Що ж стосується протиставних лексичних діалектних відмінностей, то вони полягають у тому, що для позначення того ж самого предмета чи поняття в різних діалектах вживаються різні слова або слова з фонетичними відмінностями.
Серед протиставних лексичних діалектних відмінностей можна виділити кілька різновидів.
Перший різновид – власне лексичні, або словникові лексичні діалектні відмінності. Це таке явище, коли в різних діалектах на позначення тієї самої речі, поняття вживаються зовсім різні слова. Наприклад, на позначення картоплі мешканці Уманського району вживають слова бульба, бараболя; загальнолітературна номінація кропи|вапередається такими варіантами, як кро|пива, коп|рива, жа|лива.Виникнення діалектних слів цього різновиду звичайно зумовлюється поза лінгвістичними чинниками.
Другий тип лексичних діалектних відмінностей – лексико семантичний. Цей тип відмінностей проявляється у словах, які в різних діалектах звучать однаково, але мають зовсім відмінне значення. Наприклад, у мовленні мешканців досліджуваної території гостинець – великий битий шлях, у той час, як у літературному мовленні й у південно-східній частині діалектів це слово означає „подарунок”.
Третій тип – лексико-словотвірні лексичні діалектні відмінності. Про цей тип відмінностей можна говорити, коли при спільній із відповідними словами інших діалектів чи літературної мови кореневій морфемі діалектне слово відрізняється словотвірними афіксами або порядком компонентів складних слів. Так, можуть зустрічатися різні суфікси в словах, однакових за лексичним значенням. Наприклад:
| Подільська говірка : | Літературна мова: |
| |половин' –звидин'у|ки –дригу|н'іти - | полум’язведенятадрижати |
Слова можуть відрізнятися префіксами:
| Подільська говірка: | Літературна мова: |
| нара|зу – |нарушно – удуріти - | зразузручноздуріти |
Спостерігається відмінність за відсутності чи наявності афікса:
| Подільська говірка: | Літературна мова: |
| |заморока –на|сидячи –уто|рік –пій|мати –|вітки –|тільки - | морокасидячиторікспійматизвідкистільки |
І останній – четвертий тип різновиду лексичних діалектних відмінностей – лексико-фонетичний різновид. Під цим різновидом радимо розуміти лише слова-діалектизми з особливим звуковим складом, спричиненим несистемними фонетичними явищами, що мають індивідуальний характер. Докладно фонетичні особливості досліджуваного краю розглядалися вище, у розділі „Фонетичні особливості подільської говірки”.
4. Лексика подільської говірки за походженням
За своїм походженням діалектну лексику можна поділити на 2 основних типи. У її складі виділяються архаїчні елементи та інновації.
Діалектні слова-архаїзми являють собою спільнослов’янські чи спільносхіднослов’янські слова, що зберігаються в українських діалектах до наших днів, не ставши, однак, при цьому надбанням словникового складу нової української літературної мови. На діалектні слова такого типу особливо багаті південно-західні діалекти, зокрема подільська говірка.
Так, багато в мовленні населення Уманського регіону слів спільнослов’янського походження, які кваліфікуються тепер як діалектизми, оскільки вони залишаються поза словником літературної української мови. Наприклад: вуй, уй, |вуйко – дядько (материн брат); стрий, ст|рийко – дядько (батьків брат) (порівняймо зі ст.-сл. СТРЫИ); |вивірка – білка (пор. д.-рус. ВЕВЕРИЦА); літос', літус' – торік, минулого літа (слова давньо-руського походження).
Оскільки, ознайомившись з історією розвитку колишньої території Поділля, ми побачили, що частина території постійно перебувала під владою польських магнатів або перебувала у складі Польщі, то цілком закономірним є той факт, що значний шар лексики подільської говірки становлять слова-запозичення – переважно полонізми та германізми.
Полонізми:
| |варґа –|варґи –вар|ґатий –кобіта –стонга –хлоп - | губаборода, підборіддятовстошиїй, з гладким підборіддямдружинастрічкачолові, селянин |
Германізми:
| |вандри –|анцуг –|шустер –|ташка –ш|тимпиль –|файний –фриштико|вати – | мандрикостюмшвецьсумкамаркагарнийснідати |
5. Словник побутової лексики подільної говірки
На основі проведених досліджень мовлення населення Уманського регіону можна зробити певні узагальнення щодо особливостей номінування предметів побуту, а відтак – лексики традиційної матеріальної культури у подільській говірці. Взявши за основу результати опитувань, ми зробили спробу укласти невеличкий словни побутової лексики подільської говірки.
Словник побутової лексики подільської говірки
| Ба|няк –ба|дя, баді|йа –близню|ки, близ′|нята –дер|кач, дра|пак(ч) –|діжечка, ка|душка, це|берка –кара|фін, кара|фінка, ка|рафка –к|варта –кіш, |кошик –ков|ганка –ко|новка, ма|нірка –|корок –к|риса (и) –пік|на ді|жа –пра|ник –п|раска, пра|совня, у|тюг –|ринка –|ринка, |риночка, |горшчик, горш|чоксі|кач –с|катерка –со|лом’я|ник –со|лярочка, сі|ляр|ниця –|тертка –|тиква –фі|ранка –це|бер –ча|ра – | чавунний горщик;велике дерев’яне відро, яким витягають воду з криниці-журавля;два зліплені докупи горщики з великим вухом угорі;старий стертий віник;хатня діжка для питної води;графин;металева посудина з вушком для пиття води;сплетена з лози невелика посудина з дужкою вгорі для зберігання або перенесення чого-небудь;дерев’яна ступка, у якій розтирали сало для засмаження страви;бляшана посудина для олії;пробка, якою закривають пляшку;верхні краї миски, горщика;хлібна діжа; широка низька діжа;пряник;праска;глибока череп’яна посудина напівсферичної форми з широким отвором;–горщик для кімнатних квітів;знаряддя, яким січуть капусту, м’ясо;скатерть;кіш із соломи для зберігання зерна;невелика посудина для солі, яку подають до столу;кухонне начиння для подрібнювання овочів;велика глиняна посудина з вузькою шийкою;коротка занавіска на вікні;дерев’яна помийниця, низька широка діжка;сковорода |
Висновки
Отже, дослідивши народне мовлення Уманського регіону, можна зробити певні висновки щодо особливостей подільської говірки. Подільська говірка входить до групи південно-західного діалекту, тому для неї притаманні як спільні для всієї південно-західної групи риси, так і регіональні особливості. Легко помітити взаємозв’язок історичного розвитку колишньої території Поділля й формування мовної системи подільської говірки. Спираючись на історичний розвиток регіону, можна пояснити значну кількість полонізмів та германізмів у лексичному складі подільської говірки.
Має певні особливості й фонетична та морфологічна система мови подільської говірки, що позначається на лексичному складі.
Особливості мовної системи, які збереглися з давніх часів на території колишнього Поділля збереглися переважно в мовленні літніх людей. Однак, ці особливості наклали відбиток на розвиток сучасного мовлення регіону. Загальнолітературні норми, поєднуючись із діалектними особливостями, утворюють особливий колорит лексичного складу подільської говірки.
Бібліографія
1. Бевзенко С.П. Українська діалектологія. – К.: Вища шк., 1980.
2. Жовтобрюх М.А. Українська літературна мова. – К.: Наук. думка, 1984.
3. Жовтобрюх М.А., Русанівський В.М., Скляренко В.Г. Історія української мови. Фонетика. – К., 1979.
4. История Украинской ССР. – К., 1982. – Т.2.
5. Мартинова Г. До визначення подільсько-середньонаддніпрянської діалектної межі // Український діалектологічний збірник. Кн. 3. – К.: Довіра, 1997. – С.145 – 153.
6. Матвіяс І.Г. Деякі питання термінології в українській діалектології // Українська діалектна лексика. Збірник наукових праць. – К.: Наук. думка, 1987. – С. 3 – 9.