Акустичний мікшерний пульт (стр. 13 из 15)
7.1 Виявлення небезпечних та шкідливих виробничих факторів при розробці, виготовленні та експлуатації приладу
Основні шкідливі та небезпечні виробничі фактори.
Проаналізуємо потенційно шкідливі і небезпечні фактори, що виникають при виготовленні даного пристрою і, зокрема, в процесі ручної пайки.
Одним з найбільш небезпечних і шкідливих факторів є пайка виводів радіо компонентів. При пайці використовуємо припій ПОС–61, до складу якого входить свинець, що відноситься до першого класу небезпеки. Процесу пайки притаманні шкідливі та небезпечні фізичні, хімічні, біологічні і психофізичні фактори. Спільна дія декількох останніх може привести до травмування і профзахворювань, і так само до виникнення пожеж, вибухів.
Потенційно небезпечними і шкідливими виробничими факторами при ручній пайці є:
· пил і загазованість в повітрі робочої зони;
· наявність інфрачервоного випромінювання від паяльника;
· незадовільна освітленість робочих місць або підвищеною яскравістю світла;
· незадовільні метеорологічні умови в робочій зоні;
· вплив бризів та крапель розплавленого припою;
· група психологічних шкідливих виробничих факторів: напруженість праці,
· нервово–психічні перевантаження;
· можливість поразки електричним струмом.
Аналіз біологічної дії небезпечних та шкідливих факторів
Ручна пайка супроводжується забрудненням повітряного середовища аерозолем припою. Знаходячись у запиленій атмосфері, робітники піддаються впливу пилу та пару, шкідливі речовини осідають на шкірному покриві, попадають на слизову оболонку порожнини рота, очей, верхніх дихальних шляхів, зі слиною заковтуються в травний тракт, вдихаються в легені. Поряд із забрудненням повітряного середовища забруднюються робочі поверхні й одяг робітників. Ступінь впливу аерозолів залежить від хімічного складу. Більшість елементів, що входять до складу застосовуваних припоїв, є шкідливими для здоров'я та життя людини. У розроблювальному технологічному процесі застосовується припій ПОС-61 ГОСТ1499-79. Пайка проводиться електропаяльником потужністю 36 Вт. До складу припою входить 60–62% олова, інше - свинець. Біологічна дія, клас небезпеки і ГДК в повітрі робочої зони вихідних компонентів, що входять до складу аерозолю приведені в табл.6.1.
Біологічна дія, клас небезпеки і ГДК у повітрі робочої зони вихідних компонентів, що входять до складу аерозолю.
Таблиця 7.1 - Біологічна дія, клас небезпеки і ГДК в повітрі робочої зони
| Компоненти | Характер токсичності дії | Клас небезпеки | ГДК у повітрі робочої зони, мг/м3 |
| Свинець | При отруєнні спостерігається поразка нервової системи, крові, серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, статевої системи. | 1 | 0,01 |
| Олово | Поразка бронхів. При тривалому впливі можливий пневмоконіоз. | 3 | 10,0 |
| Спирт етиловий | Має наркотичну і дратівну дію при тривалому контакті. | 4 | 1000 |
| Каніфоль соснова | Має дратівну дію. При тривалому впливі на шкіру викликає дерматит. | - | - |
7.2 Визначення концентрації аерозолю свинцю
Як видно з таб.7.1 найбільш небезпечною речовиною аерозолю є свинець. Виходячи з вищесказаного, небезпека процесу визначається токсичністю свинцю, причому наявність олова знижує токсичний ефект.
Зробимо розрахунок концентрації аерозолю свинцю в повітрі робочої зони. На робочих місцях питоме утворення аерозолю свинцю при пайці електропаяльником з потужністю 36 Вт складає 0,02 мГ/100 пайок. Концентрація аерозолю в атмосфері складає:
,деy = 0,02 мГ/100 пайок - питоме утворення свинцю; n =4 - кількість пайок за хвилину, шт.; t = 8 год. - тривалість зміни; N = 1 - кількість робочих місць, де ведеться пайка, шт.; V =22,5 м3 - об’єм приміщення.
С = 0,6∙0,02∙4∙8∙1/22,5 = 0,017 мг/м3 > 0,01мг/м3.
З приведеного розрахунку видно, що концентрація аерозолю свинцю перевищує ГДК, тому необхідні відповідні заходи щодо поліпшення умов праці.
Оцінка впливу інфрачервоного випромінювання
Зробимо перевірочний розрахунок інтенсивності інфрачервоного випромінювання від паяльника. При пайці використовується припій ПОС–61.
Його температура плавлення дорівнює 190С0. Температура паяльника повинна бути на 40С0 більше і дорівнює 230С0. Знайдемо довжину хвилі максимальної інтенсивності випромінювання:
l = 2,88/T,
де l - довжина хвилі, мм; Т - температура випромінюючої поверхні, К.
l = 2,88 / 503 = 5,73 мкм.
Випромінювання такої довгої хвилі поглинається шкірним покривом людини, в результаті чого підвищується температура шкіри і підшкірних тканин. Визначимо площу поверхні випромінювання.
S=p (d1∙l1+d2∙l2),
де S - площа випромінюючої поверхні, м2, d1 – діамерт жала паяльника, d2 – діаметр нагріваючого елемента, l1, l2 – довжини відповідно.
d1= 0,004м; l1=0,03м; d2=0,01м; l2=0,03м.
S =3,14∙(0,004∙0,03+0,01∙0,08)=0,00289м2.
Визначимо інтенсивність опромінення. Якщо відстань від джерела випромінювання до людини r = 0,1м > rmin = 0,054м, то застосуємо точковий метод розрахунку.
q = 0,91∙S∙[(T/100)4 – A]/r2.
А = 85 - для шкірного покриву людини.
q = 0,91∙0.0021∙[(503/100)4 – 85]/0,12=106,1 Вт/м2.
При довжині хвилі l = 5,76 мкм; qдоп = 120 Вт/м2. Розраховане q < qдоп, тому додаткових заходів захисту не потрібно.
Параметри мікроклімату
Виконувані роботи при пайці згідно з ДСН 3.3.6.042-99 відповідають категорії II, а робота - сидяча, з підняттям ваги до 1кг. Розглядається холодний період року.
Таблиця 7.2 - Параметри мікроклімату
| Назва | Припустимі параметри | Фактичні параметри |
| Температура повітря | 21–25 0С | 20–25 0С |
| Швидкість руху повітря | 0,1м/з | 0.1м/з |
| Відносна вологість повітря | 55% | 50% |
Параметри мікроклімату, як видно з табл.7.2, для даної робочої зони відповідають нормам за ДСН 3.3.6.042–99.
Перевірка освітленості на робочому місці
Розрахунок природної освітленості на робочому місці. За СНиП ІІ–4–79/85 для найменшого об’єкта в 0,3-0,5мм, який розрізняють, значення коефіцієнта природної освітленості (КПО) повинне бути еIII=1,2% (сумісно). Метою розрахунку умов освітленості є перевірка їх відповідності СНиП ІІ–4–79/85. При бічному однобічному освітленні нормується мінімальне значення КПО в точці, що розташована в одному метрі від стіни, найбільш віддаленої від світлових прорізів, на перетинанні характерного розрізу площини приміщення і робочої поверхні. Характерний розріз приміщення - поперечний розріз через середину приміщення, площина якого перпендикулярна площини світлових прорізів. Умовна робоча поверхня - горизонтальна, розташована на висоті 0,8 м від підлоги.
Нормативне значення КПО для будинків, розташованих у I, II, III, IV поясах (м. Київ - IV пояс) визначається за формулою:
ен IV = E н III m c,
де ен III - значення КПО для III пояса; m = 0,9 - коефіцієнт світлового клімату, для Києва c = 0,95 - коефіцієнт сонячності клімату.
е н IV = 1,2∙0,9∙ 0,95 = 1,71 %.
Округляємо до 1,7%.
Фактичне значення ер при бічному освітленні (конфронтуючий будинок відсутній):
ер = еб∙q∙r1∙T0/Kз,
де T0 - загальний коефіцієнт світлопропускання, дорівнює T0 = T1 T2∙T3∙T4 T5,
T1 - коефіцієнт світлопропускання матеріалу остеклення (подвійна шибка
Т1 = 0,8), T2 - коефіцієнт, що враховуює втрати світла в плетіннях світлопройому (плетіння дерев'яні спарені Т2=0.75 ), T3 - коефіцієнт, що враховує втрати світла в носійних конструкціях (при бічному освітленні Т3=1 ), T4 - коефіцієнт, що враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях (при регульованих жалюзях Т4=1 ), T5 - коефіцієнт, що враховує втрати світла в захисній сітці (при бічному освітленні Т5=1 ), Значення Т1 - Т5 згідно нормативної документації. q = 0.64 - коефіцієнт, що враховує нерівномірну яскравість неба, q - є функцією кутової висоти середини світлового прорізу над робочою поверхнею. Кут
= 14°, Кз = 1,2 - коефіцієнт запасу (виробниче приміщення з повітряним середовищем, що містить менше 1мг/м3 пилу. Приміщення сусідніх будинків при вертикальному освітленні); r1 - коефіцієнт, що враховує збільшення КПО при бічному освітленні завдяки світлу, відбитому від поверхонь приміщення і підстильного шару, що прилягає до будинку, r1 визначається залежно від глибини приміщення b = 7 м до висоти верху вікна, від рівня робочої поверхні h = 3 м, відносно відстані l = 6 м розрахункової точки від зовнішньої стіни до глибини приміщення, відносно довгі приміщення lп = 4 м, до його глибини b = 6,25м, середньозваженого коефіцієнта приміщення, що розраховується за формулою 
,де
1, 2, 3 - коефіцієнт відбиття відповідно побіленої стелі, пофарбованих стін і підлоги, за таблицею дорівнюють 1=0.7, 2=0.5, 3=0.1, S1, S2, S3 – площі стелі, стін, підлоги, S1=35м2, S2=76м2, S3=25м2.