Вплив мінерального добрива на екологію ґрунтів Білоцерківського району (стр. 5 из 10)

Таблиця 2. Динаміка удобрених площ с. - г. угідь, 2004-2006рр.

Рік	Загальна посівна площа під урожай поточного року, га	Удобрена мінер. добривами (фізична),га	% до заг.площі	Удобрена орг. добривамига	% до загальноїплощі
						2004	72653	28343	39	5277	7,3
2005	69685	26435	38	6266	9,0
2006	65568	33496	51	5102	7,8
Середнє за 3 роки	69302	29425	43	5548	8,0

З наведених даних можна побачити, що за останні три роки кількість площ, де внесені мінеральні добрива зросла на 12%.

За період 1991-2006 рр. внесення мінеральних добрив зменшилось на 166,5 кг/га, або у 4,7разів. Отже, в залежності від питомих кількостей внесених добрив Білоцерківський район відноситься до районів з низькою інтенсивністю внесення. За останні три роки найвищі обсяги внесення мінеральних добрив відмічено у 2004 році. Найбільше вноситься азотних добрив - в середньому за три роки 21333 кг д. р., калійних було внесено 8263 кг д. р. та фосфорних - 6997 кг Р₂О₅.

Рис 8. Динаміка внесення мінеральних добрив по Білоцерківському району,1991–2006рр. кг/га

За період 1991-2006 рр. внесення органічних добрив скоротилося до 3,3 т/га у 2006 році, тобто у 3,5 рази. За останні три роки в середньому вносили щорічно 234780 т органіки.

На основі аналізу об’ємів внесення пестицидів на ґрунти в минулі роки Білоцерківський район можна віднести до зон високого навантаження (3,6 -3,8 кг/га у 1991 -1992 роках). За останні п’ять років (2002 -2006 роки) внесення отрутохімікатів скоротилося до 0,50 кг/га, тобто у 7,0 разів. Поясненням цьому є дві причини: незадовільний фінансовий стан господарств та застосування препаратів останнього покоління, які використовуються у дуже малих кількостях (грамах діючої речовини на гектар).

Рис.9. Динаміка внесення мінеральних добрив по видам по Білоцерківському району, 2004-2006рр., кг

Рис.10 Динаміка внесення органічних добрив по Білоцерківському району, 1991-2006 рр., т/га

Рис.11 Динаміка внесення пестицидів по Білоцерківському району, кг/га

Реальну загрозу для навколишнього природного середовища являє стан зберігання добрив та отрутохімікатів у Білоцерківському районі (табл.3). Станом на 2005-2006 роки у районі не існує складських приміщень для зберігання добрив, відсутні також гноєсховища.

Таблиця 3. Стан складських приміщень для хімічних меліорантів у Білоцерківському районі

№ п/п	Назва	Один. виміру	Роки
			2000-2003	2004	2005	2006
1	Господарських складів з 2-х кратним обігом	шт. /тис. т	30/14,0	29/14,0	немає	немає
сільгоспхімії	шт. /тис. т	1/4	1/4	немає	немає
2	Отрутохімікатів	шт. /тис. т	29/615	29/85	32	32
в т. ч. паспортизовано	шт. /тис. т	23/477	18	32	32
3	Гноєсховища	шт. /тис. т	23/92,0	23	немає	немає

Агрохімікати та пестициди часто зберігаються у неналежних умовах (фото 1 - 4), з порушеннями техніки безпеки, що призводить до забруднення ґрунту на полях та підземних вод, які є основним джерелом поповнення р. Рось та її притоків.

Фото 1-4. Зберігання мінеральних добрив

Безумовно, зменшення обсягів агрохімікатів та пестицидів сприятливо позначається на екологічній ситуації у районі. Але, в той же час, спостерігається зменшення родючості ґрунтів. Так, уміст гумусу скоротився з 3,9% у 1963 році до 2,9% - у 2006 році. Негативно позначилася на родючості ґрунтів відсутність агрохіммеліоративних заходів, за період 1991 - 2004 років вапнування ґрунтів проводилося лише на площі 180 га у 1999 році, в той час, як відомо, застосування мінеральних добрив у попередні роки зумовило значне підвищення кислотності ґрунтів. За останні два роки (2005 - 2006) проведено вапнування на ґрунтах загальною площею 481 га, на 39,5 га проводилися культурнотехнічні заходи.

В 2006 році мережею гідрометслужби на базі р. Рось проводились спостереження за станом забруднення водних об’єктів Білоцерківського району за основними гідрохімічними показниками (табл.4).

За даними спостережень Центральної геофізичної обсерваторії вміст розчиненого кисню у воді був достатнім і знаходився в межах 8-11 мгО2 /дм3.

Таблиця 4. Середньорічні концентрації забруднюючих речовин (мг/дм3) у воді річок Білоцерківського району за 2005-2006 рр.

Найменування забруднюючих речовин
Місце спостереження за якістю води	Завислі речовини	БСК5	Мінералізація	Суль-фати	Хлориди	Азот амоній-ний	Нітрати	Нафтопродукти	Інші речовини, які про-нормовані
ГДК речовин:комунально-побутовірибогосподарські	33	10001000	500100	350300	20,5	4540	0,30,05
р. Рось,500 м. вище скиду о/сКОВПКВГ,“Київоблводоканал"с. Томилівка	5,45	3,78	345,0	26,06	30,4	1,07	3,7
р. Рось,500 м. нижче скиду о/сКОВПКВГ,“Кіївоблводоканал"с. Томилівка	6,3	4,39	378,0	25,11	33,02	1,23	5,85
р. Протока,500 м вище скиду Білоцерковського рибгоспу	13,0	4,85	42,46	45,2	1,49	19,17
р. Протока,500 м нижче скиду Білоцерковського рибгоспу	12,2	4,82	30,71	39,78	1,46	5,78
р. Покровка,водозабір КП “Білоцерківхлібо-продукт"м. Біла Церква	11,0	5,4	15,68	19,98	1,96	1,12
р. Покровка,500 м нижче скиду КП “Білоцерківхлібо-продукт"м. Біла Церква	10,2	5,4	14,84	19,89	1,95	1,04
д/п “Олександрія”, м. Біла Церква, джерело	128,96	62,99
д/п “Олександрія”, м. Біла Церква, став№1	40,27
д/п “Олександрія", м. Біла Церква, став№2	22,6	48,74
д/п “Олександрія”, м. Біла Церква, став№3	13,23	49,04
р. Рось, кс-1	4,1	3,57	317	16,33	20,24	0,49	1,18
р. Рось, кс-2	5,4	4,12	325	24,85	23,9	0,18	1,26

Водні об’єкти Київської області та, зокрема, Білоцерківського району були забруднені переважно сполуками азоту та сполуками важких металів, середньорічні концентрації яких становили:

фенолів - на рівні ГДК; сполук міді - 1-3 ГДК; сполук заліза загального - 1-4 ГДК, марганцю - 1-5, цинку - 1-3 ГДК, сполук хрому шестивалентного - 5-13 ГДК на всіх річках і водосховищах району.

Порівняно з 2004 роком, стверджують спеціалісти Центральної геофізичної обсерваторії, збільшились концентрації сполук заліза загального в річках Білоцерківського району та Київської області.

Центральною геофізичною обсерваторією проводились також гідробіологічні спостереження на р. Рось.

За вимогами екологічної класифікації якості поверхневих вод суші води р. Рось в районі м. Біла Церква відповідали вимогам 2 класу, 3 категорії якості вод. Слід відмітити, що в створі 9 км вище міста (водозабір) стан планктонних угруповань був найкращим, висока чисельність, видове і таксономічне різноманіття. Значення індексу сапробності (ІС) на цій ділянці були найнижчими (по фітопланктону 1,96, по зоопланктону 1,53). Одержані величини біорізноманітності по фіто- та зоопланктону (за індексом Шеннона) вказували на високу сталість екосистеми річки на ділянці м. Біла Церква. Трофність вод в літній період змінювалась від евполітрофні до політрофні на ділянці 9 км вище міста, до гіпертрофні в створі 3 км нижче міста.

За значеннями показників води у відібраних пробах відповідають нормативам СанПіН 4630 для водойм питного призначення. Але мали місце перевищення в питному водозаборі на м. Біла Церква по ХСК у 1,5 рази, по БСК у 1,3 рази.

Дані щодо хіміко-аналітичного контролю якості водних ресурсів проведених Держуправлінням в 2006 році свідчать про тенденцію зростання забрудненості поверхневих водойм біогенними елементами. Причиною цього є високий рівень зношеності основних фондів, незадовільний стан частини водопровідно-каналізаційних мереж, незадовільна, неритмічна робота очисних споруд.

Проводився контроль поверхневих водойм дендропарку “Олександрія” м. Біла Церква в зв’язку з забрудненням Cr (VI) та азотними сполуками, зокрема NH⁴⁺. Порівняно з 1994 р, коли з’явилось забруднення Cr (VI), його концентрація різко зменшується, але спостерігається міграція Cr (VI): однозначно зменшується вміст Cr (VI) у джерелі, але порівняно з 2004 роком дещо збільшився у ІІ і ІІІ ставках. Продовжується спостерігатись висока концентрація нітратів, нітритів, амонію у джерелі та 1, 2, 3 ставках парку.

3.2 Агроекологічна характеристика основних традиційних видів мінеральних добрив

З агроекологічної точки зору, важливими для оцінки можливої негативної дії мінеральних добрив на довкілля є: кількісний та якісний склад мінеральних добрив, у тому числі домішок; особливості впливу на ґрунтовий комплекс і, в тому числі на кислотно-основні властивості ґрунтового розчину; процеси вилуговування та міграції біогенних елементів та токсикантів; активність мікробіологічних та біохімічних процесів у ґрунті; вплив на якість сільськогосподарської продукції [4].