Отже робимо висновок, що система задовольняє необхідній точності.
8. Побудова характеристик
8.1Перехідна функція замкненої системи h(t)
Маємо a = 1/р тоді
Запишемо характеристичне рівняння системи :
0,0056р3 + 0,366р2 + р + 26= 0 (19)
За допомогою ЕОМ знаходимо корені рівняння (19):
р1 = -63,698;
р2 = -0,829-8,497j;
р3 = -0,829+8,497j.
Далі для знаходження оригіналу h(t) скористаємося другою теоремою Хевісайда , суть якої в наступному : якщо зображення F(p) функції f(t) має вигляд
;то її оригінал дорівнює
де pk– корені характеристичного рівняння.
В нашому випадку F1(p) = 26;
F2(p) = 0,0056р3 + 0,366р2 + р + 26;
F’2(р) = 0,0168р2 + 0,732р + 1.
Знайдемо значення F’2(рк) , де pk– корені характеристичного рівняння.
F’2(р1) = 0,0168(-63,698)2 + 0,356(-63,698) + 1 = 22,538
F’2(р2) = 0,0168(-0,829-8,497j)2 + 0, 356(-0,829-8,497j) + 1 = 6,037е -97,7j
F’2(р3) = 0,0168(-0,829+8,497j)2 + 0, 356(-0,829+8,497j) + 1 = 6,037е 97,7j
Знайдемо вираз для оригіналу h(t):
h(t) = 1 - 0,018е -63,698t+ 0,505e-0,829t– j(8,497+ 166,7) + 0,505e-0,829t+ j(8,497t+166,7)
h(t) = 1 – 0,018е –63,698t + 0,252e-0,829t cos(8,497t + 166,7)
По одержаному аналітичному виразу будуємо графік
Рис. 2. Перехідна функція замкненої системи h(t)
8.2 Амплітудно-фазова характеристика замкненої системи. Передавальна функція замкненої системи:
Формальною заміною оператора р на jwодержуємо вираз для амплітудно-фазової характеристики.
Запишемо амплітудно-фазову характеристику у вигляді W(jw) = P(jw) + j×Q(jw)
Помноживши на спряжений вираз і зробивши перетворення одержимо:
ТодіP(w) =
Q(w) =
По одержаним рівнянням будуємо графік амплітудно-фазової характеристики.
Рис. 3. Амплітудно–фазова характеристика замкненої системи
Логарифмічно-частотні характеристики
Передавальна функція розімкненої системи має вигляд:
ЛАЧХ будуємо за допомогою спряжених частот
w1 = 1/Тм = 1/0,35= 28,57с-1;w2 = 1/Тп = 1/0,016= 62.5с-1;
wÎ[0, w1] – пряма лінія з нахилом –20 (дб/дек);
wÎ[w1, w2] – пряма лінія з нахилом –40 (дб/дек);
wÎ [w2, ¥] – пряма лінія з нахилом –60 (дб/дек);
ФЧХ системи складається з трьох складових j = j1 + j2 + j3.
j1 = -arctg(1/0) = -90°;
j2 = -arctg(0,35×w);
j3 = -arctg(0,016×w).
Тоді маємо j(w) = –90°– arctg(0,35×w) – arctg(0,016×w);
По одержаним залежностям будуємо графіки.
ЛАЧХ і ЛФЧХ розімкненої не корегованої системи:
Рис. 4. ЛАЧХ розімкненої не корегованої системи
Рис. 5. ЛФЧХ розімкненої не корегованої системи
9. Корегування слідкуючої системи
Корегування САК здійснюємо за допомогою пасивної диференційної ланки
Рис. 6. - Передавальна функція ланки має вигляд:
де Т1 = R1×C1 = 65×103×10×10-6 = 0,65c
T2= R1×C1×R2/(R1 + R2) = 0,65×50×103/(65+50)×103 = 0,283c.
G0 = T2/T1= 0,283/0,65 = 0,435
У структурній схемі корегуючу ланку ставимо після електронного підсилювача і перед тиристорним перетворювачем.
10. Передавальні функції окремих елементів корегованої системи
1) Передавальна функція розімкненої системи:
2) Передавальна функція замкненої системи відносно завдання:
3) Передавальна функція для похибки замкненої системи:
5) Передавальна функція замкненої системи відносно збурення:
11. Усталена похибка корегованої системи
Визначимо граничний коефіцієнт підсилення скорегованої системи.
Запишемо характеристичне рівняння скорегованої САК:
ТмТп Т2р4+((Тм+Тп)×Т2+ТмТп )р3+(Тм+Тп+Т2)·р2+(1+KG0T1)p+КG0 = 0
0,001132р4 + 0,12р3 +0,693р2 + (1+0,283K)р + 0,435K= 0
Для стійкості необхідно виконання двох умов :
· Правило Стодоли: щоб усі три корені були додатніми, ця умова виконується.
· Критерій Гурвіца: для кубічного рівняння а3 × (а1×а2–а0×а3)–а12× а4> 0
а0 = 0,001132а1 = 0,12а2 = 0,693а3 = 1+ 0,283Kа4 = 0,435K
Маємо квадратнунерівність К2 – 184,4·К – 911,1= 0
Знаходимо корені К1 = 189,2;К2 = -4,8.
Вибираємо К = 189
З умови, що запас стійкості має лежати в межах 2¸3 коефіцієнт підсилення дорівнює
К= Кг/2,5 = 189/2,5 = 75,6
Приймаємо К = 75
Тоді коефіцієнт електронного підсилювача дорівнює:
Кгр = 75/0,21= 357,14
Усталена похибка слідкуючої системи дорівнює:
Де a0 , f0 – усталені значення завдання і збурення відповідно.
Оскільки ми не маємо даних стосовно збурю вальної дії Мс то ми нехтуємо другим доданком. Отже усталена похибка нашої САК дорівнює:
12. Логарифмічні характеристики розімкненої корегованої системи.
12.1 Логарифмічно-частотні характеристики розімкненої корегованої системи.
Передавальна функція розімкненої корегованої системи має вигляд:
ЛАЧХ будуємо за допомогою спряжених частот
w1 = 1/Т1 = 1/0,65= 1,54с-1;w2 = 1/Т2 = 1/0,283= 3,53с-1;
w3 = 1/Тм = 1/0,4= 2,5с-1;w4 = 1/Тп = 1/0,01= 100с-1;
wÎ[0, w1] – пряма лінія з нахилом –20 (дб/дек);
wÎ[w1, w2] – пряма лінія без нахилу;
wÎ[w2, w3] – пряма лінія з нахилом –20 (дб/дек);
wÎ[w3, w4] – пряма лінія з нахилом –40 (дб/дек);
wÎ [w4, ¥] – пряма лінія з нахилом –60 (дб/дек);
ЛАЧХ корегованої системи:
Рис. 7. ЛАЧХ розімкненої корегованої системи.
ЛФЧХ системи складається з трьох складових j = j1 + j2 + j3 + j4.
j1 = -arctg(1/0) = -90°;
j2 = -arctg(0,17×w);
j3 = -arctg(0,008×w)
Тоді маємо j(w)=
– 90°– arctg(0,4×w) – arctg(0,01×w);По одержаним залежностям будуємо графік.
Рис. 8. ЛФЧХ розімкненої корегованої системи.
12.2 Перехідна функція замкненої корегованої системи
Передавальна функція замкненої корегованої системи має вигляд:
де G0 = T2/T1= 0,283/0,65 = 0,435
Маємо a = 1/р тоді
Підставивши числові значення одержимо
Запишемо характеристичне рівняння системи:
0,001132р4 + 0,12р3 + 0,693р2 + 22,22р + 32,62= 0
За допомогою ЕОМ знаходимо корені рівняння (19):
р1 = –101,9;
р2 = –2,175 – 23,961j= 24,06·e85°j;
р3 = –2,175 + 23,961j= 24,06·e-85°j;
р4 = –1,746.
Далі для знаходження оригіналу h(t) скористаємося другою теоремою Хевісайда , суть якої в наступному : якщо зображення F(p)функції f(t)має вигляд
;то її оригінал дорівнює
де pk– корені характеристичного рівняння.