Економічна ефективність виробництва молока та шляхи її підвищення (стр. 11 из 17)
Для годівлі худоби виділяється 1% валового збору пшениці, 5% проса, 25% овса, 15% збору овочів та картоплі, цукрового буряку та врожай кукурудзи, ячменю, багаторічних трав та інших культур. Крім того, господарство може виготовити комбікорм, в 1 ц якого міститься 0,9 ц.к.од., 0,11 ц. перетравного протеїну та 0,2 гр. каротину.
Посівна площа зернових культур не повинна перевищувати 50% від загальної площі всіх посівних культур, а площа багаторічних трав на сіно - не менше 60% від загальної площі багаторічних трав, по соняшнику не більше 12%.
При визначенні потреби в кормах господарство враховує допустимі границі вмісту окремих груп кормів у відсотках від загальної річної потреби в кормових одиницях для кожної з тваринницьких галузей.
| Таблиця 3Потреба в кормах, % | ||
| Показники | Для ВРХ | Для свиней |
| Концентрати | 19-25 | 78-83 |
| Грубі | 20-24 | |
| Зелені | 26-30 | 5-7 |
| Соковиті та коренеплоди | 23-24 | 10-31 |
Потреба в кормах для ВРХ приведена згідно нормативам структури витрат кормів на 1 корову по рівням молочної продуктивності і по продукції вирощування в молочному і молочно-м’ясному скотарстві, а для свиней – по природно-кліматичній зоні Степу.
А тому оптимальна виробнича структуру господарства для двох критеріїв оптимальності посівної площі, при якій загальний прибуток від реалізації всієї продукції буде максимальний буде виглядати так:
1. Економіко-матиматична модель:
х1- посівна площа озимої пшениці, га;
х2- посівна площа ячміня ярого, га;
х3- посівна площа кукурудзи на зерно, га;
х4- посівна площа овса, га;
х5- посівна площа соняшника, га;
х6- посівна площа гречки, га;
х7-посівна площа сої (проса), га;
х8- посівна площа цукрового буряка (фабричного), га;
х9- посівна площа картоплі, га;
х10- посівна площа під овочі відкритого грунту, га;
х11- посівна площа під багаторічні трави на зелений корм, сінаж, силос, га;
х12- посівна площа під однорічні трави на зелений корм, сіно і випас, га;
х13- посівна площа під чорний пар, га;
х14- кількість корів, гол;
х15- кількість приросту живої маси свиней, гол;
х16- кількість кілограмів кукурудзи в раціоні, кг;
х17- кількість ячменя, кг;
х18- кількість овса, кг;
х19- кількість проса, кг;
х20- кількість картоплі, кг;
х21- кількість буряку, кг;
х22- кількість сіна люцерни, кг;
х23- кількість сіна суданки, кг;
х24- кількість соломи озимої пшениці, кг;
х25- кількість соломи ячмінної, кг;
х26- кількість соломи овсяної, кг;
х27- кількість просяної, кг;
х28- кількість кукурудзи, кг;
х29- кількість овса, кг;
х30- кількість озимої пшениці, кг;
х31- кількість макухи, кг;
х32- кількість молока цільного, кг;
х33- кількість кабачків кормових, кг;
х34- кількість гички цукрового буряку, кг;
х35- допоміжна змінна.
2. Систему обмежень:
1) Використання виробничих ресурсів:
а) По ріллі:
х1+х2+х3+х4+х5+х6+х7+х8+х9+х10+х11+х12+х13 <=4594;
2) По технологічній структурі сівозміни:
а) по площі озимої пшениці та ячменя:
х1 + х2<=0,8*4594,
х1 + х2<=3675,2;
б) по площі соняшнику:
х5<=0,12*4594,
х5<=551,28;
в) по площі багаторічних трав на зелений корм, сінаж, силос :
х11<=0,2*4594,
х11<=918,8;
3) По використанню трудових ресурсів:
8,2х1+3,84х2+7,8х3+2,8х4+1,1х5+1,5х6+6,9х7+6,25х8+46,8х9+125х10+
+82,05х11 +4,5х13=<12040;
Загальна кількість кормових одиниць в раціоні
1,33х16+1,18х17+1х18+0,94х19+0,31х20+0,14х21+0,48х22+0,53х23+0,2х24+0,34х25+
+0,32х26+0,48х27+0,2х28+0,22х29+0,16х30 +1,8х31+0,34х32+0,06х33+0,16х34 >=х35,
х35 >=8,6;
Загальна кількість перетравного протеїну в раціоні
73х16+85х17+79х18+67х19+15х20+11х21+102х22+51х23+5х24+11х25+14х26+17х27+
+13х28+2,1х29+21х30+324х31+33х32+8х33+19х34 >=897,8;
Визначаємо загальну кількість жиру в раціоні
42х16+22х17+40х18+32х19+2х20+3х21+19х22+18х23+13х24+18х25+18х26+16х27+
+5х28+11х29+8х30+77х31+37х32+1х33+7х34 >=225;
Загальна кількість сухої речовини в раціоні
0,85х16+0,861х17+0,878х18+0,862х19+0,247х20+0,143х21+0,852х22+0,953х23+
+0,846х24+0,866х25+0,876х26+0,823х27+0,212х28+0,279х29+0,245х30+0,9х31+
+0,15х32+0,066х33+0,175х34 >=10,7;
Загальна кількість клітковини в раціоні
38х16+49х17+97х18+80х19+8х20+12х21+287х22+282х23+334х24+366х25+350х26+
+312х27+54х28+82х29+73х30+129х31+11х33+27х34 >=3000;
Загальна кількість кальцію в раціоні
0,9х16+2х17+1,7х18+1,4х19+0,3х20+0,6х21+18,4х22+5,5х23+2,6х24+4,9х25+3,0х26+
+3,4х27+1,08х28+1,4х29+0,9х30+5,9х31+1,3х32+0,3х33+2,9х34 >=55,6;
Визначаємо загальну кількість фосфору в раціоні
2,4х16+3,8х17+2,9х18+5,1х19+0,6х20+0,3х21+1,7х22+1,6х23+0,9х24+0,7х25+0,8х26+
+1,6х27+0,68х28+0,9х29+0,6х30+12,9х31+1,2х32+0,2х33+2х34 >=38,5;
Загальна кількість каротину в раціоні
0,3х16+0,5х17+0,2х18+2х19+12х22+15х23+4х24+4х25+2х26+8х27+54х28+
+53х29+31х30+2х31+х32+0,3х33+38х34>=384,8;
Фактична вага концентрованих кормів
х16+х17+х18+х19<=3,8 – по max концентрованих кормів;
х16+х17+х18+х19>=1,8 – по min концентрованих кормів;
Фактична вага грубих кормів
х22+х23+х24+х25+х26+х27<=12 – по max грубих кормів;
х22+х23+х24+х25+х26+х27>=5 – по min грубих кормів;
В соковитих кормах
а) всього кормових одиниць
0,48х22+0,53х23<= 0,5х35– по max грубих кормів;
0,48х22+0,53х23<= 0,4х35– по min грубих кормів;
б) питома вага буряку
х21<=0,24(х20+х21);
х>=1
І тому
3. Цільова функція:
Z=(45-44.01)*0.9*22.9х1+(33,33-45.00)*0.75*12х4+(98.74-75.48)*1.4х5+(133.58-44.71)*2.5х6+(59.72-37.10)*21.1*0.75х7+(12.69-24.97)*0.85*130х8 +(54.54-70)*0.85*7.5х9 +(59.68-96.15)*0.85*150х10+(56,63-75,13)*11,84х20+(345,56-888,89)*1,37х20+(860,47-1119,05)х21→ max
Z=0,21х1-105,03х4+32,56х5+222,18х6+357,96х7-1356,9х8-98,56х9-4649,93х10-219,04→ max
Тому на сьогоднішньому етапі розвитку, господарству необхідно провести заходи по удосконаленню структури посівних площ. Необхідно звернути увагу на розв'язанні проблеми кормового білка, насамперед за рахунок збільшення виробництва рослинного білка.
Широкий набір кормових культур і високий рівень їх урожайності в свою чергу висувають необхідність вирощування польових культур у науково - обґрунтованих сівозмінах, де створюються найбільш сприятливі умови для високої ефективності добрив, вапнування, травосіяння, обробітку ґрунту, тощо. Тому систему сівозмін слід розглядати, як основу організації створення сталої та міцної кормової бази.
2.4. Економічна ефективність виробництва молока у господарствах
Показники ефективності виробництва молока залежать від застосування способів удосконалення організації і технології виробництва. Істотно впливають на них наслідки виробничої діяльності господарства в цілому, що й треба врахувати при розробленні заходів для підвищення ефективності роботи ферм і комплексів.
Важливим показником ефективності виробництва є собівартість 1 центнера продукції. Проаналізуємо собівартість 1 центнера молока у господарстві (додаток ).
Основним резервом для зниження собівартості молока є підвищення продуктивності праці при одночасному підвищенні заробітної плати обслуговуючого персоналу і зменшення витрат, пов'язаних з виробництвом та використанням кормів. Вплив собівартості одного центнера продукції можна розрахувати за допомогою кореляційно-регресивного аналізу. При цьому розраховують рівняння прямої лінії:
Собівартість продукції – важливий узагальнюючий економічний показник виробничо – фінансової діяльності підприємства, організації чи окремого виробника. Зниження собівартості продукції має велике народногосподарське і економічне значення в підвищенні ефективності сільськогосподарського виробництва.
Вплив на їх собівартість можна прослідковують за допомогою кореляційно – регресійного аналізу.
При цьому використовують лінійне рівняння регресій:
де
- значення собівартості;а0 – початок відліку або значення
при х = 0;а1 – коефіцієнт регресії ;
х – значення факторного признаку.
Для розрахунку параметрів а0 і а1 складають систему рівнянь:
Економічний зміст регресії показує, що в досліджуваній сукупності господарств при зростанні надою на 1 ц собівартість молока зменшується. Для кількісної характеристики цільності зв’язку між продуктивністю корів і собівартістю молока визначається перший лінійний коефіцієнт кореляції :