Чернігівщина. Край зачарованої Десни, розміщений на границі лісової та лісостепової зон, край з досить теплим літом і помірно м'якою зимою. Природа неначе створила його для того, щоб людина використовувала дари її природи, любила та шанувала її.
Чернігівщина – край річок, лісів та боліт. Близько 1200 річок басейну Дніпра нараховується на території області. Це – славетна Десна та її притоки Убіль, Мена, Снов, Сейм, Остер та інші. Численні «голубі очі» Чернігівщини – її озера та ставки, водосховища. Все живе тягнеться до води, її використовує людина для життя та ведення господарства, судноплавства, рибництва. У воді і навколо неї селяться тварини. Річки, водойми і болота Чернігівщини, серед яких багато втрачено при проведенні широких меліоративних робіт, вимагають пильного догляду і контролю для збереження і покращання їх стану.
Ліси, які в минулому переважали, нині займають близько п'ятої частини території області і збереглись переважно в поліській частині області та в долинах річок. Примножити лісові багатства – актуальне завдання для Чернігівщини. Чимало цінних лісових ділянок нині охороняється.
Тваринний світ області багатий та різноманітний, численні мисливські тварини, багатим є світ птахів та риб.
Крім цінних об'єктів сьогодення, Чернігівщина славна також історико-природними пам'ятками. Тут є давні поселення людини, найдавніші – з часів палеоліту, близько 100 тисяч років тому. Найвизначнішою пам'яткою пізнього палеоліту є відома Мізинська стоянка в долині Десни. З інших історичних пам'яток природи області слід згадати також скіфські кургани, городища, поселення. Пам'ятками природи різного віку € старі дерева, пов'язані із багатьма історичними подіями.
На Чернігівській землі створено чимало природно-заповідних територій і об'єктів, в яких охороняються ліси і водойми, типові рослинні угруповання і фауністичні комплекси. Значна увага приділена охороні раритетної компоненти нашого біорізноманіття – рідкісних видів рослин і тварин, рідкісних рослинних угруповань. Природно-заповідний фонд Чернігівської області нараховує 647 територій та об'єктів. Серед них – всесвітньо відомі перлини – Тростянецький дендропарк, Качанівський та Сокиринський парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва. Природно-заповідні території займають 6,9% площі області.
Найважливіші подальші завдання природоохоронців – створення на Чернігівщині національних природних парків, розробка екологічної мережі області, яка з'єднає екологічними коридорами природно-заповідні території для охорони генофонду, полегшення міграції тварин та рослинних зародків.
Мета нашої роботи – познайомитися та коротко охарактеризувати найбільш відомі пам`ятки садово-паркового мистецтва, їх роль у розвитку нових напрямків екології, значення у житті та вихованні особистості.
Головними завданнями, які постають перед нами є:
1) з`ясувати місце садово-паркових територій як об`єктів з особливим статусом охорони;
2) охарактеризувати найбільш відомі пам`ятки садово-паркового мистецтва;
3) проаналізувати значення пам`яток садово-паркового мистецтва для розвитку екології та екологічного виховання особистості.
В наш час найбільш повно і довговічно краса природи може бути захищена в заповідниках, національних парках та на територіях з особливим статусом охорони. Природна краса заповідних об'єктів з часом стає безцінним еталоном, мірою і критерієм прекрасного, великим учителем і натхненням муз, має моральне значення, як притулок, де людина очищається від грішних земних турбот, відпочиває, збадьорюється, стає благородною.
Станом на 01.01.2003 року природно-заповідний фонд Чернігівської області нараховує 647 об'єктів загальною площею 220178,1 га, що становить 6,8% від загальної площі області. До його складу входить 7 категорій об'єктів: регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» (площею 87672,9 га), 437 заказників (площею – 113488,4 га), 133 пам'ятки природи (площею 804,39 га), 23 парки-пам'ятки природи садово-паркового мистецтва (площею 17551,6 га), 52 заповідні урочища (площею 204,7 га), 21 об'єкт загальною площею 9876 га, віднесений до категорії загальнодержавного значення: дендрологічний парк «Тростянець», Менський зоопарк, 1 загальнозоологічний, 2 ландшафтні, 4 ботанічні, 4 гідрологічні заказники, а також Сокиринський парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва та 7 пам'яток природи [2, 97].
Природно-заповідні об'єкти розташовані досить нерівномірно на території області, при загальному відсотку заповідності по області 6,8%, в центральних районах (Носівський, Ніжинський, Бахмацький, Борзнянський) він не досягає 3%.
Для збереження, відтворення і раціонального використання типових та унікальних природних комплексів українського Полісся та задоволення рекреаційних потреб населення в 2002 році в Козелецькому районі створено перший в області багатофункціональний природоохоронний об'єкт – регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» (площею 87672,9 га).
Доопрацьовані зауваження до Проекту Указу Президента України про створення Ічнянського національного природного парку площею 9,66 тис. га. Проведені роботи і підготовлені матеріали попереднього погодження місця розташування Мезинського національного природного парку площею 31,6 тис. га на території Коропського району.
Протягом 2002 року в Чернігівській області працювали експедиції Наукового центру заповідної справи Мінекоресурсів України, в ході яких були виявлені для подальшого заповідання цінні природні території в Новгород-Сіверському та Ріпкинському районах.
Науковці і студенти Чернігівського державного педуніверситету ім. Т.Г. Шевченка під час польових практик та експедицій, для виконання дипломних і наукових робіт проводять обстеження природно-заповідних об'єктів області. Практичні висновки і рекомендації досліджень використовуються для оцінки стану та доповнення наукових характеристик заповідних об'єктів Корейського, Щорського, Срібнянського районів.
У співпраці з обласним товариством охорони природи розробляються програми відродження природно-заповідних об'єктів області, із залученням до їх виконання широких верств населення. В 2002 році проведено обстеження та підготовлені матеріали до проекту «Гідрологічній пам'ятці природи «Озеру Магістратському» – бути».
Для збереження та відтворення фауни Менського зоопарку з обласного природоохоронного фонду було виділено 10,0 тис. грн., на виготовлення інформаційно-охоронних знаків для пам'яток природи в м. Чернігові та заказників загальнодержавного значення області виділено 4,6 тис. грн.
Ведеться контроль використання природних ресурсів на території об'єктів природно-заповідного фонду. У 2002 році державними регіональними та районними екологічними інспекціями для ліквідації наслідків стихійних лих та підтримання санітарного стану лісів були погоджені вибіркові санітарні рубки на 70 об'єктах природно-заповідного фонду загальною площею 1742,9 га об'ємом 24734,1 м3.
Активну підтримку на Чернігівщині одержала Всеукраїнська акція «Парк тисячоліття». При її проведенні в області навесні 2002 року було впорядковано 321 га територій природно-заповідного фонду, створено 15 нових парків, 200 гектарів нових зелених насаджень, 26 гектарів нових газонів, висаджено 135 тисяч дерев, 41 тисячу кущів, ліквідовано 623 стихійні сміттєзвалища.
Наш край багатий своєю історико-культурною спадщиною, що має надзвичайне виховне, пізнавальне та рекреаційне значення. В Чернігівській області взято на облік та охороняється більше 2,4 тис. пам'яток історії та монументального мистецтва і більше 2,3 тис. пам'яток археології, ведеться постійна наукова та дослідницька робота, списки щорічно доповнюються новими об'єктами [2, 98].
На Чернігівщині діють два Національні заповідники: історико-культурний заповідник «Качанівка» та архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній», а також чотири заповідники і два музеї-садиби, підпорядковані управлінню культури облдержадміністрації, а саме: Батуринський державний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця», Новгород-Сіверський історико-культурний музей-заповідник «Слово о полку Ігоревім», обласний меморіальний музей-заповідник П. Куліша Таннина пустинь»; Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М.М. Коцюбинського, Борзнянський художньо-меморіальний музей «Садиба народного художника України О. Саєнка» та Сосницький літературно-меморіальний музей О.П. Довженка.
У 2002 році постановою Кабінету Міністрів України затверджена Комплексна програма збереження пам'яток Державного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця», до складу якого входить парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Кочубеївський». Працівниками заповідника розроблено план природоохоронних заходів на території парку Кочубея на 2003–2005 роки.
Спираючись на архівні матеріали, спогади сучасників Михайла Коцюбинського, на території саду літературно-меморіального музею-заповідника письменника проводились роботи по оновленню.
Працівниками історико-меморіального музею заповідника Пантелеймона Куліша «Ганнина пустинь» у 2002 році закладено фруктовий сад з 220 дерев, розбито клумби, газони, обсаджено деревами і зариблено меморіальний ставок, приведено у належний стан парк, де знаходяться могили видатних діячів української культури П. Куліша, Г. Барвінок, В. Білозерського.
Справжньою окрасою і оазисами чистоти і духовності нашого краю є парки-памятки садово-паркового мистецтва, яких налічується в області 23. Найкращі з них – дендропарк «Тростянець» та Сокиринський парк.
Сокиринський комплекс – чарівний куточок Срібнянщини, який поєднує в собі природні лісові масиви навколо річки Утка, штучно створені паркові композиції, і архітектурні комплекси палацу Ґалаґанів. До складу комплексу входить парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Сокиринський» та ботанічний заказник місцевого значення «Галаганове»[2,99].