Також слід вивчити наявність та ефективність використання трудових ресурсів на даному підприємстві. Трудові ресурси – це населення у працездатному віці (чоловіки – від 16 до 60 років, жінки – від 16 до 55 років), особи пенсійного віку та підлітки до 16 років, які за станом фізичного та психологічного здоров’я можуть брати участь у процесі виробництва. Але основною робочою силою на підприємстві є чоловіки та жінки працездатного віку, які становлять близько 90% річних затрат праці у виробництві. Підлітки та особи пенсійного віку відіграють допоміжну роль і є додатковою робочою силою. Трудові ресурси характеризують за такими показниками, як:
oСередньорічна чисельність працівників, чол. (а також окремо в рослинництві та в тваринництві);
oЗагальні затрати праці, тис люд.-год. (а також окремо в рослинництві та в тваринництві);
oКількість люд.-год., відпрацьованих одним працівником за рік;
oФонд ресурсів праці, тис люд.-год., який використовують для порівняння із реально відпрацьованими люд.-год. і який розраховують шляхом множення нормативної кількості люд.-год. (1885) на кількість працівників.
oКоефіцієнт використання трудових ресурсів – відношення кількості відпрацьованих протягом року люд.-год. до фонду ресурсів праці.
Аналізуючи дану таблицю, можна сказати, що усі показники наявності та використання трудових ресурсів на СВК “Пинчуки” зменшилися. Так загальна чисельність працівників у 2006 році порівняно з 2004 роком зменшилася на 4%, або на 3 працівники, у тому числі в рослинництві на 6%, або на 2 працівники, а в тваринництві на 3%, або на 1 працівника. Відповідно зменшилися і затрати праці – на 15%, або на 30 тис. люд.-год. порівняно з 2004 роком: у галузі рослинництва – на 21%, або на 16 тис. люд.-год., у галузі тваринництва даний показник зменшився на 10%, або на 7 тис. люд.-год. Щодо кількості люд.-год., відпрацьованих 1 працівником, то в загальному по підприємству вони зменшилися на 12%, або на 240 люд.-год., це відбулося за рахунок галузі рослинництва, де даний показник зменшився на 16%, або на 343 люд.-год., і галузі тваринництва ,де даний показник зменшився на 7%, або на 140 люд.-год. Щодо коефіцієнту використання трудових ресурсів, то порівняно з 2004 роком він зріс на 0,1%, порівняно з 2005 роком, він залишився незмінним.
Сільськогосподарське виробництво неможливе за наявності лише землі та трудових ресурсів. У процесі виробництва використовуються засоби виробництва (засоби та предмети праці). Засоби виробництва, виражені у грошовій формі, становлять виробничі фонди сільськогосподарських підприємств. Виробничі фонди поділяються на основні та оборотні.
Основні фонди — це ті засоби виробництва, які беруть участь у процесі виробництва багато разів, зберігаючи натурально-речову форму, а свою вартість на створюваний продукт переносять частинами. Земля, яка у сільському господарстві є головним засобом виробництва, ще не має грошової оцінки, тому до складу основних фондів не включається. Оборотні фонди — це та частина засобів виробництва, які повністю споживаються протягом одного виробничого циклу, втрачають натурально-речову форму і повністю переносять свою вартість на готовий продукт.
Для забезпечення безперервності технологічного і виробничого процесу в кожному господарстві, яке нормально працює, крім основних і оборотних фондів, є ще й фонди обігу.
Фонди обігу— це кошти підприємств, вкладені у запаси готової продукції, призначеної для реалізації, кошти, що знаходяться у касі підприємства, на банківських рахунках і в дорозі (вартість відвантаженої покупцям готової продукції), а також суми незакінчених розрахунків за реалізовану продукцію.Фонди обігу та оборотні фонди разом становлять оборотні засоби підприємств. Вони переважають оборотні фонди на величину фондів обігу.
Економічна ефективність використання основних виробничих фондів у сільському господарстві характеризується системою показників. Основними з них є показники, які характеризують технічне оснащення підприємства: фондозабезпеченність, фондоозброєність, та показники, які характеризують ефективність використання основних виробничих фондів: фондовіддача, фондомісткість продукції та норма прибутку.
Фондозабезпеченість – це вартість основних виробничих фондів, яка припадає на 100га сільськогосподарських угідь. ЇЇ розраховують за формулою:
Фз=Вос.ф/П*100
де Фз – фондозабезпеченність, грн;
Вос.ф–вартість основних фондів сільськогосподарського призначення, грн.;
П – площа сільськогосподарських угідь.
Фондоозброєність – характеризує ступінь озброєності працівників основними фондами і обчислюється, як відношення вартості основних фондів до середньорічної чисельності працівників. Фоз=Вос.ф/К
Фондовіддача — це вартість валової продукції з розрахунку на 1 грн основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення. ЇЇ визначають за формулою:
Фвід= Вв.п.: Во.ф
де Фвід — фондовіддача, грн.;
Вв.п — вартість валової продукції, грн.;
Во.ф — середньорічна вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення, грн.
Фондомісткість — це вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення з розрахунку на 1 грн. Валової продукції. Цей показник визначає розмір основних виробничих фондів, необхідний підприємству для виробництва валової продукції вартістю 1 грн. За даних умов. Обернений показник до фондовіддачі.
Для загальної і більш повної характеристики економічної ефективності використання основних та оборотних фондів застосовують показник норма прибутку. Його визначають як відношення прибутку до середньорічної вартості основних виробничих і оборотних фондів:
Нп= [П : (Фос + Фоб)]*100
де Нп — норма прибутку, %;
П — прибуток, грн.;
Фос: і Фоб – середньорічна вартість відповідно основних і оборотних фондів, грн.
Таблиця 2.4. Основні виробничі фонди та їх використання на СВК “Пинчуки” Васильківського району Київської області
Показники | 2004 | 2005 | 2006 | 2006/2004, % |
Вихідні дані: | ||||
Основні виробничі фонди сільськогосподарського призначення, грн. | 2736950 | 3173300 | 3292950 | 120,3 |
Площа сільськогосподарських угідь, га | 1095 | 1073 | 997 | 90,78 |
Працівники, зайняті в сільськогосподарському виробництві, чол. | 73 | 73 | 70 | 95,9 |
Вартість валової продукції у співставних цінах , грн. | 1951407,15 | 2072284,29 | 1748806,64 | 89,62 |
Прибуток, грн. | 774700 | 120100 | 126400 | 16,32 |
Розрахункові дані: | ||||
забезпеченість фондами, грн. | ||||
Фондозабезпеченість | 2499,5 | 2957,4 | 3302,9 | 132,1 |
Фондоозброєність | 37492,5 | 43469,9 | 47042,1 | 125,5 |
ефективність використання фондів, грн. | ||||
Фондовіддача | 0,7 | 0,7 | 0,5 | 71,4 |
Фондомісткість | 1,4 | 1,5 | 1,9 | 135,7 |
Норма прибутку, % | 17,4 | 2,4 | 2,3 |
З таблиці 2.4. видно, що дещо збільшилася вартість основних та оборотних фондів (на 20%, або 556 тис. грн). У порівнянні з 2004 роком збільшилися показники фондозабезпеченості та фондоозброєності на 32,1%, або на 803,4. грн.. та на 25,5%, або на 9549,6. грн. відповідно. Проте у зв’язку із зменшенням вартості валової продукції на 10,4% (на 202600,51 грн.), показник фондовіддачі теж зменшився на 28,6% (на 0,2 грн.), а показник фондомісткості збільшився на 35,7% (0,5 грн.), що є дуже негативною тенденцію і показує, що фонди на підприємстві використовуються неефективно. Потрібно також відмітити щорічне зменшення норми прибутку – на 15,1% порівняно з 2004 роком.
Отже підприємство повинне вжити певних заходів для збільшення фондовіддачі та зменшення фондомісткості : зменшити кількість недіючого устаткування, підвищити рівень організації виробництва, підвищити коефіцієнт змінності роботи обладнання, удосконалити виробничу структуру основних фондів, модернізувати устаткування, ввести в дію нові технології, устаткування.
Результатом суспільного поділу праці є спеціалізація виробництва. Спеціалізація полягає у переважаючому виробництві певного виду продукції. Її поглиблення дає змогу ефективніше використовувати наявні ресурси, сприяє концентрації виробничих ресурсів на виробництві певної продукції та удосконалює технологію виробництва. Для того, щоб встановити спеціалізацію підприємства, розглядають структуру грошових надходжень від реалізації усієї продукції.
Таблиця 2.5Структура грошових надходжень від реалізації товарної продукції СВК “Пинчуки” Васильківського району Київської області
Види продукції | 2004 | 2005 | 2006 | 2006/20004,% | |||
тис. грн. | % | тис. грн. | % | тис. грн. | % | ||
Зернові та зернобобові, з них: | 968,1 | 45 | 1112,5 | 45,2 | 1191,7 | 48,2 | 123,1 |
Пшениця | 769,6 | 35,8 | 993,8 | 40,33 | 830,9 | 33,6 | 108,0 |
Жито | -- | -- | -- | -- | 2,2 | 0,1 | -- |
Гречка | 122,0 | 5,7 | 42,6 | 1,72 | 79,5 | 3,2 | 65,2 |
Кукурудза на зерно | -- | -- | 9,7 | 0,4 | 75,0 | 3,0 | -- |
Ячмінь | 48,2 | 2,2 | 39,6 | 1,61 | 199,8 | 8,1 | 414,5 |
Горох | 15,7 | 0,7 | -- | -- | -- | -- | -- |
Овес | 6,5 | 0,3 | 20,4 | 0,83 | 4,3 | 0,2 | 66,2 |
Інші зернові | 6,1 | 0,3 | 6,4 | 0,3 | -- | -- | -- |
Цукрові буряки (фабричні) | 93,9 | 4,4 | 127,85 | 5,2 | 145,9 | 5,9 | 155,4 |
Силос | 25,5 | 1,2 | -- | -- | -- | -- | -- |
Інша продукція рослинництва | 21,0 | 0,9 | 26,9 | 1,1 | 39,6 | 1,6 | 188,6 |
Усього по рослинництву | 1108,5 | 51,5 | 1267,2 | 51,4 | 1377,2 | 55,7 | 124,2 |
Продукція скотарства, у т.ч. молока | 314,9 | 14,6 | 418,0 | 17,0 | 388,6 | 15,7 | 123,4 |
Приріст ВРХ | 305,3 | 14,2 | 317,7 | 12,9 | 212,0 | 8,6 | 69,4 |
Свинарство | 13,5 | 0,6 | 14,7 | 0,6 | 6,0 | 0,24 | 44,4 |
Коні | -- | -- | -- | -- | 0,96 | 0,04 | -- |
Інша продукція тваринництва | 5,5 | 0,3 | 6,8 | 0,3 | 5,2 | 0,2 | 94,5 |
Усього по тваринництву | 639,2 | 29,7 | 757,2 | 30,7 | 612,7 | 24,8 | 95,9 |
Промислова продукція | 368,4 | 17,1 | 386,7 | 15,7 | 401,4 | 16,2 | 109,0 |
Роботи і послуги | 35,5 | 1,7 | 39,4 | 1,6 | 41,9 | 1,7 | 118,0 |
Реалізація товарів | -- | -- | 13,4 | 0,5 | 37,7 | 1,5 | -- |
Усього по підприємству | 2151,6 | 100 | 2463,9 | 100 | 2470,9 | 100 | 114,8 |
Вивчивши структуру грошових надходжень від реалізації продукції, можна зробити висновок, що протягом останніх трьох років СВК “Пинчуки” мало зерново-молочний напрям виробництва (а саме пшенично-молочний). Так у 2004-2006 роках зернові займали 45%, 45,2 %, 48,2%, а продукція скотарства склала 16,4%, 17%, 15,7% відповідно, при чому переважало виробництво молока. Значну частку зайняла реалізація промислової продукції (майже 17,1%, 15,7%, 16,2% відповідно). У 2004 році в структурі грошових надходжень переважала пшениця (35,8%),виробництво промислової продукції (17,1%) та молока(14,6%), у 2005 році - пшениця (40,3%),виробництво промислової продукції (15,7%) та молока(17%), у 2006 році - пшениця (33,6%),виробництво промислової продукції (16,2%) та молока(15,7%). Аналізуючи кількісні зміни у структурі грошових надходжень, варто відмітити, що реалізація зернових порівняно з 2004 роком зросла на 23,1%, при чому реалізація пшениці зросла на 8%, а ячменю –на 314,5%, за рахунок цього частка рослинництва зросла на 24,2 %, при чому частка цукрових буряків збільшилася на 55,4%. Також зросли частки промислової продукції (на 9%) та реалізації робіт та послуг (на 18%).