Умовні втрати для всіх викликів, що очікують:
(13)Знайти умовні втрати для всіх поступивших і всіх очікуючих викликів для допустимого відносного часу очікування
таУмовні втрати для всіх викликів, що поступили:
при
при
Умовні втрати для всіх викликів, що очікують:
при
при
3.9 Розрахунок кількості точок комутації
Кількість точок комутації в напрямку в одноланковій повнодоступній схемі при обслуговуванні викликів найпростішого потоку комутаційною системою з очікуванням знаходимо за формулою:
Т1н = N * v. (14)
Кількість точок комутації в одноланковій повнодоступній схемі при обслуговуванні викликів найпростішого потоку комутаційною системою з очікуванням:
Т1 = N * M. (15)
Т1н = N * v=2320*143=3,318*10
4. РОЗРАХУНОК ОДНОЛАНКОВОЇ НЕПОВНОДОСТУПНОЇ КОМУТАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ
4.1 Розрахунок за допомогою четвертої формули Ерланга
Неповнодоступна комутаційна схема – це схема з таким включенням виходів, при якому кожному входу доступні не всі, а лише частина виходів, хоча в сукупності всі входи можуть використовувати всі виходи. Для розрахунку одноланкової неповнодоступної схеми можна використати спрощений метод Ерланга. Якщо Y – питоме навантаження, яке поступає на повнодоступний пучок з’єднувальних ліній, v – число з’єднувальних ліній, які обслуговують це навантаження, D – доступність, р – імовірність втрат, то при малій імовірності втрат середня величина питомого навантаження, обслужного однією з’єднувальною лінією, буде приблизно рівна Y/v. Імовірність зайняття конкретної з’єднувальної лінії можна прийняти рівною середній величині питомого навантаження, обслуженого цією лінією. Імовірність зайняття D ліній рівна p=
З цього співвідношення можна отримати v : (16)z=1, бо система одноланкова
D=C1/z=C1=109
4.2 Розрахунок за допомогою формули О’Делла
Згідно цього методу навантаження, обслужене повнодоступним пучком з v з’єднувальних ліній при імовірності втрат р, визначається як сума навантажень, обслужених повнодоступним пучком, який складається з D ліній, і неповнодоступним пучком, який містить v-D з’єднувальних ліній. Максимальне навантаження на одну з’єднувальну лінію визначається виразом:
(17)де
- навантаження, обслужене всіма D лініями повнодоступного пучка при заданих втратах р, Ерл.Величина
визначається за першою формулою Ерланга при заданих втратах р і кількості ліній D=С1. При вищевказаних вихідних даних навантаження YD можемо знайти за таблицями першої формули Ерланга. -навантаження, обслужене всіма D=109 лініями повнодоступного пучка при заданих втратах р.4.3 Розрахунок за допомогою формули Пальма-Якобеуса
В даному методі припускається, що процес зайняття з’єднувальних ліній в неповнодоступному пучку можна описати за допомогою розподілу Ерланга, отриманого ним для зайняття будь-яких D ліній в повнодоступному пучку. Вважаючи, що імовірність втрат в неповнодоступному пучку рівна імовірності зайняття D ліній, отримуємо наступний вираз для імовірності зайняття D ліній:
(18)Для розрахунку використовується метод підбору і перша формула Ерланга.
При v=136
4.4 Розрахунок кількості точок комутації
Кількість точок комутації в напрямку в одноланковій неповнодоступній схемі:
Т1н=Nv/D, (19)
Кількість точок комутації в одноланковій неповнодоступній схемі:
Т1=ND. (20)
Т1н= Nv/D=2.575*10
(v обчислине за четвертою формулою Ерланга)Т1н= Nv/D=2.852*10
(v обчислине за формулою О’Делла)Т1н= Nv/D=2.895*10
(v обчислине за формулою Пальма-Якубеуса)Т1=ND=2.529*10
5. РОЗРАХУНОК ДВОЛАНКОВИХ КОМУТАЦІЙНИХ СИСТЕМ
5.1 Розрахунок за допомогою методу ефективної доступності
Особливістю дволанкових комутаційних систем є те, що в з’єднанні між одним входом і одним виходом схеми крім точок комутації беруть участь також з’єднувальні лінії.
Рис. 1. Дволанкова комутаційна схема.
Для даного комутаційного блоку k =m=n , де n - кількість входів, m - кількість виходів комутатора, k - кількість комутаторів в блоці. Кількість входів в блоці
.Якщо
, то кількість блоків становить ,де [] означає заокруглення до найближчого більшого цілого числа.
Метод ефективної доступності придатний як для повнодоступних, так і для неповнодоступних дволанкових схем. Він базується на понятті змінної доступності, яке можна зрозуміти з рис. 1. В режимі групового пошуку в виходи цієї схеми включаються з’єднувальні лінії декількоїх напрямків. Для підключення з’єднувальних ліній наступної ступені , які належать одному напрямку, в кожному комутаторі другої ланки в загальному випадку може відводитись q виходів. В даній схемі кожному входу доступний будь-який вихід потрібного напрямку тільки тоді, коли немає зайнятих з’єднувальних шляхів. В цьому випадку доступність буде максимальною (всі виходи доступні) і при q=1 буде рівна m. В загальному випадку максимальна доступність Dmax=mq.
Якщо зайнята одна проміжна лінія, то для всіх виходів в комутаторі, з якого вона виходить, вона буде втраченою, тому доступність виходів у вказаному напрямку зменшується на одиницю для випадку q=1 і на q в загальному випадку. Таким чином, мінімальна доступність визначається за формулою:
Dmin=[m-(n-1)]qн. (21)
Ефективна доступність визначається із співвідношення:
Dеф= Dmin + Θ (D - Dmin), (22)
де Θ - коефіцієнт, який залежить від режиму пошуку. Для режиму групового пошуку Θ=0.75;
D - середня доступність.
, (23)де Ym – питоме навантаження, обслужене m проміжними лініями, Ерл.
qн – коефіцієнт, який рівний кількості ліній одного комутатора останньої ланки, яка виділяється в напрямку.
Кількість входів(виходів) комутатора дорівнює:
n=m=C1/z, (24)
де z- кількість ланок.
Питоме навантаження , обслужене m проміжними лініями
Ym=bm=am Ерл
де а – навантаження на одну вхідну лінію;
b – навантаження на одну проміжну лінію;
при m=n втрати малі і можна прийняти, що a≈b.
Кількість ліній в напрямку знаходимо за формулою О’Делла:
(25)Потрібно перевірити, чи достатньо вибраного qн. Кількість вихідних ліній в напрямку g*q*m . Якщо умова v≤g *q*m виконується, то qн достатньо. Якщо умова не виконується, потрібно збільшити qн.
( , бо система дволанкова)g=
Умова v≤g *q*m виконується, бо 136
1*3*55