи більшою, ніж це пасувало б до тулуба...