Світ у цей час можна умовно розбити на чотири групи країн:
- країни, що виготовляють сировину, продовольство й товари народного споживання;
- країни, що виготовляють технічну продукцію по іноземних ліцензіях і частково оригінальні технології;
- країни, що створюють оригінальні технології;
- країни, що створюють знання.
У цей час всі країни світу в тому або іншому ступені здійснюють процес інформатизації. Невірно визначена стратегія інформатизації або її недостатній динамізм і мобільність можуть призвести до істотним, а часом драматичним змінам у всіх сферах життя країни.
У більшості розвинених країн розуміють, що без надзвичайних зусиль відставання в області інформаційних і комунікаційних технологій може стати необоротним для їхнього розвитку в цілому. Керівники деяких країн "третього світу" з наростаючою тривогою спостерігають за все більшим відставанням їх від промислово розвинених країн, що здійснюють перехід до інформаційного суспільства. Це може призвести до того, що країна буде сприйматися як сировинний придаток співтовариства інформаційно та промислово розвинених країн. Зусилля щодо подолання міжнародної роз'єднаності у вирішальному ступені залежать від ефективного співробітництва між всіма учасниками.
Дня успішної реалізації програми інформатизації бажано дотримуватись загальним для всього світового співтовариства принципам:
- відмова від прагнення в першу чергу забезпечити економічний ріст країни;
- необхідність заміни економічної структури, заснованої на важкій промисловості, структурою, що базується на наукомістких галузях;
- визнання пріоритетного характеру інформаційного сектора;
- широке використання досягнень світової науки й техніки;
- вкладення значних фінансових ресурсів в інформатизацію, як державну, так і приватну;
- оголошення зростання добробуту країни і її громадян за рахунок полегшення умов комунікації й обробки інформації.
Результатом процесу інформатизації є створення інформаційного суспільства, де маніпулюють не матеріальними об'єктами, а символами, ідеями, образами, інтелектом, знаннями. Якщо розглянути людство в цілому, то воно в цей час переходить від індустріального суспільства до інформаційного.
Для кожної країни її рух від індустріального етапу розвитку до інформаційного визначається ступенем інформатизації суспільства.
У цей час у першу десятку країн, які мають найбільш розвинені системи зв'язку й телекомунікацій, що відповідають світовим стандартам, входять Сінгапур, Нова Зеландія, Фінляндія, Данія, США, Гонконг, Швеція, Туреччина, Норвегія й Канада.
| 1 | Сінгапур | 9,62 | 23 | Малайзія | 7,16 |
| 2 | Нова Зеландія | 9,52 | 24 | Тайвань | 6,27 |
| 3 | Фінляндія | 9,48 | 25 | Португалія | 5,96 |
| 4 | Данія | 9,27 | 26 | Бразилія | 5,96 |
| 5 | США | 9,21 | 27 | Бельгія/Люксембург | 5,78 |
| 6 | Гонконг | 9,15 | 28 | Іспанія | 5,74 |
| 7 | Швеція | 9,14 | 29 | Тайланд | 4,97 |
| 8 | Туреччина | 8,83 | 30 | Індонезія | 4,80 |
| 9 | Норвегія | 8,85 | 31 | Венесуела | 4,70 |
| 10 | Канада | 8,71 | 32 | Аргентина | 4,66 |
| 11 | Австралія | 8,61 | 33 | Італія | 4,55 |
| 12 | Франція | 8,54 | 34 | Колумбія | 4,38 |
| 13 | Чилі | 8,52 | 35 | Мексика | 4,35 |
| 14 | Ірландія | 8,24 | 36 | Індія | 4,34 |
| 15 | Великобританія | 8,13 | 37 | Китай | 3,30 |
| 16 | Нідерланди | 8,00 | 38 | Філіппіни | 3,03 |
| 17 | Швейцарія | 7,96 | 39 | Греція | 2,74 |
| 18 | Австрія | 7,90 | 40 | Угорщина | 2,65 |
| 19 | Японія | 7,84 | 41 | Польща | 1,57 |
| 20 | Німеччина | 7,74 | 42 | Росія | 1,38 |
| 21 | ПАР | 7,32 | 43 | Чехія | 1,19 |
| 22 | Південна Корея | 7,23 |
Рис. 5. Рейтинг держав за рівнем розвитку засобів зв’язку та телекомунікаційних систем у % (2000р.)
Як відомо, перша країна, що почала інформатизацію, - це США. Інші промислово розвинені країни світу, зрозумівши перспективність і неминучість цього процесу, досить швидко зорієнтувалися й стали нарощувати темпи впровадження комп'ютерів та засобів телекомунікацій.
У США сконцентрована майже половина (43%) світового парку електронно-обчислювальної техніки.
| 1 | США | 42,90 | 19 | Швейцарія | 0,57 |
| 2 | Японія | 7,03 | 20 | Данія | 0,51 |
| 3 | Німеччина | 5,98 | 21 | Фінляндія | 0,49 |
| 4 | Великобританія | 5,43 | 22 | Австрія | 0,44 |
| 5 | Франція | 4,30 | 23 | Норвегія | 0,43 |
| 6 | Канада | 3,02 | 24 | Польща | 0,40 |
| 7 | Італія | 2,51 | 25 | Індія | 0,37 |
| 8 | Австралія | 1,98 | 26 | Нова Зеландія | 0,29 |
| 9 | Іспанія | 1,81 | 27 | Ірландія | 0,28 |
| 10 | Нідерланди | 1,20 | 28 | Португалія | 0,27 |
| 11 | Південна Корея | 0,96 | 29 | ПАР | 0,25 |
| 12 | Мексика | 0,94 | 30 | Індонезія | 0,20 |
| 13 | Тайвань | 0,91 | 31 | Філіппіни | 0,20 |
| 14 | Швеція | 0,76 | 32 | Сінгапур | 0,20 |
| 15 | Бельгія/Люксембург | 80,6 | 33 | Угорщина | 0,17 |
| 16 | Росія | 0,68 | 34 | Чехія | 0,14 |
| 17 | Китай | 0,67 | 35 | Греція | 0,14 |
| 18 | Бразилія | 0,62 |
Рис.6. Таблиця рейтингу країни по питомій вазі у світовому компютерному парку, у % (2000р.)
Найближчі конкуренти в цій області із числа індустріальних держав значно відстають від США. Так, у середині 90-х років на частку Японії відводилося лише 7% світового парку комп'ютерної техніки, Німеччини - 6%, Великобританії - 5%, Франції - 3%, Канади - 3%.
США також значно випереджають провідні промислово розвинені країни по такому показнику, як кількість комп'ютерів на душу населення. У першу десятку країн світу по цьому показнику, крім США, входять Австралія, Канада, Норвегія, Данія, Фінляндія, Великобританія, Швеція, Нова Зеландія й Швейцарія.
Крім того, США займають 1-і місце в світі по встановленій сумарній потужності комп'ютерів і по комп'ютерній потужності розраховуючи на душу населення. Індустрія інформації в США входить у першу десятку пріоритетних галузей економіки, поступаючись лише аерокосмічній, радіоелектронній та фармацевтичній. На розвиток інформатизації в США витрачається близько 2% річних витрат федерального бюджету. США контролюють більше 65% світового ринку комп'ютерів, 63% ринку програмного забезпечення Західної Європи, 54% аналогічного ринку Японії. З десяти найбільших у світі фірм - виробників програмного забезпечення шість - американські. Американським компаніям й університетам належить більша частина світових патентів в області інформаційних технологій. У найближчі роки США залишаться найбільшим у світі ринком програмного забезпечення.
У середині 90-х років США були зосереджені 426 з 816 світових інформаційних банків даних по науково-технічних дисциплінах й 716 з 1035 наявних у світі баз даних по економічних дисциплінах. США дозволяють собі “поступатися позиціями” у будь-якій сфері діяльності (допускати на свій ринок товари з Японії тощо), але не у виробництві знань. США мають максимум кваліфікованого населення - населення, здатного пристосовуватися до нових технологій (здійснювати рецепцію, трансферт технологій) за рахунок рівня освіти. Для порівняння та оцінки можливостей країни інтерес можуть представляти концепція й основні ідеї програми інформатизації в Японії, що у цей час займає лідируюче положення у світі по виробництву сучасних інформаційних продуктів, послуг і технологій.
У цей час Японія перебуває на другій стадії інформатизації. Одним з найважливіших факторів її досягнення завжди були й дотепер залишаються значні витрати на наукові дослідження й розробки, високий пріоритет інформаційно-комунікаційних технологій у забезпеченні соціально-економічного розвитку країни. На сьогоднішній день її головними пріоритетами стає її власне виробництво нового знання, нових технологій і продукту, а в центрі уваги - новаторські ідеї, точки зору й оригінальність.
Мета японського проекту по інформатизації суспільства - зв'язати ті послуги, які раніше пропонувалися окремо. Для цього всі види інформації від телефонних повідомлень і телепрограм до комп'ютерної продукції повинні передаватися по одному загальному кабелю. У перспективі кожен абонент кабельної мережі зможе одержати кілька послуг одночасно. Велика увага в проекті також приділяється створенню терміналів для недосвідчених користувачів з інтелектуальним інтерфейсом, де введення інформації здійснюється голосом. Передбачається, що повне здійснення проекту інформатизації займе 20 років і близько 100 млрд.дол. капіталовкладень. Крім того, незважаючи на невдачу зі створенням комп'ютерів 5-го покоління, прийнята розрахована на 10 років загальною вартістю 480 млн.дол. програма розробки нових типів комп'ютерів:
- комп'ютерів з високим ступенем паралелізму обробки інформації, у яких одночасно виконують складні операції десятки - сотні процесорів;
- комп'ютерів з нейронними мережами, робота яких аналогічна функціонуванню мозку;
- комп'ютерів, у яких передача інформації здійснюється світлом.
У Японії вже давно інформація стала загальнонауковим поняттям, а інформаційний підхід, що включає в себе сукупність ідей і комплекс математичних засобів, перетворився в загальнонауковий засіб дослідження.