Харківський Національний Аграрний Університет ім. В.В. Докучаєва
Курсова робота на тему:
Головні шкідники картоплі та заходи захисту культури від них
Харків 2009
Зміст
Вступ
1. Видовий склад основних шкідників картоплі та їх шкодочинність
2. Основні особливості розвитку найголовніших шкідників і захисні заходи на картоплі
2.1 Колорадський жук – LeptinotarsadecemlineataSay. 2.2. Вид капустянка звичайна – GrillotalpagrillotalpaLinnaeus. 2.3.Кортопляна совка - Hylralcia micacea
3. Методика виявлення та обліку кількості шкідників сільськогосподарських культур
4. Захист картоплі від шкідників
4.1 Суть методів захисту сільськогосподарських культур від шкідників
4.2 Система заходів для захисту від шкідників картоплі
4.3 Робочий план захисту картоплі від шкідників в господарстві
Вступ
Картопля посідає одне з перших місць серед інших сільськогосподарських культур за універсальністю використання в господарстві. Вона є важливою продовольчою, кормовою і технічною культурою.
Продовольча цінність картоплі визначається її високими смаковими якостями та сприятливим для людини хімічним складом бульб. У них міститься 14-22% крохмалю, 1,5-3% білку, 0,8-1% клітковини. Бульби багаті на вітаміни групи В, РР, каротиноїди, вітамін С. Вживання картоплі в європейській кухні налічується понад 200. Бульби широко використовуються для годівлі тварин у сирому та запареному вигляді: Має певне значення синос із зеленого бадилля та відходи промислової переробки бульб –барда жмаки та ін. Картопля є цінною сировиною для виробництва спирту, крохмалю, глюкози, декстрину чи іншої важливої продукції для господарства.
На картоплі зареєстровано близько шести десяти видів шкідників. Від появи сходів і до збирання врожаю картоплю пошкоджують різні багатої дні комахи. Значно шкодять: колорадський жук, проволочніки, несправжні дротянки, личинки пластинчатовусих жуків, гусениці підгризаючих совок, капустянка. Вони пошкоджують листя, стебла, бульби, що значно знижує врожай бульб. При великій численності шкідників може бути уражено до 80%врожаю, або повністю весь врожай.
1. Видовий склад основних шкідників картоплі та їх шкідлива чинність
На картоплі зареєстровано більше шести десяти видів шкідників, більшість з яких багатої дні. З спеціалізованих шкідників найбільш небезпечний колорадський жук.
Від з`явлення сходів до збирання врожаю, картоплю пошкоджують різні багатої дні комахи. Значну шкоду спричиняють ґрунтові шкідники, дротянки, несправжні дротянки, личинки пластинчатовусих жуків, гусениці підгризаючих совок. Вони знищують підземну частину стебел, псують і перегризають корені. Дротянки і несправжні дротянки роблять у бульбах ходи. При чисельності цих шкідників в ґрунті 5-6 екз. на 1 м² пошкоджують 80% бульб.
Личинки пластинчатовусих жуків на бульбах роблять округлі або продовгуваті осередки з нерівними краями. Шкірки на пошкоджених частинах не залишаються, що є відмінною характеристикою їх шкоди від пошкоджень совками. Шкодить личинка травневого жука, починаючи з другого року життя.
Капустянка в основному пошкоджує бульби, але рано на весні до їх утворення шкодить також сходам, підгризаючи підземну частину молодих рослин.
Гусениці підгризаючих совок перегризають стебла картоплі на рівні ґрунту. В бульбах вигризають м’якоть, не пошкоджуючи шкірки. Листя картоплі і молоді стебла пошкоджують цілий ряд листогризучих і комах, що смокчуть. Помітну шкоду можуть наносити молодим сходам різних посадок картопляна личинка. Жуки доскоблюють епідерміс листя, в зв’язку з цим вони засихають.
Листогризучі гусениці іноді значно шкодять літнім посадкам картоплі.
Цикади, трипси переносять стовбур картоплі і інших пасльонових, пий-персикова, велика картопляна, звичайна картопляна, крумінна, бурякова – переносять віруси х, у, к, екругування листків, зморшкуватість.
Гусениці совок вгризаються в нижню частину стебла, пророблюють всередині ходи до верхньої частини. Пошкоджені стебла в’януть і обламуються.
Таблиця 1
| Пф.№ | Назва (українська, російська та латинська) | Шкодочинна стадія | Ушкоджені органи | Характер пошкоджень | ||
| вид | родина | ряд | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 1. | Жук колорадський LeptinotarsadecemlineataSay | ЛистоїдиChrysomelidae | ТвердокриліColeoptera | Імаголичинка | Проростки, бульби, листя | Гризуть м’якоть листків з нижньої сторони обгризають листя повністю залишаються лише жилки, виїдають дирки в бульбах |
| 2. | Картопляна совкаHylralcia micacea | Совкисовки | Лускокрилічешукріліе | личинка | Стебла, плоди | Виїдають серцевину стебла |
| 3. | Картопляна мільPhthorimaeaOperculella | Виїмчасто крилі моліВыемчатокрылые молиGelechiidae | Lepidoptera | личинка | Листи, пагони, бульби | Шикує листки, пагони, проточує ходи в бульбах |
| 4. | Буряковий клопPolymeruscognatum | СліпнякиСлепняки | НапівтвердокриліПолужестокрылыеHemiptera | Імаго, личинка | Листя, черешки | Висмоктують сік верхівок листка та черешків |
| 5. | Червоноголова шпанкаEpicauta erythrocephal | Meloidae | жуки | листя | Об’їдають листки картоплі, залишаючи тільки жилки | |
| 6. | Картопляна корівкаEpylachna 28-malulataMotsh. | Coccinellidae | Coleoptera | Жуки, личинки | листя | Поїдають листяф залишаючи жилки |
| 7. | Совка-гамаPhytometragamma | совкисовкиNoctuidae | ЛускокрилічешуекрылыеLepydoptera | гусінь | листя | Гусениці 2го віку виїдають в листях віконечки,гусениці старшого віку склеюють листя обїдаючи їх з країв. |
| 8. | Озима совкаAgrotissegetum | совкисовкиNoctuidae | Лускокрилічешуекрылые | гусінь | Стебла, бульби | Гусінь підгризає стебло на рівні грунту і вигризає порожнини в бульбах. |
| 9. | Смугастий коваликAgriotesLineatus | КоваликиElateridae | ТвердокрилийColeoptera | личинки | бульби | Проробляють в бульбах ходи. бульби уражуються сухою і мокрою |
| 10. | Темний коваликAgriotesobscurus | КоваликиElateridae | ТвердокрилийColeoptera | личинки | Бульби, сходи | Аналогічно |
| 11. | Посівний коваликAgriotessputator | КоваликиЩелкуныElateridae | ТвердокрилийColeoptera | личинки | бульби | Аналогічно |
| 12. | Чорний коваликAgriotesniger | КоваликиElateridae | ТвердокрилийColeoptera | личинки | бульби | Аналогічно |
| 13. | Блискучий коваликSelatosomusaerus | КоваликиЩелкуныElateridae | ТвердокрилийColeoptera | личинки | бульби | Аналогічно |
| 14. | Степовий КоваликСтепной щелкунAgriotestanus | КоваликиElateridae | ТвердокрилийColeoptera | личинки | бульби | Аналогічно |
| 15. | Широкий коваликШирокий щелкунSelatosomus latus | КоваликиElateridae | ТвердокрилийColeoptera | личинки | бульби | Аналогічно |
| 16. | Сибірський коваликSelatosomusMannh | КоваликиElateridae | ТвердокрилийColeoptera | личинки | бульби | Аналогічно |
| 17. | Західний травневикхрущMelolonthamelolontha | пластинчатовусіScarabacidae | твердокриліColeoptera | личинки | бульби | Виїдають в бульбах порожнини, не залишаючи замешки шкірки,сюди проникають гнилісні мікроорганізми |
| 18. | Сходний травневий хрущмайський хрущMelolonthahipacostari | пластинчатовусіScarabacidae | твердокриліColeoptera | личинки | бульби | Вигризають в листях отвори і листя загниває, личинка живиться корінням картоплі. |
| 19. | Чорна блішкаCepithrix cucuneris | ЛистоїдиChrysomelidae | ТвердокриліColeoptera | Імаго | Листя, корені | Вигризають в листях отвори і листя загниває, живляться корінням картоплі |
| 20. | Жовта блішкаPsylliodes affinis | ЛистоїдиChrysomelidae | ТвердокриліColeoptera | Імаго,личинки | Листя, корені | Вигризають в листях отвори і листя загниває, живлеться корінням картоплі |
| 21. | Картопляна блошка | ЛистоїдиChrysomelidae | ТвердокриліColeoptera | Імаго | Листя | Об'їдає листя |
| 22. | Чорний чернишPlatysclis geages | Чорні | ТвердокриліColleoptera | личинка | бульби | Вигризають бульби картоплі |
| 23. | Степовий чернишB-laps holophila | ЧорніTenebrionidal | ТвердокриліжесткокрылыеColleoptera | личинка | бульби | Вигризають бульби картоплі |
| 24. | Кукурузний чернишPediney femoralies | ЧорніTenebrionidal | ТвердокриліColleoptera | личинка | бульби | Вигризають бульби картоплі |
| 25. | КапустянкаCryllotalpa cryllotalpa | капустянкиCiryllotalpidal | прямокриліOrthoptera | Личинка, імаго | Бульби, Стебла, корені | Обїдають бульби, підїдають стебла і корені |
| 26. | Пестра цикадкаEupteryx atropuneata | ЦикадкиCicadellidal | РівнокриліHomoptera | Личинка, імаго | Листя, стебла | Висмоктує сік з рослини(листків) |
2.1 Колорадський жук – LeptinotarsadecemlineataSayРодина листоїди – ChrysomelidalРід твердокрилі - Coleoptera
Поширений скрізь. До середини 60х рр. колорадський жук з’явився в Данії, Греції, Болгарії, Терції, Сирії на Болгарських островах в Середземному морі. На території СНД з’явився вперше в 1949 р. В теперішній час жук займає територію на Американському континенті від Тихого до Атлантичного океану, південь Канади, Мексика, північні райони. На Європейському континенті майже в усіх західних країнах Європи і СНД.
Жук в 12-мил., жовтий або червоно-жовтий, рідке жовто-бурий з більш світлими надкрилами і темними плямами на голові і передньоспинці. Тіло коротко-овальне, сильне, випукле, блискуче. На надкрилах 10 чорних смужок. Яйце 0,8-1,4 мил. Червоно-жовте, видовжено-овальне, блискуче, личинка до 10 мил., молодшого віку – сіра, старшого – червоно-жовта.
Тіло липке, м’ясисте, червоподібної форми зверху випукле, знизу плоске, особливо опукле у середній частині, покрите рідкими щетинками. Лялечка 10-12 мил. Жовтогарячого-жовтого або червонувата.