Впровадження нових технологій виробництва сільськогосподарської продукції ВАТ "Западинське" (стр. 2 из 7)
Проаналізуємо прибутковість виробництва зерна озимої пшениці в ВАТ “Западинське” (таблиця 2.6).
Таблиця 2.6
Динаміка прибутку і рентабельності вирощування пшениці озимої в ВАТ “Западинське”, 2003-2007рр.
| Показники | 2003р. | 2004 р. | 2005 р. | 2006р. | 2007р. | Відхилення 2007р. від 2003р. |
| Реалізовано, ц | 15689 | 18414 | 226 | 12389 | 15781 | 100,59 |
| Виручка, тис. грн | 788 | 618 | 124 | 590 | 673 | 85,41 |
| Собівартість реалізоваої продукції, тис. грн | 461 | 456 | 108 | 627 | 695 | 150,76 |
| Ціна, грн. за ц | 5,02 | 3,36 | 54,87 | 4,76 | 4,26 | 84,91 |
| Прибуток (+), збиток (-), тис.грн | 327 | 162 | 16 | -37 | -22 | |
| Рівень рентабельності, % | 70,93 | 35,53 | 14,81 | -5,90 | -3,17 |
Отже, в ВАТ “Западинське” спостерігається тенденція до зменшення економічної ефективності виробництва зерна озимої пшениці. Переломним роком став – 2005 рік. Тому процес виробництва його потребує подальшого удосконалення з метою підвищення рівня прибутковості та рентабельності зернової галузі вцілому і озимої пшениці зокрема. В цілому зернова галузь району потребує змін щодо організації виробничого процесу, матеріальної та моральної зацікавленості працівників, застосування нових сортів пшениці, оптимізації посівних площ, розвитку маркетингово-збутового процесу, спрямованого на пошук вигідних партнерів – постачальників ресурсів та споживачів продукції.
Таким чином, в ВАТ “Западинське” зростає ефективність виробництва молока та соняшнику. Відбувається збільшення рентабельності виробництва свиней, ВРХ та пшениці озимої. Вирощування свиней та ВРХ взагалі є рентабельною діяльністю. Тому процес виробництва сільськогосподарської продукції на ВАТ “Западинське” потребує подальшого удосконалення з метою підвищення рівня прибутковості та рентабельності діяльності. Також треба відмітити, що одними із шляхів підвищення прибутковості є підвищення ціни або зменшення витрат.
3.Оцінка фінансового стану
Основні фінансово-економічні показники ВАТ “Западинське” представлено в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1
Основні фінансово-економічні показники ВАТ “Западинське” Васильківського району Київської області
| Коефіцієнти | Нормативні обмеження | 2006 р. | 2007 р. | Зміни за рік (+/-) |
| Показники платоспроможності (ліквідності) | ||||
| Термінової (абсолютної) ліквідності | ≥ 0,2 | 0,04 | 0,01 | -0,03 |
| Поточної ліквідності | ≥ 2 | 0,82 | 1,41 | 0,59 |
| Загального покриття | ≥ 2 | 7,86 | 10,0 | 2,14 |
| Чистих оборотних засобів | ≥ 1 | 1,03 | 0,95 | -0,08 |
| Показники фінансової стійкості | ||||
| Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) | ≥ 0,6 | 0,96 | 0,97 | 0,01 |
| Коефіцієнт позикового капіталу | ≤ 0,4 | 0,04 | 0,04 | - |
| Маневреності | ≥ 0,5 | 0,31 | 0,32 | 0,01 |
| Показники ділової активності | ||||
| Оборотність активів | - | 0,51 | 0,48 | -0,03 |
| Оборотність дебіторської заборгованості | - | 23,46 | 12,55 | -10,91 |
| Оборотність кредиторської заборгованості | - | 19,99 | 13,37 | -6,62 |
| Оборотність запасів | - | 1,55 | 1,53 | -0,02 |
| Оборотність необоротних активів (фондовіддача) | - | 0,70 | 0,70 | - |
| Оборотність власного капіталу | - | 0,52 | 0,50 | -0,02 |
| Показники рентабельності | ||||
| Рентабельність активів | - | 3 | -1 | -4 |
| Рентабельність по чистому прибутку | - | 6 | -2 | -8 |
| Рентабельність власного капіталу | - | 3 | -1 | -4 |
Дані табл.3.1 свідчать про те, що досліджуване підприємство знаходиться на грані банкрутства. Це пояснюється слабким рухом ринкових процесів у сільськогосподарських підприємствах, нестабільністю зовнішнього середовища, відсутністю пільгового кредитування для сільськогосподарських підприємств, слабкою підтримкою держави цієї галузі економіки, низьким кваліфікаційним рівнем управлінського персоналу, недостатньою інтеграцією обліково-аналітичних функцій, нечітким визначенням суб’єктів та об’єктів фінансового менеджменту. Нами сформульовані вимоги, яким повинна відповідати система фінансових коефіцієнтів. Вони повинні бути максимально інформативними й давати цілісну картину фінансової стійкості підприємства, мати однакову спрямованість і нормативи задовільного рівня або діапазону змін, можливість проводити рейтингову оцінку підприємства як у просторі, порівнюючи з іншими підприємствами, так і у часі – за ряд періодів, розраховуватись лише за даними фінансової звітності підприємств.
Таблиця 3.2
Фінансові результати за 2006 – 2007 роки
| Стаття | 2007 | 2006 | |
| Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, | 4539,4 | 4424,6 | |
| Податок на додану вартість | 594,1 | 420,4 | |
| Акцизний збір | |||
| Інші вирахування з доходу | -5,1 | ||
| Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | 3940,2 | 4004,2 | |
| Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) | 4084,9 | 4246,5 | |
| Валовий: | |||
| прибуток | -144,7 | -242,3 | |
| збиток | |||
| Інші операційні доходи | 1614,0 | 521,0 | |
| Адміністративні витрати | 864,0 | 530,0 | |
| Витрати на збут | 44,8 | 54,0 | |
| Інші операційні витрати | 486,6 | 16,5 | |
| Фінансові результати від операційної діяльності: | |||
| прибуток | 73,9 | -321,8 | |
| збиток | |||
| Доход від участі в капіталі | |||
| Інші фінансові доходи | 0,4 | ||
| Інші доходи | 766,7 | 544,8 | |
| Фінансові витрати | 42,6 | 50,0 | |
| Втрати від участі в капіталі | |||
| Інші витрати | 971,3 | 7,0 | |
| оподаткування: | |||
| прибуток | •172,9 | 166,0 | |
| збиток | |||
| Податок на прибуток від звичайної діяльності | |||
| Фінансові результати від звичайної діяльності: | |||
| прибуток | -172,9 | 166,0 | |
| збиток | |||
| Надзвичайні: | |||
| доходи | 145,5 | 20 | |
| витрати | 265,5 | ||
| Податки з надзвичайного прибутку | |||
| Чистий: | |||
| прибуток | 186,0 | ||
| збиток | 292,9 | ||
Таким чином, з прибуткового в 2006 році підприємство перетворюється на збиткове у 2007 році. Отже, сьогодні постає важливе питання про розроблення такої методики оцінки, яка б давала чітке уявлення про фінансовий стан сільськогосподарського підприємства, про середовище, в якому воно функціонує, вимагала мінімуму загальнодоступної інформації, всебічно висвітлювала б діяльність підприємства і могла бути підставою для вироблення рекомендацій щодо подальшого підвищення його фінансової стійкості.
Загострення проблеми удосконалення фінансового менеджменту пояснюється слабким фінансовим станом сучасних сільськогосподарських підприємств. На основі проведених нами досліджень зроблено висновок про необхідність створення у сільськогосподарських підприємствах системи антикризового управління, а також управління конкурентоспроможністю продукції. Пропонуємо аналіз конкурентоспроможності розрізняти за складністю завдань, що ставляться (простий і складний), за спрямованістю (внутрішній і зовнішній), за рівнем, на якому він проводиться (стратегічний і операційний). Аналіз конкурентоспроможності доцільно здійснювати за такими етапами (рис. 3.1).
 |
Рис.3.1. Етапи аналізу конкурентоспроможності продукції
Конкурентоспроможність підприємства великою мірою залежить від його платоспроможності. Існує багато підходів до прогнозування фінансової неплатоспроможності суб'єктів господарювання. Будь-яка методика такої оцінки за своєю суттю є одночасно методикою прогнозування банкрутства. У зарубіжній практиці досить поширеними є модель Альтмана та модель Спрінгейта. Так, за першою 5-факторною моделлю інтегральний показник рівня загрози банкрутства (Z) у 2004 р. за даними передового господарства Васильківського району ПСП „Агро-фірма „Світанок” становить 2,99, це означає, що ймовірність його банкрутства можлива, але показник ближчий до дуже низької (при Z>3,00), а ВАТ„Западинське” – 1,52 (при Z<1,80 – дуже висока). За другою, 4-факторною моделлю ПСП „Агрофірма „Світанок” має значення 2,330 (якщо Z<0,862, то підприємство є потенційним банкрутом), а ВАТ „Западинське” – 0,219, тобто підприємство фактично є банкрутом, що підтверджують дані табл.1. Таким чином моделі Альтмана і Спрінгейта можна використовувати для прогнозування рівня банкрутства. Зарубіжна практика використання цих моделей свідчить, що спрогнозувати ймовірність банкрутства за ними можливо на один рік з точністю до 90%, на два – 70%, на три – 50 відсотків. Ці моделі не враховують у повній мірі особливості вітчизняних сільськогосподарських підприємств та притаманних їм форм організації бізнесу.