| (2.4) |
2. Середньоквадратичне відхилення, вираз:
| (2.5) |
З графіка видно, що математичне очікування сигналу відповідає центральному значенню діапазону та становить 3,55 В. В результаті підрахунку дисперсії сигналу отримано величину 4,201 В2, відповідно середньоквадратичне відхилення становить 2,05 В. З графіка видно, що основні значення сигналу зосереджено в діапазоні
На теперішній час спостерігається бурхливий розвиток цифрових технологій, тому існує тенденція до обробки та передачі в СПД дискретних сигналі, що вимагає дискретизації вихідних сигналів джерел інформації.
В роботі запропоновано використовувати кодер джерела, який забезпечує квантування його сигналу з заміною значення на найменший рівень квантування [7]. Епюри вхідних та вихідних сигналів такого кодера наведено на рисунку 2.3.
Рисунок 2.3 Епюри роботи кодера джерела.
Аналіз рисунку 2.3 свідчить, що кодер забезпечує перетворення аналогового сигналу джерела інформації в дискретну форму, з періодом дискретизації, який можна визначити за теоремою Котельникова-Железнова [7]
| (2.6) |
що після підрахунків становить 3,33х10-4 с.
Завданням на курсову роботу зазначено, що кодер має 16 рівнів квантування за рівнем, таким чином, якщо в якості кодера джерела використовується звичайний АЦП, то визначити його розрядність можливо за виразом [6]:
| (2.7) |
що становить 4 розряди, а крок квантування напруги за рівнем:
| (2.8) |
використовуючи відомі значення, отримуємо
З урахуванням використання в якості вихідного коду АЦП рівномірного двійкового коду можемо записати таблицю рівнів АЦП
| 0 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
| 0 | 0,444 | 0,888 | 1,332 | 1,776 | 2,22 | 2,664 | 3,108 | 3,552 | 3,996 | 4,44 | 4,884 | 5,328 | 5,772 | 6,216 | 6,66 |
Код | 0000 | 0001 | 0010 | 0011 | 0100 | 0101 | 0110 | 0111 | 1000 | 1001 | 1010 | 1011 | 1100 | 1101 | 1110 | 1111 |
Відомі значення періоду дискретизації та розрядності АЦП дають можливість визначити продуктивність кодера джерела, що здійснюється за виразом:
| (2.9) |
Підставивши до виразу (2.9) значення відповідних параметрів, які розраховані раніше, отримаємо
| (2.10) |
становить 8,3х10-5 с.
З рисунку 2.3 видно, що за рахунок квантованості вихідного сигналу частина інформації про вхідний сигнал буде втрачатися. Вказане явище називають шумом квантування [5]. Його потужність не залежить від амплітуди аналогового сигналу та може бути визначена за виразом
| (2.11) |
За результатами розрахунків, величина потужності шуму квантування становить 0,016 В2
Оскільки джерело інформації має рівномірний закон розподілу ймовірності появи значень сигналу, тодля визначення ентропії джерела можемо використати спрощений вираз [5]
| (2.12) |
що після підрахунків становить 4 біт/повідомлення.
Таким чином в даному пункті розраховано основні параметри кодера джерела повідомлення в якості якого пропонується використовувати 4-розрядний АЦП з кроком квантування 0,444 В та часом дискретизації 3,33х10-4 с.
Відповідно до завдання на роботу для забезпечення перешкодостійкості інформації, яка передається каналом зв’язку використовується його перешкодостійке кодування циклічним кодом, який забезпечує виявлення двократних та виправлення однократних помилок. Відомо [5, 7, 8], що перешкодостійкість досягається шляхом введення до повідомлень деякої надмірності, відповідно на першому етапі проектування кодера каналу необхідно визначити тривалість вихідних повідомлень. Для цього скористуємось наступною нерівністю [6]
| (2.13) |
де
Врахувавши, що кратність помилок, які виправляються
| (2.14) |
Використовуючи вираз (2.14) отримаємо таблицю значень для лівої та правої частини виразу:
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 2 | 4 | 8 | 16 | 32 |
| 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
З таблиці видно, що вже при кількості перевірочних символів
Для реалізації кодера циклічного коду використовуємо ряд правил [7]. Для вибору тівірного поліному використовуємо таблицю незвідних багаточленів серед яких обираємо поліном третього степеню (відповідно до кількості перевірочних розрядів вихідного повідомлення).
| (2.15) |
Формуємо твірну матрицю. Для цього визначаємо під матрицю, яка задає правило формування перевірочних символів. Для цього проводимо ділення одночленів
| | ||||||||||
| | ||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
| | ||||||||||
| | ||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
|
| | |
| | |
|
| | |
| | |
|
Записуємо залишки від ділення багаточленів у вигляді рядків матриці: