При інформатизації суспільства основна увага приділяється комплексу заходів, направлених на забезпечення повного використання достовірного, вичерпного і своєчасного знання у всіх видах людської діяльності.
Таким чином "інформатизація суспільства" є ширшим поняттям, ніж "комп’ютеризація суспільства", і направлена на швидке оволодіння інформацією для задоволення своїх потреб. У понятті "інформатизація суспільства" акцент треба робити не стільки на технічних засобах, скільки на суті і меті соціально-технічного прогресу. Комп'ютери є базовою технічною складовою процесу інформатизації суспільства.
Бурхливий розвиток комп'ютерної техніки та інформаційних технологій послужив поштовхом до розвитку суспільства, побудованого на використанні різноманітної інформації яке отримало назву інформаційне суспільство.
В інформаційному суспільстві процес комп'ютеризації дасть людям доступ до надійних джерел інформації, позбавить їх від рутинної роботи, забезпечить високий рівень автоматизації обробки інформації у виробничій і соціальній сферах. Рушійною силою розвитку суспільства повинно стати виробництво інформаційного, а не матеріального продукту. Матеріальний продукт стане більш інформаційно-ємким, що означає збільшення частки інновацій, дизайну і маркетингу в його вартості.
В інформаційному суспільстві зміняться не тільки виробництво, але й весь устрій життя, система цінностей, зросте значущість культурної освіченості по відношенню до матеріальних цінностей. В порівнянні з індустріальним суспільством, де все направлено на виробництво і споживання товарів, в інформаційному суспільстві виробляється та споживається інтелект, знання, що призводить до збільшення частки розумової праці. Від людини буде потрібна здібність до творчості, зросте попит на знання.
Матеріальною і технологічною базою інформаційного суспільства стануть різного роду системи на базі комп'ютерної техніки і комп'ютерних мереж, інформаційної технології, телекомунікаційного зв'язку.
Отже, інформаційне суспільство – суспільство, в якому більшість тих, що працюють зайнята виробництвом, зберіганням, переробкою і реалізацією інформації, особливо вищої її форми – знань.
У реальній практиці розвитку науки і техніки розвинених країн в кінці XX ст. поступово реалізується картина інформаційного суспільства. Прогнозується перетворення всього світового простору в єдине комп'ютеризоване і інформаційне співтовариство людей, що проживають в електронних квартирах і котеджах.
Будь-яке житло оснащене всілякими електронними приладами і комп'ютеризованими пристроями. Діяльність людей буде зосереджена головним чином на обробці інформації, а матеріальне виробництво і виробництво енергії буде покладено на машини.
Вже опублікований ряд фактичних матеріалів, які свідчать, що це не утопія, а неминуча реальність недалекого майбутнього.
При переході до інформаційного суспільства виникає нова індустрія переробки інформації на базі комп'ютерних і телекомунікаційних інформаційних технологій.
1.2. Особливі риси та ознаки інформаційного суспільства та їх
аналіз.
Ряд вчених виділяють характерні риси та основні ознаки інформаційного суспільства:
- буде вирішена проблема інформаційної кризи, тобто розв’язана суперечка між інформаційною лавиною і інформаційним голодом;
- забезпечиться пріоритет інформації в порівнянні з іншими ресурсами;
- головною формою розвитку стане інформаційна економіка;
- в основу суспільства будуть закладені автоматизовані генерація, зберігання, обробка і використання знань за допомогою новітньої інформаційної техніки і технології;
- інформаційна технологія набуде глобального характеру, охоплюючи всі сфери соціальної діяльності людини;
- сформується інформаційна єдність всієї людської цивілізації;
- за допомогою засобів інформатики буде реалізований вільний доступ кожної людини до інформаційних ресурсів всієї цивілізації;
- будуть реалізовані гуманістичні принципи управління суспільством і дії на навколишнє середовище;
- формування єдиного інформаційно-комунікаційного простору;
- становлення й надалі домінування в економіці нових технологічних укладів, що базуються на масовому використанні перспективних інформаційних технологій, засобів обчислювальної техніки й телекомунікацій;
- створення й розвиток ринку інформації та знань як факторів виробництва на додаток до ринків природних ресурсів, праці й капіталу, перехід інформаційних ресурсів суспільства в реальні ресурси соціально-економічного розвитку, фактичне задоволення потреб суспільства в інформаційних продуктах і послугах;
- зростання ролі інформаційно-комунікаційної інфраструктури в системі суспільного виробництва;
- підвищення рівня утворення, науково-технічного й культурного розвитку за рахунок розширення можливостей систем інформаційного обміну на міжнародному, національному й регіональному рівнях й, відповідно, підвищення ролі кваліфікації, професіоналізму й здатностей до творчості як найважливіших характеристик послуг праці;
- створення ефективної системи забезпечення прав громадян і соціальних інститутів на вільне одержання, поширення й використання інформації як найважливішої умови демократичного розвитку.
Окрім позитивних моментів прогнозуються і небезпечні тенденції:
- збільшиться вплив на суспільство засобів масової інформації;
- інформаційні технології можуть зруйнувати приватне життя людей і організацій;
- з’явиться проблема відбору якісної і достовірної інформації;
- багатьом людям буде важко адаптуватися до середовища інформаційного суспільства. Існує небезпека розриву між "інформаційною елітою" (людьми, що займаються розробкою інформаційних технологій) і споживачами.
У цілому інформаційне суспільство можна визначити як суспільство, в якому:
- кожен член суспільства має можливість вчасно й оперативно одержувати за допомогою глобальних інформаційних мереж повну й достовірну інформацію будь-якого виду й призначення з будь-якої держави, перебуваючи при цьому практично в будь-якій частині географічного простору;
- реалізується можливість оперативної, практично миттєвої комунікації кожного члена суспільства з державними та суспільними структурами поза залежністю від місця проживання на земній кулі;
- трансформується діяльність засобів масової інформації (ЗМІ) по формах створення та поширення інформації, розвивається й інтегрується з інформаційними мережами цифрове телебачення. Формується нове середовище - мультимедиа, у якій поширюється також інформація із традиційних ЗМІ;
- зникають географічні й геополітичні кордони держав у рамках інформаційних мереж;
- у суспільстві виробляється, функціонує й доступна будь-якому індивідові, групі або організації сучасна інформаційна технологія;
- є розвинені інфраструктури, що забезпечують створення національних інформаційних ресурсів;
- відбувається процес прискореної автоматизації й роботизації всіх сфер і галузей виробництва й керування;
- відбуваються радикальні зміни соціальних структур, наслідком яких виявляється розширення сфери інформаційної діяльності й послуг.
1.2. Інформаційні ресурси як основа побудови інформаційного
суспільства.
В індустріальному суспільстві, де велика частина зусиль направлена на матеріальне виробництво, відомо декілька основних видів ресурсів, що стали вже класичними економічними категоріями:
- матеріальні ресурси — сукупність предметів праці, призначених для використання в процесі виробництва суспільного продукту, наприклад сировина, матеріали, паливо, енергія, напівфабрикати, деталі тощо;
- природні ресурси — об'єкти, процеси, умови природи, які використовуються суспільством для задоволення матеріальних і духовних потреб;
- трудові ресурси — люди, що володіють загальноосвітніми і професійними знаннями для роботи в суспільстві;
- фінансові ресурси — грошові кошти, що знаходяться у розпорядженні державної або комерційної структури;
- енергетичні ресурси — носії енергії, наприклад вугілля, нафта, нафтопродукти, газ, гідроенергія, електроенергія тощо.
В інформаційному суспільстві акцент значущості зміщується з традиційних видів ресурсів на інформаційний ресурс, тлумачення і обговорення якого велося з того моменту, коли почали говорити про перехід до інформаційного суспільства.
Інформаційні ресурси — це знання, підготовлені людьми для соціального використання в суспільстві і зафіксовані на матеріальному носії.
Інформаційні ресурси країни, регіону, організації повинні розглядатися як стратегічні ресурси, аналогічні по значущостізапасам сировини, енергії, копалин і іншим ресурсам.
Розвиток світових інформаційних ресурсів дозволив:
- перетворити діяльність по наданню інформаційних послуг в глобальну людську діяльність;
- сформувати світовий та державний ринок інформаційних послуг;
- утворити різні бази даних ресурсів регіонів і держав, до яких можливий доступ;
- підвищити обґрунтованість і оперативність схвалюваних рішень у фірмах, банках, біржах, промисловості, торгівлі тощо, за рахунок своєчасного використання необхідної інформації.
Інформаційні ресурси є базою для створення інформаційних продуктів. Інформаційний продукт, є результатом інтелектуальної діяльності людини, та повинен бути зафіксований на матеріальному носії будь-якої фізичної якості у вигляді документів, статей, оглядів, програм, книг тощо.
Інформаційний продукт — сукупність даних, які сформовані виробником для розповсюдження в матеріальній або нематеріальній формі. Інформаційний продукт може розповсюджуватися такими ж способами, як і будь-який інший матеріальний продукт, за допомогою послуг.