Впровадження технології експандування при виробництві кормів (стр. 2 из 14)
Відбулося зменшення продуктивності тварин, зменшився удій молока на 65,2%, добовий приріст м’яса ВРХ на 2,6%, це пов’язано із вирощуванням низькопродуктивних тварин та використання неповноцінних кормових раціонів.
Водночас зросла ефективність використання праці людей про це свідчить збільшення виробництва на одного працівника: валової продукції (на 94,7%); отримання чистого доходу (на 105,8%) і прибутку. Підвищення ефективності праці пов'язано з підвищенням рівня механізації робіт і покращення використання земельних ресурсів.
Аналізуючи таблицю можна зробити висновок, що зі збільшення витрат на основне виробництво в рослинництві і зменшенням у тваринництві господарство в останній рік вийшло на рівень прибутковості. Чистий прибуток головним чином був отриманий від реалізації продукції рослинництва, галузь тваринництво все ще залишається збитковою. В останній рік господарство нарешті стало рентабельним, ріст рівня рентабельності (в три рази) відбувся і в рослинництві, в галузь тваринництво майже ніяких змін не відбулося, вона знаходиться в мінусах, у зв'язку з її високою собівартістю, і потребує структурних змін і технологій.
Наявність тракторів, комбайнів та сільськогосподарських машин в господарстві представлена в таблиці 1.3.
Таблиця 1.3 Наявність тракторів, вантажних автомобілів, комбайнів та сільськогосподарських машин в СВК "Світанок"
| Маркатехніки | Одиниць,шт. | Роки | 2008р. до 2006р., відсотки. | ||||
| 2006 | 2007 | 2008 | |||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | ||
| Трактори: | шт. | 42 | 42 | 41 | 98 | ||
| Вантажнавтомобілі: | шт. | 40 | 40 | 40 | 100 | ||
| Комбайни:зернозбиральні | шт. | 8 | 8 | 8 | 100 | ||
| кормозбиральні | шт. | 6 | 5 | 5 | 83 | ||
| Плуги: | шт. | 30 | 28 | 25 | 83 | ||
| Лущильники: | шт. | 12 | 12 | 12 | 100 | ||
| Культиватори: | шт. | 18 | 15 | 14 | 78 | ||
| Борони: | шт. | 165 | 155 | 150 | 91 | ||
| Котки: | шт. | 12 | 11 | 11 | 92 | ||
| Зчіпки: | шт. | 22 | 19 | 19 | 86 | ||
| Сівалки: | шт. | 19 | 17 | 16 | 84 | ||
| Оприскувачі: | шт. | 8 | 8 | 8 | 100 | ||
| Косарки: | шт. | 6 | 5 | 5 | 83 | ||
| Прес-підбирачі: | шт. | 3 | 3 | 3 | 100 | ||
| Жатки: | шт. | 7 | 7 | 6 | 86 | ||
| Розкидачі добрив: | шт. | 9 | 9 | 8 | 89 | ||
| Навантажувачі: | шт. | 4 | 4 | 4 | 100 | ||
Дані таблиці 1.3 свідчать про те що господарство достатньо забезпечене тракторами, комбайнами і сільськогосподарськими машинами, для виконання всіх операцій пов’язаних з вирощування сільськогосподарських культур. Але техніка матеріально і морально зношена, про це свідчить зменшення її численності із року в рік, і не поновлення існуючої бази.
2. Огляд сучасних технологій і технічних засобів теплового обробітку концентрованих кормів
2.1 Необхідність обробітку концентрованих кормів
Фуражне зерно є головним компонентом при виробництві комбікормів для тварин і птиці. Однак при згодовуванні зерна у звичайному вигляді засвоюваність його живильних компонентів харчовими системами тварин складає не більше 40-60%. Зерно злакових культур на рівні з іншими видами живильних речовин містить багато крохмалю, засвоєння якого при згодовуванні тваринам і птиці проходе повільно і при цьому продуктивно використовується тільки певні його форми і то в невеликій кількості. За даними ряду дослідів засвоюваність живильного потенціалу крохмалю в природній формі не перевищує 20-25%, в залежності від виду культури. Тому завдання нових технологій переробки зерна полягає у впровадженні таких способів обробітку вихідної сировини, які дозволили перевести крохмаль в зручну для засвоювання організмом тварин форму. Це можливо при руйнуванні зернистої структури крохмалю на клітинному рівні, що сприяє розриву природних зв’язків між окремими складовими частинами і переводу його в більш прості вуглеводи у вигляді декстринів і сахарів, тобто відбувається же латинізація крохмалю або декстринізація його на більш прості складові.
Без спеціального обробітку важко засвоюваною є також і клітковина, яка міститься у великій кількості в зерні і бобах, особливо в їхніх верхніх захисних шарах і оболонках. Тому розроблювальні способи поглибленої переробки вихідної зернової сировини повинні сприяти деструкції частини целюлозно-лігнінових утворень клітковини в природних формах в більш прості види моносахарів та амінокислот.
Багаточисленими науковими дослідами, а також широкою виробничою перевіркою встановлено, що негативна дія цих бар’єрів, передбачених природою для захисту, передусім насіння, як біологічного джерела постійного виробництва самих злакових і бобових культур, може бути знищено повністю або в значній ступені подавлено. За рахунок статичних і динамічних дій зовнішнього і внутрішнього тиску на клітинному та молекулярному рівні на захисні мембрани, температури, осмосу та інших факторів спостерігається денатурація білка, знищення анти живильних речовин, декстринізація крохмалю, деструкція целюлозно-лігнінових утворень, практично повна стерилізація кінцевої продукції від мікроорганізмів і бактерій, утворення мікропористої структури в готовому продукті, найбільш благоприємній для дії шлункового соку, внаслідок чого більш повне засвоєння живильних речовин організмом тварин.
2.2 Теорія і практика процесів теплової обробки зернової сировини
В світовій практиці комбікормового виробництва існує багато методів і технологій обробітку зернової сировини з ціллю підвищення його поживності.
На рисунку 1.1 представлена класифікація технологій і методів обробітку кормів. Але серед перерахованих найбільш використовуваними і ефективними методами є слідуючі варіанти:
- пропарювання і плющення зерна;
- піджарювання ячменю ( зі зволожуванням, пропарюванням або без нього);
- вибух в кип’ячому шарі або пневмотрубі - отримання «вибухнувших» пластівців;
- мікронізація - обробіток інфрачервоними променями зернових і зернобобових компонентів з послідуючим плющенням рифленими вальцями;
- екструдування зернових, зернобобових, зерна і висівок разом;
- сухе екструдування - одноразове або дворазове гранулювання очищеного цілого зерна з послідуючим подрібненням гранул;
- експандування - кондиціювання під тиском.
Кожен із перерахованих способів теплового обробітку потребує спеціальних апаратів, машин, допоміжного обладнання.
Рисунок 2.1. Класифікація технологій обробітку зерна злакових і бобових культурПіджарювання
Зерно піджарюють головним чином для поросят-сосунів з ціллю привчити їх до поїдання корму в ранньому віці, стимуляція секреторної діяльності тина крохмалю розчіплюється до моносахарів, що робе зерно солодкуватим на смак, та при цьому внаслідок денатурації білка трохи знижується перетравлюваність протеїну і доступність амінокислот. Крім того, висока температура згубно діє на бактеріальну обсемененість і різні види грибів зерна, що дозволяє в значному ступеню запобігти можливих хвороб шлунково-кишкового тракту поросят.
Піджарюють зазвичай зерно, широко використовуване в годуванні свиней, ячмінь, пшеницю, кукурудзу, горох. Попередньо зволоживши до стадії набухання, зерно тонким шаром насипають на залізні листи або металеві кювети і рівномірно помішуючи на протязі 10-12 хвилин, підсмажуючи при температурі 100-180 оС до появи світло-коричневого або коричневого кольору. При досягненні такого забарвлення зерно швидко охолоджують. Для виконання даної операції використовують обжарювальні агрегати А9-КЖА.
Піджарене зерно скормлюють поросятам з 5-7 денного віку до відлучення, починаючи з малих доз ( 30-50г ) і поступово доводячи денну норму до 120-150г.
Даний метод знайшов широке використання безпосередньо в господарствах.
Варіння та запарювання
Використовують при годуванні свиней зернобобовими: горох, соя, люпин, чечевиця. Ці корма попередньо подрібнюють, а потім на протязі 1 години варять або пропарюють 30-40 хвилин в кормозапарнику. Такий обробіток кормів дозволяє інактивувати анти живильні речовини, знизити ефективність їх використання. Після обробітку зернобобові використовуються в якості білкових добавок в кількості 25-30% від загальної поживності раціону.
Не рекомендується варити і запарювати зерно доброї якості. Недоброякісне, тривало зберігаєме та уражене патогенною мікрофлорою зерно підлягається обов’язковому обробітку.