Таким чином, житло Ялтушківського поселення досить складна будівля, що вказує на високий рівень житлобудівної техніки мешканців цього поселення. Загальний вигляд житла, деякі деталі інтер’єру, способи будівництва досить схожі з будівлями поселення Коновка[16].
Серед знахідок кількісно переважає кераміка. За техніко-технологічними ознаками вона поділяється на кухонну та столову.
Кухонний посуд малочисельний. Виготовлявся він з глини з домішкою жорстви, мілкого піску, товченої черепашки. Поверхня посудин добре загладжена, інколи вкрита розчісами. За формою виділяються великі горщики з широкими, високими плічками та високими прямими вінцями. На вінця нанесені вертикальні розчіси, а по краю вінець та на плічках — ряди відтисків «гусениці», защипів, насічок. На вінцях одного з горщиків маємо зооморфний наліп, а самі вінця вкриті червоною вохрою. Другий підтип горщика — невеликий, тонкостінний, з м’яким S-подібним профілем, як правило, без орнаментації. Одним екземпляром представлена напівсферична миска з закраїною.
Столова кераміка ліпилась з добре відмуленої глини (іноді спостерігається природня домішка мілкого піску). Кераміка тонкостінна, доброго випалу. Поверхня посудин вкривалась тонким шаром ангобу, котрий потім фарбувався у жовто-гарячий або майже білий колір, та вкривався переважно монохромним розписом. Інколи застосовувався біхромний малюнок — чорною та червоною, або чорною та білою фарбами. Частина столового посуду зберегла сліди недбалого личкування.
Основними формами столової кераміки є миски (конічні, напівсферичні, циліндроконічні), кубки (високі гострореберні та приземкуваті з округлими плічками, іноді з петельчастою ручкою), амфори (деякі з лійчастими вінцями), сфероконічні та біконічні (останні двох підтипів) посудини, кратери, грушоподібні посудини (кількох варіантів), покришки (зрізано-конічні, шоломоподібні, ступко подібні), горщики. Крім того, серед підйомного матеріалу зустрінуті невиразні фрагменти біноклеподібних посудин та прямокутної в плані, з невисокими вінцями жаровні на 4-х ніжках.
Основними орнаментальними схемами виступають класична тангенсна, спрощені та деградовані тангентні композиції, метопна, меандрова, фестонна, зрідка «совиний лик», «лицьова». Досить часто орнамент закомпоновано у два фризи, де верхній розписувався спрощеним малюнком у вигляді навкісних ліній, рядів трикутників, фестонів. В розписі зустрічаються зображення тварин.
Знайдені також глиняні відтяжки до ткацького верстату та фрагмент, можливо, моделі саней. Антропоморфної та зооморфної пластики не виявлено. З кременю виготовлялись ножі, вкладиші до серпів, кінцеві скребачки на пластинах та відщепах, відбійники, а з каменю — зернотерки, розтирачі, відбійники[17].
На особливу увагу в даному поселенні претендують денця з відбитками тканин. З більш ніж чотирьохсот трипільських поселень досліджених на Поділлі лише на кількох був виявлений подібний матеріал. У Ялтушкові було знайдено та досліджено шістнадцять таких відбитків, п’яти різних типів переплетення ниток: килимове переплетення, просте полотняне переплетення, поєднання трьох ткацьких технік, в’язання спицями та в’язання гачком[18].
Наступні дослідження згадуваного уже трипільського поселення Ялтушків І були проведені у 1993 р. В.О. Шумовою[19] та у 1994 р. експедицією Вінницької обласної археологічної інспекції: В. Загоруйко та В. Прилипко[20].
Кераміка поселенння Ялтушків І, дозволяє віднести його до кінця середньої фази розвитку петренської локально-хронологічної групи (етап СІ за періодизацією Т.С. Пассек)[21].
Ще одну трипільську пам’ятку було виявлено на західній околиці с. Ялтушків, на лівому березі р. Лядова. Поселення займає схили першої надзаплавної тераси та перекрите оселями мешканців села[22]. Серед незначного підйомного матеріалу маємо столову кераміку з монохромним, біхромним і поліхромним розписом та прикрашену заглибленим орнаментом. Переважають округлотілі форми посуду, а окремі екземпляри мали невисокі кільцьові піддони.
Пам’ятку Ялтушків II, з оглядом на малу кількість матеріалу, можна попередньо віднести до етапу ВІ/ВІІ (КукутеньАВ)[23].
3. Бригидівка
Крім розкопок загін проводив розвідки по р. Лядовій між селами Ходаки та Ялтушків. Так, напроти Ходакського поселення, на правому березі, на розлогому схилі мису, що утворився вигином ріки, було відкрито досить велике трипільське поселення. Воно знаходилось в 1 км. на південний схід від с.Бригидівка та займало східну частину вказаного мису. Площа поселення біля 40 га (700 х 600 м). Сплановано поселення по концентричних колах[24]. Внаслідок шурфування було виявлено глинобитні житла, які мали земляну підлогу, масивне міжповерхове перекриття, що складалося з дерев’яного каркасу, обмазаного шаром глини, та легке перекриття горища[25]. По залишках наземних глинобитних жител чітко простежується два ряди. З площі поселення, а також шурфів маємо досить виразний матеріал.
Посуд, переважно, відноситься до категорії столової кераміки, що вироблялась з тонкоструктурної глини з природною домішкою мілкого піску. Столові посудини прикрашені або розписом, або заглибленим орнаментом. На деяких фрагментах зафіксована змішана техніка орнаменту — заглиблений в сполученні з розписом (чорна фарба). Заглиблений орнамент у вигляді спіральних композицій виконувався широкими дугоподібними стрічками, що складались з 5-6 глибоких та тонких ліній. Характерні були наступні форми — великі грушоподібні посудини з широкими округлими плічками та горизонтально розташованими вінцями без шийки; кратероподібні посудини з округлотілою нижньою частиною корпусу та високими і широкими вінцями-раструбами.
Серед розписної кераміки виділяються конічні та напівсферичні миски, приземкуваті кубки з широкими низькими округлими плічками та високою зрізано-конічною горловиною (іноді з ручками-вушками під вінцями); біконічні та сфероконічні (останні переважають) посудини з високими лійчастими або прямими вінцями; амфори — або приземкуваті, з низькими округлими плічками та лійчастими вінцями, або високі, з вузькими плічками та прямими вінцями; шоломоподібні покришки грушоподібні посудини з високими циліндричними вінцями; кратери з високими, широкими вінцями-раструбами.
Більшість посудин прикрашено чорним монохромним малюнком, але зустрінуті окремі фрагменти, розписані біхромним розписом (чорною та червоною, чорною та білою фарбами). Найбільш вживаними орнаментальними схемами були меандрова, волютна, «лицьова», зрідка тангентна та метопна[26].
Кераміка з Бригидівки вказує, що поселення відноситься до етапу ВІІ та входить до групи пам’яток, нажаль досі слабо вивчену, які зберігають багато в чому традиції попереднього етапу ВІ/ВІІ (Кукутень АВсесвітня історія.).
4. Малодосліджені пам’ятки з території району
У 1965 р. були здійснені перші більш-менш ґрунтовні археологічні дослідження на території нашого краю. Викладач Вінницького політехнічного інституту В.Д. Гопак в ході археологічної розвідки відкрив трипільське поселення біля с. Пилипи. Воно знаходиться на північній околиці села та займає пологе плато лівого берега безіменного струмка, притоки р. Лядова. В ході розвідки на поверхні простежені залишки глиняних «площадок», було зібрано фрагменти кераміки, зернотерок та кісток тварин. Пам’ятка попередньо віднесена до середнього або пізнього етапу трипільської культури[27].
У 1987 р. студентами історичного факультету Вінницького Педагогічного Інституту В.А. Косаківським та С. Захарчуком було проведено дослідження трипільського поселення поблизу с. Польове. Знаходилось воно в 1 км на південний схід від села, вздовж лівого берега р. Лядової, понад гранітним кар’єром. В ході дослідження на поверхні зафіксовано залишки дев’ятнадцяти глинобитних жител, забудованих по трьох концентричних колах. Серед підйомного матеріалу переважали фрагменти кераміки. Цікавою знахідкою є голівка статуетки та ручка амфори з горизонтальними проколами, амфори з подібними ручками зустрічаються на трипільському поселені Кліщів (Тиврівський район, Вінницька область)[28].
Неподалік від с. Гайове в урочищі «Барське» І та ІІ у 1997-1998 рр. П. І. Хавлюк відкрив та дослідив два поселення трипільської культури, на мисі лівого берега р. Рівець[29].
Інші пам’ятки трипільської культури відомі, але нажаль мало досліджені, біля сіл, Комарівці[30] та Українське[31]
Висновки
Виконавши дану роботу вдалося дослідити та визначити загальну кількість пам’яток трипільської культури з території Барського району. Зібрано матеріали по десятьох поселеннях: Комарівці, Барське І та ІІ (с. Гайове), Ходаки, Бригидівка, Ялтушків І та ІІ, П’ятківка, Польове та Українське. Поселення котрі вдалося датувати відносяться, як правило, до петренської групи, етапи ВІ, ВІІ, СІ розвитку трипільської культури.
Взагалі трипільська культура (ІV – перша половина ІІІ тис. до н. е.) вважається найяскравішою археологічною культурою епохи енеоліту. Вона займала територію Лісостепового правобережжя, Наддніпрянщини Прикарпаття. Пізніше поширилася на Волинь і Степове Причорномор’я, а також на Молдавію і Румунію. Більшість дослідників вважає, що за своїм походженням культура пов’язана з Балкансько-Нижньодунайським регіоном. Межиріччя Дністра та Південного Бугу, в тому числі і Барський район, цікаві в тому плані, що по цій території проходили шляхи розселення трипільських племен з корінних земель на схід. Наприкінці ІІІ тис. до н. е. культура поступово припинила своє існування, серед ймовірних причин – зміна кліматичних умов, переселення в пошуках родючих земель і змішання з іншими культурами, натиск кочівників.