Економічна ефективність виробництва молока та шляхи її підвищення (стр. 8 из 17)
Оборотні виробничі фонди – це засоби виробництва, які повністю споживаються протягом одного виробничого циклу, втрачають натурально – речову форму і повністю переносять свою вартість на готовий продукт .
Основні фонди поділяються на:
· фонди сільськогосподарського призначення;
· фонди не сільськогосподарського призначення;
· невиробничі фонди.
Основні фонди сільськогосподарського призначення – це фонди, які приймають участь в процесі виробництва сільськогосподарської продукції. До них відносяться: будинки, споруди, передавальні пристрої, машини і устаткування, робоча і продуктивна худоба, багаторічні насадження і т.д.
Фонди не сільськогосподарського призначення спрямовані на виробництво продукції промислового характеру, ці фонди пов’язані з будівлею, торгівлею, суспільним харчуванням і т. д.
Невиробничі фонди не приймають безпосередньої участі в виробництві продукції, але відіграють важливу роль, створюючи сприятливі умови для життя і високопродуктивної праці сільськогосподарських працівників.
На балансі СВК "Колос" знаходиться основних засобів на суму 33376,0 тис .грн. В тому числі будинків і споруд на суму 24232,0 тис. грн. або 72,6% від загальної суми основних засобів, машин та обладнання на суму 6021,0 тис. грн. або 18,0% від загальної суми основних засобів, транспортних засобів на суму 1086,0 тис. грн. або 3,2% від загальної суми основних засобів, інструментів, приладів, інвентарю налічується на суму 57,0 тис. грн. або 1,7% від загальної суми основних засобів, робочої і продуктивної худоби налічується на суму 1877,0 тис. грн. або 5,6 тис. грн., багаторічних насаджень на суму 35,0 тис. грн. або 0,1% від загальної суми основних засобів, інших основних засобів обліковується на суму 68,0 тис. грн. або 0,2% від загальної суми основних засобів. На протязі 2006 року в господарство надійшло основних засобів на суму 1315,0 тис. грн., в тому числі ввели в дію будинки і споруди на суму 188,0 тис .грн., придбано машин і обладнання на суму 783,0 тис грн., транспортних засобів на суму 832,0 тис грн., інструментів, приладів на суму 7,0 тис. грн. та робочої і продуктивної худоби на суму 315,0 тис. грн. Крім цього на підприємстві на кінець 2006 року залишилось незавершене будівництво на суму 298,0 тис. грн. Середньорічна вартість активі у 2006 році становила в СВК "Колос" 35461,0 тис. грн. в той час як у 2005 році даний показник становив 33788 тис. грн., тобто на 5,0% більше за 2005 рік.
Фондозабезпеченість господарства – це вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення з розрахунку на одного средньорічного працівника.
Економічна ефективність використання основних виробничих фондів характеризується фондовіддачею, фондоємкістю продукції та нормою прибутку.
Фондовіддача – це вартість валової продукції з розрахунку на 1 грн основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення.
Фондоємкість продукції – це середньорічна вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення з розрахунку на 1грн валової продукції.
Для визначення економічної ефективності використання основних і оборотних фондів сільськогосподарського виробництва обчислюють норму прибутку . Цей показник визначають з відношення прибутку до середньорічної вартості основних і оборотних виробничих фондів:
Нп 
,
де Нп – норма прибутку, %
П – прибуток, грн.;
Фосн і Фоб – середньорічна вартість відповідно основних і оборотних фондів, грн.
Коефіцієнт оборотності оборотних засобів ко характеризує кількість оборотів за рік і визначається за формулою:
де Вр – виручка від реалізації продукції, грн.;
Мв – вартість молодняка, переведеного в основне стадо, грн.;
Вс – виручка від реалізації основного стада, грн.;
Зо – середньорічні залишки оборотних засобів, грн.
Тривалість одного обороту визначається діленням кількості днів у році на коефіцієнт оборотності засобів.
Існує два способи збільшення виробництва продукції сільського господарства – екстенсивний та інтенсивний.
Інтенсифікація сільського господарства – це такий спосіб ведення, за якого збільшення виробництва продукції досягається за рахунок додаткових вкладень, спрямованих на широке використання досягнень науково - технічного прогресу, застосування більш ефективних засобів виробництва і прогресивних технологій, що забезпечують підвищення продуктивності земельних угідь і поголів’я худоби.
Основним показником, що характеризує рівень інтенсифікації сільськогосподарського виробництва є сума основних виробничих фондів, поточних виробничих фондів і поточних виробничих затрат без амортизації в розрахунку на одиницю оброблюваної площі.
Прямий і головний показник, найбільш широко відображає суть рівня інтенсивності, тобто концентрацію живої та уречевленої праці в розрахунку на одиницю земельної площі.
Для аналізу досягнутого рівня основний показник може бути розподілений на 2 частини:
1) Фондозабеспеченність – це відношення основних фондів сільськогосподарського призначення до земельної площі.
2) Фондоозброєнність – це відношення виробничих затрат до земельної площі.
| Показник | 2002 рік | 2003 рік | 2004 рік | 2005 рік | 2006 рік |
| Фондозабеспеченність | 3703 | 3943 | 4051 | 4155 | 4264 |
| Фондоозброєнність | 1061 | 1067 | 1070 | 1430 | 1732 |
Вони є додатковими показниками.
Економічну ефективність інтенсифікації характеризують наступні показники:
1.Вихід валової продукції з одиниці земельної площі. Вся валова продукція в господарствах оцінюється в співставних цінах, це дозволяє використовувати даний показник в динаміці, а також виконувати співставлення діяльності господарств, що працюють в однакових умовах.
Допоміжні показники: товарна продукція, валовий дохід, чистий дохід, прибуток в розрахунку на одиницю земельної площі.
2.Продуктивність праці – це відношення валової продукції до одиниці затрат праці.
3.Фондовіддача і фондоємність.
Питома вага основних фондів сільськогосподарського призначення по господарству висока. Вона складає 77,6%, з них найбільш питому вагу займають будинки, споруди та передавальні пристрої – 64,7%, машини і обладнання – 23,3%.
Економічна ефективність використання основних фондів зростає з підвищенням фондовіддачі та зниженням фондомісткості виробництва продукції, що і відбувалося в господарстві протягом 2002-2006 років.
За період 2002-2006 років спостерігався прогрес по відношенню до показників рівня інтенсифікації. Ця зміна призвела до того, що фондозабезпеченість збільшилась на 15,1% за рахунок збільшення середньорічної вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення на 15,0% при одночасному зменшенні площі сільськогосподарських угідь на 0,2%. Потрібно звернути увагу на обчислення амортизації основних фондів в розрахунку на 100 га. сільськогосподарських угідь в розрізі кожного року періоду 2002-2006 років. В 2001-2003 роках після реформування господарства всі наявні основні засоби були переоцінені. Закуплялися нові основні засоби. Крім того, деяку частину основних фондів дане підприємство орендує. Тому в 2004 році відрахування амортизації збільшилось на 30,0 тис .грн. в порівнянні з попереднім роком, в 2005 році ще збільшилось на 77,9 тис. грн., а в 2006 році вже зменшилося на 57,9 тис.грн. Вцілому ж економічна ефективність інтенсифікації показала, що валова продукція в співставних цінах 2000 року, а також в розрахунку на 100 гр сільськогосподарських угідь, за останні три роки збільшилась у 1,2 рази, а на 1 робітника у 1,3 рази. Це сталося через те, що валова продукція в співставних цінах 2000 року збільшилась на 24,6%, а чисельність працівників за цей же період зменшилась на 2,7%.
Собівартість продукції – це витрати сільськогосподарського підприємства на виробництво і реалізацію продукції, виражені в грошовій формі.
У сільськогосподарському виробництві розрізняють собівартість виробничу і повну, індивідуальну і галузеву, планову і фактичну
Виробнича собівартість включає витрати сільськогосподарських підприємств на виробництво продукції, а повна собівартість – витрати на виробництво і реалізацію продукції.
Індивідуальна собівартість відображує витрати окремого сільськогосподарського підприємства на виробництво і реалізацію одиниці продукції. Галузева собівартість характеризує середні витрати на виробництво і реалізацію одиниці продукції окремої галузі певної сукупності господарств.
Планова собівартість – це витрати, які передбачає господарство відповідно до нормативів витрачання виробничих ресурсів і оплати праці з розрахунку на одиницю продукції. Фактична собівартість характеризує рівень проведених господарством витрат на виробництво і реалізацію сільськогосподарської продукції.
Важливою економічною категорією, яка властива діяльності підприємств на принципах господарського розрахунку, є рентабельність. Рентабельність – показник економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, який свідчить про те, що господарство від своєї діяльності одержує прибуток.
Прибуток господарств – це реалізована частина їхнього чистого доходу.
Характеризуючи рентабельність виробництва окремих видів продукції, галузей і господарств в цілому, недостатньо визначити величину прибутку, необхідно зіставити її з виробничими витратами за допомогою таких показників, як рівень рентабельності і норма прибутку.
За період 2004 -2006 років у СВК "Колос" спостерігається тенденція до збільшення валового доходу, а як наслідок і до збільшення чистого доходу як складової валового доходу. Причиною цього може бути те, що після реформування АПК держава дозволила підприємствам самостійно розпоряджуватись валовим доходом після сплати обов’язкових платежів до бюджету , тобто підприємство може використати той дохід , який залишився у його розпорядженні на розширення виробництва (а саме укладати у придбання основних і оборотних фондів), на благодійну діяльність і т.д. Так як , середньорічна вартість основних фондів і оборотних засобів господарства щороку зростає (у 2004 році на 2,4% у порівнянні до попереднього року, у 2005 році на 3,3% і у 2006 році на 5,0%), то можна сказати, що господарство постійно відраховує кошти із чистого доходу на придбання капіталу. Отже , СВК "Колос" має не просту, а розширену форму відтворення. Підприємство має високу ступінь розораності земель (майже 76% від загальної площі с/г угідь займає рілля ). Звідси, господарство має добрі умови для розвитку рослинництва. Тому, валова продукція у співставних цінах 2000 року рослинництва займає майже 65% усієї валової продукції господарства. Проте, як валова продукція рослинництва, так і валова продукція тваринництва, збільшилась за 2004-2006 роки на 14,1% і 50,6% відповідно.