Існує три способи введення сперми коровам:
Візоцервікальний - при якому сперму вводять з допомогою вагінального зеркала і скляного шприца катетра під контролем ока в канал шийки матки на глибину 5-6 см;
Маноцервікальний - сперму вводять з допомогою одноразових інструментів рукою (одноразова рукавиця);
Цервікальний - з фіксацією шийки матки через пряму кишку.
Цервікальне осіменіння з реклальною фіксацією шийки матки.
Один з ріжків пакета, в якому герметично закриті стерильні піпетки, протирають тампоном, змоченим етиловим спиртом. Потім, надрізавши пакет, виймають частину піпетки і на її кінець натягують шприц з муфтою, балончик або ампулу. Після цього піпетку виймають повністю, в її внутрішній канал набирають сперму (1 - 1,2 мл).
Технік одягає на одну руку поліетиленову рукавицю, зволожує її стерильним фізіологічним розчином. Цією рукою розкриває статеві губи та, не торкаючись їх піпеткою, вводить піпетку другою рукою знизу вверх до верхнього склепіння піхви, а потім горизонтально до шийки матки. Притримуючи піпетку горизонтально, руку в рукавиці вводять в пряму кишку і якщо кінець піпетки попав у складку, його звільняють і проштовхують до зовнішньої частини шийки матки. При цьому обстежують стан яйцепроводів і одночасно легко масажують їх.
Шийку матки фіксують рукою через пряму кишку і під контролем пальців вводять піпетку в цервікальний канал. Ввівши піпетку в цервікальний канал, рукою фіксують шийку матки і, злегка повертаючи її в різні сторони, проштовхують піпетку в передню частину шийки матки.
Сперму вводять, натискаючи на поршень шприца (ампулу, балончик). Після осіменіння полістеролову піпетку і поліетиленову рукавицю спалюють.
Поліетиленові шприци (ампули), скляні піпетки, гумові рукавиці, та балончики після відповідної обробки і стерилізації можна використовувати повторно.
Перед осіменінням необхідно підготувати інструменти. У три баночки з притертими кришками наливають однопроцентний розчин хлористого натрію або двовуглекислої соди чи 2,8-3,0-процентний розчин цитрату натрію. В окрему баночку наливають 70 спирт, а в тампонницю кладуть ватні тампони, просякнуті 96 спиртом. Для використаних розчинів необхідно мати зливну чашку.
Перед початком роботи внутрішньо поверхню катетера, простерилізованого кип”ятінням або промитого 70% спиртом, промивають розчином хлористого натрію (двовуглецевої соди чи цитрату натрію): один раз з баночки №1, по два-три рази з баночки №2 і 3. Кожного разу розчин виливають з шприца в чашку зливну. Зовнішню поверхню шприца-катетера протирають спиртовим тампоном і в шприц набирають сперму. Поршень шприца підтягують вниз, щоб вся сперма була в циліндрі, а потім підтискують догори, поки на кінчику катетера не з”явиться крапля сперми без повітря. Цю краплю наносять на предметне скло і перевіряють якість сперми, а шприц-катетер в цей час кладуть на стерильну підставку.
Піхвове дзеркало перед використанням повинно бути простерилізоване кип”ятінням або в сушильній шафі чи фламбуванням. Перед введенням в статеві шляхи самок цого зволожують розчином хлористого натрію або двовуглецевої соди чи цитрату натрію, підігрітим до температури 36-40 С.
Після туалету зовнішніх статевих органів корови дзеркало вводять в піхву до упору і, повернувши ручками вниз, розкривають його. Відшукавши шийку матки, в її канал вводять шприц-катетер на глибину 4-6 см і при поступовому натисканні на поршень шприца вводять сперму в цервікальний канал. Дзеркало обережно виймають.
Перед осіменінням другої корови дзеркало миють у гарячому 2-3% розчині двовуглецевої соди, обполіскують гарячою водою, витирають і стерилізують одним з наведених вище способів. Зовнішню поверхню шприца-катетера знезаражують спиртовим тампоном; якщо на катетері багато слизу, його попередньо витирають сухою ватою.
Осіменіння телиць проводять таким же способом, але використовують піхвове дзеркало менших розмірів.
Після закінчення роботи для видалення залишків сперми шприц 2-3 рази промивають розчином хлористого натрію (двовуглекислої соди чи цитрату натрію) з баночки №3; зовні катетер витирають тампоном, змоченим 70% спиртом. Зберігають шприц-катетер в розібраному вигляді. Піхвове дзеркало миють у гарячому розчині соди, споліскують гарячою водою і витирають рушником.
Інструмент для осіменіння вводять у статеві органи безпосередньо рукою в стерильній рукавиці. Для осіменіння телиць цей метод не використовують, тому що при введенні руки в піхву можна ушкодити слизову оболонку.
Перед осіменінням корови технік розморожує сперму на водяній бані при температурі води 39-40С. потім носик ампули протирає спиртовим тампоном, зрізає його стерильними ножицями і приєднує короткий полістероловий катетер.
Після туалету зовнішніх статевих органів корови технік надягає поліетиленову рукавицю, зволожує її стерильним фізіологічним розчином двовуглекислої соди, вводить в піхву корови і робить масаж шийки матки. Після видалення слизу з шийки матки технік бере в руку підготовлену ампулу із вставленим катетером і кладе його вздовж середнього пальця. Притискаючи ампулу великим пальцем, вводить руку у піхву. Під контролем вказівного пальця вводять кінець катетера на глибину 1,5-2см у цервікальний канал. Продовжуючи масаж шийки матки кінчиками пальців, проштовхують долонею ампулу доки катетер повністю не ввійде в канал шийки матки. Після цього підіймають ампулу догори і витискають сперму. Витискати її треба в час розслаблення шийки, коли у матці створився негативний тиск і сперма засмоктується до рогів матки.
Інтенсивна технологія виробництва яловичини передбачає безперервність всього процесу, який включає належне вирощування надремонтного молодняка ВРХ від народження до 6-ти місячного віку з наступним дорощуванням і заключною відгодівлею. Особливо важкою є організація другого періоду відгодівлі, коли молодняк після 6-ти місячного віку а інколи навіть з 4-ти місячного віку повністю переводиться на рослинну їжу, що складається в основному з об’ємистих кормів. При цьому помітно знижується інтенсивність росту тварин. Норми годівлі молодняка для другого періоду відгодівлі приведені в таб. 19,20 ст.60)
Для підвищення інтенсивності росту молодняка в період дорощування доцільно в його раціони включити напівсухі сумішки (зерносінаж з добавкою коренеплодів та інших кормів).
На добу згодовують по 8-14 кг зерносінажу додаючи 5-6 кг кормових буряків і при потребі невелику кількість концентратів з відповідними добавками.
В заключний період. В заключний період найбільша кількість тварин в Україні відгодовується на жомі, силосі і частково на бразі. В жомі зовсім відсутній каротин, мало фосфору, часто є надлишок кальцію. На 1 К.О. в жомі припадає всього біля 75г перетравного протеїну. Через незбалансованість такого корму поживними речовинами багато господарств при відгодівлі худоби на жомі одержують незадовільні прирости ж. м. Водянистий свіжий жом доцільно відтискати для зменшення в ньому води, а також проводити його силосування з січкою соломи.
До поїдання жому відгодівельних тварин привчають поступово. Максимальною кількістю є 12 кг кислого жому на 1ц живої маси худоби. При цьому в раціоні включають достатню кількість грубих кормів для забезпечення 20-30% вмісту клітковини в сухій речовині раціону, вітамінні і мінеральні добавки, а також корми багаті протеїном (таб.21. Ст.61). За подібним принципом складають раціони при відгодівлі худоби силосом. Правда. В силосі міститься достатня кількість каротину. Силосу дають на 5 кг менше ніж і на 0,5 кг менше січки соломи.
При відгодівлі худоби картопляно-зерновою брагою, яка багата перетравним протеїном і фосфором в кормові добавки не включають фосфорні препарати, а лише кухонну сіль з мікроелементами та крейду (40-60 г на добу).
При розробці раціонів необхідно врахувати живу масу тварин та запланований середньодобовий приріст молодняка (таб.22 ст.62). Якщо ж окремі тварини при відгодівлі на дешевих кормах (жом, брага, силос), не показують великої інтенсивності росту, то їх немає потреби далі утримувати на даних раціонах. Їх переводять на інший тип з дачею сінажу та більшої кількості концентратів.
Влітку при відгодівлі худоби часто використовують зелену масу, переважно із культур зеленого конвеєра з добавкою концентратів. Як правило, при заключній відгодівлі тварин зеленою масою (30-40 кг) в раціонах може не вистачати лише фосфору, кухонної солі та мікроелементів.
Концентрати включають в основному, щоб наситити енергією суху речовину раціону. При згодовуванні молодої зеленої маси бажано добавляти також здобрену січку (1,5 - 2 кг на голову).
Практикують відгодівлю худоби зеленою масою шляхом випасання тварин (нагул худоби).
При нагулі всі бугайці повинні бути кастровані, підібрані за віком в однорідні групи. В таборах будуть навіси для укриття тварин від спеки і негоди, встановлюють годівниці для підгодівлі худоби концентратами, сіллю з мікроелементами, а при потребі і накошеною зеленою масою. Практикують випас також на довгій прив’язі з підвезенням до кожної тварини води. При збалансуванні раціонів за енергією і мінеральними речовинами на заключній відгодівлі худоби зеленою масою СДП повинні складати 0,9-1,1кг.
Утримання телят до 21 дня в індивідуальних клітках, або на прив’язі.
Дальше в групових клітках.
При нагулі молодняка потрібно простенькі навіси, з 1 або бічними стінами, де б тварини могли заховатися від сонця, дощу, вітру. Завозиться чи ложаться туди багато соломи, вони стоять на сухому і в кінці пасовищного періоду маємо багато гною. Вільний доступ до води і корму. Приміщення для відгодівлі - сухі, добра вентиляція.