де Ао – деформація пружного елементу від дії сталої сили Fo. Коефіцієнт динамічності – безрозмірна величина.
Із сказаного раніше випливає, що

. (2.19)
Введемо також такі безрозмірні коефіцієнти:

, (2.20)

. (2.21)
Тоді підставляючи (2.17) та (2.19) в рівняння (2.18) та враховуючи (2.20) і (2.21), одержимо

. (2.22)
В останній формулі всі величини безрозмірні.
Типовий графік функції (2.22) зображено на рис.2.10.

Рис. 2.10. Графік функції

Допустиме значення

коефіцієнта динамічності визначає резонансну зону

, дорезонансну зону

та зарезонансну зону

.
При

коефіцієнт динамічності

. Тобто при зростанні Z в зарезонансній зоні система взагалі не реагує на збудження.
Вплив параметра δ проявляється лише в резонансній зоні. Максимальне значення функція

приймає при деякому значення Z*.

. (2.23)
2.5 Зменшення вимушених коливань
Зменшення рівня вимушених коливань зводиться до зменшення значень коефіцієнта динамічності. Це може здійснюватись за рахунок зміни параметрів с, m та b. Характер зміни параметрів залежить від того, в якій зоні працює система: дорезонансній, резонансній, зарезонансній.
Резонанс. Зменшувати коливання в резонансному режимі можна тільки за рахунок збільшення параметра δ = n/k та далі за схемою

Отже, щоб зменшити коливання в резонансному режимі треба збільшувати коефіцієнт кінематичного тертя b, зменшувати приведену масу або приведений коефіцієнт жорсткості.
Дорезонансний режим. Зменшення коефіцієнта динамічності αd відповідає схемі:

В дорезонансному режимі треба збільшувати коефіцієнт жорсткості С або зменшувати приведену масу m. Потрібного результату можна досягти, зменшуючи кругову частоту ω вимушених коливань. Проте досить часто це пов’язано із зменшенням робочих швидкостей.
Зарезонансний режим. Має місце наступна схема:

Отже зміна параметрів ω, с та mв за резонансній зоні прямо протилежна їх зміні в дорезонансній зоні. В зарезонансній зоні працювати вигідніше, бо значення αd менше і робочі швидкості вищі, ніж в дорезонансній зоні. Проте потрібно переходити через резонанс. На щастя, резонанс розвивається не миттєво. Звідси рекомендація: здійснювати форсований перехід через резонансну зону. При розгоні це роблять в холостому (ненавантаженому) режимі, а при зупинці використовують гасій (демпфер).
2.6 Вимушені коливання при періодичному збудженні
Розглянемо більш загальний випадок збудження вимушених коливань, коли на систему діє періодична збуджуюча сила: F(t)=F(t+T),
. Як правило періодичну функцію збудження можна представити у вигляді ряду Фур’є
. (2.24)В силу лінійності рівняння (2.24) загальний розв’язок його теж можна представити у вигляді суми гармонік типу (2.16). При цьому амплітуда вимушених коливань кожної гармоніки визначається формулою
, (2.24)
Де
. (2.26)Резонансною є гармоніка, для якої jz =
≈ 1. Отже, резонансною є гармоніка з номером
. (2.27)Максимальна амплітуда сумарних вимушених коливань від функції F(t) оцінюється нерівністю
,де
. Тобто ряд скорочується до резонансної гармоніки і додається ще одна або дві гармоніки, які можуть впливати на результат.2.7 Коливання елементів РЕА типу балок
Типовими прикладами таких елементів є резистори, конденсатори тощо. Розглянемо коливання резистора в поперечному напрямку, що супроводжуються деформаціями на згин (рис. 2.11). Є два варіанти динамічної моделі. Масу резистора можна привести в точку (рис. 2.11, а) або розподілити по всій довжині L(рис. 2.11, б). Розподілена маса
. Власна частота коливань системи з зосередженою масою
, (2.28)а частота коливань системи з рівномірно розподіленою масою
, (2.29)де ЕІ – жорсткість балки на згин;
Е – модуль пружності Юнга І роду;
І – осьовий момент інерції перерізу балки;
φ – коефіцієнт, що враховує форму закріплення балки.
а) б)
Рис. 2.11. Моделі балок


а) б) в)
Рис. 2.12. Переріз балок
Типові перерізи балок показані на (рис. 2.12.). Осьовий момент інерції круглої балки
(рис. 2.12, а), балки з прямокутним перерізом
(рис. 2.12, б), осьовий момент інерції двотаврової балки (рис. 2.12, в) вибирається із спеціальної таблиці. Практика свідчить, що частота власних коливань балок лежить в межах f = 5 ÷ 30000 Гц.2.8 Коливання пластин
Це особливо важливий випадок, бо стосується монтажних плат, шассі та інших плоских тіл.
Розглянемо прямокутну пластину постійної товщини з пружного однорідного ізотропного матеріалу.
Теорія дає загальну розрахункову формулу
, Гц, (2.30)деа – довжина пластини в см,
h – товщина пластини в см,
ρ – густина матеріалу, з якого зроблені пластини,
D =
- циліндрична жорсткість пластини,
- коефіцієнт Пуассона,
- коефіцієнт, що залежить від способу закріплення країв пластини.Формулу (2.30) перетворюють до вигляду зручного в користуванні. Для цього вводять параметр
С =
, (2.31)Тоді (2.30) прийме вигляд
f =
(2.32)де а і h задаються в см.
Базовим приймають випадок, коли пластина виготовлена зі сталі (Ес = 2,1*1011
).Для врахування параметрів матеріалу пластини (Е,
) вводять коефіцієнт