Основні вимоги, що висуваються до технічних засобів безпеки – підвищення продуктивності праці, зниження небезпеки та шкідливості при обслуговуванні обладнання та виконанні технологічних операцій, надійність і міцність, зручність під час обслуговування устаткування та засобів захисту, виконання вимог технічної естетики.
Важливу роль відіграє використання комплексної механізації, автоматизації та дистанційного керування в тих випадках, коли дію небезпечних і шкідливих виробничих факторів не можна усунути.
Безпечність виробничого устаткування досягається: Правильним вибором принципів дій, конструктивних схем, матеріалів, робочих процесів, максимальним використанням засобів механізації, автоматизації, дистанційного керування; врахуванням вимог до технічної документації з монтажу, експлуатації, ремонту, транспортування та зберігання.
З точки зору охорони праці, основними вимогами до устаткування є безпечність для здоров’я і життя людей, надійність та зручність під час експлуатації. При проектуванні машинно-тракторного агрегату обов’язково повинні враховуватись ергономічні вимоги: розміщення механізмів керування, тощо.
При конструюванні устаткування частин, що обертаються, рухаються, комунікації, (трубопроводи, кабелі, тощо) необхідно розміщувати у корпусі машини, щоб виключити можливість доступу туди працівників. устаткування має відповідати вимогам електробезпеки і гарантувати захист працівників від ураження електрострумом.
У конструкції устаткування повинні передбачатися вбудовані (місцеві) відсмоктувачі, що необхідні для видалення пожежо- і вибухонебезпечних сумішей. небезпечних і шкідливих хімічних речовин, пилу, тощо, безпосередньо з місць їх виникнення. Щоб уникнути шуму і вібрації, або знизити їх до регламентованих рівнів, необхідно застосовувати звукопоглинальні матеріали, кожухи, тощо.
Механізми керування технологічним обладнанням повинні мати безпечні та зручні форми і поверхню, встановлюватись у безпечному для працівників місці, приводитись у дію зусиллями, що встановлені відповідними нормами, мати надпис про призначення, інструкцію з експлуатації, тощо.
3.2 Охорона праці при виконанні ремонтних робіт
При виконанні ремонтних робіт необхідно суворо виконувати правила техніки безпеки.
Перед початком роботи в першу чергу провести первинний інструктаж, а в процесі роботи – текучий інструктаж на кожному робочому місці.
При розбиранні, складанні або регулюванні тракторів, автомобілів, с/г машин, потрібно їх надійно закріпити, для цього слід під колеса (гусениці) встановити спеціальні противідкати, а під раму – додаткову опору, навіть якщо встановлений домкрат. Потрібно користуватися тільки гайковими ключами, розмір яких співпадає з розміром гайки. Забороняється подовження, нарощування ключів іншими ключами або підручними засобами.
Піднімати, переміщувати і встановлювати на місце важкі і громіздкі деталі повинні двоє робітників. Забороняється перевіряти пальцями спів падання отворів з’єднувальних деталей. Не потрібно класти зняті з машини деталі на край робочого столу.
Заводити двигун і пускати машину потрібно по сигналу керівника і в його присутності. Перед пуском перевірити, чи немає інструментів або інших сторонніх предметів на збірному агрегаті. Робити підтяжку збірних одиниць, регулювання механізмів тільки при вимкненому двигуні.
3.3 Екологічний захист навколишнього середовища при виконанні с/г операцій та ремонтних робіт
На сьогоднішній день існують наступні глобальні проблеми: безпосереднє забруднення навколишнього середовища; збільшення масштабів сировинних ресурсів природного походження.
Видобуток вугілля супроводжується відкачуванням сотень мільйонів тонн води.нафти — навпаки закачуванням, а за останніми даними, водоспоживання подвоюється приблизно кожні 10 років, причому найбільша кількістьводи йде на зрошення (57%). Промисловість використовує 30%, на побутові потреби населення йде 6%, сільськогосподарське будівництво споживає 4%. рибне господарство — 3%. На виробничі потреби 1993 р. в Україні спожито 12.1 млрд. м3 води.
Обидві проблеми тісно пов'язані, бо друга викликає першу Окремі види забруднень особливо помітно впливають на екологічні системи і залежить це не лише від масштабів виробництва. Багато технологій розроблено без урахування екологічного фактора, часто вони малоефективні щодо одержання кінцевого продукту, але завдають значної шкоди природі.
Екологічні проблеми грунту, зумовлені розвитком прогресуПрикладом того, як технічний прогрес може обертатись регресом, є механічний обробіток ґрунту. Створені потужні трактори, плуги, культиватори і борони, які можуть обробляти грунт на глибину 27 см і більше Виявилось, що підвищення інтенсивності механічного обробітку ґрунту порушує його мікроструктуру, негативно позначається на врожайності і стимулює ерозію Застосування потужнішої (а відповідно і важчої) техніки призводить до збільшення механічного тиску на грунт.
Маса самохідних зернозбиральних комбайнів у розрахунку на 1 м ширини захвату за, останні 30 років зросла більш ніж у 1,5 раза.
Сучасна технологія вирощування сільськогосподарських культур передбачає багаторазовий вплив ходових пристроїв машинно-тракторних агрегатів (МТА) на грунт. Наприклад, поле під озимою пшеницею зазнає як мінімум дворазового впливу, а поле під цукровим буряком — шестиразового. При інтенсивних технологіях вирощування зернових кількість проходів МТА помітно зростає. Багаторазові проходи тракторів та інших сільськогосподарських машин і агрегатів призводять до ущільнення грунтів, погіршення ;їх найважливіших агрономічних властивостей, а в результаті — до зниження урожаїв сільськогосподарських культур. На типовому чорноземі при багаторазових проходах тракторів різних марок (Т-16М, Т-54В, МТЗ-52, МТЗ-80, Т-74 і особливо — 150К) в шарі до 10 см щільність грунту може перевищити критичну для більшості сільськогосподарських культур (1,3—1 ,4 г/смЗ). Це зумовлює зменшення вмісту в ній повітря нижче критичного рівня (15%), збільшення твердості (20 кг/м2), зменшення водопроникності (до 10—15 мм/год). Такі негативні зміни виявляються до глибини 50—60 см. але глибше 30 см вплив ходових систем тракторів постійно послаблюється. За даними Естонського НДІ землеробства і меліорації, різні машини впродовж технологічного процесу вирощування сільськогосподарських культур проходять по полю від 5 до 10—15 разів.
У підсумку загальна площа слідів або гусениць тракторів та інших машин становить 100— 200% площі поля, 10—20% площі ущільнюється колесами машин від 6 до 20 разів (на поворотних смугах) і 65— 80% — від 1 до 6 разів, і лише 10—15% площі залишається невкатаною. Причому ущільнення грунту досить суттєве: вихідна щільність у шарі 10—20 см дорівнювала 1,18—1,36 г/см3, а після проходу тракторів вона збільшилась Т-34— 1,33—1,44; МТЗ-80— 1,39—1,44; Т-150К— 1,48—1,51; К-700 — 1,62—1,63 г/см3 В результаті ущільнення знизилась водопроникність грунту, зменшилась кількість продуктивної вологи в ній, а в кінцевому підсумку знизились і врожаї. При чотириразовому вкатуванні грунту урожай ячменю, наприклад, знизився з 38.4 до 17,1 ц/га, вівса — зі 33,3 до 23,6 ц.
Як показують дослідження, наближені межі допустимого навантаження на грунт при ранньовесняному боронуванні не повинні перевищувати 0,4 кг/см2, при передпосівному обробітку, сівбі та при кочуванні — не більше 0,5—0,6 кг/см2; при літніх та осінніх роботах при вологості грунту не вище 60% повної польової вологомісткості — 1,0—1,5 кг/см2. Отже, підбираючи машини та агрегати, необхідно враховувати їх» вплив на грунт: тиснення коліс, гусениць тощо Машини, що випускаються нашою промисловістю, в цьому плані характеризуються негативно: тиснення колісних тракторів становить 0,85—1,65, гусеничних — 0,6— 0,8, причепів — 3—4, зернозбиральних комбайнів — 1,8—2,4 кг/см2, зернових сівалок — 1,2— 2,0 кг/см2, тобто воно, як правило, значно перевищує допустимі межі. При інтенсивних опадах вода погано поглинається ущільненим грунтом і при наявності схилів стікає в нижні частини гідрографічної сітки, руйнуючи і змиваючи поверхневі шари грунту. Отже, ущільнення може служити однією з причин посилення процесів ерозії
Зменшення пористості значно погіршує повітряний режим грунтів. Це знижує не лише життєдіяльність коріння і всієї рослини, а й активність ґрунтової аеробної мікрофлори та фауни — одного з важливих компонентів ґрунтової родючості В кінцевому підсумку грунт набуває властивостей, що не відповідають природним потребам рослин, що також призводить до зниження їх врожаїв.
Найшвидше грунти ущільнюються при одночасній дії вертикального навантаження, вібрації, горизонтальних зусиль та динамічного впливу, які) залежать від марки трактора, режиму його роботи, вирівняності поля. Динамічні або ударні впливи спостерігаються на погано вирівняних полях, вони досягають найбільшого значення на підвищених швидкостях руху ґрунтообробних агрегатів Отже, вирівнювання поля, дотримання оптимальної швидкості руху можуть сприяти зменшенню ударних деформацій грунту. Щільність орного шару приводять до норми з допомогою ґрунтообробних знарядь, але при вирощуванні польових культур вони ущільнюються всього; за одну вегетацію А оптимальні швидкості МТА, що забезпечують зменшення; ударних деформацій грунту, не завжди відповідають вимогам ефективності використання машин (виробіток за одиницю часу) Цю суперечність слід розв'язувати, очевидно, за рахунок збільшення швидкості виконання операцій Вирівнювання ж поля забезпечує не лише високу якість роботи агрегата, а й сприяє збереженню техніки від руйнування, зменшенню ударних деформацій грунту. Крім того, ущільнення грунту вимагає додаткових енергозатрат, а отже, додаткових фінансових затрат, водночас, додаткове застосування двигунів внутрішнього згоряння збільшує споживання кисню, забруднює повітря газами Тому ущільнення грунту при вирощуванні сільськогосподарських культур — явище як з економічної, так і з екологічної точкизору небажане. В кінцевому підсумку воно призводить до зниження урожаїв сільськогосподарських культур, погіршення стану навколишнього середовища.