За даними А.С.Меркушиної [14] дія всіх фіторегуляторів залежить від її концентрації (підвищена концентрація зумовлює різке гальмування росту і навіть загибель рослин).
На Полтавській дослідній станції [15], після застосування біостимуляторів вага 1000 зерен пшениці збільшувалась з 46 до 47,7 грама.
Л.А. Анішин [11], відмічає, що під впливом емістиму С істотно посилюються процеси дихання, живлення та фотосинтезу, зростає нагромадження хлорофілу у листках. Із досліджень А.Мацебери [12], відомо, що біостимулятори посилюють обмінні процеси у рослині і поліпшують енергетичний обмін, що сприяє формуванню вищої польової стійкості рослин до абіотичних і антропогенних факторів, зокрема до хвороб.
Із досліджень С.П.Пономаренка [16], відомо, що емістим С, сприяє розвитку в зоні росту кореня симбіотичної мікрофлори. Прискорюються процеси розвитку рослин, раніше дозріває врожай.
За даними Виблова Б., і Виблової А., [17], обробка насіння емістимом С сприяла збільшенню вмісту розчинних фракцій білків у прапорцевому листку та колосі. Вони встановили, що застосування біорегуляторів – перспективний захід регуляції адаптивного потенціалу зернових в умовах дії несприятливих факторів довкілля.
За даними досліджень Г.О.Грисенка [18], протруювачі, які застосовували разом з регуляторами росту, краще захищали рослини від кореневих гнилей у початковий період їх розвитку. В період молочно – воскової стиглості зерна ураженість зазначеним захворюванням була на меншою 6,7 – 13,4%, а розвиток хвороб на 4,2 – 6,6% порівняно з контролем.
С.П.Пономаренко [13], вважає, що висока ефективність регуляторів росту обумовлена вмістом у них збалансованого комплексу біологічно активних речовин, завдяки яким прискорюється наростання зеленої маси та кореневої системи, а тому активніше використовуються поживні речовини, в результаті цього підвищується стійкість до захворювань, стресів та несприятливих погодних умов.
О.Головко [19], встановив, що застосування регуляторів росту рослин дає можливість спрямовано регулювати найважливіші процеси в рослинному організмі, найповніше реалізувати потенційні можливості сорту, закладені в геномі природою та селекцією.
Із досліджень З.Краснодемського [20], відомо, що крім підвищення врожайності на 10 – 25%, регулятори росту рослин скорочують термін дозрівання, зменшують в рослинах вміст нітратів, отрутохімікатів та важких металів, підвищують харчову цінність вирощеної продукції, зменшують втрати при збиранні, транспортуванні та зберіганні. За даними досліджень Л.А.Анішина [21], від застосування емістиму С в КСП “Україна” Буганського району на Тернопільщині, та в ряді інших врожайність озимої пшениці зросла на 5,0 – 6,2ц/га.
Згідно з дослідженнями і розрахунками Кримської державної сільськогосподарської дослідної станції [9], умовний економічний ефект від обробки насіння озимої пшениці препаратом емістим С становить 154,6грн/га.
На експериментальних посівах Чернігівської сільськогосподарської дослідної станції [22], під впливом біостимуляторів кількість продуктивних стебел на посівах пшениці збільшувалась на 16,1 – 17,1%.
За свідченням Л.Ю.Керефова, [23], при обробці насіння озимої пшениці емістимом С в дозі 10 мл/т, одержано приріст врожаю - 3,6 ц/га, а агростимуліном в цій же дозі - 4,4 ц/га при урожайності в контролі 49,7 ц/га.
За даними досліджень Л.А.Алінина [24], результати досліджень, проведених Інститутом захисту рослин, показали, що при обробці насіння пшениці емістимом С у поєднанні з протруєнням, дози протруювачів можна зменшувати на 25 – 30%, без зниження їх захисного ефекту, що дає змогу значно зекономити кошти. Під впливом біостимуляторів істотно поліпшуються хлібопекарські якості зерна пшениці.
1.3.Передова технологія вирощування озимої пшениці
Сучасні високопродуктивні сорти озимої пшениці відзначаються підвищеними вимогами до родючості ґрунту, вмісту вологи в ньому та його чистоти від бур’янів. При вирощуванні таких сортів, зростає роль попередників. Попередники для озимої пшениці підбирають з урахуванням району вирощування, структури посівних площ, реакції сортів на попередник.
За даними наукових досліджень та виробничої практики, кращими попередниками для пшениці в Лісостепу – зайняті пари, горох, багаторічні трави на один укіс. Приріст врожаю зерна пшениці, розміщеної після кращих попередників, досягає 7 – 10 ц/га і більше порівняно з розміщенням її після стерньових попередників. Цілком задовільними попередниками для озимої пшениці, є кукурудза на силос, ріпак, гречка та деякі стерньові попередники, зокрема озима пшениця, посіяна після чорного пару або багаторічних трав. Обробіток ґрунту під озиму пшеницю слід проводити з урахуванням погодних умов та типу попередника. Всі агроприйоми по підготовці ґрунту мають бути спрямовані на боротьбу з бур’янами, шляхом проведення культивації на глибину 5 – 6 см та боронувань. В господарствах де ще не встигли обробити грунт після гороху, доцільно провести поверхневий обробіток плоскорізними знаряддями на глибину 8 – 10 см. А по мірі відростання бур’янів проводити культивацію на глибину 6 – 8 см.
У день сівби передпосівний обробіток ґрунту слід проводити на глибину заробки насіння комбінованими широкозахватними агрегатами типу РВК, або голчастими ротаційними боронами з одночасним коткуванням.
За даними досліджень науково – дослідних установ області примірні норми поживних речовин складають після гороху 60 – 70 кг/га діючої речовини азоту, фосфору та калію. Після кукурудзи на силос, однорічних злакових трав дози азоту підвищуються на 25 – 30% або зменшуються на 10 – 15% після незабур’янених бобових трав.
Вимоги інтенсивних технологій передбачають внесення повної розрахункової дози фосфору та калію з осені. Після кукурудзи на силос, злакових сумішей, після попередників з бідною природною родючістю ґрунтів в основне удобрення обов’язково включають азот в межах 25 – 35 кг/га діючої речовини. Решту рекомендованих доз азотних добрив залишають на весняні підживлення. Нестачу мінеральних добрив в ряді господарств з успіхом компенсують органічними, але при цьому головна умова їх ефективного використання – рівномірність внесення за площею живлення.
Головним якісним показником насіння зернових є в першу чергу, фізична його повноцінність, яка характеризує умови формування урожаю. Для озимої пшениці найбільш бажана товщина насіння 2,5 і більше мм та маса 1000 зерен понад 40 г. Обов’язковим елементом підготовки насіння крім доведення до високих посівних кондицій є його якісне протруювання, що значно обмежує ураження молодих рослин грибковими хворобами. Для цього агрохімічна служба області рекомендує серію високоефективних препаратів. Технологічно передбачено до посівну обробку насіння озимої пшениці біостимуляторами емістимом С або агростимуліном.
Досить дійовим засобом підвищення врожайності озимої пшениці є впровадження у виробництво сучасних найбільш урожайних сортів. При розміщенні різних сортів слід дотримуватись сортової агротехніки.
Систематичні спостереження, дані обліку урожаю в дослідних установах області приводять до висновку, що за оптимальних погодних та технологічних умов оптимальними строками із урахуванням посіву на зелений корм слід вважати 5 – 20 вересня.
Оптимальна густота продуктивного стеблестою озимої пшениці в зоні Південного Лісостепу знаходиться в межах 500 – 600 штук на 1 кв.м. Головним фактором для формування такої густоти стеблестою є норма висіву. Для сортів звичайного типу після кращих попередників достатньою нормою висіву є 4,6 – 5,0 млн. схожих зерен на 1 га. У всіх випадках норму висіву доцільно підвищувати на 0,5–1,0 млн. після задовільних попередників при ускладнених погодних і технологічних умовах.
При сівбі озимої пшениці за інтенсивною технологією обов’язково залишають постійні технологічні колії. Для утворення колій потрібно в середній сівалці трьохсекційного сівалочного агрегату перекривати восьмий і сімнадцятий висіваючи апарати. Глибина заробки насіння повинна бути біля 5 см. В умовах засухи глибину сівби доводять до 6 – 8 см.
Посіви які проведенні на початку оптимальних строків, при умові затяжної теплої осені, наявності шкідливих організмів ( злакових мух, цикад, попелиці, хлібних клотиків ) необхідно обробити отрутохімікатами. Перше обприскування у фазі 2 – 3 листочків проводять Бі – 58, 40% - ним м.к. ( 0,7 – 1,0 л/га ), Карате 050 ЕС, к.с. ( 0,2 л/га ), Моспілан р.п. ( 0,050 – 0,075 л/га ), Актара 25 WG. в.ч. ( 0,10 – 0,14 л/га ), Ф’юрі в.е. ( 0,07 л/га ). Друге обприскування проводять на цих посівах, при наявності комплексу шкідливих організмів через 20 – 25 днів ( початок кущення ) одним із названих препаратів. В боротьбі з підгризаючими совками обов’язково слід використовувати трихограму. В осінній період необхідно проводити боротьбу з мишовидними гризунами при наявності 10 – 15 колоній на гектарі. На посівах розкладають зернові принади отруєні гліфтором та розкидають біологічний препарат бактероденцид. Для знищення бур’янів використовують гербіциди – ковбой, гранстар, діален та ін.[30]
Збирання озимої пшениці розпочинають у восковій стиглості зерна. Пряме комбайнування застосовують на чистих, не полеглих та зріджених посівах пшениці у фазі повної стиглості і при вологості зерна 16 – 18%. Площу спочатку розбивають на загінки для кожного агрегату. Роблять обкоси і прокоси. Підбирають валки і обмолочують зерно самохідними комбайнами СК – 5 “Нива”, “ДОН 1500” [31].
Розділ 2. ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Ботанічна і біологічна характеристика озимої пшениці
В Україні вирощують переважно м’яку пшеницю ( TriticumaestivumL.)
Пшениця належить до однорічних культур, має добре розвинуту мичкувату кореневу систему. Стебло – соломина, складається із 5 – 6 міжвузлів, висота якого коливається від 0,5 до 2м. Суцвіття – колос. На кожному виступі колосового стрижня розміщується по одному колоску. Колосок складається з колосових лусок, між якими розміщується від 3 до 5 квіток. Квітки в пшениці двостатеві, однодомні. Основні елементи квітки розміщуються між квітковими лусками. Це маточка із зав’яззю і дволопатевою приймочкою та три тичинки. Кожна тичинка складається з тоненької ніжки і двох пиляків. Пшениця – самозапильна рослина, але при створенні необхідних умов в неї може відбуватися і перехресне запилення. Плід у пшениці зернівка, здебільшого гола, маса 1000 насінин від 25 до 45 – 50 г. і навіть більше [2].