Всі перелічені розміри мають однаковий порядок і близькі за значеннями, тому згрупуємо їх та оберемо єдиний розмір монтажного отвору для кожної з груп.
Отже, нехай монтажні отвори першої групи радіоелементів мають розмір D=0,6 мм., другої - D=1,1 мм, третьої - D=1,3 мм.
При виробництві ДП для створення отворів використовується ряд стандартних розмірів свердел за СТ СЭВ 235 (1-1935).Діаметр всіх монтажних отворів повинен бути більше мінімального, який розраховується за формулою:
де γ - відношення мінімального діаметру металізованого отвору до товщини плати (для 3-го класу точності γ=0,33), h – товщина ДП.
Для всіх монтажних отворів виконується нерівність
Розрахуємо мінімальний діаметр контактної площадки навколо монтажного отвору для кожної з груп:
де d - діаметр виводу елементів;
Для першої групи отворів:
Для другої групи отворів:
Для третьої групи отворів:
Окремо для забезпечення електричного зв’язку передбачимо наскрізні (перехідні) металізовані отвори у шарі металізації діаметром d = 0,5 мм. та d = 1 мм.
4.3.4.2 Розрахунок друкованих провідників і відстаней між ними
Розрахуємо номінальне значення ширини провідника за формулою:
де
Мінімальне значення номінальної ширини провідника:
де ρ- питомий електричний опір провідника (для міді
Номінальне значення відстані між сусідніми елементами провідного рисунку, мм:
де
Мінімальне значення номінальної ширини провідника становитиме:
1) Для кіл живлення:
2) Для інших кіл:
Номінальне значення ширини провідника становитиме:
1) Для кіл живлення:
2) Для інших кіл:
Номінальне значення відстані між сусідніми елементами провідного рисунку:
4.3.5 Розрахунок маси
Розрахунок проводимо за формулою:
де
Для розрахунку маси радіоелементів скористаємося даними таблиці 4.3.3
Масу друкованого вузла розраховуємо за формулою:
Конструктивно розроблений пристрій має вигляд алюмінієвого корпусу з жорстко закріпленою всередині друкованою платою. Проведемо аналіз теплового режиму розробленого радіоелектронного засобу (РЕЗ).
Бокові стінки пристрою мають отвори, тобто розроблений пристрій відноситься до РЕЗ у перфорованому корпусі.
Для проведення аналізу використаємо спрощену теплову модель за. Друкована плата (шасі) з розташованими на ній компонентами має горизонтальну орієнтацію і жорстко закріплена у корпусі з двох боків (останні дві сторони сперті на стінки корпусу). Таким чином конвективні потоки розвиваються тільки у верхньому напрямку, у нижньому відсіку (під шасі) конвекція практично відсутня (рух прошарків повітря затримується поверхнею шасі). При вертикальній орієнтації шасі висхідні та низхідні конвективні потоки розвиваються в обох відсіках. Через високу щільність компонування, променистий теплообмін між компонентами і корпусом РЕЗ пов’язаний лише з поверхнями, які безпосередньо зорієнтовані до корпусу. Теплова модель корпусу представлена на Рис.4.1.