Рівень рентабельності у господарства за 2006 рік невисокий хоча і збільшився в порівнянні з 2005 роком на 25 відсоткових пункти і це зумовлено тим, що повна собівартість продукції (або матеріальні затрати) залишаються порівняно високими). В той же час коефіцієнт прискорення собівартості продукції більший коефіцієнта прискорення валового доходу ).
Досягти підвищення рівня рентабельності можна за деяких умов:
- ефективної роботи галузі рослинництва та тваринництва;
- підвищення рівня продуктивності праці;
- підвищення рівня організації виробництва, прибуткового асортименту продукції, повного використання виробничих потужностей;
- і т.д.
За період 2002-2006 років показники рівня інтенсивності по господарству мають тенденцію до збільшшення. Зокрема, забезпеченість основними фондами на 1га сільськогосподарських угідь збільшилась на 15,1% за рахунок збільшення їх середньорічної вартості. Проте, економічна ефективність інтенсифікації за 2004-2006 роки зросла. Виробництво валової продукції на 1 гривню основних фондів сільськогосподарського призначення збільшилося на 18,5% внаслідок підвищення вартості валової продукції у співставних цінах та збільшення середньорічної вартості основних фондів. Чистий прибуток на гривню основних і оборотних засобів за 2004-2006 роки зріс на 46,7%, а на 1 га с/г угідь на 50,6%. Рівень рентабельності хоча і залишається за останні 3 роки зі знаком "+", але до 2004 року зменшився на 39,0% відсоткових пункта, а виручка від реалізації зросла на 49,7%. Можливо, затрати або повна собівартість на виробництво продукції залишаються порівняно високими з виручкою від реалізації.
Негативним є те, що чистий прибуток зростає повільніше, ніж валовий прибуток від реалізації.
Такий рівень рентабельності обумовлений зростанням рівня витрат. В майбутньому, щоб подолати зниження рівня чистого прибутку і рентабельності, підприємству слід нарощувати переглянути витрати підприємства.
Рентабельність характеризує ефективність спожитих засобів виробництва що включають суму річної амортизації основних фондів і вартість у господарстві матеріальних оборотних засобів.
Норма прибутку визначається з відношення прибутку до середньорічної вартості основних і оборотних фондів і визначається у відсотках.
Практично в різних господарствах часто досягають однакового рівня рентабельності при виробництві однойменної продукції, але мають різні показники норми прибутку.
На основі додатку 3 розглянемо енергетичні ресурси, їх структуру, енергозабезпеченість та електроозброєність праці.
У складі техніки, що використовується в господарстві, переважає МТП. За його допомогою виконуються механізовані роботи в рослинництві, тваринництві та транспортні роботи. Так на кінець 2006 року у сільськогосподарському виробничому кооперативі "Колос" на обліку налічувалося 39 тракторів всіх марок, 3 трактори на яких змонтовані машини, 38 тракторних причепів, 21 сівалка, 9 зернозбиральних комбайнів, 4 кормозбиральних комбайни, 4 бурякозбиральні машини. Також налічувалося 4 жатки валкові, 6 доїльних установок та агрегатів, 2 роздавачі кормів для великої рогатої худоби, 17 транспортерів для прибирання гною. У 2005 році у господарстві було списано 1 кормозбиральний комбайн і списано по зносу 2 сівалки та 2 тракторних причепи. Останніх було списано ще 2 у 2006 році. Але у 2006 році було куплено 3 сівалки. Всього енергетичних потужностей на кінець 2006 року було 13330 к.с. Обсяг механізованих робіт МТП обчислюється в умовних еталонних гектарах. Еталонний гектар - це умовна одиниця, яка відповідає оранці 1 га ріллі за еталонних умов:
- питомий опір грунту - 0,5 кг./см2 при швидкості руху агрегату 5 км./год.;
- глибина оранки 20-22 см., агрофон - стерня зернових колосових, вологість грунту - 22%; рельєф рівний, довжина гону 800 м.;
- висота над рівнем моря - 200 м.;
Для трактора кожної марки визначений відповідний нормативний виробіток в еталонних гектарах за одиницю робочого часу. Еталонний виробіток за 1 год., для трактора ДТ- 75 становить 1 га., тому його приймають за еталонний.
Матеріально-технічна база сільського господарства - це сукупність засобів виробництва і енергії всіх галузей сільського господарства. ЇЇ елементами є земельні ресурси, трактори, автомобілі, електрообладнання, ПММ, продуктивна худоба, насіння, корми, добрива тощо.
Енергетичні ресурси являють собою сукупну потужність механічних двигунів (тракторів, комбайнів, вантажних автомобілів), електродвигунів, електроустановок та робочої худоби. Згідно з Міжнародною системою одиниці (СІ), основною одиницею потужності вважається кіловат. Перерахунок потужності з кінських сил у кіловати здійснюється за коефіцієнтом 0,736. Потужність деяких двигунів вимірюється в кіловат-амперах (1 кВтА=0,8 кВт).
Транспортування вантажів на сільськогосподарських підприємствах здійснюється автомобілями, тракторами, самохідними шасі, живою тягловою силою та ін. Автомобільний транспорт найефективніший внаслідок високої маневреності і забезпечує доставку вантажів з найменшими затратами праці і коштів. Недоліком його використання є сезонність. Він зайнятий в середньому 240-260 днів на рік, решту часу простоює через бездоріжжя, відсутність палива, технічні несправності тощо.
2.2. Динаміка поголів’я корів, їх продуктивності та виробництва молока
Найважливішою галуззю продуктивного тваринництва України є скотарство, яке постачає незмінні продукти харчування і цінну сировину для харчової і переробної промисловості.
В останні роки відбувається тенденція до різкого скорочення поголів'я ВРХ та й взагалі галузі тваринництва. На сьогоднішній день підприємcтву сільського господарства, не вигідно займатися тваринництвом. Галузь рослинництва більш менш переживає скрутне становище.
Найвищого рівня виробництва молока в Україні було досягнуто наприкінці 90-х років. Пізніше тенденції його розвитку істотно змінилися. У Кіровоградській області, як і по всій Україні, у період кризи у найскладнішому становищі опинилася молочна галузь. Обсяг виробництва скоротився у 2006 році порівняно з 1990 роком майже у 2 рази.
Економічну ефективність галузі скотарства в окремих категоріях господарств можна охарактеризувати за допомогою таких натуральних та вартісних показників: продуктивність великої рогатої худоби; витрати кормів на 1 ц. молока; 1 ц приросту великої рогатої худоби та на одну умовну голову; трудомісткість одиниці продукції.
Показники ефективності галузі скотарства співставляють по кожній групі тварин, як в натуральній так і у вартісній формах з середніми показниками по району чи показниками іншого господарства, або з даними цього ж господарства за кілька років. При цьому необхідно проаналізувати та спів ставити показники продуктивності худоби, та продуктивність праці, затрати праці у люд. год. в розрахунку на одиницю продукції.
Потім аналізують собівартість продукції по кожному виду продукції, що дасть змогу установити рівень тенденції, зміни собівартості продукції та виявити невикористані резерви.
Вся вироблена продукція в господарстві несе назву валова продукція. При цьому проводять аналіз рівня товарності в розрізі окремих видів продукції. Рівень товарності в галузі тваринництва значно більш ніж в галузі рослинництва. Це можна пояснити тим, що більшість продукції рослинництва використовують на внутрішньогосподарські потреби.
Виробнича спеціалізація господарства визначається питомою вагою ведучої товарної продукції. Ведучою галуззю в даному господарстві, СВК “Колос” є рослинництво.
Станом на 1 серпня 2007 року у сільськогосподарському виробничому кооперативі "Колос" є в наявності 1329 голів великої рогатої худоби, із них 724 голови м'ясного напрямку так як дане господарство являється племінною фермою великої рогатої худоби м'ясного напряму породи "Знам'янська", в тому числі корів м'ясного напрямку 220 голів, середнє поголів'я корів молочного стада становило 279 голів, наявність свиней становило 2632 голови, коней 44 голови, середнє поголів'я птиці складало 2500 голів, в тому числі курей-несучок становило 1815 голів.
В той же час на початок 2007 року поголів'я великої рогатої худоби становило 1315 голів, в тому числі корів 501 голова, що на 100 га сільськогосподарських угідь припадає 8 голів. Із загальної кількості поголів'я великої рогатої худоби телят до 1 року було 376 голів, телиць від 1 до 2 років осіменених було 21 голова, телиць від 2 років і старше осіменених було 70 голів, телиць від 2 років і старше неосіменених було 30 голів, бугаїв плідників становило 6 голів. Свиней станом на 1 січня 2007 року обліковувалось 1824 голови, в тому числі основних свиноматок 150 голів, ремонтних свинок старше 4-х місяців 257 голів, поросят до 2-х місяців 338 голів.