2. Загальнi - електричний удар, при якому вражається весь органiзм через порушення ноpмальної дiяльностi життєво важливих органiв. Проявляється у виглядi фібриляції серця хаотичного скорочення волокон серцевих м’язів), зупинки дихання та електричного шоку - своєрідна нервово-рефлекторна реакція організму у відповідь на сильне роздратування електричним струмом.
Згідно ПУЕ приміщення по характеру навколишнього середовища поділяють на: нормальні, сухі, вологі, сирі, особливо сирі, жарові, пилові, та з хімічно активною середовищем. До сухих відносяться приміщення, відносна вологість яких не привищує 60%. Вологими вважаються приміщення, в яких волога виділяється непостійно а в невеликих кількостях, а відносна вологість складаю більш 60-70%. Сирими ї приміщення , відносна вологість яких довгий час привищує 76%. Особливо сирими називаються приміщення, відносна вологість яких близька до 100% (стеля, стіни, підлога покриті вологою). До жарких відносяться приміщення, температура яких під дією різних теплових випромінювань перевищує постійно чи періодично (більш доби) +300С. Пиловими вважаються приміщення, у яких по умовам виробництва виділяється технологічний пил у такій кількості , що може осідати на проводах , проникати в середину машин апаратів і т. п. Пилові приміщення поділяють на приміщення з струмопроводячим та неструмопроводячим пилом. В приміщеннях з хімічною активним чи органічним середовищем постійно чи на протязі тривалого часу мають місце агресивні пари, гази, рідини які діють на ізоляцію та струмоведучі частини електрообладнання.
Згiдно ПУЕ мережi дiляться:- по напрузi: до 1000В (~220В; ~380В) та бiльш 1000В (6, 10, 35, 110, 220кВ і т. п.)- по кiлькостi фаз: однофазні та багатофазні; - по кiлькостi проводiв: одно, 2-х, 3-х та 4-х пpоводові;- по режиму нейтpалі трансформатора напруги: з ізольованою та заземленою нейтpаллю трансформатора напруги.
Дане приміщення має категорію В по пожежній безпеці. Його класифікація П2А.
- Пожежна безпека
Вимоги щодо конструктивних та планувальних рішень промислових об'єктів, а також інших питань забезпечення їхньої пожежо- та вибухобезпеки значною мірою визначаються категорією приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Визначення категорії приміщення проводиться з урахуванням показників пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів, що там знаходяться (використовуються) та їх кількості. Відповідно до ОНТП 24-86 приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяються на п'ять категорій (А, Б, В, Г, Д).
Категорія А. Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28 °С в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при спалахуванні котрих розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа. Речовини та матеріали, здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним в такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа.
Категорія Б. Горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28 °С та горючі рідини в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, при спалахуванні котрих розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа.
Категорія В. Горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, речовини та матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним лише горіти за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться, або використовуються, не відносяться до категорій А та Б.
Категорія Г. Негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум'я; горючі гази, рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо.
Категорія Д. Негорючі речовини та матеріали в холодному стані. В основу розрахункового методу визначення категорій вибухопожежної та пожежної небезпеки виробничих приміщень покладено енергетичний підхід, що полягає в оцінці розрахункового надлишкового тиску вибуху в порівнянні з допустимим. Дане робоче приміщення є приміщенням типу П2а. З метою попередження виникнення пожежі в приміщенні необхідно встановити порошкову систему пожежегасіння типу «Спрут-15» («Фактор», Україна).
З ціллю проведення аналізу умов роботи у робочому кабінеті було зроблено:
- оцінку параметрів робочого приміщення;
- аналіз мікрокліматичних умов та забрудненості повітряного середовища;
- аналіз шумів та вібрацій;
- аналіз освітлення;
- оцінка електробезпеки;
- аналіз пожежної безпеки приміщення.
Так як параметри мікроклімату перебувають близько до нормативних значень, для більшої відповідності необхідно встановити в приміщенні автономний кондиціонер, що здійснює підігрів/охолодження й зволоження/сушіння.
Висновки
В даній роботі було розроблено регулятор змінної напруги з вольтододачею.
Розроблений регулятор має переваги перед іншими типами регуляторів змінної напруги за рахунок того, що трансформатор вольтодобавки розраховується не на повну потужність, а лише на потужність вольтододачі, що значно зменшує його габарити та вартість. А наявність невеликої кількості керованих елементів дозволяє створити досить просту схему керування.
При виконанні дипломної роботи мною було:
а) Вивчено принципи роботи та конструювання регуляторів змінної напруги;
б) Розроблено електричну схему регулятора;
в) Створено робочий макет.