6. Нагірний Дніпропетровськ
Розташований на правому березі ріки Дніпро на одному з трьох пагорбів, що були ізначально у складі міста. Пагорб має відносну висоту приблизно 70 - 100 м і тягнеться з півночі на південь, східною своєю стороною дивиться на Дніпро і межує із старою козацькою місцевістю - Мандриківка; а західною стороною дивиься на Центр, що розмістився на місці старовинного села Половиця.
Культурні заклади
Значні пам'ятки архітектури: Преображенський собор, Верстова миля.
Історичний музей, Художній музей, Панорама Битви за Дніпро.
Театр одного актора.
6.1. Історія
Тут були окремі квартали Половиці, а там де зараз парк Шевченко, жив козак Лазар Глоба, що насадив сад на півничному схилі пагорба. З перенесенням Катеринослава на пагорб східніше Половиці у 1787 починається міська забудова пагорба. В 1787 році на місці майбутньої Соборної площі особисто Катериною ІІ за участю імператора Австро-Угорщини Йосипа Габсбурга була зроблена закладка фундаменту Преображенськог собора.
Тут завжди була проблема з водопостачанням, що була вирішена тільки в радянський час. Повулиці Дзержинській (Новодворянська) жили в зимових міських палацах дворяні і поміщики з Катеринославської губернії.
Міські квартали південніше Соборної (Жовтневої) площі стали з'являтися лише в 1880-их рр.. Вулиця Лагерна була однієї з найважливіших доріг міста, що вела із центральної частини Катеринослава на Мандриківку й далі в Лоцманську Каменку.
В 1908 році наприкінці вулиці Лагерної (суч. пр. Гагаріна) були побудовані казарми Феодосійського (район сучасної вул. Феодосійської) і Сімферопольського (зараз вул. Сімферопольська) полків.
Назва району була присутня в назві вулиці Нагорної (нині вул. Паторжинского). Завжди, ще з часів співіснування Половиці-Катеронослава, мешканці міста називали район Гора.
В 1899 році на півдні Соборної площі був відкритий перший в місті вищий навчальний заклад - Гірниче Училище (з 1912 року Гірничий інститут).
В 1930-х роках стали активно будуватися нові вищі навчальні заклади: Металургійній, Хіміко-технологічні, Медичний інститути, технікум електрифікації сільського господарства.
6.2. Відомі люди
На горі завжди селилася еліта міста. Тут побудував собі палац Григорій Потьомкін - коханець Катерини ІІ-ої. Планувала оселитися сама імператриця, з планами перенести столицю з Санкт-Петербурга в Катеринослав. Тут жили дворяни і поміщики губернії. Прості українці не любили цей раон по причині відсутності води.
З заснуванням Гірничого училища район став районом інтелігенції.
В радянські часи традиція продовжилася - тут оселяються керівники області, міста і промисловості. Відомий будинок областного керівництва по вул. Ворошилова. По вул Куйбишева в 6-типоверховому будинку мешкав Леонід Кучма.
В часи незалежності в районі оселяються керівникі області і міста (Павло Лазаренко, Валерій Пустовойтенко у будинок по вул. Ворошилова).
| ДодатокЗвід культурних пам’яток м. ДніпропетровськаПам’ятки містобудування і архітектури – 35Пам’ятки історії – 10Пам’ятки монументального мистецтва – Пам’ятки археології – 13Історико-культурні заповідники – Всього - 58Пам’ятки містобудування і архітектури |
Пам’ятки історії
| № | Пам’ятка | Датування | Місцезнаходження |
| м. Дніпропетровськ | |||
| 1 | Новобогородицька фортеця | 1688-1711 роки | с-ще Шевченко, вул. Новгородська, парк |
| 2 | Будинок, у якому жив і працював Д. Яворницький | перша половина XX століття | пл. Шевченка, 5 |
| 3 | Могила Д. Яворницького | 1940 рік | просп. К. Маркса, 16 |
| Дніпропетровський район | |||
| 4 | Фортеця Кодак | 1635-1711 роки | с. Старі Кодаки |
| Нікопольський район | |||
| 5 | Могила кошового отамана Івана Сірка | 1680 рік, перенесена у1967 році | с. Капулівка |
| Солонянський район | |||
| 6 | Місце загибелі київського князя Святослава Ігоревича | 945-972 роки | с. Микільське-на-Дніпрі |
| Царичанський район | |||
| 7 | Споруди Української укріпленої лінії - земляні вали укріплення (редут) | початок XVIII століття | с. Вербове |
| 8 | Споруди Української укріпленої лінії - 2 бастіони та польові укріплення між ними | початок XVIII століття | с. Залелія |
| 9 | Споруди Української укріпленої лінії - земляні вали укріплення(редути) | початок XVIII століття | с. Могилів |
| 10 | Споруди Української укріпленої лінії - земляний вал укріплення | початок XVIII століття | с. Тарасівка |
Пам’ятки монументального мистецтва - відсутні
Пам’ятки археології
| № | Пам’ятка | Датування | Місцезнаходження |
| Апостолівський район | |||
| 1 | Курганний могильник | с. Запорізьке | |
| 2 | Курганний могильник | с. Слов'янка | |
| Дніпропетровський район | |||
| 3 | Курган | с. Лобойківка | |
| Криворізький район | |||
| 4 | Курганний могильник | с. Веселий Кут | |
| 5 | Курганний могильник Бабина Могила | с. Кам'яне Поле | |
| Нікопольський район | |||
| 6 | Курган Орлова Могила | с. Лукіївка | |
| 7 | Курган Нечаєва-Гегелина Могила | с. Лукіївка | |
| Солонянський район | |||
| 8 | Городище | с. Башмачка | |
| 9 | Курган | с. Безбородькове | |
| 10 | Курганний могильник Могила Чекерезка | с. Томаківка | |
| Софіївський район | |||
| 11 | Курганний могильник | с. Мар'ївка | |
| 12 | Курганний могильник | с. Петропавлівка | |
| Широківський район | |||
| 13 | Курган | с. Радевичеве | |