З таблиці 1 видно, що в господарстві відбулися зміни площі сіножатих у 2003 році вони збільшилися в порівнянні з 2002 майже на 69.9% у зв’язку з розширенням виробництва. Проте в наступному році площа залишилась незмінною. Найбільшу питому вагу в структурі сільськогосподарських угідь за три роки займає рілля, яка тримається на високому рівні.
Важливим також є визначення землезабезпеченості господарства. Вона визначається забезпеченням ріллі та сільськогосподарських угідь на 1-го середньорічного працівника.
Таблиця 2.
Землезабезпеченість господарства ЗАТ «Інтерагросистема» Менського району Чернігівської області
| Роки | Площа, га | Припадає на 1-го середньорічного працівника, га. | Середньорічна кількість працівників, чол.. | ||
| сільськогосподарських угідь | ріллі | сільськогосподарських угідь | ріллі | ||
| 2002 | 3621 | 3505 | 21,81 | 21,11 | 166 |
| 2003 | 3621 | 3505 | 19,36 | 18,74 | 187 |
| 2004 | 3621 | 3505 | 18,47 | 17,88 | 196 |
Аналізуючи землезабезпеченість ЗАТ «Інтерагросистема» ми бачимо, що навантаження сільськогосподарських угідь на 1-го працівника по роках коливається. Так, за 2002 – 2003 роки цей показник зменшився на 11,23%. В 2003 році він зменшився на 0.89га. Ці коливання пов’язані передусім з коливанням чисельності працівників в господарстві.
У сільському господарстві поряд із засобами виробництва і землею, необхідним виробничим фактором є праця. Носіями здатності працювати є трудові ресурси. Трудові ресурси – це сукупність здатних до праці людей, що безпосередньо беруть участь у матеріальному виробництві. До них віднесене і та частина населення, яка не бере, але може брати участь у виробництві продукції або наданні послуг. Рівень забезпеченості сільського господарства трудовими ресурсами, рівномірне і раціональне їх використання значною мірою впливає на ефективність галузі.
Основними показниками наявності і використання трудових ресурсів в господарстві є:
- трудозабезпеченість господарства. Визначається відношенням кількості працівників до площі сільськогосподарських угідь;
- відсоткове співвідношення працівників рослинництва і тваринництва;
- коефіцієнт запасу праці. Обчислюється як відношення фактичної кількості відпрацьованих людино-годин до нормативного запасу праці.
Фактична кількість відпрацьованих людино-годин визначається сумою затрат праці по рослинництву і тваринництву.
Нормативний запас праці визначають множенням середньорічної кількості працівників на ефективний річний фонд робочого часу одного працівника, який становить 1885 людино-годин.
- трудова активність працівників по господарству визначають відношенням фактичної кількості відпрацьованих людино-днів до чисельності працівників у господарстві. Також цей показник розраховують окремо по галузях.
Розглянемо наведені вище показники в таблиці 3.
Таблиця 3.
Наявність і використання трудових ресурсів в ЗАТ «Інтерагросистема»
| Показники | 2002рік | 2003рік | 2004рік | 2004 р. в % до 2002р. |
| Середньорічна чисельність працівниківчол.:в тому числі: в рослинництві тваринництві | 20514521 | 22716720 | 24117422 | 117120105 |
| Фактична кількість відпрацьованих тис. люд-год.1 працівником люд-год.в тому числі в рослинництві | 606,22957,11480,6 | 613,32938,33672,5 | 6672544,83833 | 110 86259 |
| Коефіцієнт використання трудових ресурсів | 2.0 | 1.8 | 1.9 | 95 |
Провівши аналіз наявності і використання трудових ресурсів в ЗАТ «Інтерагросистема», ми бачимо, що трудозабезпеченість господарства зросла порівняно 2002рік з 2004 роком на 15.3%
Отже, фактична кількість відпрацьованих люд-год 1 працівником в порівнянні 2002 року з 2004 роком, має тенденцію до зменшення, тобто кількість відпрацьованих 1 працівником люд-год в порівнянні 2002 року з 2004 роком зменшилась на 5.8%.
А коефіцієнт використання трудових ресурсів порівнюючи 2002 рік з 2004 рік зменшився у 0.14 разів, про що і свідчить зменшення забезпеченості господарства ЗАТ «Інтерагросистема» трудовими ресурсами.
Для нормального розвитку сільського господарства необхідна достатня забезпеченість господарства основними виробничими фондами. До них належать засоби виробництва, які безпосередньо пов’язані з виробничими процесами.
Основними показниками економічної ефективності використання основних виробничих фондів є такі:
- фондовіддача визначається як відношенні вартості валової продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів;
- фондомісткість – обернений показник до фондовіддачі ;
- норма прибутку – відношення прибутку до суми основних і оборотних фондів.
Наведемо ці показники в таблиці 4.
Таблиця 4.
Економічна ефективність використання основних виробничих фондів та забезпеченість ними ЗАТ «Інтерагросистема»
| Показники | 2002р. | 2003р. | 2004р. | 2004р. в % до 2002р. |
| Вартість основних виробничих фондів, тис. грн.На 1 сільськогосподарських угідь На 1 середньорічного працівника | 4508,71,2121,9 | 5106,61,4122,5 | 5702,31,5723,7 | 126,5129,8108,2 |
| Фондовіддача, тис. грн. | 0.94 | 1,17 | 1,31 | 139,4 |
| Фондомісткість, тис. грн. | 1,06 | 0,85 | 0,78 | 73,6 |
| Норма прибутку, % | 49,7 | 50,2 | 38,6 | × |
Аналізуючи дані та економічну ефективність використання основних виробничих фондів в ЗАТ «Інтерагросистема» ми можемо побачити, що в динаміці за два роки забезпеченість фондами зросла на 20,9% за рахунок збільшення середньорічної вартості основних виробничих фондів.
Фондовіддача збільшилась на 28%. Це означає, що одиниця вартості основних виробничих фондів стала виробляти більше валової продукції на 28%.На це вплинуло збільшення вартості валової продукції через зниження цін реалізації на деякі види продукції.
Фондомісткість навпаки знизилась, тобто на одиницю вартості продукції потрібно менше затрат вартості основних виробничих фондів.
Норма прибутку зменшилася в 1.3 рази. Тобто одиниця вартості фондів стала приносити менш прибутку в 1.3 рази.
Важливе значення для розвитку підприємства також має спеціалізація, яка дозволяє:
- більш ефективно використовувати природно – кліматичні та економічні умови господарства;
- концентрувати матеріальні та фінансові ресурси на виробництво продукції більш вигіднішої з економічної точки зору;
- покращувати технології виробництва процесів шляхом комплексної механізації та автоматизації.
Спеціалізація сільського господарства – це переважний розвиток виробництва одного або кількох видів продукції в окремих регіонах, підприємствах чи їх підрозділах. Відповідно до цього спеціалізація характеризується переважним розвитком тих галузей сільського господарства, які забезпечують виробництво даних видів продукції. У свою чергу вона вимагає зосередження засобів виробництва та робочої сили для організації розвитку цих галузей і виробництва певних видів продукції.
Розглянемо структуру грошових надходжень від реалізації продукції в ЗАТ «Інтерагросистема» і визначимо спеціалізацію даного господарства(Таблиця 5).
Таблиця 5.
Структура грошових надходжень від реалізації товарної продукції в ЗАТ «Інтерагросистема»
| Види продукції | 2002 рік | 2003 рік | ||
| виручка тис. грн.. | % | виручка тис. грн.. | % | |
| Зерно | 2028,3 | 34,2 | 5820,8 | 54,6 |
| Картопля | 3682,8 | 62,1 | 4587,2 | 43,0 |
| Овочі | 15,0 | 0,3 | 15,7 | 0,1 |
| Інша продукція рослинництва | 30,9 | 0,5 | 38,6 | 0,4 |
| Разом по рослинництву | 5757,0 | 97,1 | 10462,3 | 98,1 |
| Продукція скотарства в т.ч. яловичина | 79,1 | 1,3 | 85,8 | 0,8 |
| Продукція свинарства | 96,1 | 1,6 | 85,8 | 1,1 |
| Інша продукція тваринництва | - | - | - | - |
| Разом по тваринництву | 175,2 | 2,9 | 109,2 | 1,9 |
| Всього по рослинництву і тваринництву | 5932,2 | 100 | 195,0 | 100 |
Розглянувши структуру грошових надходжень від реалізації продукції в ЗАТ «Інтерагросистема» за 2002 і 2003 роки ми можемо визначити, що господарство спеціалізується на вирощуванні картоплі і зерна. Ця тенденція, за рік не змінилась. Крім того, ми можемо точно назвати це господарство спеціалізованим, бо воно має дві головні галузі, які займають понад 60% у структурі грошових надходжень від реалізації продукції.
Для визначення економічної ефективності виробництва в цілому по господарству застосовують таку систему показників:
- вартість валової продукції в розрахунку на 1га сільськогосподарських угідь, на 1 середньорічного працівника, на 1 люд-год, на 1 грн. основних виробничих фондів, на 1 грн. витрат виробництва;
- чистий дохід на 1га сільськогосподарських угідь, на 1 середньорічного працівника, на 1 люд-год, на 1 грн. основних виробничих фондів, на 1грн. витрат виробництва;
- прибуток на 1га сільськогосподарських угідь, на 1 середньорічного працівника, на 1 люд-год, на 1 грн. витрат;
- норма прибутку;
- рівень рентабельності. Визначається як відношення прибутку до повної собівартості, виражених у відсотках.
Таблиця 6.
Результати господарської діяльності ЗАТ «Інтерагросистема» Чернігівської області
| Показники | Роки | 2004р. в % до 2002р. | ||
| 2002 | 2003 | 2004 | ||
| Вартість валової продукції, грн.:на 1 га сільськогосподарських угідь на 1 середньорічного працівника | 5981.41651.936032.5 | 10410.42960.357323 | 11410.43151.258216.3 | 190.8190.8161.6 |
| Прибуток, тис. грн. на 1га сільськогосподарських угідь на 1 середньорічного працівника | 1405.30.396.85 | 1506.70.426.64 | 1580.20.446.56 | 112.4112.895.8 |
| Рівень рентабельності % | 30.7 | 32.7 | 29.7 | × |
Аналізуючи результати господарської діяльності ЗАТ «Інтерагросистема», ми бачимо, що вартість продукції в розрахунку на 1га сільськогосподарських угідь, 1 середньорічного працівника і на 1 люд-год – збільшилися. Це сталося через зменшення загальних затрат праці. Прибуток на 1га сільськогосподарських угідь збільшився на 11%, а на 1 середньорічного працівника зменшився на 4%. Рівень рентабельності зменшився в 1,03 рази.