Організація своєчасної діагностики грипу птахів та проведення знищення поголів’я птахів (стемпінг-аут) сприяли оздоровленню неблагополучних територій України від цієї небезпечної хвороби.
Розробка основних профілактичних заходів, обов’язкових для виконання мисливцями та рибалками, в разі спалаху пташиного грипу.
На підставі власних досліджень та аналізу досвіду інших країн нами запропонована система заходів, виконання яких унеможливить або знизить ризик інфікування людини вірусом пташиного грипу.
Основні профілактичні заходи передбачають проводити відстріл чи відловлювати тільки здорових птахів, рибу та харчових гідробіонтів (молюски, раки, креветки, мотиль). Перед обскубуванням і потрошінням птаха необхідно занурити його на декілька хвилин в окріп або обробити відкритим полум’ям (багаття, паяльна лампа), а харчові гідробіонти занурити в 20 %-й розчин кухонної солі на 30 хв. При потрошінні птахів і механічній обробці гідробіонтів потрібно уникати забруднення навколишніх предметів, води та ґрунту кров'ю і фекаліями. Після полювання і рибальства взуття слід ретельно помити, одяг випрати і просушити на сонці. При кулінарній обробці тушок птахів і гідробіонтів необхідно дотримуватися правил гігієни; їх слід добре проварювати або просмажувати. Кухонний інвентар слід ретельно промити з милом та обдати окропом. Протягом 7–10 днів після контакту з дикими птахами або гідробіонтами у разі появи симптомів грипу або кон’юнктивітів необхідно негайно звертатися за медичною допомогою.
Розробка рекомендацій для керівників птахівничих та рибоводних господарств щодо організації санітарних заходів у разі спалаху пташиного грипу. Нами розроблена система профілактичних заходів, спрямованих на недопущення виникнення та поширення високопатогенного грипу птахів у птахівничих та рибоводних господарствах, яка передбачає: організацію медичного нагляду за персоналом, що може контактувати з інфікованими птахами; відсторонення від роботи осіб з клінічними ознаками гострих респіраторних та шлунково-кишкових захворювань; забезпечення дотримання вимог “Ветеринарно-санітарних правил для підприємств (цехів) з переробки птахів і рибопродуктів”; проведення дезінфекційних заходів на всіх етапах технологічного процесу з переробки яєць і м'яса птахів та риби; посилення контролю з боку адміністрації щодо дотримання особистої гігієни обслуговуючим персоналом; утилізацію матеріалів одноразового використання.
Розробка рекомендацій щодо утримання домашніх птахів і риби, що знаходяться в підсобних господарствах населення з метою запобігання спалахам високопатогенного пташиного грипу. Одержані результати власних досліджень та аналіз спеціалізованих літературних джерел дозволили нам розробити систему профілактичних заходів, спрямованих на недопущення виникнення спалахів високопатогенного пташиного грипу в підсобних господарствах населення. Профілактичні заходи передбачають: утримання птахів і риб з дотриманням санітарно-гігієнічних, ветеринарно-санітарних правил і норм; реєстрацію в органах місцевої адміністрації та установах державної ветеринарної служби домашніх птахів і риби, що знаходяться в приватній власності населення; очищення гноєсховищ та збірників для рідких екскрементів у літній час не менше одного разу на п'ять днів; звільнення ставів від води на період з осені до весни; вживання продуктів птахівництва і рибництва тільки після термічної обробки; призупинення купівлі живих птахів і риб для розведення або поповнення поголів'я в період спалаху високопатогенного грипу птахів.
У підсобних господарствах необхідно обробляти заздалегідь очищене приміщення та інвентар (мітли, лопати, бадді) 3 %-м гарячим розчином каустичної соди або 3 %-ю суспензією хлорного вапна. Після дезінфекції пташника, сідала і кубла необхідно побілити двічі (з годинним інтервалом) свіжогашеним вапном.
Рибоводні ємності восени необхідно обробляти негашеним (25 ц/га) або хлорним вапном (3,5 ц/га) при температурі води не нижче +10 С. Неводи, сачки та інші знаряддя лову очищають від мулу, рибного слизу і водоростей та сушать. Після цього їх дезінфікують 0,5 %-м розчином мідного купоросу впродовж двох годин, а потім ретельно промивають чистою водою.
У місцевостях, де є великі відкриті водойми, у яких перебуває велика кількість перелітних диких птахів, приватні власники повинні утримувати водоплавних домашніх птахів ізольовано від інших домашніх птахів та тварин. У випадках наявності загибелі серед диких водоплавних птахів рекомендовано не випускати домашніх водоплавних птахів на такі водоймища.
ВИСНОВКИ
1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в проведенні епізоотологічного моніторингу високопатогенного грипу птахів (H5N1) на території України та виявленні природних осередків цієї хвороби, які виникли внаслідок спалахів на півдні України (АР Крим, Одеська та Херсонська області) у 2005–2007 роках. Встановлено перелік видів птахів, які найбільш чутливі до високопатогенного вірусу грипу птахів, та охарактеризовано ареал їх проживання. Циркуляція збудника грипу між представниками різних видів пернатих може призвести до появи реасортантів з високою вірулентністю.
2. Вперше в Україні ізольовано високопатогенний вірус грипу від птахів 6 видів, з яких 4 види (дикі гуси, качки, лиски, баклани) надають перевагу гніздуванню у водних та навколоводних біотопах, п’ятий вид (дрозди) – мешкають на сухій рівнинній місцевості, а для місць гніздування шостого виду (павичі) – необов’язкова наявність великих водоймищ.
3. Епізоотія грипу в грудні 2005 – червні 2006 років була зумовлена високопатогенним вірусом грипу “A/chiken/Crimea/1/2005(H5N1)”, який подібний до ізолятів, виділених від деяких водоплавних птахів з оз. Цинхай (Китай) та ізолятів від диких птахів з Монголії, що зумовили епізоотії грипу птахів у Росії, в 2005 році, в Новосибірській, Тульській та Архангельській областях. Спорідненість за геном гемаглютиніну становить від 99,2 % до99,8 %, а за геном нейрамінідази – від 99,5 % до 99,7 %.
4. Застосування молекулярно-генетичних методів досліджень дало змогу встановити, що серед ізолятів високопатогенного вірусу грипу птахів не виявлено мутацій збудника адаптогенного характеру до рецепторів слизової оболонки респіраторного тракту людини, а також генетичних змін, що зумовлюють стійкість вірусу до ремантадину, амантадину та азельтимівірину.
5. Вперше з личинок комарів – хіронамід, зібраних у системі озер Сиваша (Херсонська область, Україна), виділений і ідентифікований високопатогенний вірус грипу птахів “A(chironomida)Azov/11/2006(H5N1)”, який за нуклеотидною послідовністю геному суттєво відрізняється від штаму “A/chiken/Crimea/1/2005(H5N1)”.
6. Виділений штам “A(chironomida) Azov/11/2006(H5N1)”, що виявився патогенним для курячих ембріонів, зумовлює їх загибель протягом 48 годин після зараження. Концентрація вірусу в алантоїсній рідині сягає 108,45ЕЛД50/0,1 см3. Патогенна дія вірусу в курячих ембріонах характеризується ураженням головного та спинного мозку, мозкових оболонок, ендотелію судин, ознаками жирової дистрофії гепатоцитів та зернистої дистрофії клітин коркового шару нирок. Штам обумовлює чітку цитопатогенну дію в культурі курячих фібробластів, і при цьому вірус накопичується у титрі 105,9ЦПД50/0,1 см3.
7. Встановлена можливість перебування в організмі риб (протягом 3–5 діб) вірусу високопатогенного грипу птахів після його інокуляції в черевну порожнину. Динаміка стану імунокомпетентних органів коропа (гепатопанкреас, нирки, селезінка), вмісту білка та активність лізоциму у цих органах та сироватці крові відображає реакцію риб на інфікування їх вірусом пташиного грипу, яка проявляється загальним адаптаційним синдромом. Достовірне (р<0,05) підвищення лізоцимної та бактерицидної активності сироватки крові заражених коропів, а також відсутність патолого-анатомічних змін в їх організмі свідчить про природну резистентність організму коропових риб до вірусу пташиного грипу.
8. Високопатогенний вірус пташиного грипу, інокульований в організм медичної п’явки, зберігає свою вірулентність впродовж 45 діб, що обумовлює необхідність подальшого вивчення цього явища на предмет причетності п’явок до резервуара, джерела або механічного фактора переносу інфекції.
9. Вперше запроваджена альтернативна гіпотеза контролю і поширення пташиного грипу шляхом визначення аліментарного механізму “естафетної” передачі збудника ланцюгом харчування хіронаміди: птахи або хіронаміди – риби – птахи за наявності відповідних факторів. Аборигенні види водоплавних птахів можуть включатися в циркуляцію збудника через трофічний зв’язок з гідробіонтами.
10. Розроблена ефективна електронна інтегральна програма контролю за спалахами грипу птахів в Україні, яка дає можливість оперативно організовувати і проводити заходи боротьби з цією інфекційною хворобою.
Пропозиції виробництву
1. Для профілактики та ліквідації грипу птахів на території України розроблена електронна інтегральна програма контролю пташиного грипу, яка передбачає проведення комплексних заходів в епізоотичному вогнищі, неблагополучному пункті, зонах нагляду і загрози.
2. Штам “A(chironomida)Azov/11/2006(H5N1)” доцільно використовувати при розробці вітчизняних засобів діагностики високопатогенного грипу птахів.
3. Результати досліджень склали основу “Інструкції по заходах боротьби з грипом птиці”, наказ ДДВМ України №96 від 26.10.2005, наказ Міністерства юстиції України №1304/1158 від 31.10.2005.