Калібрування ЗВТ - це визначення в певних умовах або контроль метрологічних характеристик ЗВТ, на які не поширюється державний метрологічний нагляд.
Калібруванню підлягають ЗВТ під час випуску з виробництва, які повинні пройти державні приймальні випробування і на які не поширюється державний метрологічний нагляд.
Необхідність проведення калібрування при експлуатації ЗВТ, на які не поширюється державний метрологічний нагляд, визначається їх користувачем.
Калібрувальні лабораторії, які проводять калібрування ЗВТ для інших підприємств і для громадян - суб’єктів підприємницької діяльності, повинні бути акредитовані.
Калібрування та оформлення їх результатів проводяться в порядку, встановленому ДСУ.
Для проведення державних випробувань, повірки і калібрування ЗВТ, вимірювань, атестації методик виконання вимірювань необхідно отримати акредитацію Держстандарту України або його територіальних органів, що мають на це право.
Акредитація на право проведення державних випробувань, повірки і калібрування ЗВТ, вимірювань, атестації методик виконання вимірювань здійснюється Держстандартом України, його метрологічними центрами і територіальними органами.
Держстандарт України здійснює акредитацію:
- метрологічних центрів Держстандарту - на право проведення державних приймальних випробувань ЗВТ;
- територіальних органів Держстандарту - на право проведення державних приймальних і контрольних випробувань та повірки ЗВТ;
- метрологічних служб центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій - на право проведення державних приймальних випробувань та повірки ЗВТ;
- калібрувальних лабораторій метрологічних служб або інших організаційних структур підприємств і організацій - на право проведення калібрування ЗВТ для інших підприємств, організацій і громадян - суб’єктів підприємницької діяльності;
- повірочних (калібрувальних) лабораторій іноземних виробників - на право проведення повірки (калібрування) ЗВТ, що поставляються в Україну.
Територіальними органами Держстандарту України здійснюється акредитація вимірювальних лабораторій підприємств і організацій:
- що не належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади;
- що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади (якщо це передбачено законодавством), на право проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду.
Вимірювальна лабораторія - це організація чи окремий підрозділ організації або підприємства, який здійснює вимірювання фізичних величин, визначення хімічного складу, фізико-хімічних, фізико-механічних та інших властивостей і показників речовин, матеріалів і продукції.
Акредитація лабораторій здійснюється відповідно до вимог, що встановлюються центральними органами виконавчої влади та об’єднаннями підприємств за узгодженням з Держстандартом України.
Метрологічні центри Держстандарту та уповноважені ним територіальні органи здійснюють акредитацію метрологічних служб центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій на право проведення атестації методик виконання вимірювань, на які поширюється державний метрологічний нагляд.
Метрологічні служби центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій здійснюють акредитацію калібрувальних і вимірювальних лабораторій підприємств і організацій, що належать до сфери їх управління.
Ці служби здійснюють акредитацію:
- калібрувальних лабораторій підприємств і організацій - на право проведення повірки і калібрування ЗВТ для власних потреб цих підприємств і організацій;
- вимірювальних лабораторій підприємств і організацій - на право проведення вимірювань (за винятком лабораторій, на які поширюється державний метрологічний нагляд). У цьому випадку акредитація вимірювальних лабораторій здійснюється за обов’язковою участю територіальних органів Держстандарту.
За позитивними результатами акредитації видається атестат акредитації. Спори, пов’язані з відмовою у видачі атестата акредитації, розглядаються в судовому порядку.
Застосування, ввезення, виробництво, ремонт, продаж і прокат ЗВТ повинні відповідати таким вимогам Закону України “Про метрологію і метрологічну діяльність”:
1. ЗВТ можуть використовуватися, якщо вони відповідають вимогам точності, встановленим для цих засобів у певних умовах їх експлуатації. Порядок установлення приналежності технічних засобів до ЗВТ визначається Держстандартом України.
2. ЗВТ, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо ці ЗВТ пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.
3. ЗВТ, на які не поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється випускати з виробництва лише за умови, якщо ці ЗВТ пройшли калібрування або метрологічну атестацію.
4. Увезення на територію України ЗВТ партіями може здійснюватися, якщо типи цих засобів занесені до Державного реєстру ЗВТ, допущених до застосування в Україні. Порядок увезення ЗВТ на територію України встановлюється Кабінетом Міністрів України.
5. Підприємства, організації та громадяни - суб’єкти підприємницької діяльності, які займаються застосуванням, увезенням, виробництвом, ремонтом, продажем і прокатом ЗВТ, повинні письмово повідомити про свою діяльність відповідні територіальні органи Держстандарту України.
Вимірювання, що здійснюються у сфері поширення державного метрологічного нагляду, можуть виконуватися, по-перше, вимірювальними лабораторіями за умови їх акредитації на право виконання вимірювань і, по-друге, згідно з атестованими методиками вимірювань.
Результати вимірювань можуть бути використані за умови, якщо відомі відповідні характеристики похибок вимірювань.
Передавання розмірів одиниць вимірювань (одиниць фізичних величин) робочим ЗВТ - важлива і відповідальна функція, направлена на забезпечення єдності вимірювань у країні. Засоби, методи і точність передавання розмірів одиниць вимірювань від еталона до зразкових і робочих ЗВТ установлюється повірочною схемою.
Для кожної фізичної величини (для кожного параметра об’єкта вимірювань) може встановлюватися метрологічний ланцюг (рис.5.2), який являє собою повірочну схему, доповнену зв’язками між вимірюваною фізичною величиною (параметром об’єкта вимірювань) і відповідним державним еталоном.
У метрологічному ланцюзі виділяють метрологічні зв’язки і метрологічні ланки.
Метрологічний зв’язок - це умовна лінія метрологічного ланцюга, яка зв’язує вимірювану фізичну величину (параметр) з відповідним ЗВТ.
Метрологічна ланка - сукупність вимірюваної величини і засобу (засобів) вимірювальної техніки, за допомогою якого (яких) вимірюється (контролюється) фізична величина (параметр).
Побудова метрологічної ланки супроводжується оцінкою дотримання умов точності передавання розміру одиниці вимірювань фізичної величини. Для цього використовуються коефіцієнти точності, які являють собою відношення допуску на параметр до найбільшого допустимого значення похибки вимірювання.
Рис.1. Структурна схема метрологічного ланцюга.
Повірочна схема регламентує методи, засоби, точність вимірювань і підпорядкування ЗВТ при передаванні розмірів однієї або декількох взаємозв’язаних одиниць вимірювань фізичних величин від еталонів робочим ЗВТ, а саме: від первинних еталонів - робочим, від робочих еталонів - зразковим ЗВТ, а від них - робочим ЗВТ. Передавання розміру одиниць через кожний ступінь повірочної схеми супроводжується якоюсь втратою точності, проте багатосхідчастість дозволяє зберігати еталони і одночасно передавати розмір одиниці вимірювань усім робочим ЗВТ.
Розробка повірочної схеми передбачає науково-технічні обґрунтування оптимальної структури, необхідного числа ступенів передавання, видів вторинних еталонів (якщо вони використовуються), розрядів зразкових ЗВТ і методів передавання розміру одиниці вимірювань фізичної величини та оптимального співвідношення похибок ЗВТ суміжних ступенів повірочної схеми.
Повірочні схеми ЗВТ розділяють на державні, відомчі і локальні. Державна повірочна схема поширюється на всі ЗВТ даної фізичної величини, які використовуються в країні. Відомчі повірочні схеми діють у рамках міністерства (відомства), а локальні повірочні схеми - в даному (конкретному) метрологічному органі (на підприємстві, в організації).
Вершиною повірочних схем є еталони, правила створення, зберігання і застосування яких установлюються державними стандартами.
Еталони можуть об’єднуватися в групи і створювати груповий еталон, що дозволяє зменшити його випадкову складову похибки за рахунок статистичної обробки їх вихідних величин за аналогією з багаторазовими вимірюваннями.
Зразкові ЗВТ поступаються точністю еталонам і затверджуються державною або відомчою метрологічною службою для повірки інших зразкових і робочих ЗВТ. Відповідно до повірочних схем зразкові ЗВТ залежно від їхньої похибки (класу точності) поділяють на розряди, кількість яких установлюється різною для різних видів вимірювань. Присудження розряду зразковим ЗВТ проводиться за результатами їх метрологічної атестації органом Держстандарту. Повірочні схеми для електрорадіотехнічних величин мають здебільшого два розряди зразкових ЗВТ. Робочі ЗВТ, які відзначаються високою точністю, можуть атестуватися на певний час як зразкові. Після закінчення цього терміну зразкові ЗВТ, які не пройшли чергової атестації, переводяться в робочі.