| Показник | Езокс-3 | Лібелла | ВМЖ-200 | Сімплекс | ІПУ | КП – 0,7 |
| Ширина захоплення, м | 2,2 | 2,2 | 2,2 | 1,5–3,6 | 2,1 | 2,4 |
| Продуктивність, га/год | 0,2–0,6 | 0,5 | 0,2–0,5 | 0,4–1,2 | 0,5 | 0,6–1,0 |
| Швидкість руху під час | ||||||
| косіння, км/год | 3–4 | 3–4 | 3–4 | 3–4 | 2–3,5 | 3–4 |
| Глибина викошування, м | 0,9 | 0,75 | 1,0 | до 2,5 | 1,5 | 0,75 |
| Потужність двигуна, кВт | 5,0 | 5,0 | 4,0 | 3,2–8,5 | 12,0 | 12,0 |
| Маса, кг | 840 | 580 | 700 | 450–1150 | 1500 | 730 |
| Обслуговуючий | ||||||
| персонал, чол. | 1 | 1 | 1 | 1–2 | 1 | 1 |
Для вирощувальних ставів використовують багатомаятникові універсальні автогодівниці з місткістю бункера 50 – 300 кг. Однак найкраще зарекомендувала себе плавуча автогодівниця на нагульних водоймах. Встановлення її на катамарани дає змогу рівномірно розміщувати корми по акваторії водойми і якісніше годувати дворічок коропа. Автогодівницю Рефлекс-Т-1500 (випускають такої самої модифікації з місткістю бункерів 1000 – 3000 кг) встановлюють на глибині 1,2 – 1,3 м з розрахунку одна на 10 га або, точніше, на 20 т риби при облові. Обслуговують плавучі автогодівниці за допомогою кормонавантажувачів ОМ-91 і АКР-1.
Термін окупності автогодівниці становить 1 – 8 міс, значно (в 1,5 – 2 рази) знижуються витрати корму, в середньому економиться 14 – 15 т гранульованих кормів.
Нормальне й ефективне застосування машин і механізмів у процесі годівлі риби можливе лише за умов відповідної підготовки водних угідь.
У зв'язку з цим не можна обійти питання, пов'язане з надмірним розвитком вищої водної рослинності, особливо жорсткої, напівзануреної. Бурхливий розвиток очерету, комишу, рогозу призводить не тільки до різкого скорочення площі водного дзеркала, а й істотно перешкоджає раціональному використанню кормів за умов механізації годівлі.
У боротьбі з надмірним розвитком жорстких макрофітів добре зарекомендували себе очеретокосарки різних модифікацій (табл. 4). При цьому слід дотримуватись таких умов: перше скошування проводити до або на початку цвітіння, якомога ближче до коріння, повторне – по молодих пагонах. Скошену рослинність потрібно видаляти з водойми, оскільки вона, загнившись, погіршить кисневий режим.
Вище викладене засвідчує, що система машин і механізмів за умов відповідної підготовки водойм до їх використання дає змогу не тільки оптимізувати процес годівлі, а й певною мірою поліпшити умови праці, підвищити продуктивність кормів за рахунок виконання певного обсягу меліоративних робіт.
Рибгосп ЗАТ «Блакитна Нива», як повносистемне рибне господарство збудоване в поймі р. Гороховатка в 1975 р. з подальшою реконструкцією та
поширенням в 1983–1995 рр. Генеральна проектна організація – Київське відділення інституту «Гідрорибпроект».
В складі господарства в теперішній час працюють чотири рибучастки: «Ольшаниця». «Шарки», «Телешівськя» та «Запруддя». Рибучастки по ідеологічній схемі тісно пов'язані між собою, враховуючи єдину постачальну магістраль – р. Горояоваттсу,
В складі ЗАТ «Блакитна Нива» експлуатуються 534.2 Га нагульних ставів. 8.0 Га – виростних ставів, інші – 2.5 Га.
Р. Гороховатка розпочинається північніше с. Новосілки Кагарлицького
Району Київської області, протікає в південному напрямку і південніше с. Ольшаниця Рокитнянського району з лівого берега впадає в р. Рось за 148 км від гирла останньої. Загальна довжина річки 53 км, площа водозбору 489 км2.
З приєднанням найбільшої своєї правої притоки (р. Безіменної довжиною 32 км, площею водозбору 238 км2, впадаючої в Гороховатку з правого берега вище (дороги Кагарлик – Біла Церква) загальна довжина цієї системи (Безіменна – Гороховатка) складає 62 км.
Висота витоку р. Гороховатки 187 мБС, гирла – 132 мБС загальне падіння м, середній похил водної поверхні 1,1 м/км.
Ширина долини в середній та нижній течії Гороховатки складає 1.5–2 км, глибина врізу долини – до 20 м. ширина заплави 300 – 500 м, ширина русла – біля5 м.
До половини території заплави у верхній третині басейну Гороховатки (до дороги Кагарлик – Біла Церква) та її притоки Безіменної зайнято русловими отавами, а в середній та нижній частинах течії на ділянці між селами Стави та Ольшаниця практично вся заплава Гороховатки знаходиться під заплавними отавами.
Басейн р. Гороховатки розташований в зоні Лісостепу, на правобережному київському плато. Рельєф водозбору слабко хвилястий, помірно розчленований річковою та балковою мережею.
Ґрунти на водозборі в основному чорноземи глибокі малогумусні на убопилуватих суглинках.
Лісів та боліт на водозборі мало (відповідно 3 та менше 1%).
Рибоводно-біологічне обґрунтування використання ставів рибгоспу уточнення рибоводного обґрунтування вихідними даними послужили:
1. Уточнена експлікація ставів
2. Уточнена площа ставів
3. Багаторічні дані по виходу товарної продукції нагульних та виростних ставів при інтенсивному та пасовищному ведені господарства за період п'ять років.
Нормативні дані згідно рибоводно-біологічних норм, затверджених наказам №124 від 12.04.85 р. Мінрибгоспу РРФР для V зони північного степу рибництва наступні:
Загальна рибопродуктивність: по товарній рибі -21.5 ц/га
в т.ч. короп – 13,5 ц/га
рослиноїдні – 8 ц/га
Для рибопосадкового матеріалу:
Загальна рибопродуктивність – 20 ц/га
в т.ч. короп – 11,3 ц/га
рослиноїдні – 8,7 цн/га
Штучний вихід цього річки з 1 га всього – 78 тис. шт.
в т.ч короп – 42 тис. шт.
рослиноїдних – 36 тис. шт.
Норма посадки в зимувальні стави:
товарна риба – 20 т/га
рибопосадковий матеріал – 12–15 ц/га
Вихід малька із нерестових ставів від одного гнізда при продовжені видержки молоді до 10 суток – 110 тис. шт. з урахуванням того, що рибгосп ЗАТ «Блакитна Нива» є повносистемним господарством. В складі ставів є в наявності
- зимувальних – 29,1 га
- карантинний– 0,5 га.
Стави рибгоспу експлуатуються в каскаді, як пойменні стави з наповненням і підживленням за рахунок стоку р. Гороховатки, а також перепуском ставу в став.
Виросні стави №10,11,12 використовуються цілий рік, з коротким періодом на облов в вересні місяці, як водопостачальні акумулюючі стави для водообміну в зимувальних ставах в зимовий період.
Облов, як правило починається в кінці вересня – на початку жовтня з нижніх нагульних ставів №1–3 рибучастка «Ольшаниця». Нижні стави №1,2 скидаються повністю в ГСК, а став №3 перепускається в стави №1.2.
Рибопосадковий матеріал – личинки завозяться з Одеського та Черкаського рибгоспів, підрощується в виросних ставах до цьогорічки, а потім зариблюються в нагульні стави, де на виході товарна риба.
Контроль якості хімічних аналізів води проводиться Рокитнянською санепідемстанцією, яка має акредитовану лабораторію та виконує аналізи згідно СН-249–63. Звітність по формі 2ТП-Водогосп здається в облводгосп.
У складі рибгоспу побудовано та експлуатуються всі категорії гідроспоруд, як на повносистемному рибному господарстві. Усі споруди відносяться до IV класу капітальності.
Розподіляються гідротехнічні споруди на:
Греблі
Дамби
Канали
А також споруди по пропуску повені, водорегулюючі, допоміжні:
- Водовипуски;
- Перепускні та підпірні;
Водозабірніспоруд
Розташовані на нагульних ставах, виконані як напірні земляні споруди із ґрунтових матеріалів, абсолютні відмітки приведено в таблиці «Експлікація».
Ширина по верху дорівнює 6.0 м., проїжджа частина закріплена щебенем, втрамбованим у грунт.
Укоси гребель – низові, з заложенням т = 2,0 задерновані, а верхові – з заложенням т = 3.0, а в районі розміщення скидних споруд закріпленні накидкою каменем з улаштуванням упорного зуба із каменю.
Усі греблі мають достатню висоту, враховуючи сухий запас над форсованим рівнем води при пропусках повені 5% забезпеченості.
Знаходяться в задовільному стані.
На господарстві побудовано та експлуатуються контурні та розподільні дамби ставів. Контурні дамби відмежовують стави від головного скидного каналу.
Дамби побудовані із ґрунтових матеріалів, переважно із суглинків та глини. Типові перерізи дамб, з показом всіх габаритних розмірів та абсолютних відміток, приведено на кресленнях в додатках, та в таблиці експлікації ставів.
Знаходяться в задовільному стані.
Розподіляються за своїм функціональним призначенням на дренажні, скидні, та водопостачальні системи. Укоси каналів із заложенням m = 1.5 м., шириною по дну 1,5–5 м., глибиною h= 1,0–3, Ом.
Типовий переріз головного скидного каналу приведено на кресленнях у додатках. Головний скидний канал, який являється спрямленим руслом р. Гороховатки, яка є основною водною артерією, розташований за межами землевідводу ЗАТ «Блакитна Нива».
На всій своїй довжині має перемінні параметри, з ширини по дну вод 4.0 м. до 10.0 м. Уклін порядка 0.005–0.001, з півночі на південь.
Огороди жителів сіл Шарки, Запруддя, Телешівка та Ольщаниця вплотну підходять до каналу, при цьому в період проходження повені 1.2.3% забезпеченості частково підтоплюються.
Абсолютні відмітки дна каналу в межах 138.50–154.00 м.б.с.
Побудовані на рибучастках «Шарки», «Запруддя» та «Телешівка» та призначені для пропуску повені по головному скидному каналі.
Відкритого типу щитові працюють як підпірні споруди, перекриття відводів – за допомогою шандор. Установка та зняття шандор – вручну.
В основному побудовано на всіх виросних та нагульних ставах, виконані із металу, включаючи водопровідну частину та вхідні і вихідні оголовки.