Источник бесперебойного питания мощностью 600 Вт (стр. 16 из 21)
Витрати по даній статті розраховуються по кожному виді робіт залежно від норми часу й погодинної тарифної ставки робітників
Сз.о.=åСтіtші (2.3.1)
де: Сті- погодинна тарифна ставка.
tші – штучний час на одну операцію.
Норми часу на операціях були взяті з технологічних карт. Перелік робіт відповідає технологічному процесу виробництва виробу. Норми часу для монтажних і складальних робіт визначаються типовими нормами часу на складально-монтажні роботи, табл. 2.3.3.
Основна заробітня плата. Таблиця 2.3.3.
| Назва робiт | Тариф. розряд | Годинна тарифна ставка, грн/г | Норма часу, год. | Cума зарпла-ти, грн. | |
| 1 | Заготовельнi | 3 | 2.6 | 3 | 7.8 |
| 2 | Свердлильнi | 3 | 2.6 | 2 | 5.2 |
| 3 | Монтажнi | 4 | 2.8 | 6 | 16.8 |
| 4 | Збiрнi | 5 | 3.2 | 4 | 12.8 |
| 5 | Маркiровочнi | 3 | 2.6 | 5 | 13 |
| 6 | Регулювальнi | 5 | 3.2 | 6 | 19.2 |
| Всього | 74.8 | ||||
| Доплати i надбавки (20%-60%) | 37.4 | ||||
| Всього | 112.2 | ||||
2.3.4. Додаткова зарплата робітникiв.
Витрати по цій статті визначаються у відсотках від основної заробітної плати. Як орієнтовна величина норматив додаткової заробітної плати для приладобудівних підприємств може бути прийнятий у розмірі 30-40 %.
Сз.буд.=0.30×Сз.о. (2.3.3)
де: Сз.о.- основна заробітна плата.
Сз.буд.=0.30×112.2=33.66 грн.
2.3.5. Відрахування на соціальне страхування.
За діючими на 23.01.2006 р. нормативами відрахувань на соціальне страхування становить 37.8% від суми основної й додаткової заробітної плати.
Сс.с.=0.378( Сз.про + Сз.д) (2.3.4)
Сс.с.=0.378(112.2+33.66) = 55.13 грн.
2.3.6. Загальновиробничі витрати.
Враховуючи, що собівартість виробу визначається на ранніх стадіях його проектування в умовах обмеженої інформації щодо технології виробництва та витрат на його підготовку у загальновиробничі витрати включаються, крім власне цих витрат, витрати на: освоєння основного виробництва, відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристроїв цільового призначення, утримання та експлуатацію устаткування. При цьому загальновиробничі витрати визначаються у відсотках до основної заробітної плати. При такому комплексному складі загальновиробничих витрат їх норматив (
) досягає 200–300%. Сз.в.= 2 ×112.2 = 224.4 грн
Таким чином виробнича собівартість складає 880.36 грн.
2.3.7. Адміністративні витрати.
Ці витрати відносяться на собівартість виробу пропорційно основній заробітній платі і на приладобудівних підприємствах вони становлять 100–200%:
Сз.г=1×Сз.про (2.3.6)
Сз.г=1×112.2= 112.2грн
2.3.8. Витрати на збут.
Витрати по цій статті визначаються у відсотках до виробничої собівартості (звичайно 2,5 - 5,0%). Сзбут = 0.025×880.36=22
Сума по всім наведеним нижче статтях калькуляції є повною собівартістю продукції.
Результати розрахунку зведемо в таблицю 2.3.4.
Комерційні витрати. Таблиця 2.3.4.
| № | Статті витрат | Сума, грн. | Питома вага, % |
| 1. | Сировина та матеріали. | 62.82 | 6.19 |
| 2. | Покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств. | 392.15 | 38.65 |
| 3. | Основна заробітна плата. | 112.2 | 11.5 |
| 4. | Додаткова заробітна плата. | 33.66 | 3.31 |
| 5. | Відрахування на соціальне страхування. | 55.13 | 5.43 |
| 6. | Загальновиробничі витрати. | 224.4 | 22.11 |
| Виробнича собівартість | 880.36 | 86.77 | |
| 7. | Адміністративні витрати. | 112.2 | 11.5 |
| 8. | Витрати на збут | 22 | 2.2 |
| Повна собівартість. | 1014.56 | 100 |
Отже, повна собівартість радіопристрою складе: 1014.56 грн.
2.4. Визначення ціни виробу.
Серед різних методів ціноутворення на ранніх стадіях проектування досить поширений метод лімітних цін. При цьому визначається верхня і нижня межа ціни.
2.4.1. Нижня межа ціни.
Нижня межа ціни (
) захищає інтереси виробника продукції і передбачає, що ціна повинна покрити витрати виробника, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції, і забезпечити рівень рентабельності не нижчий за той, що має підприємство при виробництві вже освоєної продукції.  (2.4.1) | |
 (2.4.2) |
де:
– оптова ціна підприємства, грн.;
– повна собівартість виробу, грн.;
– нормативний рівень рентабельності, 15%;
– податок на додану вартість, 20%.Таким чином отримуємо:
грн. 
.2.4.2. Верхня межа ціни.
Верхня межа ціни (
) захищає інтереси споживача і визначається тією ціною, яку споживач готовий сплатити за продукцію з кращою споживчою якістю
(2.4.3)де:
– ціна базового виробу, 3000 грн.;
2.4.3. Договірна ціна.
Договірна ціна (
) може бути встановлена за домовленістю між виробником і споживачем в інтервалі між нижньою та верхньою лімітними цінами.