R – коефіцієнт, який враховує відносну яскравість навпроти стоячого будинку;
r1 – коефіцієнт, який враховує збільшення КПО при бічному освітленні завдяки світлу, відбитому від поверхні приміщення та підстелюючого слою, прилеглому до будинку, враховуючи відношення глибини приміщення до висоти верха вікна до рівня робочої поверхні, відношення відстані розрахованої точки від зовнішньої стіни до глибини приміщення В, коефіцієнті відбиття поверхні приміщення rср;
t0 – загальний коефіцієнт світло пропускання, який знаходиться за формулою ;
k3 – коефіцієнт запасу, k3 = 1.3.
Езд – геометричний КПО в розрахованій точці при бічному освітленні, враховує відбите від бічної будівлі, знаходиться по формулі.
Знайдемо геометричний КПО в розрахованій точці при бічному освітленні:
де: n1 – кількість променів проходячих від неба через світлові пройми в розраховану точку при поперечному розрізі приміщення (n1 = 8);
n2 – кількість променів проходячих від неба через світлові пройми в розраховану точку на плані приміщення (n2 = 30).
Знаходимо індекси будівлі в плані розрізу:
де: ln – довжина протилежного будинку, ln = 100 м;
Н – висота протилежного будинку, Н = 20 м;
l – відстань від розрахованої точки в приміщенні до зовнішньої поверхні стіни будинку, l = 95 м;
р – відстань між будівлями, р = 50 м;
а – ширина вікна на плані, а = 3 м;
h – висота верхньої грані вікна над полом, h = 4 м.
Оздоблювальний матеріал фасаду протилежного будинку – бетон.
Знаходимо по розрахованим значенням z1 та z2, R – коефіцієнт, який враховує відносну яскравість протилежного будинку:
R = 0.22
Розрахуємо коефіцієнт відбиття поверхні приміщення:
де: р1, р2, р3 – коефіцієнти відбиття стелі, стін, полу.
Відповідно (р1 = 0.7, р2 = 0.5, р3 = 0.1);
S1, S2, S3 – площа стелі, стін, полу (S1 = 110 м2, S2 = 210 м2, S3 = 110 м2)
.Знаходимо r1, враховуючи, що:
; ; ; рср = 0.46;
r1 = 5.4;
Знаходимо загальний коефіцієнт світлопропускання:
де: 1 – коефіцієнт світло пропускання матеріалу остіклення, для скла віконного листового подвійного 1 = 0.8;
2 – коефіцієнт, враховуючий втрати світла в переплатах світло, для перелетів дерев‘яних спарених 2 = 0.7;
3 – коефіцієнт, враховуючий втрати світла в несучих конструкціях при бічному освітленні, 3 = 1;
4 – коефіцієнт, враховуючий втрати світла в сонцезахисних пристроях. Залежить від типу пристрою, виду виробів та матеріалів для захисних козирків, горизонтальних з захисним кутом 15° ... 45°, 4 = 0.9;
5 – враховує втрати світла в захисній стінці при бічному освітленні, 5 = 1.
Знаходимо геометричний КПО в розрахунковій точці при бічному освітлення, враховуючий світло, відбите від сусідньої будівлі, по формулі:
Значення
та , та ( = 5; = 22)Знаходимо фактичне КПО по формулі (8.3.1)
Розраховане значення КПО більше нормованого – зорові роботи при природному освітленні відповідають нормативним вимогам.
Зробимо розрахунок штучного освітлення. Вихідні дані для розрахунку:
- лампа денного освітлення ЛБ – 65;
- випромінювальний світловий потік ФЛ = 465 ЛК;
- тип освітлювача ЛПО – 02 (дві лампи по 65 Вт);
- кількість світильників N = 12;
- висота підвісу h = 3,3 м (з урахуванням висоти столів).
Так як джерело світла не може розглядатись як точкові, тому розрахунок загального освітлення потрібно виконувати точковим методом.
Освітлення знаходиться по формулі:
де: n – кількість ламп в освітлювачі;
m – коефіцієнт, враховуючий збільшення освітлення за рахунок відбиття впливу віддалених освітлювачів, m = 1.2;
m – кількість напіврядів освітлювачів, m = 6;
Еі – відносна освітленість в розрахунковій площі, від і-го напівряду освітлювачів (ЛК), розраховується по формулі ;
Фі – коефіцієнт переходу від горизонтального освітлення до нахиленого, так як столи горизонтальні, то Ф = 1 для всіх Е;
k3 – коефіцієнт запасу, враховує запиленість, k3 = 1.5;
Ір – довжина ряду, Ір = 8.4 м;
- допоміжна функція, значення якої знаходиться в залежності від відносних координат та ;
- сила світла в напрямку до розрахункової точки, знаходиться в залежності від кута р/, який знаходять для відповідних значень та по умовній групі освітлювачів.
Знайдемо відповідні значення Е:
Знаходимо освітленість Е за формулою :
Норма освітлення для даного виду робіт (розряд роботи IІІ (б), робота високої точності) дорівнює 300 ЛК. Таким чином, загальне освітлення задовольняє вимогам СНиП II-4-79.
У даній роботі будемо розглядати процес пайки на етапі дослідно-
конструкторської розробки (ДКР). При цьому використовується ручна пайка, виконувана електричним паяльником безперервної дії потужністю 20...40Вт. Питоме утворення аерозолю свинцю при цьому становить 0,02...0,04мг/100 пайок.
Відповідно до складального креслення в якості припою використовується олов’яно-свинцевий припій марки ПОС-61 ГОСТ 21931-76, а як флюс використовується безкислотний флюс КЭ ГОСТ 1797-64. Для видалення залишків флюсу застосовується етиловий спирт. До складу припою входить олово (Sn) у кількості 60-62% і свинець (Рb) у кількості 38-40%.
Флюс складається із соснової каніфолі (С2Н3ООН2) у кількості 15-28%, і етилового спирту (С2Н5ОН) у кількості 72-85%.
Свинець є надзвичайно небезпечною речовиною (клас 1), відповідно до ГОСТ 12.1.005-88. ГДК у повітрі робочої зони 0,01мг/м. Олово є речовиною помірковано небезпечним (клас 3). ГДК у повітрі робочої зони 10мг/м. Спирт етиловий є малонебезпечною речовиною (клас 4). ГДК у повітрі робочої зони 1000мг/ м..
Визначимо концентрацію аерозолю свинцю
C = 0,6 Ч A Ч B Ч t Ч N / V,
де: A- питоме утворення аерозолю свинцю;
B - кількість пайок у хвилину;
N - кількість робочих місць;
V - обсяг приміщення, м.;
t - тривалість зборки виробу, година.
У нашому випадку:
A = 0,04мг / 100 пайок,
B=5, t = 1,2 година, N = 2, V = 50,44 м.
Тоді
С = 0,6 Ч 0,04 Ч 5 Ч 1,2 Ч 2 / 50,44 = 0,005709 мг/м.
Отже, за даних умов технологічного процесу концентрація аерозолю свинцю в повітрі робочої зони не буде перевищувати гранично припустиму концентрацію 0,01мг/м. Так, як пари свинцю не перевищують ГДК, те немає необхідності у вентиляції ділянок пайки.