До ДСТУ, крім основних стандартів, входять також частинні державні стандарти на державні еталони й державні повірочні схеми, на методики повірки, калібрування й атестації ЗВТ, на норми точності для окремих видів вимірювань і на типові методики виконання вимірювань.
До системи забезпечення єдності вимірювань органічно входить й інша нормативно-технічна документація, зокрема методичні вказівки, інструкції, правила, типові положення Держстандарту та методики метрологічних інститутів.
Відомча нормативно-технічна документація (галузеві стандарти, стандарти підприємств, галузеві керівні документи з метрологічного забезпечення) розробляється за ДСТУ з урахуванням особливостей характеру роботи відомств і окремих підприємств.
Технічну основу метрологічного забезпечення ТО складають:
- системи відтворення, зберігання і передавання розмірів одиниць вимірювань фізичних величин, у тому числі еталони і зразкові ЗВТ;
- робочі ЗВТ, які використовують під час розробки, виробництва, випробування, експлуатації та ремонту ТО;
- система державних випробувань ЗВТ;
- система метрологічної атестації, калібрування і повірки ЗВТ;
- система стандартних довідкових даних про фізичні константи і властивості речовин і матеріалів;
- система стандартних зразків.
Організаційною основою метрологічного забезпечення ТО є державна та територіальні метрологічні служби, в тому числі підприємств, організацій і установ, які займаються розробкою, виробництвом і ремонтом ТО.
До відомчих метрологічних служб, згідно з ДСТУ 26-94 “Метрологічне забезпечення: основні положення”, належать:
- підрозділи міністерств (відомств), на які покладені функції метрологічної служби;
- метрологічні служби об’єднань підприємств;
- метрологічні служби, інші підрозділи, посадові особи в підприємствах і організаціях, незалежно від форм власності, на які в установленому порядку покладені роботи з метрологічного забезпечення.
Роботи з метрологічного забезпечення на підприємствах і організаціях відносять до основних видів робот.
Права та обов’язки відомчих метрологічних служб визначаються їх керівниками за узгодженнями з відповідними органами ДМС.
Розглянемо функції відомчих МС.
Підрозділи міністерств (відомств), які виконують функції метрологічної служби, здійснюють наступні функції:
- визначення основних напрямів розвитку робіт з метрологічного забезпечення розробки, виробництва, випробувань і експлуатації продукції на підпорядкованих підприємствах та організаціях;
- аналіз стану вимірювань на підпорядкованих підприємствах та організаціях;
- установлення раціональної номенклатури ЗВТ, що використовуються;
- розробка та впровадження державних і галузевих стандартів з питань метрологічного забезпечення;
- розвиток відомчої метрологічної служби, координацію діяльності головних і базових організацій МС;
- організацію розробки та виробництва зразкових ЗВТ, необхідних для повірки ЗВТ, що випускаються;
- організацію проведення робіт, необхідних для забезпечення єдності та потрібної точності вимірювань на підпорядкованих підприємствах та організаціях, у тому числі відомчої повірки, калібрування та метрологічної атестації ЗВТ;
- організацію та проведення відомчого метрологічного контролю;
- організацію підготовки та підвищення кваліфікації кадрів у галузі метрології;
- роботи з міжнародного співробітництва в галузі метрології.
Метрологічні служби, інші підрозділи, посадові особи в об’єднаннях підприємств, підприємствах і організаціях, незалежно від форм власності, на яких в установленому порядку покладені роботи з метрологічного забезпечення, здійснюють наступні функції:
- роботи із забезпечення єдності та потрібної точності вимірювань, підвищення рівня метрологічного забезпечення;
- аналіз стану вимірювань;
- створення та впровадження сучасних ЗВТ і методів вимірювань;
- розробку та атестацію методик виконання вимірювань;
- метрологічну атестацію ЗВТ;
- метрологічну експертизу технічних завдань, проектної, конструкторської, технологічної документації, проектів стандартів та інших нормативних документів, методик виконання вимірювань;
- відомчий метрологічний контроль за розробкою, виробництвом, станом, застосуванням, ремонтом і збереженням ЗВТ, за впровадженням та додержанням метрологічних норм і правил;
- організацію та проведення повірки, калібрування та ремонту ЗВТ, що знаходяться в експлуатації;
- упровадження державних і галузевих стандартів з питань метрологічного забезпечення;
- розробка та впровадження стандартів підприємств та інших документів, що регламентують питання метрологічного забезпечення розробки, виробництва, випробувань та експлуатації продукції;
- оцінювання метрологічних характеристик ЗВТ і характеристик похибок методик виконання вимірювань.
Керівники підприємств та організацій незалежно від форм власності несуть відповідальність за стан метрологічного забезпечення та виконання метрологічних норм і правил на цих підприємствах та організаціях, а громадяни-суб’єкти підприємницької діяльності - у здійснюваній ними діяльності.
Важливою умовою забезпечення єдності вимірювань є не тільки однаковість ЗВТ, але й використання стандартних методик виконання вимірювань (МВВ), що пройшли метрологічну атестацію. Мета стандартизації і атестації МВВ полягає в регламентуванні вимог до методик, засобів і алгоритмів виконання вимірювань, застосування яких у певних умовах забезпечить задані значення показників точності цих вимірювань.
Метрологічна атестація МВВ - це дослідження, направлене на визначення значень показників точності вимірювань, які виконуються згідно з даною методикою.
Атестацію МВВ і оформлення атестатів проводять організації Держстандарту і територіальних метрологічних служб. Атестація виконується за програмою, затвердженою керівником організації, що її проводить.
МВВ необхідно відмежовувати від методів виконання вимірювань, які є основою для розробки МВВ.
МВВ поділяють на робочі й типові. Робочі МВВ установлюють певну послідовність дій, що повинен виконати оператор при підготовці і проведенні вимірювань. Типові МВВ містять у собі набір початкових вимог, якими необхідно керуватися при розробці робочої МВВ. У типовій МВВ можуть бути вимоги до точності вимірювань, застосування певних типів ЗВТ і певних методів виконання вимірювань. Робочу МВВ необхідно розроблювати у двох випадках:
- якщо вимірювання виконуються методом безпосередньої оцінки, а в технічній документації ЗВТ немає даних про показники точності вимірювань або вказівок про їх розрахунок;
- якщо вимірювання виконуються будь-яким іншим методом, для якого необхідно розробити алгоритм розрахунку результату і показників точності вимірювань.
Розробка МВВ складається з чотирьох етапів:
1. Аналіз вимірювальної задачі. Цей етап містить:
- уточнення вимірюваної величини з метою уникнення різного тлумачення оператором і споживачем вимірювальної інформації (наприклад, при вимірюванні змінної напруги уточнюється, яке її значення вимірюється);
- вибір форми подання похибки вимірювань;
- рішення про вид розроблюваної МВВ - робоча чи типова;
- складання ТЗ на розробку МВВ.
2. Розробка проекту МВВ і оцінка похибки вимірювань.
3. Перевірка відповідності похибки вимірювань установленим вимогам, а при необхідності підвищення точності вимірювань. Якщо під час перевірки виявляється невідповідність похибки вимірювань установленим нормам, то проводиться корекція МВВ з метою застосування більш точних методів вимірювань і ЗВТ. І це повторюється, доки не буде досягнута потрібна точність вимірювань.
4. Атестація МВВ, яка проводиться метрологічною службою і являє собою самостійне дослідження.
Крім розробки нових методик, актуальним є завдання перегляду і переатестації діючих МВВ. Це пов’язано з тим, що діючі МВВ в основному розраховані на оперування метрологічними характеристиками ЗВТ, установленими згідно з морально застарілим ГОСТ 8.009-84, і оцінками “зверху” характеристик похибки вимірювань. Тому при впровадженні нових ЗВТ і використанні діючих МВВ доводиться здійснювати перехід від метрологічних характеристик ЗВТ, регламентованих ГОСТ 8.009-84, до метрологічних характеристик, установлених державними стандартами України.