КУРСОВА РОБОТА
з сільського господарства на тему:
„Годівля та утримання корів"
Содержание
Загальні положення
Технологія ведення м”ясного скотарства
Районовані породи великої рогатої худоби
Осемінення корів і телиць. Визначення тільності
Приміщення для утримання худоби
Осемінення шприцом-катетером через піхвове дзеркало
Мано-цервікальний метод осемінення
Відгодівля худоби
Утримання телят
Профілактика захворювань телят і перша допомога
Кожна тварина щоденно повинна одержувати певну кількість енергії і поживних речовин для підтримання свого життя, а також на виробництво продукції (молоко, м’ясо, вовна, приріст плода і маси тіла, фізична робота, сім’япродукція в самців тощо). Ця потреба тварин в поживних речовинах встановлена на основі багатьох експериментів і характеризується, як норма годівлі тварин.
Тривала ненормована годівля тварин є шкідливою. Надлишок енергії в раціоні призводить до ожиріння тварин, що негативно позначається не лише на продуктивності, але й на здоров’ї тварин.
Індивідуальна нормована годівля проводиться лише при догляді корів рекордисток, бугаїв-плідників, племінних і спортивних коней.
В інших випадках проводять нормовану групову годівлю.
При розробці раціональної годівлі с-г тварин необхідно користуватись оптимальними величинами включення деяких кормів в раціони.
Нормована годівля корів.
Годівля корів на протязі лактації на завжди повинна бути однаковою. В окремі періоди вона має бути нижчою від прийнятих норм, а в інші - дещо вищою цих норм.
Так, нижче встановлених норм годують корів за 10 днів до отелення та 8-10 днів після нього; вище прийнятих норм - при роздоюванні тварин. Весь останній час годівля корів повинна проводитись відповідно до рекомендованих норм.
Особливо важливим в годівлі тварин є сухостійний період і період роздоювання. Від правильної годівлі корів в ці періоди залежить загальна їх продуктивність на протязі всієї лактації. Приблизно за 60 днів до отелення проводять запуск корів. Правильний догляд і годівля запущених сухостійних корів дозволяє створити в організмі тварин необхідні запаси поживних речовин для наступної лактації, а також для розвитку плода, який швидко росте в останні місяці тільності. Прирісти ж. м. сухостійної корови повинні складати біля 1 кг на добу.
Теля, яке народиться від такої корови, як правило, є добре розвинутим і має масу біля 7% від маси матері;
Годівля корів у сухостійний період має бути нормованою, груповою з використанням високоякісних кормів;
При поганій годівлі в сухостійний період корови пізніше піддаються роздою, навіть коли після розтелу їх годують дуже добре.
Після розтелу довго не приходять в охоту, перегулюють;
Телята від таких корів народжуються з ознаками гіпотрофії, ж. м. таких телят 20-22 кг, і непридатні для відгодівлі - бички і для відтворення стада телички;
Не допускається згодовування сухостійним коровам кислих і мерзлих кормів, від чого може настати аборт;
Не можна згодовувати кислий жом, брагу, кислий силос і силос із гички буряків;
Обов’язково слід в раціони вводити хороше злаково-бобове сіно, сінаж і коренеплоди;
За 10 днів до отелення, щоб не переповнювати передшлунків кормовою масою і не викликати дострокового функціонування молочної залози в раціонах сухостійних корів наполовину зменшують кількість соковитих кормів. Поживність раціону при цьому не повинна перевищувати 6-6,5 к. од.
За 1-2 дні до розтелу - виключають концентровані корми.
Норми годівлі тільних сухостійних корів (на 1 гол в день).
| Показники | Жива маса (кг) та плановий надій (тис. кг) | |||||
| 400 | 500 | |||||
| до 3,0 | 3,1-5,0 | 5,1-7,0 | до 3,0 | 3,1-5,0 | 5,1-7,0 | |
| Кормові одиниці, кг | 8,1 | 9,7 | 10,8 | 9,2 | 10,8 | 11,9 |
| Перетравний протеїн, г | 890 | 1070 | 1190 | 1015 | 1190 | 1310 |
| Цукор, г | 715 | 860 | 1065 | 815 | 955 | 1170 |
| Кальцій, г | 75 | 90 | 100 | 95 | 110 | 115 |
| Фосфор, г | 42 | 50 | 55 | 53 | 61 | 66 |
| Каротин, мг | 365 | 485 | 555 | 415 | 540 | 595 |
| Кухонна сіль, г | 50 | 57 | 61 | 60 | 67 | 72 |
Корова розтелилась:
В перші дні тільки високоякісне сіно, тепле пійло (2р по 1 відру) з висівками, мелясою, цукром, сіллю.
На 3-4 день включаємо силос, коренеплоди, концентровані корми;
На 8-10 день доводимо раціон до норми. А далі починаємо роздій корів (з 15 дня після отелення).
Роздій корів - повноцінна авансована годівля, правильний масаж вимені, старанне видоювання молока, що стимулює секреторну діяльність.
Якщо не провести роздоювання корів починаючи з 2-х тижнів після отелення і не довести цей процес до максимального надою на протязі 1-1,5 міс, а відкласти на більш пізній період, то ефективність роздоювання буде невисокою.
При роздоюванні необхідно поєднувати надлишкову авансовану годівлю корів (+2-3 к. од. до норми) з правильним масажем вимені та старанним видоюванням всього молока, що стимулює секреторну діяльність молочної залози. Основне дача конц. кормів. Додатково додаємо поки зростає надій від чергової даванки корму.
В цілому необхідно організувати годівлю так щоб досягнути високого рівня надою і протримати його як найдовше.
В період роздою одержуємо 40-45% всього молока (за 3 місяці - 45%, за 6-7 місяців - 55%. Коровам 1 та 2 лактації додатково дають 1,5 - 2 к. од. на ріст. Високопродуктивна корова - з надоєм 25 -40 кг повинна одержувати 25 -30 к. од. корму (3 - 3,5 кг. перетравного протеїну). Годувати необхідно 4-5 разів в день. Основну кількість поживи таким коровам даємо з концентрованими кормами. Особливу увагу тут слід звернути на цукрово-протеїнове співвідношення (до 3,5-4 кг цукру). Інакше та велика кількість білка не буде перероблятися мікрофлорою передшлунків, що призведе до нагромадження отруйних речовин.
В зимовий період в раціони включають грубі корми (20% поживності); соковиті корми: сінаж, силос, коренеплоди, кислий жом, брага (займають 60% поживності раціону); концентрати: дерті, макуха, різні комбікорми - 20%. Примірна добова дача комбікорму для дійних корів складає на 1 кг молока 200-350 г.
Нестачу в раціоні тих чи інших речовин ліквідовують кормовими добавками або введенням в раціон багатих цим елементом кормів. Наприклад:
Нестачу перетравного протеїну - використанням зерна злакових і бобових або продуктами їх переробки;
Каротину - зеленим, хорошим сіном, морквою;
Кальцію і фосфору - м’ясокістковим і рибним борошном, моно - і дикальційфосфатом, кормовою крейдою та іншими.
Основні корми для молочних корів:
Грубі: сіно, солома;
Соковиті: коренеплоди, силос. сінаж;
Концентровані: комбікорми, зерно, дерть зерна, висівки.
Корові живою масою 500 кг. з добовим надоєм 20 кг треба давати сіна 10-12 кг, соковитих кормів - 30-35 кг, концентрованих -3-4 кг на добу.
Нова галузь тваринництва - спеціалізоване м”ясне скотарство основане на розведенні м”ясних порід і типів великої рогатої худоби. Передбачається мати від загальної кількості худоби 25-30% м”ясних тварин.
На Львівщині в основу створення прикарпатського типу м”ясної худоби покладено метод складного відтворювального схрещування місцевої симентальської і чорно-рябої породи з плідниками української м’ясної та симентальської м’ясної породи американської і австрійської селекції.
На першому етапі корів і телиць чорно-рябої і симентальської порід спаровують (осіменяють) з плідниками української м”ясної породи, частково лімузинами. Поліським м”ясним типом, а на другому етапі одержані помісні телиці покривають бугаями - плідниками симентальської м”ясної породи.
Тварини новоствореного прикарпатського типу повинні поєднати в генотипі цінні якості вихідних порід: від великорослих м”ясних порід - високу енергію росту і м”ясну продуктивність, високий забійний вихід, пісне м”ясо. Нормальні отелення корів, пристосованість до природно-кліматичних і кормових факторів регіону.
Галузь м”ясного скотарства ведеться інтенсивно з впровадженням прогресивних технологій утримання, годівлі, відтворення худоби та нових форм організації і оплати праці.
Технологія галузі м”ясного скотарства в господарствах повинна характеризуватися сезонністю отелень, підсисним вирощуванням телят до 6-8 місячного віку за системою “корова-теля", пасовищним утриманням.
Однією з головних умов технології галузі є щорічне одержання від 100 корів і нетелів 90-95 телят, та забезпечення середньодобових приростів молодняка після відлучення на рівні 900-1000г.
В м”ясному скотарстві найбільш поширеним є безприв”язне утримання худоби на глибокій підстилці. Проте таке утримання вимагає певних затрат на реконструкцію приміщень. Тому в стійловий період часто м”ясних корів утримують в приміщеннях прив”язно, але підсисних телят в групових клітках з застосуванням режимного підсосу.
При безприв”язному утриманні в стійловий період повновікових корів доцільно розміщувати невеликими групами по 20-25 голів з вільним виходом на прилеглі до приміщень вигульні майданчики, обладнані годівницями та поїлками, а влітку - на площадках і пасовищах, яких необхідно мати по 0,3-0,5 га на корову.
Отелення корів і нетелей слід проводити в індивідуальних денниках, де вони утримуються з телятами 7-10 днів.
На фермах необхідно мати систему розколів для виділення з стада тварин при штучному осіменінні та проведенні зооветеринарних заходів, а також при ручному паруванні.
Така технологія утримання корів ефективна при організації турових зимово-весняних (лютий-березень) отелень. При цьому молодняк до виходу на пасовище досягає 3-4 місячного віку, а від корів відлучають пізно восени.
Основним критерієм у годівлі м”ясної худоби має бути споживання тваринами великої кількості грубих та соковитих кормів взимку і зелених влітку з максимальним використанням пасовищ при невеликих витратах концентратів (до 20% в структурі за поживністю).