ПЛАН
Вступ
Розділ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1. Народно - господарське значення озимої пшениці
1.2. Вплив регуляторів росту на продуктивність, структуру врожаю озимої пшениці
1.3. Передова технологія вирощування озимої пшениці
Розділ 2 ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Ботанічна і біологічна характеристика озимої пшениці
2.2.Характеристика сортів озимої пшениці і регуляторів росту
Розділ 3 УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
3.1. Ґрунтові умови
3.2. Погодні умови
3.3. Схема досліду
3.4. Агротехніка в досліді
3.5. Методика проведення досліджень
Розділ 4 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
4.1. Вплив регуляторів росту на структуру врожаю, урожайність і якість зерна
4.2. Вплив регуляторів росту на польову схожість насіння і коефіцієнт кущення озимої пшениці
Розділ 5 ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН І КОМПОЗИЦІЇ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ
Розділ 6 ОРГАНІЗАУЦІЯ УМОВ І ЗАХОДІВ ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ РОБОТІ З РЕГУЛЯТОРАМИ РОСТУ НА ПОСІВАХ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ
Розділ 7 ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬГО СЕРЕДОВИЩА
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
В зв’язку з тим, що озима пшениця займає майже п’яту частину орної землі, а її врожайність лише 27ц/га, що в 1,5-2 рази нижче , ніж її врожайність у більшості наукових установ та державних сортодільниць, а тому пошук нових агрозаходів підвищення врожайності є досить актуальним.
Значна частина зерна пшениці має недостатні хлібопекарські якості, тому воно реалізується за низькими ринковими цінами. Над розв’язанням проблеми одержання стабільно високих врожаїв працюють багато вчених . Проте повністю розв’язати її за допомогою традиційних підходів практично неможливо. Успіхи фізіології, як наукової основи рослинництва у фундаментальних питаннях живої матерії, вивчення окремих процесів у живій клітині дають підстави вважати, що повного прогресу у розв’язанні цієї проблеми можна досягти за допомогою регуляторів росту. Їх застосування дає можливість спрямовано регулювати найважливіші процеси в рослинному організмі, найбільш повно реалізувати потенційні можливості сорту, закладенні в геномі природою та селекцією[1].
Важливим аспектом дії регуляторів росту є підвищення стійкості рослин до несприятливих факторів середовища – високих і низьких температур, нестачі вологи, ураження хворобами і шкідниками. Результати досліджень свідчать проте, що нові регулятори росту здатні підвищувати врожай основних польових культур на 10-30%. Приблизно такі самі прирости врожаїв забезпечує внесення оптимальних доз мінеральних добрив, яких зараз через високі ціни в господарствах не вистачає. Питанням цілеспрямованого вивчення і застосування регуляторів в Україні до теперішнього часу належної уваги не приділялося.
Тому метою наших досліджень було вивчити вплив різних доз регуляторів росту і їх сумішей з композицією мікроелементів на різних сортах озимої пшениці.
Розділ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1. Народно – господарське значення озимої пшениці
Серед основних продовольчих зернових культур озима пшениця, як по площі посіву, так і по валовому зборі зерна займає в нашій країні перше місце. В останні роки площа озимої пшениці в Україні дорівнювала близько 50% всіх зернових.
Пшениця (TriticumL ) – одна з найбільш давніх поширених культур на земній кулі. Встановлено, що вона була відома приблизно за 900 р. до н.е. в Іраку, близько 600 р. до н.е. в Єгипті. На території нашої країни, і зокрема, сучасних Грузії, Вірменії, Азербайджану та середньої Азії, її почали використовувати за 3000 – 4000 років до нашої ери.
Зерно широко використовується для продовольчих цілей, в особливості в хлібопеченні і кондитерській промисловості, а також для виробництва круп, макаронів, вермішелі і інших продуктів. Цінність пшеничного хліба визначається хімічним складом зерна. Залежно від сорту і умов вирощування вміст білку в зерні пшениці становить 12 – 15%, та вміст клейковини 20 – 40%. В зерні багато вуглеводів, в тому числі 65 -70% крохмалю, вітамінів В1, В2, РР, Е та провітамінів А, Д, мінеральних речовин 2% і води 13 – 14%. Білок пшениці повноцінний за амінокислотним складом, містить всі незамінні амінокислоти, співвідношення білків і крохмалю у зерні пшениці становить у середньому 1:6–7, що є найбільш сприятливим для підтримання нормальної маси тіла і працездатності людини.
Пшеничні висівки – висококонцентрований корм для всіх видів сільськогосподарських тварин. Солому в подрібненому і запареному вигляді або оброблену хімічними речовинами згодовують великій рогатій худобі і вівцям. В 100 кг соломи міститься 0,5 – 1,0 кг перетравного протеїну, 20 – 22 кормових одиниць. Солома використовується, як будівельний матеріал, для виготовлення паперу, підстилки для тварин тощо.
1.2. Вплив регуляторів росту на продуктивність, структуру врожаю озимої пшениці
Найважливішим джерелом для виробництва харчових продуктів у наш час є сільськогосподарське виробництво. Але, за підрахунками вчених, при впровадженні інтенсивних технологій вирощування культурних рослин на всіх сільськогосподарських площах світу енергетичних копалин Землі вистачить лише на 30 років. Аби уникнути цієї сумної перспективи в майбутньому, людство вже шукає шляхи до постійного сільськогосподарського виробництва із значним зменшенням енергетичних витрат. Тобто, на зміну традиційним енерговитрат ним технологіям повинні прийти принципово нові прийоми землеробства. Одним із таких прийомів, на наш погляд, є застосування регуляторів росту рослин.
Регулятори росту рослин – це природні або синтетичні сполуки, які використовують для обробки насіння або рослин з метою покращення якості зерна, збільшення врожайності, тобто це фактори керування ростом і розвитком рослин. Проте природні фітогормони ( ауксини, гібереліни, цитокініни ,етилен, абсцизова кислота ), не знайшли широкого застосування в сільськогосподарському виробництві. Це пов’язаноз тим, що вони мають високу вартість виробництва. Масове використання регуляторів росту стало можливим лише після створення препаратів на основі аналогів природних речовин.
В Росії та Україні в 1992 – 1996 роки було дозволено до використання 69 препаратів регуляторів росту [3]. З них 53 біостимулятори із яких 23,1% рекомендовано на зернових [4]. Слід відмітити, що в Західній Європі широкого застосування на зернових культурах набуло використання регуляторів росту рослин ретардантного типу. Ними у Німеччині, Франції, Великій Британії обробляється відповідно 76; 55; 67% посівів озимої пшениці [5]
Аналіз літературних джерел свідчить про те, що нині з’явилися препарати, норми внесення яких під основні культури становить десятки грамів чи міліграмів на тонну насіння або гектар посівів [6].
Розроблено сучасні технології застосування регуляторів росту, як при до посівній обробці насіннєвого матеріалу, так і обприскуванні посівів у різних фазах вегетації [7].
Під науковим керівництвом УДНДП і “Агроресурси” проведені дослідження дії таких регуляторів, як агриспон, гумат натрію, емістим С, агростимулін, бетастимулін, зеастимулін, та деяких інших свідчать, що повторне обприскування вегетуючих рослин після обробки посівного матеріалу не дає додаткового істотного збільшення урожаю. Ці дослідження також показали, що ефективність одноразової обробки регуляторами залежить від особливостей погодних умов року, та певних властивостей сільськогосподарських культур. Допосівна обробка зерна озимої пшениці емістимом С дала більші прирости врожаю ( 7,2ц/га ), ніж обприскування посівів ( 4,8ц/га ). Аналогічні результати спостерігались при використанні емістиму С, агростимуліну на ярому ячмені та соняшнику [6].
Різні технології застосування регуляторів росту мають свої позитивні і негативні особливості. Наприклад, допосівна обробка насіння має ті переваги, що препарати починають працювати на розвиток кореневої системи у початкові етапи розвитку і таку обробку можна здійснювати разом з протруйниками та плівкоутворювачами завчасно на насіннєвих заводах або в господарствах. Тоді, як обприскування посівів є ефективним у суху безвітряну погоду, до 12-ї години дня або ввечері. При такій обробці є додаткові витрати ( техніка і паливо–мастильні матеріали ). Однак застосування регуляторів росту з фітосанітарною обробкою посівів значно посилює дію інсекто – фунгіцидів [1,2].
В результаті дії регуляторів росту, які застосовуються при підготовці насіння до сівби, збільшується енергія проростання насіння, польова схожість. Так із досліджень А.С. Меркушиної [8], відомо, що у середньому за 9 років польова схожість насіння гороху в контролі склала 67%, тоді, як за рахунок гібереліну вона зросла на 15,9% і склала 82,9%. Під впливом регуляторів росту маса кореневої системи збільшується до 57% завдяки утворенню більшої кількості вторинних коренів у зернових культурах збільшується кількість колосків у колосі та маса 1000 зерен. Прирости врожаю озимої пшениці становлять 6 – 25%, вміст білка в зерні збільшується-на 0,9 – 1,7% [6]. У дослідах Кримської сільськогосподарської дослідної станції [9], емістим С підвищував польову схожість насіння озимої пшениці на 7,5%.
За даними Л.А. Ані шина [9], на Кримській сільськогосподарській дослідної станції емістим С і агростимулін підвищили схожість насіння на 4 – 6%, а енергію проростання з 78 до 90 – 96%.
А.О.Шевченко [11], свідчить, що при допосівному застосуванні біостимуляторів польова схожість насіння озимої пшениці в середньому зростає на 5%, а насіння пшениці вирощене на дослідних ділянках, відрізнялося більшою абсолютною вагою та мало вищі показники лабораторної схожості й енергії проростання.
За даними А.Мацебери [12], допосівну обробку слід проводити одночасно з протруєнням насіння. Норми протруйників, у баковій суміші з біостимуляторами, рекомендується зменшувати на 30%.
С.П.Пономаренко [13],вважає, що при застосуванні емістиму С зростає енергія проростання та схожість зерна пшениці, більш розгалужена коренева система. А.О.Шевченко [11], вважає, що при застосуванні біостимуляторів помітно посилюється стійкість посівів до вилягання.