При сумісному згодовуванні зерен злаків і бобів, мають різний хімічний склад, вони проявляють в живленні тварини взаємодоповнюючу дію. При годуванні такими сумішами знижуються витрати корму на формування в організмі тварини одиниці продукції; економіка виробництва продуктів тваринництва помітно поліпшується.
Зерна бобів відрізняються високим вмістом протеїну, але, за винятком сої, бідні жиром (табл. 1.2.5).
Зерна бобових культур містять більше амінокислот, ніж зерна злакових Перетравлюється протеїн бобів тваринами значно гірше за протеїн злаків.
При згодовуванні у великій кількості зерна бобових культур у тварин в шлунково-кишковому тракті спостерігається зайве газоутворення. Пояснюється це наявністю в зернах бобових специфічних речовин, що ускладнюють перетравлення білків. У сої інгібіторами травних протеолітичних ферментів є гемаглютиніни, уреаза, ліпоксидаза, сапоніни і естроген.
Таблиця 1.2.5
Хімічний склад та поживна цінність зерен бобових
Зерно | Зміст % | У 1 кг корму | |||||||
| Води | Протеїну | Жиру | Клітковини | БЕР | Золи | Кормових одиниць | Перетравного протеїну | ||
| Горох | 13 | 22,2 | 1,9 | 6,4 | 54,1 | 2,8 | 1,17 | 195 | |
| Бобі | 12 | 27,3 | 1,6 | 7,7 | 48,2 | 3,2 | 1,15 | 237 | |
| Соя | 11 | 34,5 | 17,4 | 5,7 | 26,8 | 4,6 | 1,38 | 290 | |
| Люпин | 15 | 33,4 | 4,8 | 14,3 | 29,0 | 3,7 | 1,07 | 230 | |
| Віка | 14 | 25,8 | 1,3 | 5,3 | 50,6 | 3,0 | 1,16 | 200 | |
| Чину | 13 | 26,9 | 1,2 | 5,3 | 50,8 | 3,0 | 1,06 | 220 | |
| Чечевіця | 13 | 24,6 | 1,3 | 4,3 | 53,6 | 3,1 | 1,18 | 212 | |
Жир зерен бобів порівняно багатий холестерином і лецитином. За змістом мінеральних речовин зерна бобів дещо багатше за голозерні злаки.
У зерні бобів міститься більше окремих мікроелементів (кобальту, йоду, молібдену і цинку), ніж в зернах злаків, але менше марганцю.
У зернах бобів міститься незначна кількість каротину; у них в порівнянні із зернами злакових в 1,5 разу більше рибофлавіну, в 2 рази тіаміну і пантотенової кислоти і в 3—4 рази холіну.
Безазотисті екстрактні речовини зерен бобів, окрім крохмалю, містять ще полісахарид галактан.
В годівлі всіх видів сільськогосподарських тварин зерна бобів використовують тільки як білковий доповнювач до вуглеводних корм; краще поєднання виходить з двох високоенергетичних зернових кормів — сої і кукурудзи.
При згодовуванні гороху, вики і чечевиці свиням від них одержують хороший приріст маси і щільне зернисте сало. Застосування люпину в кормових цілях обмежується їх гірким смаком, який обумовлений присутністю в них шкідливих для тваринних алкалоїдів — люпину і спартеїну. У практиці годування використовують сорти з малим вмістом алкалоїдів, які також вимагають спеціальних прийомів знешкодження перед згодовуванням. Селекціонери працюють над виведенням безалкалоїдних сортів люпину.
Змінна кількість алкалоїдів міститься в зернах кормової чини, які можуть викликати у тварин, особливо у коней, при непомірному згодовувані цього корму захворювання — латинізм. [1]
1.3Підготовка зерна до згодовування та потреба в ньому тварин
Цілі зерна, особливо з твердою, багатою клітковиною оболонкою, недостатньо повно перетравлюються тваринами. Подрібнення полегшує розжовування, живильні речовини стають доступнішими для дії на них слини і травних ферментів.
Зерна дроблять, сплющують і розмелюють з подальшим відсівом плівок або без нього. Ступінь подрібнення зернових кормів знаходиться в тісній залежності від особливості травлення різних видів сільськогосподарських тварин і від віку.
Свині краще використовують зерно дрібного помелу з розміром частинок менше 1 мм. Суха речовина ячменю дрібного помелу перетравлюється на 18% краще, ніж цілісного зерна; перетравність лізину цілісного зерна у свиней складає 32—36 %, а ячмінної муки— 72%. Поросятам в молочний період рекомендується давати цілісні підсмажені зерна ячменю або кукурудзи. При термічній обробці гинуть гриби, частина крохмалю зерен декстринізуються, вони набувають своєрідного аромату і солодкуватого смаку, подібного скориночці хліба.
Велика рогата худоба і вівці добре використовують зерно, приготоване у вигляді дерті з розміром переважаючих в помелі частинок від 1,5 до 4 мм. Телятам і ягнятам в підсосний період готують дерть з вівса з відсівом плівок; відсіяні плівки згодовують дорослим жуйним тваринам. Молодняку на відгодівлі за останній час стали згодовувати цілісні зерна ячменю в плющеному вигляді. Жуйним не рекомендується давати велику Кількість пшеничної муки. Клейковина пшениці утворює липку масу і може порушити проходження корму по стравоходу і хімусу через книжку і сітку в сичуг.
Коням і лошатам зерна звичайно згодовують в цілісному або роздробленому вигляді. Старим коням з поганими зубами дають плющене зерно. Перетравність сухої речовини вівса у коней з цілісних зерен на 4—8 % нижче, ніж з плющеного і роздробленого.
Травний апарат зерноїдних птахів краще пристосований, ніж у інших сільськогосподарських тварин, до живлення цілісним зерном. Але в сучасних індустріальних підприємствах такої можливості немає тому, що приготування біологічно повноцінних сумішей з цілісних зерен пов'язано поки з технічними труднощами. Всі зернові корми на заводах подрібнюються, змішуються з іншими подрібненими добавками, ретельно перемішуються, потім зволожуються і на спеціальних установках перетворюються на гранули, що імітують за своїми розмірами пшеничне зерно.
Курчатам, індикам і перепелам згодовувати крупні гранули недоцільно. Перед згодовуванням їх знов потрібно подрібнити і перетворити на крупу з розміром частинок, зручним для споживання.
Для підвищення біологічної цінності і смакових якостей подрібнених зернових кормів їх можна піддавати дріжджуванню або осолоджуванню.
Для підвищення біологічної повноцінності цілісного зерна застосовують пророщування або приготування з нього гідропонного корму. Ці два прийоми дозволяють одержувати зерно або молоді рослини, в яких дещо більше критичних незамінних амінокислот (лізину, метіоніну і ін.) і каротину.
При пророщуванні замоченого зерна в теплих приміщеннях через 3—4 діб його можна згодовувати дорослому птаху або іншим тваринам разом з паростками. Якщо зерно пророщувати на штучних живильних середовищах протягом 12—15 днів, то зелена частина рослин повинна бути відокремлена від залишків зерна і корінців; останні можуть бути згодовані жуйним тваринам.
Для пророщування і виробництва гідропонного корму необхідно застосовувати зерно високою схожістю (не нижче 80%); зерна, несхожості, знаходячись у вологому середовищі, швидко пліснявіють і можуть зіпсувати всю партію корму.
Економічні розрахунки і практичний досвід показали, що дорогий гідропонний корм як джерело каротину і повноцінного протеїну з великою вигодою для господарства може бути замінене при годуванні птаха і інших тварин трав'яною мукою.
Термічну обробку подрібненого зерна злаків звичайно не застосовують; вариво зерен злаків не покращує перетравності і не може замінити, підготовку їх до згодовування шляхом помелу.
Вариво і пропарювання зерен бобів сприяють руйнуванню інгібіторів протеаз, що містяться в них, і підвищенню перетравності протеїну цих кормів. При приготуванні кормів з соєвих бобів зараз широко застосовується сухе просмаження очищених і подрібнених зерен при температурі 130— 150°С. Обов'язковому вариву або запарюванню підлягають зерна люпину і кормовий чини, що містять шкідливі для тварин алкалоїди.
Відходи, одержані при очищенні зерна з високим вмістом насіння смітних рослин, битого і ураженого грибами зерна, також необхідно перед згодовуванням тваринам піддати термічній обробці в запарниках або сушильних агрегатах.
Зерна олійних культур застосовуються в кормових цілях тільки після витягання з них масел. У непереробленому вигляді використовують насіння льону, з якого готують лікувальні слизисті відвари для тварин при порушенні процесів травлення.
1.3.1 Плющення.
Для підвищення поживності як сухого, так і вологого зерна застосовують плющення. Оптимальна вологість зерна при цьому — 23—25%. Зазор між вальцями плющилки, який забезпечує оптимальну товщину пластівців, має бути 0,4—0,6 мм.
При обробці зерна перед плющенням сухою парою якість плющення підвищується, але тривалість зберігання такого зерна невелика — 24 рік. Це пояснюється тим, що жири зерна складаються переважно з ненасичених кислот (олеїнова, лінолева), які швидко окислюються і гіркнуть.
Коровам з різною продуктивністю згодовують 4,5— 8 кг плющеного зерна пшениці та ячменю на голову за добу, що становить 5,4—9,6 корм. од. і 600—900 г перетравного протеїну. Наявність плющеного зерна в раціонах корів-рекордисток — важливий чинник підтримання високої продуктивності. Згодовування зерна, пропареного водяною парою при атмосферному тиску 9,81 Па протягом 10—12 хвилин, з наступним плющенням, сприяє збільшенню приросту маси молодняку великої рогатої худоби й свиней на 5 %, витрати кормів на 1 кг приросту при цьому зменшуються відповідно на 9 і 6 %.[3]
При відгодівлі баранчиків переваг за продуктивною дією зерна сухого плющення порівняно з розмеленим зерном ячменю не виявлено.У раніше проведених дослідженнях О. П. Дмітроченка і П. Д. Пшеничного також не було встановлено підвищення продуктивної дії зерна сухого плющення при згодовуванні жуйним. Проте при відгодівлі молодняка великої рогатої худоби та овець на відкритих майданчиках переваги сухого плющення зерна порівняно з розмеленим полягають у зменшенні механічних втрат зернофуражу при навантажуванні, транспортуванні та роздаванні його тваринам.